Рішення

від 05.02.2024 по справі 280/1079/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року о 16:35 год.Справа № 280/1079/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Семененко М.О., за участю: секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представника заявника: Стародумової А.С., представника платника податків: адвоката Маруфенко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за заявою

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДЖИ ЕФ СІ (69123, м.Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9 ; код ЄДРПОУ 39219777)

щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2024 о 14:07 год. Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» (далі платник податків, ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ»), в якій просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області від 02.02.2024.

В обґрунтування заяви зазначає, що від Державного реєстратора надійшла інформація про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «САНГРИЛ ЛТД», код ЄДРПОУ 45341833 в результаті виділу підприємства ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» код ЄДРПОУ 39219777, внаслідок чого у контролюючого органу виникли підстави для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі ПК України). Посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області 24.01.2024 здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», який, після ознайомлення з наказом та направленнями на проведення перевірки відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що було складено відповідний акт. Вказує, що посадова особа ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів. У зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області, 02.02.2024 о 09 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», яке було надіслане на адресу платника відповідно до вимог ст. 94 ПК України. З метою реалізації прав, наданих контролюючим органам ст. 20 ПК України, у зв`язку з відмовою ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» у виконанні обов`язків, встановлених чинним законодавством, невиконанням законних вимог посадових осіб ГУ ДПС у Запорізькій області та ухиленням платника від податкового контролю, просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою судді від 02.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання у справі на 05.02.2024.

05.02.2024 представник платника податків подав відзив на заяву, за змістом якого проти задоволення заяви заперечує, зазначає, що після вивчення наказу на проведення податкової перевірки на предмет підстав для проведення перевірки, було з`ясовано, що зазначені у наказі на перевірку підстави для її перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, а відтак немає законних та обґрунтованих підстав для проведення перевірки. Вказує, що в наказі про проведення перевірки як на підставу для проведення перевірки податківці посилаються зокрема на п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, який передбачає: «78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків». Платником податків зазначено, що ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» не перебуває в процедурі реорганізації, припинення, тощо, що виключає можливість проведення перевірки. Навіть якби такі підстави були у органу державної податкової служби, час для здійснення перевірки, визначений ПК України сплинув, оскільки її проведення можливе коли процедура реорганізації юридичної особи розпочинається/триває, тобто після внесення відповідного запису до ЄДР. Зауважено, що процедура реорганізації через виділ розпочалася в травні 2021 року, коли ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» перебувало на обліку в ГУ ДПС у м. Києві, тому на той час, навіть якби і були б підстави для документальної перевірки, її проведення мала б ініціювати ГУ ДПС у м. Києві, а ні ГУ ДПС у Запорізькій області. Також зазначає, що реорганізація у силу закону передбачає перехід прав і обов`язків реорганізованої особи до правонаступників. Водночас, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення нової юридичної особи, яка наділяється певним майном існуючої юридичної особи. При цьому, попередня юридична особа не припиняється. Вважає, що відповідно до положень Цивільного кодексу України виділом є перехід частини майна, прав та обов`язків суб`єкта господарювання до одного або кількох новостворених суб`єктів згідно з розподільчим балансом, тоді, як згідно із положеннями пп. 98.1.4 ст.98 ПК України виділенням з платника податків інших платників податків є передання частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права. З огляду на це, вважає, що визначення терміну «виділення» в редакції ст.98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну «виділ», зазначеному в ст.109 Цивільного кодексу України. Отже, на думку платника податку, процедура виділу не вважається формою припинення або реорганізації суб`єкта господарювання, оскільки вона є лише одним зі способів створення цього суб`єкта. Просить відмовити в задоволенні заяви.

Ухвалою суду від 05.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 05.02.2024 представник заявника підтримав вимоги заяви, просив заяву задовольнити.

У судовому засіданні 05.02.2024 представник платника податків просив в задоволенні заяви відмовити.

Після оголошеної у судовому засіданні перерви, представники учасників справи подали заяви про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників учасників справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» зареєстровано як юридична особа 20.05.2014, номер запису: 11031020000036309, основним видом діяльності підприємства є 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пунктів 69.2-2, 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, пункту 2 частини 1 статті 13, пункту 9-23 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010, заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області видано наказ від 23.01.2024 №122-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» з 24.01.2024 тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2021 по 30.09.2023.

На виконання зазначеного наказу видані направлення на перевірку від 23.01.2024 №176, 177, 178, 179, які вручені платнику податків разом із копією наказу 24.01.2024, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства.

24.01.2024 податковим органом складений акт №124/08-01-07-04/39219777 про відмову в допуску до проведення / відмову від проведення документальної планової / позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки, за змістом якого зазначено, що уповноваженою особою ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» 24.01.2024 о 16:20 було відмовлено в допуску до проведення/відмовились від проведення перевірки із заявленням таких причин відмови: в наказі як підстава зазначено зокрема п.78.1.7 ПК України, але на підприємстві не відбувається ані виділ, ані ліквідація тощо. Тобто наказ винесено безпідставно.

02.02.2024 о 09:00 заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» (код за ЄДРПОУ 39219777), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м.Запоріжжя, вул.Новобудов, буд 9, з таких підстав: відмова від проведення та відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

З метою підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», застосованого рішенням від 02.02.2024, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду із відповідною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

Частина 7 цієї статті визначає, що у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені в статті 94 ПК України.

