ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/35576/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (далі ТзОВ «777 Трейдінг Груп», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та GENOMAR SP.z.o.o. (Польща) (продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №07092023 відповідно до якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар автобус Mercedes-Benz Tourismo vin WEB 63203713261995, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у цьому контракті. Ціна транспортного засобу становить 70000 Євро.
З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту 18.09.2023 декларантом ТзОВ «777 Трейдінг Груп» в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію (далі - МД) №23UA205050063208U1 з описом товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - TOURISMO RHD - L, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 67, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна 11967 см. куб., номер двигуна - невизначений, потужність 315 kw, колісна формула - 6x2, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013. Країна виробництва - (DE). Торгівельна марка «MERCEDES-BENZ». У вказаній декларації митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме на основі ціни товару, скоригована на суму понесених витрат на транспортування.
На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією пакет документів, які відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EXP3/09/2023 від 11.09.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT0058835 від 14.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.12.2017, платіжна інструкція №29 від 12.09.2023, калькуляція транспортних витрат від 18.09.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №608 від 18.09.2023, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) з мережі інтернет від 18.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу товарів №07092023 від 07.09.2623, довідка №180923093 від 18.09.2023, фото, копія митної декларації країни відправлення MRN23PL341010Е0279950 від 14.09.2023.
22.09.2023 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому було зазначеного, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: вартість товару згідно інвойсу від 11.09.2023 №ЕХРЗ/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; надана калькуляція транспортних витрат, проте не надано документів, які б підтверджували cyму даних витрат, у зв`язку із чим запропоновано декларанту в 10-ти денний термін надати додаткові документи.
Незважаючи на подання повного переліку документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1.
Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки на запит митного органу ТзОВ «777 Трейдінг Груп» направлено перелік документів визначених в частині другій статті 53 Митного Кодексу України. Ціна товару підтверджена контрактом, інвойсом, експортною декларацією, платіжними документами.
На думку позивача, митним органом при винесенні рішення про коригування митної вартості від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1 не було спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність декларанта визначити на підставі наданих документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
Митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також не зазначено, які саме підстави дають обгрунтовану можливість вважати, що декларантом заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, які документи не подані.
Окрім того, у рішенні про коригування митної вартості товарів не здійснено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не було зазначено номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості, ні наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги ідентичних або подібних товарів (в даному випадку транспортних засобів). Натомість митний орган за основу взяв виключно ціну схожого (аналогічного) транспортного засобу на інтернет ресурсах, через які позивач не купував відповідний транспортний засіб.
З огляду на викладене, вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1 необгрунтованим та таким, що суперечать вимогам МК України та просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача у відзиві адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «777 Трейдінг Груп» подано: МД №23UA205050063208U1 від 18.09.2023 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні…» митну вартість якого визначено за основним методом за ціною договору (контракту), а саме заявлено на рівні 70000,00 Євро.
На підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені в графі 44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій».
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: вартість товару згідно інвойсу від 11.09.2023 №EXP3/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; надана калькуляція транспортних витрат, проте не було надано документів, які б підтверджували суму даних витрат.
Вказує, що у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, а також у відповідності до вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», статей 53, 54 Митного кодексу України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін надати додаткові документи.
Декларантом було надано договір про надання послуг від 10.09.2023 №10/09, акт прийому- передачі від 19.09.2023 №19/09, курси валют станом на 08.09.2023, курси валют від 23.08.2023, лист від отримувача товару від 25.09.2023 б/н. Вартість товару в інвойсі, перерахована згідно наданих декларантом курсів валют, не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення. Пояснення наявної розбіжності в ціні товару відповідно до інвойсу та копії митної декларації країни відправлення підкріплено лише листом від отримувача товару. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 25.09.2023.
Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (https://autolme.mfo/Vsale/coach-buses/Mercedes-Benz/Tourismo-17-RHD-L- -23072700180131897700). Рівень митної вартості становить 133100 євро за одиницю.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205050064913U5 від 26.09.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
З огляду на наведене вище, вважає прийняте рішення про коригування митної вартості від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим та просить в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив від 12.01.2024 представник позивача заперечив доводи представника відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву з підстав аналогічно тим, які викладені у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 07.09.2023 між ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (покупець) та GENOMAR SP.z.o.o. (Польща) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №07092023 відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар - автобус Mercedes-Benz Tourismo vin НОМЕР_1 , а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених у цьому контракті.
Згідно із пунктом 2 контракту валютою платежу за цим контрактом є евро. Загальна сума контракту становить 70000 евро.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 11.09.2023 №EXP3/09/2023 GENOMAR SP.z.o.o. (Польща) поставила позивачу товар автобус Mercedes-Benz Tourismo vin НОМЕР_1 , вартістю 70000 євро (а. с. 21, 22).
