Рішення

від 31.01.2024 по справі 916/3490/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3490/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/3490/23

За позовом: Українсько-американського спільного підприємства Трейс (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, буд 23; код ЄДРПОУ 19055067)

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал (68090, Одеська обл., м. Чорноморськ, село Малодолинське, (З), вул. Заводська, 80 Ж; код ЄДРПОУ 39051157), Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс (65016, м. Одеса, пров. Іподромний, буд. 1; код ЄДРПОУ 43118421)

про стягнення заборгованості в сумі 4379564,00 грн. та визнання правочину недійсним

Представники:

Від позивача: Зуєва І.І., ордер

Від Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал: Бут І.О., ордер

Від Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс: Казнєвський В.О., самопредставництво

Встановив: Українсько-американське спільне підприємство Трейс звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс про:

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал заборгованості в розмірі 4379564,00 грн.;

-визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс та застосування наслідків недійсності правочину щодо акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023 року у вигляді скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68335236 від 06.07.2023 року, державний реєстратор Заболотний Олександр Олександрович, Сергіївська селищна рада Білгород Дністровського району Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.08.2023р. позовну заяву Українсько-американського спільного підприємства Трейс від 11.08.2023р. вх. № ГСОО 4001/23 залишено без руху. Позивачу встановлено усунути недоліки позовної заяви, які визначено судом в ухвалі суду. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 10 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Українсько-американського спільного підприємства Трейс, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

16.08.2023р. до господарського суду Одеської області представником позивача були надані докази, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 15.08.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2023р. прийнято позовну заяву Українсько-американського спільного підприємства Трейс до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3490/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "18" вересня 2023 р. о 11:40. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.09.2023р. о 11:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2023р. клопотання Українсько-американського спільного підприємства Трейс про витребування доказів від 16.08.2023р. вх. № ГСОО 27894/23 по справі №916/3490/23 задоволено частково. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал належним чином посвідчену копію акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс належним чином посвідчену копію акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс. В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2023р. відмовлено Українсько-американському спільному підприємству Трейс у задоволенні заяви про забезпечення позову за вх.№ 2-1222/21 від 16.08.2019р. у справі № 916/3490/23.

28.08.2023р. до господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит разом з копією ухвали від 28.08.2023р., згідно якої, у зв`язку з надходженням до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Українсько-американського спільного підприємства Трейс на ухвалу господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову від 17.08.2023р., господарському суду Одеської області доручено надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи №916/3490/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2023р. провадження у справі №916/3490/23 зупинено до перегляду Південно-західним апеляційним господарським судом ухвали господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову від 17.08.2023р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023р. ухвалу господарського суду Одеської області від 17.08.2023 у справі №916/3490/23 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2023р. поновлено провадження у справі №916/3490/23. Підготовче засідання у справі призначено на "13" листопада 2023 р. о 12:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання призначене на 13.11.2023р. о 12:45.

26.10.2023р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал надійшло клопотання про долучення доказів, відповідно до якого було залучено до матеріалів справи копію Акту №1 приймання-передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс.

07.11.2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал було надано відзив.

13.11.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.12.2023р. о 09:30. Встановлено позивачу строк на оформлення відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал до 28.11.2023р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2023р. повідомлено учасників справи №916/3490/23 про судове засідання, яке відбудеться "04" грудня 2023 р. о 09:30.

14.11.2023р. до суду Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс було надано відзив.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023р., не відбулось у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду наказом керівника апарату господарського суду Одеської області від 30.11.2023р. У зв`язку із відновленням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду з 08.12.2023р. згідно наказу голови господарського суду Одеської області від 07.12.2023р., судом призначено іншу дату судового засідання у справі №916/3490/23.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2023р. підготовче засідання у справі призначено на "25" грудня 2023 р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.12.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/3490/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "17" січня 2024 р. о 10:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 17.01.2024р. о 10:00.

16.01.2023р. до суду позивачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи.

17.01.2024р. у судовому засіданні було оголошено перерву по розгляду справи по суті до 31.01.2024р. о 10:00, на задоволення клопотання представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2024р. повідомлено позивача по справі №916/3490/23: Українсько-американське спільне підприємство Трейс про судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться "31" січня 2024 р. о 10:00.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариство з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс заперечували проти заявлених позовних вимог позивача, з підстав, що наведені у поданих відзивах, та просили суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 31.01.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 05.02.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд встановив.

