Рішення

від 20.12.2023 по справі 911/2862/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2862/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до товариства з обмеженою відповідальністю Сім Агро

про стягнення боргу,

за участю представника:

позивача: Кацап В.Р. (витяг з ЄДРПОУ);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Сім Агро (далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 1 947,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 20 липня 2021 року, під час зупинки транспортного засобу відповідача, позивачем було виявлене перевищення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу та нарахована плата за проїзд великовагового транспортного засобу в сумі 60,80 євро, що за офіційним курсом валют, станом на 20.07.2021 року, складала 1 947,50 грн., які відповідач не оплатив.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 18 жовтня 2023 року.

Представники позивача та відповідача в засідання не з`явились, про причини неявки суд про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року судове засідання відкладене на 29 листопада 2023 року.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання відкладене на 20 грудня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Частиною 3 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 28.09.2023 року про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 18.10.2023 року про відкладення судового засідання та ухвала суду від 05.12.2023 року про відкладення судового засідання були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 08340, Київська область, Бориспільський район, сільрада Гнідинська, садівницьке товариство "Калина", вулиця Медова, будинок 10.

Поштові відправлення №0600049944419 та №0600056907316 отримані відповідачем 07 листопада 2023 року та 02 грудня 2023 року, відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, виплату поштових переказів, долученими до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" встановлено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду Київської області від 28.09.2023 року про відкриття провадження у справі внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 02 жовтня 2023 року; ухвала суду від 18.10.2023 року про відкладення судового засідання, - 23 жовтня 2023 року; ухвала суду від 05.12.2023 року про відкладення судового засідання, - 07 грудня 2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, явка в судове засідання сторін це право, а не обов`язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатись без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 28.09.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Так, враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 20 грудня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

20 липня 2021 року державним інспектором Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область), на підставі направлення на рейдову перевірку №006912 від 16.07.2021 року, на 124 км а/д М-01 "Київ - Чернігів Нові Яриловичі" була проведена рейдова перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Так, під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки EXO99981, державний номер НОМЕР_2 , власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю Сім Агро (далі відповідач), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 .

Проведенням габаритно-вагового контролю цього транспортного засобу, з напівпричепом, встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження по загальній масі 42,21 тон при нормативно допустимих 40 тонах, що підтверджується копією талону про зважування №855 від 20.07.2021 року.

Також було виявлено перевищення габаритних норм, а саме: ширина транспортного засобу з вантажем становила 3,93 метри при нормативно допустимих 2,6 метри, а висота 4,43 метри при нормативно допустимих 4 метрах. Таким чином, перевищення габаритних норм склало у відсотковому відношенні на 51,15% більше по ширині та на 10,75% більше від нормативно допустимого значення по висоті.

За результатами перевірки були складені: довідка №054203 про результати здійснення габаритно вагового контролю від 20 липня 2021 року; акт №033850 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20 липня 2021 року; акт №0004971 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів від 20 липня 2021 року.

Так, відповідачем були порушені вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажу без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, та п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, чинних на момент зважування.

Відповідачу нарахована плата за проїзд великогабаритного транспортного засобу в розмірі 60,80 євро (станом на 20.07.2021 року, - 1 947,50 грн.), про що складений розрахунок №033850 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №033850 від 20.07.2021 року, долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову.

28 серпня 2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті (далі позивач) був направлений на адресу відповідача лист №70536/19/24-21 про необхідність сплати грошових коштів у сумі 60,80 євро.

Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист, не сплатив грошові кошти, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 1 947,50 грн. боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про дорожній рух", Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Згідно з абз. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про автомобільний дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено на перевізників (ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" №879 від 27.06.2007 року визначений порядок

здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі Порядок №879).

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року (далі Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, чинних на момент виникнення правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 року, встановлено, що перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.

Згідно з абз. 1 п. 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до абз. 1 п. 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Згідно з абз. 1 п. 21 Порядку №879, зокрема, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до п. 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 року №1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема, складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Судом встановлено, що державним інспектором Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Чернігівська область) 20 липня 2021 року зупинений транспортний засіб марки DAF XF 105.460, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки EXO99981, державний номер НОМЕР_2 , що належить відповідачу, та складений акт №033850 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20 липня 2021 року.

Так, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю складений відповідний акт, в якому зафіксовані перевищення нормативних вагових параметрів, а саме, фактичне навантаження по загальній масі 42,21 тон при нормативно допустимих 40 тонах, що свідчить про порушення відповідачем п. 22.5. Правил дорожнього руху України.

Також виявлено перевищення габаритних норм та складений акт №0004971 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів.

Відповідно до п. 31 Порядку №879, для визначення розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох, використовується схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно з абз. 1, 2 п. 311 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу була нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до формули:

П= (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де

Рзм - 0,1 євро/км (розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду);

Рнв розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за троєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду (п. 31 Порядку №879);

Рг 0,03+0,03 євро/км (розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду);

В - пройдена відстань 76 км;

К- більше як на 40 відсотків у п`ятикратному розмірі (коефіцієнт 5).

П = (0,1 + 0,03 + 0,03) * 76 (відстань) * 5 (коефіцієнт) = 60,80 євро.

Відповідно до п. 26 Порядку №879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Згідно з абз. 2 п. 27 Порядку №879, плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Так, станом на 20 липня 2021 року (день проведення розрахунку), 60,80 євро, за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України (32,0313 грн.), становила 1 947,50 грн.

Згідно з абз. 3 п. 311 Порядку №879, перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б оплату відповідачем проїзду автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні в повному обсязі, відповідач суду не надав, тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 1 947,50 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки позов задоволений повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ст. 1, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", абз. 18, 27 ч. 1 ст. 1, ст. 33, ч. ч. 1, 4 ст. 48, ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 3 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю Сім Агро про стягнення боргу в сумі 1 947,50 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сім Агро (08340, Київська область, Бориспільський район, сільрада Гнідинська, садівницьке товариство "Калина", вулиця Медова, будинок 10, ідентифікаційний код 43453304) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, ідентифікаційний код 39816845) 1 947,50 грн. (одну тисячу дев`ятсот сорок сім грн. 50 коп.) боргу; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 05.02.2024 року.

Суддя С. Грабець