Згідно з положеннями пункту 94.1 статті 94 ПК України (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, арешт майна може бути застосований за наявності хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин, зокрема, у випадку, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з пунктом 94.6 статті 96 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Законність вимоги щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов`язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Як вбачається з матеріалів справи, у рішенні про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 02.02.2024, в якості підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» вказано: відмова від проведення та відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» у зв`язку з відсутністю підстав для проведення перевірки.

Сталою є правова позиція Верховного Суду, викладена, зокрема, в постанові від 12.04.2023 у справі № 380/6993/22, від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, від 11.01.2024 у справі №520/19803/23, відповідно до якої перевірка причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків, обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України.

Платник податків не заперечує факт відмови в допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, однак вважає, що у спірному випадку були відсутні підстави для проведення перевірки, передбачені підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки процедура виділу була розпочата на підприємстві у травні 2021 року та на момент винесення наказу на проведення перевірки вже завершилась. Крім того, вважає, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, а тому у контролюючого органу не виникає права на проведення документальної позапланової перевірки з підстав, передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 788.1 статті 78 ПК України.

Надаючи оцінку таким аргументам, суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Підпункт 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 ПК України визначає, що під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: 98.1.4. виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Суд відхиляє посилання представника платника податків на те, що виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, зокрема, на постанову Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 291/1009/18, та зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.11.2023 у справі № 918/119/21 сформувала правовий висновок, відповідно до якого виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб`єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов`язків. При цьому, у згаданій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків об`єднаної палати КЦС ВС у постанові від 14.09.2020 у справі № 291/1009/18 та висновків КГС ВС у постановах від 11.12.2019 у справі № 904/2251/18, від 15.01.2020 у справі № 904/11903/16 та від 21.01.2020 у справі № 904/8538/16, про те, що виділ не є способом реорганізації юридичної особи.

За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Аналіз наведених положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку про те, що платник податків може відмовити в допуску до перевірки виключно з підстав непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків наказу та направлень на проведення перевірки, службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на перевірку, або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що вищезазначені документи пред`явлені уповноваженій особі платника податків (директору), зауважень щодо їх оформлення не висловлено.

Щодо аргументів платника податків про завершення строків проведення перевірки, слід зазначити, що чинним податковим законодавством не встановлено спеціальних строків проведення документальних позапланових перевірок з підстав, передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Такі строки були визначені пунктом 11.9 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р., за змістом якого було передбачено, що у разі, у тому числі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), призначається перевірка у такі строки:

не пізніше десяти робочих днів з дати отримання відомостей про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

протягом десяти робочих днів після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках.

Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2017 р. за № 1328/31196, внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, внаслідок яких відповідні положення виключено. Такі зміни набули чинності з 08.12.2017.

Отже, до спірних правовідносин застосовуються загальні положення про строки, передбачені ПК України, а саме, стаття 102 ПК України, яка передбачає право контролюючого органу на проведення перевірки не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Враховуючи особливості підстав для проведення перевірки у випадках, передбачених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, можна дійти висновку, що право контролюючого органу на проведення відповідного виду перевірки виникає з дня оприлюднення повідомлення про початок реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків

З матеріалів справи встановлено, що згідно з протоколом №31/05/21 загальних зборів учасників ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» від 31.05.2021 вирішено реорганізувати Товариство відповідно до чинного законодавства України шляхом виділу з нього двох нових юридичних осіб у формі товариства з обмеженою відповідальністю із передачею їм згідно із розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків Товариства без припинення Товариства.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформацію щодо рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо виділу внесено 07.06.2021; інформацію щодо юридичної особи правонаступника у разі виділу внесено 17.10.2023.

Відтак, станом на дату проведення перевірки 23.01.2024 встановлений статтею 102 ПК України строк на її проведення 1095 днів не сплив, а тому посилання платника на завершення строку проведення відповідної перевірки є помилковими.

При цьому, є хибними посилання представника контролюючого органу на зупинення (мораторій) проведення документальних позапланових перевірок на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також на період дії воєнного стану, оскільки відповідно до 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (дія якого зупиняється на період дії воєнного стану) мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не поширювався на документальні позапланові перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Аналогічні виключення щодо мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, визначених підпунктами 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, під час дії воєнного стану, містять і положення пункту 69.2, 69.2-1, 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

За наведеного вище у сукупності суд дійшов висновку, що платник податків безпідставно не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому відповідно до пункту 94.6 статті 96 ПК України у керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу виникли обґрунтовані прийняття рішення про застосування арешту майна платника податків.

При цьому, винесення наказу про проведення перевірки та рішення про застосування арешту майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ» контролюючим органом за місцем податкового обліку платника узгоджується з положеннями Порядку обліку платників податків і зборів №1588.

До матеріалів заяви додано Інформацію з Державного реєстру речових прав, з якої вбачається наявність у платника податків майна.

Враховуючи те, що контролюючим органом доведено наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДЖИ ЕФ СІ», застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.02.2024 року, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242 - 246, 283 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 44118663) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ ЕФ СІ» (69123, м.Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 9 ; код ЄДРПОУ 39219777), застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.02.2024 року.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.

Повне судове рішення складено 05.02.2024 о 16:35 год.

Суддя М.О. Семененко