Рішення

від 29.01.2024 по справі 918/1327/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2024 р. Справа № 918/1327/23

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області

про стягнення заборгованості в сумі 19 786 грн 09 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Рильцова Є.Ю., довіреність № 29/12-2023/15 від 29.12.2023 р.;

від відповідача - Соколюк Р.О., довіреність № 62 32 1-79/62 32 від 25.01.2024 р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 29 січня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19 786 грн 09 коп., з яких: 14 488 грн 43 коп. - основний борг, 1 720 грн 31 коп. - пеня, 555 грн 45 коп. - 3% річних та 3 021 грн 90 коп. - інфляційні втрати.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлений природний газ в сумі 14 488 грн 43 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 720 грн 31 коп., 3% річних в розмірі 555 грн 45 коп. та інфляційних втрат в розмірі 3 021 грн 90 коп. Стягнення пені заявлено з посиланням на п. 4.5. типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, а стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 25.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи призначено на 29 січня 2024 року на 12:10 год.

11 січня 2024 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 11.01.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив провести судове засідання у даній справі, що призначене на 29 січня 2024 року о 12:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Також в клопотанні зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та у випадку неможливості провести судове засідання в режимі відеоконференції представник позивача просить розглядати справу без участі представника позивача за наявними в справі матеріалами.

Ухвалою суду від 11 січня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 11.01.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/1327/23, призначене на "29" січня 2024 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Представник позивача у судовому засіданні 29 січня 2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 29 січня 2024 року позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 14 488 грн 43 коп. визнав. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 року № 880 позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначене постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможець конкурсу.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 року № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

3 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області є бюджетною установою (в розумінні Бюджетного кодексу України).

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, який затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГТС), реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта у випадку, якщо діючому постачальнику зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику "останньої надії" перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Позивач стверджує, що об`єми природного газу, спожитого відповідачем у листопаді 2021 року, травні 2023 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Вказана обставина не заперечується та не спростовується відповідачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00012OW8T00H; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00012OW8T00H, які долучено позивачем до позовної заяви у вигляді паперової копії принтскрину з його особистого кабінету на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" та постанови № 3011 від 24.12.2019 року Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (код ЄДРПОУ 42795490) є оператором газотранспортної системи.

Нормами пункту 5 глави 1 розділу І та пункту 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що "інформаційна платформа" - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу, відповідно до вимог цього Кодексу. Функції адміністратора цієї платформи виконує оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року (далі - Правила), постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI Правил, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджено постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до підпункту 4.2. розділу IV Договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Пунктом пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС встановлено, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Наведене підтверджує доводи позивача про те, що він проводить нарахування кількості спожитого відповідачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 1 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 890 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1102.

Постановою № 1102 передбачено, що на період з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 грн. за 1 куб. м з урахуванням ПДВ.

В зв`язку з перевищенням такої, розрахованої за вищезгаданою формулою, ціни природного газу протягом листопада 2021 року, позивач застосував граничну ціну в 16,8 грн. за 1 куб. м газу.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

Долученими позивачем до позовної заяви паперовими копіями електронного реєстру пар споживачів на 01.01.2020 р. та електронної інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника останньої надії, підтверджується той факт, що відповідачу присвоєно ЕІС код споживача природного газу 56XS00012OW8T00H.

Позивачем з 01.11.2021 року по 30.11.2021 року поставлено відповідачу природний газ в об`ємі 0,53142 тис. куб. м. на суму 9 935 грн 86 коп., з 01.05.2023 року по 17.05.2023 року - в об`ємі 0,18037 тис. куб. м. на суму 4 552 грн 57 коп. Всього було поставлено природного газу на загальну суму 14 488 грн 43 коп.

Відповідно до пункту 4.3. Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Згідно з п. 4.4. Договору Споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Позивачем направлялись на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу за листопад 2021 року в розмірі 9 935 грн 86 коп. та травень 2023 року в розмірі 4 552 грн 57 коп.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем 14 488 грн 43 коп. вартості спожитого природного газу. У судовому засіданні 29.01.2024 року така сума заборгованості відповідачем визнана.

Згідно з нормами статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 629, 714 Цивільного кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 2 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Зобов`язанням, відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наявність наведених вище та встановлених судом обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14 488 грн 43 коп. заборгованості за спожитий природний газ обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, трьох процентів річних та інфляційних суд зазначає наступне.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. Проте Відповідачем, в порушення умов Договору, станом на день ухвалення рішення суду не виконано взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого природного газу.

Відповідно до п. 4.5 Типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області про стягнення заборгованості в сумі 19 786 грн 09 коп., з яких: 14 488 грн 43 коп. - основний борг, 1 720 грн 31 коп. - пеня, 555 грн 45 коп. - 3% річних та 3 021 грн 90 коп. - інфляційні втрати, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить судові витрати стягнути з відповідача. В позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, в зв`язку з розглядом справи та які складаються зі сплаченого за подання позовної заяви судового збору в розмірі 2 147 грн 20 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня складає 2 684 грн 00 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом 2147 до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. "б" підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи через підсистему "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).

Враховуючи, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, за яку судовий збір становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та позовну заяву подано через систему "Електронний суд", відповідно останній зобов`язаний був сплатити при поданні позову до суду, судовий збір в розмірі 2 147 грн 20 коп., так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 684,00*0,8).

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" долучено платіжну інструкцію від 19 грудня 2023 року № 0000001379 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 147 грн 20 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 147 грн 20 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Полуботка, буд. 37, код ЄДРПОУ 38896317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) 14 488 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 43 коп. - основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн 31 коп. - пені, 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн 45 коп. - 3% річних, 3 021 (три тисячі двадцять одну) грн 90 коп. - інфляційних втрат та 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 5 лютого 2024 року.

Суддя Політика Н.А.