Рішення

від 20.12.2023 по справі 911/1535/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1535/23

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат»

до фізичної особи-підприємця Тимошевської Людмили Олексіївни

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Керч О.В. (довіреність №12/11/23 від 23.11.2023 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Мотовилівський меблевий комбінат" (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця Тимошевської Людмили Олексіївни (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 47 820,82 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №1ММК0210005 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021 року.

Ухвалою суду від 30.05.2023 року відкрите провадження у справі, підготовче засідання призначене на 21 червня 2023 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 21.06.2023 року строк підготовчого провадження продовжений на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 02 серпня 2023 року.

31 липня 2023 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли письмові пояснення з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 21.06.2023 року, долучені до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

02 серпня 2023 року підготовче засідання відкладене на 13 вересня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

Представник позивача та відповідач у засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 13.09.2023 року підготовче засідання відкладене на 18 жовтня 2023 року.

13 вересня 2023 року, після засідання, через канцелярію Господарського Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке підлягало задоволенню судом.

Представник позивача в підготовчому засіданні заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою суду від 18.10.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 29 листопада 2023 року.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання відкладене на 20 грудня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

20 грудня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача, в якій вона просила суд розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити, проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду не заперечувала.

Відповідач у засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 20 грудня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

01 жовтня 2021 року між приватним акціонерним товариством "Мотовилівський меблевий комбінат" (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Тимошевською Людмилою Олексіївною (далі - відповідач) був укладений договір №1ММК0210005 оренди нежитлового приміщення (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення загальною площею 253,6 (двісті п`ятдесят три цілих шість десятих) квадратних метрів, іменоване далі за текстом "об`єкт оренди", на 1-му поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул. Глібова, 1. План об`єкта оренди наведений у додатку №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1.2. договору, об`єкт оренди передається відповідачу "01" жовтня 2021 року по акту приймання-передачі (надалі за текстом акт №1).

Пунктом 3.1. договору встановлено, що відповідач зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором.

Згідно з п. 3.2. договору, плата за оренду нараховується відповідачу з дати підписання сторонами акта №1.

Відповідно до п. 3.3. договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується відповідачем щомісяця, не пізніше 10-го числа поточного (оплачуваного) місяця.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що позивач виставляє відповідачу рахунок на оплату плати за оренду, розрахованої відповідно до додатка №2 до цього договору. Відповідач зобов`язаний сплачувати плату за оренду не пізніше строку, зазначеного в цьому договорі, незалежно від факту одержання їм зазначених рахунків. При неотриманні відповідачем зазначених рахунків, плата за оренду розраховується відповідачем самостійно відповідно до додатка №2 до цього договору.

Згідно з п. 10.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повернення об`єкта оренди по акту №2 та повного розрахунку між сторонами згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 10.2. договору, строк оренди починається з моменту прийняття відповідачем об`єкта оренди за актом №1 і закінчується 30 вересня 2022 року (включно).

Пунктом 1.1. додатку №2 до договору оренди нежитлового приміщення №1ММК0210005 від 01 жовтня 2021 року (далі - додаток №2 до договору) встановлено, що відповідач зобов`язаний вносити плату за оренду об`єктом оренди в розмірах і в строки, обумовлені цим додатком.

Згідно з п. 1.2. додатку №2 до договору, плата за оренду об`єкта оренди за кожний місяць складається з двох частин: орендної плати та додаткової плати.

Відповідно до п. 1.2.1. додатку №2 до договору, орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за наступною формулою: Орендна плата = Базова орендна ставка * Пл., де: Базова орендна ставка - становить 30,00 (тридцять гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%), за 1 м. кв. в місяць. Пл. - загальна площа об`єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі (актом №1), що складає 253,6 м. кв. * - означає математичний знак множення, = означає математичний знак рівняння.

Пунктом 1.2.2. додатку №2 до договору встановлено, що додатковою платою є вартість експлуатаційних витрат, яка містить в собі: оплату плати за землю; оплату податку на нерухоме майно; хімічний аналіз стічних вод; обслуговування та ремонт мереж каналізації та водопостачання будівлі; обслуговування та ремонт електричних мереж будівлі; обслуговування та ремонт системи пожежної сигналізації будівлі (що є на момент передачі приміщення в оренду); обслуговування та ремонт системи димовидалення та сповіщення про пожежу будівлі (що є на момент передачі приміщення в оренду); обслуговування пожежної сигнальної кнопки будівлі; обслуговування та ремонт трансформаторних підстанцій будівлі; обслуговування та ремонт іншого обладнання позивача; вивіз побутового сміття з будівлі; обслуговування зелених насаджень прилеглої території; прибирання та вивіз снігу з прилеглої території у зимовий період; прибирання прилеглої території будівлі та місць загального користування приміщення; дезінфекцію та дератизацію будівлі; охорона будівлі; адміністративні витрати. Додаткова плата (вартість експлуатаційних витрат) за кожен місяць входить до орендної плати.

Додатком №3 до договору оренди нежитлового приміщення №1ММК0210005 від 01 жовтня 2021 року (далі - додаток №3 до договору) був встановлений обов`язок відповідача сплачувати комунальні платежі.

01 жовтня 2021 року приміщення було передане позивачем відповідачу, що підтверджується актом №1 приймання-передачі (далі - додаток №4 до договору), долученим до матеріалів справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що ним відповідачу були надані рахунки-фактури для сплати орендної плати за період з грудня 2021 року до лютого 2022 року, на загальну суму 22 824,00 грн., а саме: №10/12/2021 від 01 грудня 2021 р., на суму 7 608,00 грн.; №7/01/2022 від 04 січня 2022 р., на суму 7 608,00 грн.; №7/02/2022 від 03 лютого 2022 р., на суму 7 608,00 грн., а також акти здачі - прийняття надання послуг: №14 від 31.12.2021, на суму 7 608,00 грн.; №1 від 31.01.2022, на суму 7 608,00 грн.; №21 від 28.02.2022, на суму 7 608,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, позивачем відповідачу були надані рахунки-фактури компенсації витрат на комунальні послуги за період з листопада 2021 року до лютого 2022 року, на загальну суму 26 646,82 грн., а саме: №19/11/2021 від 30 листопада 2021 р., на суму 1 957,92 грн.; №22/12/2021 від 31 грудня 2021 р., на суму 2 906,29 грн.; №23/01/2022 від 31 січня 2022 р., на суму 16 096,52 грн.; №14/02/2022 від 28 лютого 2022 р., на суму 5 686,09 грн., а також акти здачі - прийняття надання послуг: №24 від 30.11.2021, на суму 1 957,92 грн.; №24 від 31.12.2021, на суму 2 906,29 грн.; №23 від 31.01.2022, на суму 16 096,52 грн.; №22 від 28.02.2022, на суму 5 686,09 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

За твердженнями представника позивача, відповідач орендну плату не оплатила, а витрати на комунальні послуги оплатила частково, а саме в сумі 1 650,00 грн., тому позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 47 820,82 грн. боргу.

У судовому засіданні представник позивача просила стягнути з відповідача 22 824,00 грн. боргу зі сплати орендної плати та 24 996,82 грн. боргу з компенсації витрат на комунальні послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 01 жовтня 2021 року був укладений договір №1ММК0210005 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого, відповідач прийняла нежитлове приміщення, загальною площею 253,6 кв. м., розташоване за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Борова, вул. Глібова, 1, та зобов`язувалась сплачувати орендну плату за користування ним.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, відповідач зобов`язаний виконувати зобов`язання, передбачені цим договором, належним чином (в строк та в повному обсязі).

Пунктом 2.3.6. договору встановлено, що відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати плату за оренду, компенсацію комунальних платежів; інших платежів, передбачених цим договором, у відповідності з умовами договору.

Згідно з п. 3.1. договору, відповідач зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди в розмірах та в строки, обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 1.1. додатку №2 до договору, відповідач зобов`язаний вносити плату за оренду об`єктом оренди в розмірах і в строки, обумовлені цим додатком.

