Рішення

від 29.01.2024 по справі 914/3504/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2024 Справа № 914/3504/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, місто Львів

до відповідача Приватного підприємства МаріонК, місто Львів

про стягнення 396 323,66 грн.

За участю представників:

від позивача: Горбунова Ольга Леонідівна адвокат (ордер серія ВС №1234379 від 17.11.2023);

від відповідача: не з`явився;

вільні слухачі: Синишин КЯ., Горбунов О.С.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівобленерго до відповідача Приватного підприємства МаріонК про стягнення 396 323,66 грн необлікованої електроенергії.

Ухвалою суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.01.2024.

Ухвалою суду від 10.01.2024 розгляду справи по суті відкладено на 29.01.2024.

Представник позивача в судове засідання 29.01.2024 для розгляду справи з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2024 не з`явився, проти позову не заперечив, відзив не подав.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 29.01.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2023 року при перевірці на об`єкті споживача - Приватного підприємства МаріонК за адресою: м.Львів, вул. Копернніка, 9 працівниками ПрАТ Львівобленерго було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №037051 від 06.06.2023.

Актом зафіксоване порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку (п.8.4.2, п.2.3.4., п. 8.2.4, п.8.2.5, п.5.5.5., п. 7.6. ПРРЕЕ). Так як в добровільному порядку відповідач вартості необлікованої електроенергії не сплатив, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 396 323,66 грн необлікованої електричної енергії.

Позиція відповідача.

Проти позовних вимог відповідач не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Обставини встановлені судом.

24.10.2007 між Відкритим акціонерним товариством Львівобленерго, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Львівобленерго (постачальник) та Приватним підприємством МаріонК (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №68385.

Відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 14.06.2007, що є додатком до Договору №68385, зазначено, що об`єкт споживача, де постачається електроенергія нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Коперника, 9 (ЕІС - код точки комерційного обліку за об`єктом споживача: 62Z3362829726808).

18.10.2016 між Приватним акціонерним товариством Львівобленерго (постачальник) та Приватним підприємством МаріонК (споживач) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №68385 від 24.10.2007.

ПрАТ Львівобленерго, відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії та на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 23.11.2018 р. № 1479, з 01.01.2019 ПрАТ Львівобленерго виконує функцію оператора системи розподілу (ОСР) на території Львівської області. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності (п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 Про затвердження ПРРЕЕ передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно з договором про надання послуг з розподілу, оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 та Кодексом системи розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу за об`єктом споживача та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи розподілу.

Відповідно до пункту 8.6. договору, у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження.

06.06.2023 при перевірці на об`єкті Приватного підприємства МаріонК за адресою: місто Львів, вулиця Коперника, 9 представниками позивача було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення №037051 від 06.06.2023.

Вказаним актом зафіксовано порушення: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі без порушення схеми обліку, що передбачене п п.8.4.2, п.5.5.5, п.7.6, п.8.2.4, п.8.2.5 ПРРЕЕ.

Акт про порушення №037051 від 06.06.2023 складений за участю представника споживача, який не представився та відмовився підписати акт та додаток до акту Схема підключення електроустановки споживача.

Листом №203-07-2759 від 13.06.2023 акт про порушення №037051 від 06.06.2023 з додатком надіслано поштою на адресу Приватного підприємства МаріонК та повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 28.07.2023 на 10:00 год за адресою: місто Львів, вулицяГероїв УПА, 23, кімната 6.

28.07.2023 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду акту про порушення №037051 від 06.06.2023 комісією прийнято протокольне рішення №037051-а, відповідно до якого відповідачу визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати 06.12.2022 по 06.06.2023, виходячи з дозволеної потужності (Рдоз = 60 кВт), режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 396 323,66 грн. На засіданні комісії споживач присутній не був.

31.07.2023 на адресу Приватного підприємства МаріонК після засідання комісії Львівських МЕМ ПрАТ Львівобленерго з розгляду актів про порушення, було надіслано листом №203-07-3658 копію протоколу №037051-а від 28.07.2023 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію №659161 від 28.07.2023 на суму 396 323,66 грн.

Станом на день подання позовної заяви та розгляду справи по суті заборгованість в сумі 396 323,66 грн відповідачем не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача 396 323,66 грн заборгованості за необліковану електричну енергію.

Висновки суду.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг з розподілу електричної енергії.

Відносини сторін регулюються Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018), договором про постачання електричної енергії №068385 від 24.10.2007 (договір постачання), публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір розподілу).

Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що затвердженні Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ (в редакції станом на 06.06.2023), договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Згідно з пунктом 2.1.7. ПРРЕЕ (в редакції станом на 06.06.2023), у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Пунктом 6 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, якою затверджено Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Отже, договір про постачання електричної енергії №68385 від 24.10.2007 є дійсним згідно з абзацом 2 пункту 6 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині регулювання відносин щодо заборгованості за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю.

Відповідно до пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Згідно з пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Підпунктом 5 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ встановлено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ).

Згідно з пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 14 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).

Враховуючи наведене, оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і спожита останнім, але внаслідок порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.

Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів визнання рішення комісії від 28.07.2023 №037051-а недійсним, нечинним, незаконним, протиправним, або доказів його скасування, отже вказане рішення комісії підлягає виконанню.

Відповідач проти позову не заперечив, докази сплати вартості недооблікованої електричної енергії в матеріалах справи відсутні.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у даній справі.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 5 944,86 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №18690 від 27.11.2023.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 5 944,86 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов у даній справі підлягає задоволенню повністю.

Крім того представник позивача просив стягнути з відповідача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 30 000,00 грн.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи між Адвокатським об`єднання "Юріс Консультус" (адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством "Львівобленерго" (клієнт) укладено договір №23/11-7 про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, вартість правничої допомоги становить 30 000,00 грн (авансова оплата). Оплата (авансова оплата) здійснюється протягом 30 днів з часу підписання цього договору.

Відповідно до рахунку на оплату №23/146 від 17.11.2023, оплата за надану правову допомогу по договору про надання правничої допомоги становить 30 000,00 грн.

Матеріали справи містять докази оплати таких послуг, зокрема платіжну інструкцію №18494 від 22.11.2023 на суму 30 000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від відповідача не надходили.

Водночас відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Заяв про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами від Приватного підприємства МаріонК не надходило.

Слід зазначити, що саме з вини відповідача спір доведено до суду, його поведінка не сприяла вирішенню спору у позасудовому порядку, у зв`язку з чим позивач змушений був скористатись послугами адвоката. Виконана адвокатом робота повинна бути оплачена.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Крім того, суд, при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу керуються висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, наявні у матеріалах справи договір №23/11-7 про надання правової допомоги від 17.11.2023; рахунок на оплату №23/146 від 17.11.2023 та платіжна інструкція №18494 від 22.11.2023 на суму 30 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Слід зазначити, що вартість наданих адвокатом послуг, зазначених в п. 4.1. Договору №23/11-7 про надання правової допомоги від 17.11.2023 є явно завищеною та неспівмірною із виконаною роботою.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку що розумна та адекватна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача за позовом. У задоволенні решти витрат слід відмовити.

Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, обсягом матеріалів у справі; кількістю підготовлених процесуальних документів; тривалістю розгляду справи судом; наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося, розгляд справи здійснювався без участі відповідача та/або його повноваженого представника); є завищеним щодо іншої сторони спору порівняно з ринковими цінами на аналогічні послуги.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за позовом слід стягнути на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 18,73, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства МаріонК (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперніка, будинок 9, ідентифікаційний код юридичної особи 31527278) на користь Приватного акціонерного товариства Львівобленерго (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 00131587) 396 323,66 грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 5 944,85 грн витрат по сплаті судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.02.2024.

Суддя Сухович Ю.О.