В обґрунтування поданого позивачем було зазначено суду, що між Українсько-американським спільним підприємством Трейс та Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал було укладено договір позики №10-12/2019-В від 10 грудня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди від 01.02.2021 року, позикодавець передає позичальникові грошові кошти в сумі 5000000, 00 ( п`ять мільйонів гривень 00 копійок), а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Надання позики здійснюється позикодавцем з моменту підписання договору, за усною заявкою позичальника, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника, зазначений у цьому Договорі ( п.3.1. Договору).

Позивачем було зазначено суду, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал 4379564,00 грн.

Згідно п.4.1. Договору, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, протягом 10 днів з моменту пред`явлення вимоги до позичальника про повернення позики.

За поясненнями позивача, 01.05.2023р. він звернувся з вимогою №0482/128-А до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал щодо повернення позики. Проте, вимога виконана не була та станом на дату звернення з позовною заявою до суду позика не повернута.

Оскільки, у порушення вимог ст.ст. 526, 1049, 1053 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал взяті на себе зобов`язання не виконало, вчасно суму позики не повернуло, позивач звернувся до суду.

Щодо вимог про визнання правочину (акту прийму-передачі) недійсним, позивачем було зазначено суду, що на момент підписання Договору позики та перерахування суми позики на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, за останнім було зареєстровано майно у вигляді: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "А1" та "а" загальною площею 155,7 кв.м., вбиральня літ. "Г"; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 -мачта освітлювальна 1 шт., № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, ІІ -покриття 539,4 кв.м, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 279425851108, дата реєстрації права власності 28.01.2014 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 330510315.

За поясненнями позивача, після звернення Українсько-американського спільного підприємства Трейс до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал з вимогою повернути позику, останній 03.07.2023 року передав вищевказане майно згідно акту прийому передачі №1 від 30.06.2023 року в якості внеску в статутний капітал іншого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 340574029.

Позивачем було зазначено суду, що засновниками зазначеного підприємства відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: - Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, ОСОБА_1 . Кінцевий бенефіціарний власник: ОСОБА_2 . Разом з тим, кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також є ОСОБА_2 .

На думку позивача, з наведеного вбачається, що на момент відчуження нерухомого майна, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал входило до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс й був пов`язаний із Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс спільними кінцевим бенефіціарним власником, а саме: ОСОБА_2 .

Посилаючись на положення Податкового кодексу України, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Закону України «Про захист економічної конкуренції», позивачем було зазначено суду, що відповідачі є пов`язаними особами в розумінні законодавства України на підставі аналізу інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За ґрунтуванням позивача, акт прийму передачі №1 від 30.06.2023 року майна Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс у вигляді: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "А1" та "а" загальною площею 155,7 кв.м., вбиральня літ. "Г"; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 -мачта освітлювальна 1 шт., № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, ІІ - покриття 539,4 кв.м, розташованих за адресою : АДРЕСА_1 - має ознаки фраудаторного правочину.

Як зазначає позивач, оскаржуваний правочин з відчуження зазначеного вище нерухомого майна пов`язаній особі було вчинено Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал умисно, з метою приховування належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитними договорами, при цьому, правові наслідки з відчуження майна не настали.

Акт з приймання-передачі майна до статутного капіталу був укладений «про людське око», тобто з єдиною метою - вивести нерухоме майно з-під загрози звернення стягнення на нього, за рахунок чого позивачу можливо було б задовольнити свої вимоги за договором.

На думку позивача, майно фактично не вибуло з володіння та користування продавця, оскільки відчужено пов`язаній особі та фактично єдиним розпорядником цього майна фактично залишилась ОСОБА_2 .

За посиланням позивача, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник позбавляється активів, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

Надаючи відзив на позовну заяву, Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал зазначалось суду, що позивачем не було виконано у повному обсязі умов договору позики №10-12/2019-В від 10 грудня 2019 року в редакції Додаткової угоди від 01.02.2021 року.

Позивач стверджує, що звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал з вимогою щодо повернення позики, однак, за посиланням відповідача, ним таку вимогу отримано не було та цим спростовується твердження позивача щодо обізнаності Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал про пред`явлення вимоги щодо повернення позики. Оскільки вимога отримана не була, строк виконання не настав.

Щодо вимог про визнання правочину (акту прийму-передачі) недійсним, відповідачем було зазначено, що наведені позивачем нормативно-правові акти не можуть вважатися актами цивільного законодавства з огляду на сферу їхнього регулювання, а також ними не врегульовано подібні правовідносини, що виключає їхнє застосування за аналогією закону.

За посиланням відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал не знало про надсилання вимоги позивача, не отримувало її, та розраховувало на виконання самим позивачем обов`язку за договором у повному обсязі. Також, як вказує відповідач, позивачем не доведено зменшення активів Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал внаслідок передання нерухомого майна до статутного капіталу іншої юридичної особи.

Відповідачем було зауважено, що неможливим є визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р. у зв`язку з його стверджуванню фраудаторністю, адже позивачем не доведено наявності усіх ознак фраудаторного правочину.

Відповідно до наданого відзиву, Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс було зазначено суду, що відповідачі не були пов`язаними особами на момент складання Акта № 1 приймання-передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс від 30.06.2023 р., оскільки на момент підписання акту засновником та директором ТОВ «Грейт Дрімс» був ОСОБА_1 , частка у статутному капіталі 100%.

Відповідачем було зазначено суду, що він має на меті використання майна, отриманого за Актом № 1 приймання-передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс від 30.06.2023 р., у своїй господарській діяльності, та у підтвердження таких намірів суду надано звернення до Чорноморської міської ради із заявою про відведення земельної діяльності в оренду, оскільки на теперішній час згідно діючого законодавства будь-які будівельні роботи проводяться тільки за наявності відведеної земельної ділянки.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс було зазначено суду, що неможливим є визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р. у зв`язку з його стверджуванню фраудаторністю, адже позивачем не доведено наявності усіх ознак фраудаторного правочину.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін за час розгляду справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про судоустрій та статус суддів, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов`язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб`єктом порушення позивач вважає відповідача.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Тобто інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Надаючи оцінку доводам Українсько-американського спільного підприємства Трейс та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним позивачем в позовній заяві та які направлено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал заборгованості в розмірі 4379564,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, правовідносини між Українсько-американським спільним підприємством Трейс, як позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, як позичальником, виникли на підставі укладеного між ними 10.12.2019р. Договору позики №10-12/2019-В від 10 грудня 2019 року. Також, 01.02.2021р. між сторонами було укладено Додатку угоду до вищезазначеного Договору.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як з`ясовано судом, позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал були перераховані грошові кошти у розмірі 4379564,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №1701 від 23.12.2019р., №1676 від 18.12.2019р., №1671 від 17.12.2019р., №131 від 23.01.2020р., №161 від 04.02.2020р., №389 від 17.03.2020р., №754 від 21.05.2020р., №926 від 24.06.2020р., №1175 від 17.08.2020р., №1318 від 22.09.2020р., №1484 від 26.10.2020р., №1609 від 20.11.2020р., №1772 від 22.12.2020р., №110 від 26.01.2021р., №243 від 23.02.2021р., №396 від 29.03.2021р., №630 від 14.05.2021р., №1126 від 17.09.2021р., №1359 від 15.11.2021р., №1487 від 28.12.2021р., №783 від 22.09.2022р., №943 від 16.11.2022р., №1073 від 27.07.2020р., №549 від 27.04.2021р., №455 від 13.05.2022р.

Умовами п. 4.1. Договору позики сторонами було узгоджено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, протягом 10 днів з моменту пред`явлення вимоги до позичальника про повернення позики.

На спростування доводів Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, суд зазначає, що за наявними матеріалами справи судом з`ясовано, що позивачем на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал: 68090, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, буд. 80 Ж було скеровано вимогу №0482/128-А про повернення позики, однак, у визначений п. 4.1. Договору термін позичальником грошові кошти повернуто не було, та іншого відповідачем за час розгляду справи доведено не було.

Судом з`ясовано, що адреса, на яку позивачем було скеровано вимогу про повернення позики, є реєстраційною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, що підтверджується витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також вказана адресу була зазначена відповідачем у Договорі.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що адреса відповідача змінювалась, як то відсутні будь-які додаткові угоди до Договору щодо зміни адреси Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, які б визначали іншу адресу для листування сторін.

Вимогами ч. 7 ст. 193 ГК України, законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, як позичальником, прийнятих на себе зобов`язань за умовами Договору позики №10-12/2019-В від 10.12.2019р, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі наявними платіжними інструкціями, не спростовано з боку Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал заборгованості в розмірі 4379564,00 грн. є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Стосовно позовних вимог Українсько-американського спільного підприємства Трейс, які направлено на визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р. та застосування наслідків недійсності правочину у вигляді скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 13 ГПК України визначено, зокрема, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно приписів ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з приписами ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При вирішенні даної справи суд враховує, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина першастатті 215 ЦК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли в зв`язку з вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язків елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі №918/204/18).