18.09.2023 з метою здійснення митного оформлення товару: декларантом ТзОВ «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці подано митну декларацію №23UA205050063208U1 з описом товару «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - MERCEDES-BENZ, модель згідно з довідником - TOURISMO RHD - L, (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 , загальна к-сть місць, включаючи водія - 67, призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об`єм циліндрів двигуна 11967 см. куб., номер двигуна - невизначений, потужність 315 kw, колісна формула - 6x2, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013. Країна виробництва - (DE). Торгівельна марка «MERCEDES-BENZ». Митна вартість товару заявлена за основним методом - за ціною договору та становить 70000 евро (а. с. 29).
До митної декларації додано: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EXP3/09/2023 від 11.09.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT0058835 від 14.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.12.2017, платіжна інструкція в іноземній валюті №29 від 12.09.2023, калькуляція транспортних витрат від 18.09.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №608 від 18.09.2023, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) з мережі інтернет від 18.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №07092023 від 07.09.2623, довідка №180923093 від 18.09.2023, фото від 18.09.2023, копія митної декларації країни відправлення MRN23PL341010Е0279950 від 14.09.2023.
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.
Додатково на вимогу митного органу позивачем надано розширену версію MRN 23 PL341010E02779950, Tabela nr 174/A/NBP/2023 z dnia 2023-09-08, Tabela nr 162/A/NBP/2023 z dnia 2023-08-23, договір про надання послуг №10/09 від 10.09.2023 та акт прийому-передачі №19/09 від 19.09.2023 до договору про надання послуг №10/09 від 10.09.2023.
У відповідь на електронне повідомлення митниці позивач в заяві від 25.09.2023 повідомив, що додаткових документів для підтвердження заявленої вартості надаватися не буде.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від UA205050/2023/000671/1 від 25.09.2023.
Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів вартість товару згідно інвойсу від 11.09.2023 №ЕХРЗ/09/2023 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення; надана калькуляція транспортних витрат, проте не було надано документів, які б підтверджували суму даних витрат.
У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статті 53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається;виписку з бухгалтерської документації;висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом було надано договір про надання послуг від 10.09.2023 №10/09, акт прийому- передачі від 19.09.2023 №19/09, курси валют станом на 08.09.2023, курси валют від 23.08.2023, лист від отримувача товару від 25.09.2023 б/н.
Вартість товару в інвойсі, перерахована згідно наданих декларантом курсів валют, не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення. Пояснення наявної розбіжності в ціні товару відповідно до інвойсу та копії митної декларації країни відправлення підкріплено лише листом від отримувача товару.
Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 25.09.2023 року б/н.
У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частини другої-четвертої статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (https://autoline.info/ -/sale/coach-buses/Mercedes-Benz/Tourismo-17-RHD-L~23072700180131897700). Рівень митної вартості становить 133100 євро за одиницю.
Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення UA205050/2023/033580.
Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно МД №23UA205050064913U5 від 26.09.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) EXP3/09/2023 від 11.09.2023, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR.1) PL/MF/AT0058835 від 14.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 21.12.2017, платіжна інструкція в іноземній валюті №29 від 12.09.2023, калькуляція транспортних витрат від 18.09.2023, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №608 від 18.09.2023, некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001-3021, 3023) з мережі інтернет від 18.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №07092023 від 07.09.2623, довідка №180923093 від 18.09.2023, фото від 18.09.2023, копія митної декларації країни відправлення MRN23PL341010Е0279950 від 14.09.2023. Додатково на вимогу митного органу позивачем надано розширену версію MRN 23 PL341010E02779950, Tabela nr 174/A/NBP/2023 z dnia 2023-09-08, Tabela nr 162/A/NBP/2023 z dnia 2023-08-23, договір про надання послуг №10/09 від 10.09.2023 та акт прийому-передачі №19/09 від 19.09.2023 до договору про надання послуг №10/09 від 10.09.2023. Надання вказаних документів не є спірною обставиною, з огляду на те, що така обставина підтверджується відзивом на позовну заяву.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Так, контрактом №07092023 від 07.09.2023 визначено, що загальна сума контракту становить 70000,00 євро; ціна контракту встановлюється в євро (а. с. 16-20).
Відповідно до рахунку-фактури від 11.09.2023 №EXP3/09/2023 вартість товару (автобус Mercedes-Benz Tourismo vin WEB НОМЕР_3 ) становить 70 000,00 євро (а. с. 21, переклад а. с. 22). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в рахунку-фактурі від 11.09.2023 №EXP3/09/2023 (70000,00 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205050063208U1 від 18.09.2023 (графа 22) (а. с.27).
Окрім того, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція в іноземній валюті від 12.09.2023 №29 на суму оплати 70000,00 євро, у графі «призначення платежу» вказано про оплату за Контрактом №07092023 від 07.09.2023 (а. с. 23).
