Ухвала

від 05.02.2024 по справі 913/14/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

05 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/14/24

Провадження №17пд/913/14/24

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали позовної заяви виконуючого обов`язки керівника Щастинської окружної прокуратури, смт. Новоайдар Щастинський район Луганської області, в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

перший позивач Національна служба здоров`я України, м. Київ,

другий позивач Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України, м. Харків,

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «СЗХНО», м. Київ,

другого відповідача Комунального некомерційного підприємства «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня Станично-Луганської селищної територіальної громади», смт. Станиця Луганська Щастинський район Луганської області,

про визнання недійсним п. 2.1 договору поставки №ТД-11/01/21-01 від 11.01.2021 та стягнення 211000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Щастинської окружної прокуратури (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров`я України (далі перший позивач) та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі другий позивач) з позовною заявою від 26.01.2024 №54-137ВИХ-24 до Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «СЗХНО» (далі ТОВ «НПО «СЗХНО», перший відповідач) та Комунального некомерційного підприємства «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня Станично-Луганської селищної територіальної громади» (далі КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», другий відповідач) з вимогами:

- визнати недійсним пункт 2.1 договору поставки № ТД-11/01/21-01 від 11.01.2021, укладеного між КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» (код ЄДРПОУ 01983602) та ТОВ «НПО «СЗХНО» (код ЄДРПОУ 41518707), в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість;

- стягнути з ТОВ «НПО «СЗХНО» (код ЄДРПОУ 41518707) на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) суму податку на додану вартість в розмірі 211000,00 грн, сплачену за договором поставки № ТД-11/01/21-01 від 11.01.2021, укладеним між КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» (код ЄДРПОУ 01983602) та ТОВ «НПО «СЗХНО» (код ЄДРПОУ 41518707);

- стягнути з ТОВ «НПО «СЗХНО» (код ЄДРПОУ 41518707) на користь Луганської обласної прокуратури витрати на оплату судового збору у сумі 6193,00 грн на р/р UA048201720343140001000000839; банк: ДКСУ у м. Київ; код ЄДРПОУ: 02909921.

Позов обґрунтовано невідповідністю вимогам закону умов пункту п.2.1 Договору поставки від 11.01.2021 №ТД-11/01/21-01, яким до складу договірної ціни продукції, що поставляється ємностей для стиснених або скраплених газів (код УКТЗЕД 7311 00) включено податок на додану вартість (ПДВ), за наявності законодавчого звільнення операцій з постачання такої продукції на митній території України від сплати цього податку, а також безпідставним перерахуванням Замовником КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» на виконання зазначеної умови Договору постачальнику ТОВ «НПО «СЗХНО» грошових коштів ПДВ в сумі 211000,00 грн, що відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 217, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України є підставою для визнання вказаного пункту Договору недійсним у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, а також для повернення сплаченої у складі ціни Договору суми податку на додану вартість, в якості наслідків недійсності відповідної частини правочину, відповідно до положень ст.ст. 216, 1212,1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 432718 від 02.02.2024 зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи Комунального некомерційного підприємства «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня Станично-Луганської селищної територіальної громади» (код ЄДРПОУ 01983602) є: вул. 5-Лінія, 39, смт. Станиця Луганська, Щастинський район Луганської області, 93600.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану в Україні згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.11.2023 №10211 останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024.

Вся територія Станично-Луганської селищної територіальної громади Щастинського району Луганської області з 24.02.2022 перебуває під тимчасовою окупацією військ Російської Федерації, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному веб-сайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до смт. Станиця Луганська Щастинського району Луганської області наразі є неможливим, про що також зазначає позивач у позовній заяві та що судом наразі враховується.

З огляду на викладене, позивач надав докази направлення позовної заяви з додатками на офіційну електронну адресу другого відповідача КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня»: statotdel@i.ua, яка міститься в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відповідність її вимогам, встановленим ст.ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Щодо підстав представництва прокурор зазначив таке.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 п. 5 ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з відповідним позовом, виконуючий обов`язки керівника Щастинської окружної прокуратури зазначає, що внаслідок вчинення частково незаконного правочину наявне порушення економічних інтересів держави, що виразилось у проведенні на підставі цієї частини правочину бюджетного фінансування з порушенням встановленого порядку у сфері публічних закупівель, яке призвело до нераціонального використання бюджетних коштів, незаконно сплачених другим відповідачем першому відповідачу на підставі вказаної частини правочину.

Прокурор наполягає, що уповноваженими особами на вжиття дієвих заходів, спрямованих на усунення порушень у спірних правовідносинах, у тому числі які можуть бути позивачами у даному спорі є Національна служба здоров`я України як розпорядник бюджетних коштів, за рахунок яких оплачений товар при закупівлі, та Північно-Східний офіс Держаудитслужби, як орган державного фінансового контролю.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва виконуючим обов`язки керівника Щастинської окружної прокуратури інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров`я України та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України з наведеними позовними вимогами, суд враховує таке.

Відповідно до Статуту КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», затвердженого розпорядженням керівника Станично-Луганської СВЦА № 147 від 22.06.2021 (далі Статут), лікарня є закладом охорони здоров`я, здійснює некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних результатів (п.п. 1.1., 1.6 Статуту). Майно закладу є власністю територіальної громади (п. 1.3), останній є юридичною особою публічного права (п. 4.1 Статуту). Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління, майно становить необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти (п. 5.1 Статуту), джерелами формування майна та коштів останнього є, зокрема кошти місцевого бюджету, цільові кошти, кошти, отримані за договорами з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення (п. 5.3).

Відповідно до ст. ст. 14, 16, 17, 18, 19 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Держава підтримує господарську діяльність у сфері охорони здоров`я.

Фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичного та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.

Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.

Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення.

Договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров`я на відповідний бюджетний період, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування.

Держава організовує матеріально-технічне забезпечення охорони здоров`я в обсязі, необхідному для надання населенню гарантованого рівня медичної та реабілітаційної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» програма державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій) програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров`я всіх форм власності та фізичні особи-підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом Національною службою здоров`я України.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров`я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов`язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також для підтримки державних некомерційних підприємств охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, оплати енергоносіїв, підвищення оплати праці медичних працівників та фахівців з реабілітації, крім випадків участі державного некомерційного підприємства в державно-приватному партнерстві, фінансування якого здійснюється відповідно до угод, визначених Законом України «Про державно-приватне партнерство».

Відповідно до статті 5 зазначеного Закону, програма медичних гарантій базується на таких принципах, як, зокрема, законодавче визначення умов і порядку фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій; цільове та раціональне використання коштів, передбачених на фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій.

Враховуючи дані норми законодавства є очевидним наявність інтересів держави у правовідносинах, які складаються під час реалізації закладами охорони здоров`я своїх функцій у сфері медичного обслуговування населення, у тому числі під час закупівлі товарів за рахунок коштів державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення.

Тобто бюджетні кошти державних фінансових гарантій у сфері медичного обслуговування населення є державними коштами, розпорядником яких є Національна служба здоров`я України.

В свою чергу, лікарні як надавачі медичних послуг населенню, отримують від розпорядника зазначені кошти та мають забезпечити їх використання в межах своєї статутної діяльності, яка є некомерційною та неприбутковою, а саме ціллю використання таких коштів, відповідно до ст. 5 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», має бути надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів населенню.

В той же час перерахування лікарнею зазначених коштів в рахунок сплати податку на додану вартість, який не підлягає сплаті, не відповідає принципу цільового та ефективного використання коштів, передбачених на фінансування надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається між Уповноваженим органом та закладом охорони здоров`я незалежно від форми власності чи фізичною особою - підприємцем, яка в установленому законом порядку одержала ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, що відповідають встановленим Кабінетом Міністрів України вимогам до надавача медичних послуг за програмою медичних гарантій, та має відповідати умовам закупівлі, специфікаціям до медичних послуг, а також враховувати визначений у програмі медичних гарантій обсяг забезпечення медичними послугами відповідно до потреб у межах кожного госпітального округу.

Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій укладається у письмовій (електронній) формі.

Договір про медичне обслуговування населення є договором на користь третіх осіб пацієнтів у частині надання їм медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів надавачами медичних послуг.

Договір про медичне обслуговування населення підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу протягом п`яти днів з моменту його укладення.

Типова форма договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, порядок його укладення, зміни та припинення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання вимог ч. 6 ст. 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» на офіційному сайті Національної служби здоров`я України (https://www.nszu.gov.ua/) у розділі «Про укладання договорів», у вкладенні посилання «Укладені договори» міститься інформація про укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, зокрема міститься градація за роками (2021), видами послуг, зокрема «Спеціалізована медична допомога», де міститься інформація про укладені договори по областям України, де у папці-вкладенні «Луганська область» містяться папки-посилання з кодами ЄДРПОУ медичних установ, зокрема « 01983602» (КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня»).

Крім того, Національною службою здоров`я України надано окружній прокуратурі договори в електронній формі та паперові копії електронних документів (договорів).

Так, встановлено, що між Національною службою здоров`я України та КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» укладені наступні договори за пакетом «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-COV-2»: №5746-М020-Р000 від 30.10.2020, №5746-М020-Р000/04 від 22.04.2021 про внесення змін до Договору №5746-М020-Р000, № 5566-Е721-Р000 від 26.07.2021, №4959-Е521-Р000 від 24.05.2021 (додатки до листів НСЗУ №42250/2-16-23 від 06.12.202 3, №44519/2-16-23 від 25.12.2023).

Відповідно до положень Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, Національна служба здоров`я України оплачує надані медичні послуги згідно з тарифами та коригувальними коефіцієнтами на підставі звітів про медичні послуги, відповідно до укладеного договору в межах бюджетних асигнувань, визначених у плані асигнувань на відповідний період за відповідним напрямом.

Таким чином, КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» є Надавачем медичних послуг та, в даному випадку, одержувачем коштів за програмою медичних гарантій у сфері медичного обслуговування населення, разом з тим не є суб`єктом владних повноважень.

Разом з тим, будучи Замовником у закупівлі за кошти, передбачені для медичного обслуговування населення, КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» безпідставно та всупереч вимогам законодавства включено до загальної вартості товару (ємності для кисню) податок на додану вартість.

В той же час, будучи стороною Договору, КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» не вживала заходів щодо повернення ПДВ, який не мав сплачуватись.

Перерахування суми ПДВ, від сплати якого звільнений даний вид товару, за рахунок коштів, призначених для медичного обслуговування населення, є порушенням інтересів держави.

З метою усунення порушень бюджетного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель, та повернення незаконно сплачених підприємству бюджетних коштів, що призвело до їх нераціонального використання, такі інтереси держави потребують захисту.

Розпорядник бюджетних коштів є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, а тому є належним позивачем у справі. До таких висновків прийшов Верховний Суд, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, Верховного Суду Касаційного господарського суду від 09.08.2023 №924/1283/21. Велика Палата Верховного Суду також зазначила правомірним й стягнення незаконно сплачених бюджетних коштів до бюджету, в особі його розпорядника.

Повноваження Національної служби здоров`я України визначені Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Положенням про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101 (зі змінами).

Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема, реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій, виконання функцій замовника медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів за програмою медичних гарантій; здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходів з перевірки дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення та про реімбурсацію, шляхом здійснення моніторингу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 ч. 1 ст.7 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та п.п. 5 п. 4 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101 на Національну службу здоров`я України покладено обов`язок здійснювати заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми медичних гарантій, умов договорів про медичне обслуговування населення шляхом здійснення моніторингу у спосіб, передбачений у Типовій формі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №410 «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (Офіційний вісник України, 2018 р., №45, ст.1570) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1067, а також моніторинг виконання договорів про реімбурсацію аптечними закладами.

Відповідно до п.п. 14 Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101, Національна службу здоров`я України відповідно до покладених на неї завдань інформує уповноважені державні органи про виявлені порушення умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій і договорів про реімбурсацію та звертається до суду у випадках, передбачених законом.

Програма державних гарантій медичного обслуговування населення (далі програма медичних гарантій), відповідно до ст.2 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», це програма, що визначає перелік та обсяг медичних послуг (включаючи медичні вироби) та лікарських засобів, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з тарифом, для профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами.

Відповідно до абз.1 ч.5 ст.4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», програма медичних гарантій затверджуються Верховною Радою України у складі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що у 2021 році реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавство у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, а саме Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Положенням про Національну службу здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101 чітко визначає Національну службу здоров`я України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, уповноважений здійснювати заходи, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, у тому числі заходи з перевірки дотримання надавачами медичних послуг вимог, установлених порядком використання коштів програми державних гарантій медичного обслуговування населення, та звертатися до суду з метою виконання покладених на неї завдань.

Відповідно до положень Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410, аналогічні норми якого закріплені у договорах № 5746-М020-Р000 від 30.10.2020, № 5746-М020-Р000/04 від 22.04.2021 про внесення змін до Договору №5746-вМ020-Р000, №№ 5566-Е721-Р0СЮ від 26.07.2021, 4959-Е521-Р000 від 24.05.2021 (далі договори), які укладені між Національною службою здоров`я України як Замовником та КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» як Надавачем, Національна служба здоров`я України як Замовник має право проводити моніторинг виконання умов договору, зокрема шляхом звірки повноти та достовірності інформації, що внесена у звіт про медичні послуги за договором, з інформацією, що міститься в системі, медичною документацією та іншими даними, що свідчать про надання послуг згідно з цим договором, та у разі виявлення невідповідностей чи порушень умов цього договору здійснювати перерахунок сплачених коштів за звітом про медичні послуги; за результатами моніторингу складати висновок, до якого в разі виявлення порушень додається довідка із зазначенням відповідних пунктів договору. Надавач зобов`язується повертати Замовнику надміру сплачені кошти згідно з цим Договором, зокрема у випадках, передбачених пунктами 23, 35 і 38 цього Договору.

Крім того, п. 24-1 зазначених Договорів, Надавач державної або комунальної форми власності зобов`язаний надавати щокварталу до останнього дня наступного місяця Замовнику в електронній формі звіт про доходи та витрати за формою, наданою Замовником, а саме: 1) доходи оплата за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з НСЗУ, інші надходження з державного та місцевих бюджетів, дохід від надання медичних послуг за кошти фізичних і юридичних осіб, дохід від надання майна в оренду, благодійна допомога, вартість лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів, лікувального харчування, отриманих за рахунок централізованих закупівель МОЗ, інші надходження; 2) поточні видатки оплата праці і нарахування на заробітну плату, придбання товарів, робіт і послуг із зазначенням їх видів, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, інші видатки; 3) капітальні видатки придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальний ремонт, реконструкція і реставрація.

Крім того п.п. 18 п. 19 Договорів, Надавач зобов`язаний вносити до системи інформацію про придбання або продаж обладнання, передбаченого умовами закупівлі, припинення або відновлення його роботи не пізніше наступного робочого дня з дня настання таких обставин.

Пунктом 18 Договорів, передбачені права Замовника проводити моніторинг, у тому числі відомості, які внесені Надавачем до системи.

Разом з тим, у Додатку №31 до Договору № 5746-М 020-Р000/04, у розділі «Вимоги до організації надання послуги», зазначено про необхідність здійснення Надавачем (лікарнею) здійснення закупівлі, використання та збереження залишків лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою.

У розділі «Вимоги до переліку обладнання за місцем надання послуги» Додатку №31 до Договорів № 5746-М 020-Р000/04, № 5746-М 020-Р000, передбачене першочергове залучення закладів охорони здоров`я, які, зокрема, мають джерело кисню високого тиску (2-5 атм) і високої потужності (щонайменше 60-100 л/хв). Це можуть бути балони із стислим киснем, резервуар із скрапленим киснем, киснева станція тощо.

Тобто, умовами вказаного Договору передбачена наявність у лікарні ємності для кисню та необхідність лікарні здійснювати закупівлі, у тому числі медичних виробів.

У разі встановлення за результатами моніторингу розбіжностей між відомостями, поданими Надавачем у звітах про медичні послуги, та інформацією або документами, що містяться в системі, статистичній звітності надавача, документах, які підтверджують надання медичних послуг, медичній документації, іншими фактичними даними про надання медичних послуг, а також виявлення декларацій, що подані з порушенням встановленого МОЗ порядку їх подання, або у разі самостійного виявлення фактів надміру сплачених коштів за договором надавач зобов`язаний зменшити суму оплати за звітом про медичні послуги за поточний період на суму надміру сплачених коштів. У разі неможливості подання уточненого звіту про медичні послуги або здійснення перерахунку оплати за звітом про медичні послуги поточного періоду надавач повинен здійснити повернення надміру сплачених коштів протягом п`яти календарних днів з дати отримання відповідної вимоги замовника або самостійного виявлення факту надміру сплачених коштів (п. 35 Договорів).

Таким чином, КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» за рахунок коштів державних фінансових гарантій здійснила закупівлю ємності для кисню, що надало можливість останній надавати медичні послуги, які також оплачуються Національною службою здоров`я України.

КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», відповідно до умов Договору укладеного з Уповноваженою особою Національною службою здоров`я України, мала внести відомості про закупівлю медичного обладнання (виробу) до системи, оскільки наявність або закупівля такого товару передбачена умовами Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. В свою чергу, Уповноважений орган наділений повноваженнями щодо здійснення моніторингу системи та перевірці звітності Надавача КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», разом з тим уповноважена на здійснення заходів, що забезпечують цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантій. Таким чином, фактично у Національної служби здоров`я України була можливість виявити порушення, допущені КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» щодо незаконної переплати бюджетних коштів у вигляді податку на додану вартість, який не підлягає сплати, та або вжити заходів, направлених на їх усунення, або повідомити компетентні органи, з метою перевірки встановлених фактів та вжиття заходів, направлених на усунення порушень.

Крім того, у звітах про доходи та витрати КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», які надані Національній службі здоров`я України на запит прокуратури у вигляді електронного документу, до витрат КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» за рахунок програми медичних гарантій за січень та березень 2021 року включена вартість обладнання на загальну суму 1266000,00 грн (січень 633 тис.грн, березень 633 тис.грн), тобто сума ПДВ у порушення вимог законодавства включена до витрат КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня», що відповідно вплинуло на звітність щодо залишку коштів для надання населенню медичних коштів.

На підставі викладеного, уповноваженою особою на вжиття дієвих заходів, спрямованих на усунення порушень у спірних правовідносинах, у тому числі яка може бути позивачами у даному спорі є Національна служба здоров`я України як розпорядник бюджетних коштів, передбачених для медичного обслуговування населення, та який наділений повноваженнями забезпечувати цільове та ефективне використання коштів за програмою медичних гарантуй.

Щастинською окружною прокуратурою Луганської області на адресу Національної служби здоров`я України направлено лист від 10.11.2023 №54-1737вих-23, в якому зазначено про встановлені порушення та необхідність вжиття заходів, направлених на усунення порушення інтересів держави.

У відповідь Національною службою здоров`я України надано лист № 42250/2-16-23 від 06.12.2023, в якому підтверджено наявність Договорів про медичне обслуговування населення з КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» у 2021 році, в той же час зазначено, що Національна служба здоров`я України, як Замовник медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, відповідно до визначених законодавством повноважень, не може втручатися та контролювати адміністративну, господарську (в тому числі питання здійснення закупівель, вибору контрагентів, укладення господарських договорів) та фінансову діяльність медичних закладів. Питання здійснення Надавачем публічних закупівель не належить до компетенції Національної служби здоров`я України, тому підстав для вжиття заходів, у тому числі претензійно-позовного характеру немає.

Разом з тим, прокурор, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, не погоджується з такою позицією, оскільки вважає, що на Національну службу здоров`я України покладено, зокрема, функції контролю за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів за програмою медичних гарантій.

Щодо уповноваженої особи на захист інтересів держави у спірних правовідносинах Північно-Східного офісу Держаудитслужби, який є органом державного фінансового контролю, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено право органу державного фінансового контролю порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (п. 8); право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активі^ (п. 10), а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (п. 13).

Відповідно до ч. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі Положення), Державна аудиторська служба України (далі Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п. п. З, 4, 9 ч. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Згідно з Положенням про Північно-Східний офіс Держаудитслужби, затвердженим Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Луганській, Полтавській, Сумській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Офіс відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через, здійснення державного фінансового аудиту здійснення перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень. Вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Офіс має право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Отже, чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю у сфері закупівель за бюджетні кошти у даних правовідносинах, відповідно Північно-Східний офіс Держаудитслужби, з метою захисту інтересів держави у разі незабезпечення вимог щодо усунення виявлених порушень, набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з позовними вимогами про визнання частини договору недійсною, якою передбачається незаконне витрачання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у постановах від 06.11.2020 у справі №906/1024/19, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 09.09.2020 у справі №921/524/18.

Щастинською окружною прокуратурою Луганської області на адресу Північно-Східного офісі Держаудитслужби направлено лист від 10.11.2023 №54-1736вих-23 з інформацією про встановлені порушення та необхідність вжиття дієвих заходів, направлених на їх усунення.

У відповідь надійшов лист Управління Північно-Східного офісу Держаудислужби в Луганській області від 28.11.2023 № 201231-17/1420-2023, в якому зазначено, що заходів державного фінансового контролю у КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» стосовно закупівлі ємності для кисню, яка проведена шляхом укладання договору без використання електронної системи (UА-2021-01-13-000518-а) не проводилось, потреба у зверненні до суду з позовною заявою в Управління відсутня.

Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень щодо здійснення державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, уповноваженим органом жодних заходів державного фінансового контролю не вжито, навіть з урахуванням інформації про встановлені порушення, наданої окружною прокуратурою, тому порушення інтересів держави не усунуто. Вказане є бездіяльністю уповноваженого державою органу та підставою для здійснення представницьких повноважень органами прокуратури.

Окружна прокуратура фактично надала можливість Національній службі здоров`я України та Північно-Східному офісу Держаудитслужби вжити заходи, направлені на усунення встановлених порушень та повернення бюджетних коштів у розпорядження держави в особі головного розпорядника бюджетних коштів. Однак, порушення не усунуті, що є наслідком бездіяльності компетентних органів.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами від 19.01.2024 №54-73вих24 та №54-74вих24 прокурор повідомив про намір звернутися до господарського суду в інтересах держави в особі вищезазначених органів із позовом. Про такий намір було зазначено й у запитах від 10.11.2023 №54-1737вих-23, №54-1736вих-23.

Наведене свідчить про те, що Національна служба здоров`я України та Північно-Східний офіс Держаудитслужби протягом тривалого часу (договір укладений 11.01.2021 та повністю оплачений у березні 2021 року) не вжили заходів контролю та заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту інтересів держави. Не вжито належних заходів й після повідомлення про порушення від органів прокуратури, що є бездіяльністю компетентних органів.

Сам факт не звернення уповноважених органів з цим позовом до суду свідчить про те, що зазначені суб`єкти неналежно виконують свої повноваження відносно вжиття відповідних заходів щодо визнання недійсним спірного договору в частині включення до загальної суми договору податку на додану вартість та зобов`язання постачальника повернути суму податку на додану вартість в розмірі 211000,00 грн.

Зволікання зі зверненням компетентного органу до суду з вимогою про визнання недійсним договору в частині включення до загальної суми договору податку на додану вартість та зобов`язання ТОВ «НПО «СЗХНО» повернути державі в особі розпорядника бюджетних коштів суму податку на додану вартість у розмірі 211000,00 грн зумовлює безпідставне завищення ціни, призводить до зайвих витрат замовників, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, призначених для боротьби з коронавірусною хворобою, а саме коштів фінансових медичних гарантій для населення бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до приписів ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, які необхідно дослідити під час розгляду спору та обставини, які необхідно встановити.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи зазначене, розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, за для забезпечення можливості участі другого відповідача у розгляді даної справи суд розміщує оголошення про слухання даної справи на офіційному веб-сайті судової влади України (https://court.gov.ua/sud5014/342345657568896969/)

Крім того, суд направляє ухвалу про відкриття провадження у цій справі на офіційну електронну адресу другого відповідача КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня»: statotdel@i.ua, а також повідомляє його про дату, час та місце розгляду справи шляхом телефонограми за номером: +38(050)1035439, які містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з частиною 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Із даних системи «Діловодства спеціалізованого суду» вбачається, що наразі електронний кабінет другим відповідачем в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі ще не зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене, суд повідомляє другого відповідача у справі про його обов`язок невідкладно зареєструвати свою офіційну електронну адресу в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» (https://id.court.gov.ua) з метою оперативного направлення та отримання процесуальних документів під час розгляду цієї справи.

Суд також звертає увагу другого відповідача, що відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

У разі наявності інформації щодо актуальних засобів зв`язку сторін, крім тих, які вказані у позовній заяві, сторонам слід надати вказані відомості суду.

Керуючись ч. 6 ст. 6, ст. 12, ч. 7 ст. 42, ст.ст. 165-167, 176, 181, п. 8 ч. 4 ст. 247, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підтвердити підстави представництва виконуючого обов`язки керівника Щастинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Національної служби здоров`я України та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ «НПО «СЗХНО» та КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня» з заявленими позовним вимогам.

2. Відкрити провадження у справі.

3. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

4. Підготовче засідання призначити на 20.02.2024 о 14 год 30 хв, яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, проспект Науки, буд. 5, зал судових засідань №205.

5. Встановити позивачам (Національній службі здоров`я України та Північно-Східному офісу Державної аудиторської служби України) строк для надання письмових пояснень з викладом власної правової позиції щодо заявленого позову до 16.02.2024 (докази направлення пояснень іншим учасникам надати суду).

6. Відповідачам (ТОВ «НПО «СЗХНО» та КНП «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня») встановити строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів позивачам та прокурору, докази направлення/надання надати суду (додати до відзиву).

7. Прокурору та позивачам у строк, не більше ніж п`ять днів з дня отримання відзиву, надати суду відповідь на відзив із його документальним обґрунтуванням. Одночасно з надісланням (наданням) відповіді до суду направити її копію з доданими документами відповідачам, докази направлення/надання надати суду (додати до відповіді).

8. Відповідачам у строк, не більше ніж п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив, надати суду заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України із його документальним обґрунтуванням, одночасно надіслати позивачам та прокурору копію заперечень, докази направлення/надання надати суду.

Явку представників сторін визнати необов`язковою.

Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі з використанням власних технічних засобів, відповідно до ст. 197 ГПК України, або заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів, відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України надати заяву.

Повідомити учасників справи про можливість надсилання документів, що стосуються розгляду справи, без особистого прибуття до приміщення суду:

- через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) https://id.court.gov.ua;

- у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду (61022, м. Харків, проспект Науки, буд. 5).

Звертаємо увагу учасників судового процесу, що всі копії документів, що додаються до матеріалів справи та довіреності представників сторін повинні бути належним чином засвідчені. Суд звертає увагу, що пунктом 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів», встановлено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 05.02.2024 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: (https://court.gov.ua/fair/sud5014).

Суддя Олена ФОНОВА

вих. №

05.02.2024

Надр. прим.

1- до справи

2- В.О. керівника Щастинської окружної прокуратури (вул. Центральна, буд. 26, смт. Новоайдар Щастинський район Луганської області, 93500, фактична адреса: вул. Соборна, 5а, м. Кропивницький, 25009) до електронного кабінету + на адресу електронної пошти: shchastia@lugprok.gov.ua

3- Національній службі здоров`я України (пр-т Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073) до електронного кабінету + на адресу електронної пошти: info@nszu.gov.ua

4- Північно-Східному офісу Державної аудиторської служби України (Майдан Свободи, буд.5, м. Харків, 61022) до електронного кабінету + на адресу електронної пошти: 02000@dasu.gov.ua

5- ТОВ «НПО «СЗХНО» (вул. Ділова, буд.14-Б, м. Київ, 03150) до електронного кабінету + на адресу електронної пошти: kommerc@severhimmash.com

6- Комунальному некомерційному підприємству «Станично-Луганська багатопрофільна лікарня Станично-Луганської селищної територіальної громади» (вул. 5-Лінія, 39, смт. Станиця Луганська, Щастинський район Луганської області, 93600) на адресу електронної пошти: statotdel@i.ua + телефонограма за номером: +38(050)1035439 + повідомлення на сайті суду

7- прокуратурі Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4) до електронного кабінету + на електронну пошту: upr15.prok.kh@gmail.com

Внесено до ЄДРСР

05.02.2024