Орендна плата за кожний місяць визначається на момент виставлення рахунку за наступною формулою: Орендна плата = Базова орендна ставка * Пл., де: Базова орендна ставка - становить 30,00 (тридцять гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ (20%), за 1 м. кв. в місяць. Пл. - загальна площа об`єкта оренди в м. кв., прийнята відповідачем за актом приймання - передачі (актом №1), що складає 253,6 м. кв. * - означає математичний знак множення, = означає математичний знак рівняння (п. 1.2.1. додатку №2 до договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору для сплати орендної плати за період з грудня 2021 року до лютого 2022 року позивачем були надані відповідачу рахунки-фактури, на загальну суму 22 824,00 грн., а саме: №10/12/2021 від 01 грудня 2021 р., на суму 7 608,00 грн.; №7/01/2022 від 04 січня 2022 р., на суму 7 608,00 грн.; №7/02/2022 від 03 лютого 2022 р., на суму 7 608,00 грн., а також акти здачі - прийняття надання послуг: №14 від 31.12.2021, на суму 7 608,00 грн.; №1 від 31.01.2022, на суму 7 608,00 грн.; №21 від 28.02.2022, на суму 7 608,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як уже зазначалось, відповідно до п. 3.3. договору, якщо інше не передбачено цим договором, плата за оренду сплачується відповідачем щомісяця, не пізніше 10-го числа поточного (оплачуваного) місяця.

За твердженнями представника позивача, відповідач за період з грудня 2021 року до лютого 2022 року орендну плату за користування приміщенням не сплатила.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 цієї ж статті, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б оплату боргу перед позивачем, відповідач суду не надала.

Так, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу зі сплати орендної плати в сумі 22 824,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 24 996,82 грн. боргу з компенсації витрат на комунальні послуги.

Відповідно до п. 3.6. договору, відповідач, крім плати за оренду, повинен компенсувати/сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги в місцях загального користування, які розподіляються між всіма орендарями будівлі пропорційно площі об`єкта оренди до загальної площі будівлі.

Пунктом 3.6.1. договору встановлено, що компенсація витрат на комунальні послуги не входить до розрахунку плати за оренду та оплачується відповідачем за діючими тарифами.

Згідно з п. 3.6.2. договору, відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від позивача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення позивачем лічильників - на підставі їх показників.

Відповідно до п. 3.6.3. договору, перерахування компенсації витрат на комунальні послуги здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків або актів наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг), не пізніше 10 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем. Позивач до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем, виставляє відповідачу рахунки на компенсацію витрат на комунальні послуги та акт наданих послуг (щодо компенсації комунальних послуг). Обов`язок по отриманню вищевказаного рахунка та акта покладається на відповідача. У разі неотримання рахунка на компенсацію витрат на комунальні послуги за оплачуваний місяць або відповідного акта відповідачем, останній зобов`язаний сплатити таку компенсацію позивачу у розмірі витрат на комунальні послуги за місяць, попередній оплачуваному. Після отримання відповідачем рахунка або відповідного акта за такий оплачуваний місяць сторони проводять перерахунок. У разі якщо сплачена відповідачем сума витрат перевищує суму, що мала бути сплачена, переплата зараховується в рахунок оплати витрат на комунальні послуги за наступний місяць. Якщо сплачена відповідачем сума витрат менша, ніж сума, що мала бути сплачена - відповідач здійснює доплату протягом трьох банківських днів з дати одержання рахунка або підписання акта.

Додатком №3 до договору встановлений порядок розрахунку комунальних платежів.

Відповідно до п. 1.1. додатку №3 до договору, принципи розподілу спожитої електроенергії.

Пунктом 1.1.1. додатку №3 до договору встановлено, що електроенергія, спожита орендарями з індивідуальними засобами обліку.

Згідно з п. 1.2. додатку №3 до договору, розрахунок суми спожитої електроенергії, що підлягає оплаті орендарями.

Відповідно до п. 1.2.1. додатку №3 до договору, сума спожитої електроенергії, що підлягає до оплати орендарями, визначається як, множення спожитої електроенергії, перерахованої в п. 1.1.2., із процентним співвідношенням площі об`єкта оренди до площі будівлі, скореговане на величину спожитої електроенергії перерахованої в п. 1.1.1., 1.1.3.

Пунктом 1.2.2. додатку №3 до договору встановлено, що сума електроенергії, що підлягає оплаті розраховується індивідуально для кожного орендаря по формулі: N = (N1. - N2. - N3.) * S + N4.

де: N - сума електроенергії, що підлягає оплаті; N1. - величина електроенергії спожитої у будівлі у цілому за оплачуваний період, відповідно до показань загальних приладів обліку будівлі; N2. - величина електроенергії спожитої орендарями з індивідуальними приладами обліку; N3. - величина додаткової електроенергії спожитої орендарями; N4. - величина додатково спожитої орендарем електроенергії (п. 1.1.3., якщо така є, якщо немає - N дод. = 0); S - процентне співвідношення площі об`єкта оренди до площі будівлі; * - означає математичний знак множення; = - означає математичний знак рівняння; + - означає математичний знак додавання; - - означає математичний знак віднімання.

Згідно з п. 1.2.3. додатку №3 до договору, орендарям, що мають індивідуальні засоби обліку електроенергії, надаються два розрахунки - розрахунок, зроблений за показаннями засобів обліку і розрахунок передбачений п.п. 1.2.1., 1.2.2.

Судом встановлено, що на виконання умов договору для компенсації витрат на комунальні послуги за період з листопада 2021 року до лютого 2022 року позивачем були надані відповідачу рахунки-фактури, на загальну суму 26 646,82 грн., а саме: №19/11/2021 від 30 листопада 2021 р., на суму 1 957,92 грн.; №22/12/2021 від 31 грудня 2021 р., на суму 2 906,29 грн.; №23/01/2022 від 31 січня 2022 р., на суму 16 096,52 грн.; №14/02/2022 від 28 лютого 2022 р., на суму 5 686,09 грн., а також акти здачі - прийняття надання послуг: №24 від 30.11.2021, на суму 1 957,92 грн.; №24 від 31.12.2021, на суму 2 906,29 грн.; №23 від 31.01.2022, на суму 16 096,52 грн.; №22 від 28.02.2022, на суму 5 686,09 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач компенсувала витрати на комунальні послуги частково, а саме в сумі 1 650,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №@2PL483345 від 09 квітня 2022 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Документів, що спростовували б доводи представника позивача або підтверджували б сплату компенсації витрат на комунальні послуги, відповідач суду не надала.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації витрат на комунальні послуги в сумі 24 996,82 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

20 грудня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача, в якій вона просила суд розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців рівними частинами.

Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка виконання судового рішення пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які визначаються судом, виходячи з характеру обставин, що склалися та можуть ускладнювати або виключати виконання рішення суду.

Розстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічного стану боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, відсутність заперечень позивача, ступінь вини відповідача.

У судовому засіданні 20 грудня 2023 року представник позивача проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду не заперечувала.

Так, суд дійшов висновку про те, що заява про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Оскільки позов задоволений повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 179, ч. ч. 1, 5 ст. 180, ч. ч. 1, 7 ст. 181, ч. ч. 1, 2 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 283, ч. 1 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 632, ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 123, ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, п. 2 ч. 6 ст. 238, ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» до фізичної особи-підприємця Тимошевської Людмили Олексіївни про стягнення заборгованості в сумі 47 820,82 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Тимошевської Людмили Олексіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Мотовилівський меблевий комбінат» (08520, Київська область, Фастівський район, селище міського типу Борова, вулиця Нововокзальна, будинок 1, ідентифікаційний код 31474970) 22 824,00 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот двадцять чотири грн. 00 коп.) основного боргу; 24 996,82 грн. (двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн. 82 коп.) компенсації витрат на комунальні платежі; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Задовільнити заяву фізичної особи-підприємця Тимошевської Людмили Олексіївни про розстрочку виконання рішення суду.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2023 року на дванадцять місяців шляхом щомісячної сплати грошових коштів, згідно з наступним графіком: до 31.01.2024 року - 4 208,73 грн.; до 29.02.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.03.2024 року - 4 208,73 грн.; до 30.04.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.05.2024 року - 4 208,73 грн.; до 30.06.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.07.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.08.2024 року - 4 208,73 грн.; до 30.09.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.10.2024 року - 4 208,73 грн.; до 30.11.2024 року - 4 208,73 грн.; до 31.12.2024 року - 4 208,73 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складений 05.02.2024 року.

Суддя С. Грабець