Як з`ясовано судом, 30 червня 2023р. Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал відповідно до Акту приймання-передачі №1 до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс прийнято майно, зокрема, нерухоме майно, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, буд. 80-Ж, відображений у технічному паспорті реєстровий номер 279425851108 від 03.08.2018р., а саме: будівлі для ремонтних робіт з адміністративними приміщеннями літ. "А" з прибудовами літ. "А1" та "а" загальною площею 155,7 кв.м, вбиральня літ. "Г"; споруди : № 1 - огорожа 318,8 пог.м, № 3 - підпірна стінка 58,4 пог.м, № 4 - підпірна стінка 11,1 пог.м, № 5 -мачта освітлювальна 1 шт., І - покриття 44,1 кв.м, ІІ -покриття 539,4 кв.м, розташовані на земельній ділянці площею 3,5210 га, кадастровий номер 5110800000:03:002:0069, № 2 - пульпопровід 367,3 пог.м, № 6 - фундамент під пульпопровід 1 шт., № 7 - фундамент під пульпопровід 1 шт., розташовані на земельній ділянці площею 0,2569 га, кадастровий номер 5110800000:03:001:0893.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилом частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 216 ЦК України передбачає загальні наслідки недійсності правочину, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а згідно зі статті 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.

Згідно вимог частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, для визнання даного правочину недійсним з підстав того, що даний правочин є фраудаторним, повинна бути наявна сукупність наведених вище обставин, а сукупність - це неподільна єдність ознак чи підстав.

На думку суду, в даному випадку відсутня сукупність ознак для визнання правочину недійсним з підстав того, що даний правочин є фраудаторним, так як оцінюючи обставини даної справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачі, укладаючи спірний договір не діяли поза межами принципу добросовісності та сторони керувались добросовісною метою, притаманною цивільно-правовим правовідносинам, та не створювали умови для ухилення від виконання зобов`язань перед позивачем.

Також судом враховано пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал щодо необізнаності останнього про вимогу позивача про погашення позики, що не впливає на факт існування заборгованості перед позивачем, поряд з цим, має значення при наданні оцінки правочину та з`ясування обставин справи.

Суд критично оцінює доводи позивача стосовно того, що після вчинення спірного правочину відбулось зменшення активів Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, що у подальшому буде перешкодою задля виконання рішення у даній справі в частині заявленого позову про стягнення грошових коштів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем за час розгляду справи не було забезпечено надання доказів, які б підтверджували посилання останнього стосовно того, що у Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал відсутні грошові кошти для сплати заборгованості.

Як з`ясовано судом, відповідно до Протоколу № 01-06/23 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс було вирішено питання про внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/ або третіми особами на підставі Акта № 1 приймання-передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс від 30.06.2023 р. Судом враховано, що даним рішенням затверджено розміри часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів та розподілені частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приймаючи до уваги, що між відповідачами був укладений правочин Акт приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. за № 4576, 4577, за яким було передано відповідне майно, а іншою стороною прийняте таке майно, Товариство з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс наразі є законним власником нерухомого майна.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023р., що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ІП Термінал та Товариством з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс та застосування наслідків недійсності правочину щодо акту приймання-передачі нерухомого майна №1 від 30.06.2023 року у вигляді скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 68335236 від 06.07.2023 року, державний реєстратор Заболотний Олександр Олександрович, Сергіївська селищна рада Білгород Дністровського району Одеської області задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 65693,46 грн. покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, оскільки позовні вимоги Українсько-американського спільного підприємства Трейс до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал про стягнення задоволено судом, а витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Українсько-американського спільного підприємства Трейс до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал про стягнення заборгованості у розмірі 4379564,00 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал (68090, Одеська обл., м. Чорноморськ, село Малодолинське, (З), вул. Заводська, 80 Ж; код ЄДРПОУ 39051157) на користь Українсько-американського спільного підприємства Трейс (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, буд 23; код ЄДРПОУ 19055067) заборгованість у розмірі 4379564 (чотири мільйони триста сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 65693 (шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 46 коп.

3.У задоволенні позовних вимог Українсько-американського спільного підприємства Трейс до Товариства з обмеженою відповідальністю ІП Термінал, Товариства з обмеженою відповідальністю Грейт Дрімс про визнання правочину недійсним відмовити.

4.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн. покладаються на позивача.

Повний текст рішення складено 05 лютого 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко