Ухвала

від 05.02.2024 по справі 927/112/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 лютого 2024 року м. Чернігівсправа № 927/112/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури (15300, м. Корюківка Чернігівської області, вул. Шевченка, 98; код 02910114 (korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua)) в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради (код 04412656) 16100, смт. Сосниця Корюківського району Чернігівської області, вул. Грушевського, 15 (sosn@cg.gov.ua)Відповідачі: 1. Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради (код 02006515) 16100, смт. Сосниця Чернігівської області, вул. Якова Скидана, 5/3 (sosnitsya3@ukr.net) 2. Сосницьке районне дочірнє спеціалізоване агролісогосподарське підприємство «Сосницярайагролісгосп» 16100, смт. Сосниця Корюківського району Чернігівської області, вул. Промислова, 3 (dplissosn@ukr.net)про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сосницької селищної ради до Комунального некомерційного підприємства «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради та Сосницького районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Сосницярайагролісгосп» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що на його думку, укладений між відповідачами Договір № 1 Постачання товару від 02.01.2023 є таким, недійсність якого встановлена законом (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі»), тобто є нікчемним правочином, а тому існують підстави для застосування наслідків його недійсності.

Нормативно-правовим обгрунтуванням заявлених позовних вимог прокурор визначив ст. 216 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 161, 164 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявою по суті справи є, зокрема, позовна заява.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ст. 236, 216 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину шляхом застосування двосторонньої реституції: стягнути з Сосницького районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Сосницярайагролісгосп» (код 05435398) до бюджету Сосницької територіальної громади (код 04412656) 706 013,71 грн, одержаних за нікчемним правочином від 02.01.2023 № 1 та зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради (код 02006515) відшкодувати Сосницькому районному дочірньому спеціалізованому агролісогосподарському підприємству «Сосницярайагролісгосп» (код 05435398) вартість товару в сумі 706 013,71 грн.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

У преамбулі цього Закону зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

В позовній заяві прокурор, крім стягнення з Сосницького районного дочірнього спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Сосницярайагролісгосп» до бюджету Сосницької територіальної громади 706 013,71 грн, просить ухвалити рішення про зобов`язання Комунальне некомерційне підприємство «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради відшкодувати Сосницькому районному дочірньому спеціалізованому агролісогосподарському підприємству «Сосницярайагролісгосп» вартість товару в сумі 706 013,71 грн. (тобто, фактично сплатити грощові кошти).

Така вимога також є вимогою майнового характеру, адже об`єктом цієї вимоги є дія зобов`язаної сторони, що піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору впливає на склад майна сторін спору та змінює власника майна.

З огляду на вищенаведені висновки Верховного Суду, позовна заява прокурора щодо застосування наслідків недійсності нікчемного правочину містить в собі дві вимоги майнового характеру (стягнення грошових коштів та відшкодування вартості майна), кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, виходячи зі ставок, встановлених п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, звертаючись з даним позовом, прокурор мав сплатити судовий збір в загальній сумі 21 180,41 грн.

Натомість в якості доказів сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію № 2199 (внутрішній номер 292117751) від 01.09.2023 на суму 10 590,20 грн, тобто судовий збір сплачений за одну вимогу майнового характеру.

Отже, звертаючись з даним позовом прокурором не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

При цьому, в позовній заяві від 26.01.2024 № 51-77-291вих-24 прокурор вказав, що «Судовий збір сплачено виходячи з суми фактично перерахованих КНП «Сосницька лікарня» Сосницької селищної ради коштів у сумі 706 013,71 грн. на момент подання позовної заяви.»

За змістом ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи, що позовна заява керівника Корюківської окружної прокуратури не відповідає вимогам, встановленим ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, вона залишається без руху.

Керуючись ст. 161, 162, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Корюківської окружної прокуратури про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишити без руху.

Зобов`язати керівника Корюківської окружної прокуратури протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків докази сплати судового збору в розмірі 10 590,21 грн.

Роз`яснити керівнику Корюківської окружної прокуратури, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата набрання ухвалою законної сили 05.02.2024.

Суддя А.С. Сидоренко