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
В оскаржуваному рішенні від UA205050/2023/000671/1 від 25.09.2023 відповідач посилається на наявність розбіжностей, а саме вартість товару згідно копії митної декларації країни відправлення не відповідає вартості товару згідно інвойсу від 11.09.2023 №ЕХРЗ/09/2023.
З цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною другою статті 53 МК України такі документи не віднесені до обов`язкових.
До витрат, понесених покупцем, відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України належать витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Такі витрати є складовою митної вартості.
За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику з м. Варшава до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №23UA205050063208U1 від 18.09.2023).
Крім того, на підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір про надання послуг №10/09 від 10.05.2023, укладений між ОСОБА_1 (виконавець) та ТзОВ «777 Трейдінг Груп» (замовник), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати послуги з транспортування автобуса Mercedes - Benz Tourismo vin НОМЕР_1 власним ходом з місця знаходження вантажу за адресою: місто Варшава, Польща до пункту його призначення за адресою: місто Ковель, вул.. Володимирська, 151, Волинська обл., Україна.
Згідно із пунктом 2.2 вказаного договору акт приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням сторін про належне виконання послуг виконавцем.
Факт надання вказаних послуг на загальну суму 25000,00 грн, з яких 20800,00 грн послуги з транспортування, 2800,00 грн дохід водія, що підтверджується актом прийому-передачі від 10.09.2023 №19/09 до договору №10/09 від 10.09.2023, що відповідає сумі, зазначеній у калькуляції транспортних витрат від 18.09.2023.
Суд зазначає, що інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 18.09.2023 в розмірі 25000,00 грн дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, дана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 20800,00 грн. Вказані транспортні витрати були включені до митної вартості товару відповідно до частини десятої статті 58 МК України. При цьому, страхування товару за рахунок ТзОВ «777 Трейдінг Груп» не здійснювалось.
Згідно з пунктом шостим частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.
Крім того, положення пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205050063208U1 від 18.09.2023 митна вартість товару у розмірі 70000,00 грн (еквівалентно 2741868,00 грн), включає вартість товару (2721068,00 грн) і вартість витрат на транспортування до кордону України (20800,00 грн), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Волинській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №№23UA205050063208U1 від 18.09.2023.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.
Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять. Будь яких посередницьких та комісійних договорів із третіми особами ТзОВ «777 Трейдінг груп» ні з ким не укладало, щодо придбання вказаного товару, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не оплачувалось.
З урахуванням наведеного суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі №804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Відповідно до положень статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (https://autolme.mfo/Vsale/coach-buses/Mercedes-Benz/Tourismo-17-RHD-L- -23072700180131897700). Рівень митної вартості становить 133100 євро за одиницю.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (https://autoline.info/-/sale/coach-buses/Mercedes- Benz/Tourismo-17-RHD-L-23072700180131897700, при цьому, митним органом не зазначено ні дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не наведено жодних пояснень щодо зроблених коригувань митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обгрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України.
На думку суду, при визначенні митної вартості товару митним органом порушено приписи пунктів 3, 5 частини третьої статті 64 МК України щодо того, що митна вартість імпортних товарів не визначається на підставі ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера та ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн а також на основі довільної/чи фіктивної вартості.
Посилання на мережу Інтернет, яка покладена в обґрунтування оскаржуваного рішення стосовно вартості товару, не може бути взята до уваги, оскільки її застосування МК України не передбачено, вона не містять ідентифікаційних відомостей про покупця та дійсну ціну продажу, за своїм правовим статусом не є офіційними документам та не спростовує відомості, вказані у документах, поданих до митного оформлення.
Аналогічний висновок викладений в постанові КАС ВП від 03.05.2023 у справі №140/6689/20 (адміністративне провадження №К/9901/3767/21).
Отже, цінова інформація, наявна в мережі Інтернет (https://autoline.info/-/sale/coath- buses/Mercedes-Bem/Tourismo-l7-RHD-L-23072700180131897700), не є джерелом визначення митної вартості в розумінні вимог статті 64 МК України.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.
Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до змісту частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Жодних доказів щодо прийняття оскаржуваного рішення саме з названих у відзиві підстав відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Натомість, з огляду на приведені судом фактичні обставини справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості та дії відповідача, які йому передували, не відповідають таким критеріям, як: використання повноваження відповідача з метою, з якою це повноваження надано; безсторонність (неупередженість), добросовісність, розсудливість з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). При цьому, зміст оскаржуваного рішення не містить всіх обов`язкових відомостей, визначених підпунктами 1-4 частини другої статті 55 МК України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару, а відтак оскаржуване рішення від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1 слід визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 7949,70 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 30.10.2023 №214 (а. с. 15).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, на підставі МК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 44356571) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення, задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.09.2023 №UA205050/2023/000671/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір в сумі 7949 (сім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 70 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116768311 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Лозовський Олександр Анатолійович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Лозовський Олександр Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні