Ухвала

від 05.02.2024 по справі 320/26484/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

05 лютого 2024 року Справа № 320/26484/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України та Головного управління Державної служби України з адзвичайних ситуацій у Луганській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Центру з оперативного реагування Мобільного рятувального центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій або призначенні на іншу рівнозначну посаду;

- визнати протиправним та скасувати Наказ "Про зарахування у розпорядження ОСОБА_1 " № 379, виданий Державною службою України з надзвичайних ситуацій від 21.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Наказ "Про кадрові питання" № 330, виданий Мобільним рятувальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.06.2023 у частині "виключення з усіх списків Мобільного рятувального центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій та всіх видів забезпечення з 22.06.2023 підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , колишнього заступника начальника Центру з оперативного реагування Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який знаходиться у розпорядженні начальника Мобільного рятувального центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та направити у розпорядження начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (наказ ДСНС України (по особовому складу цивільного захисту) від 21.06.2023 № 379 "Про зарахування у розпорядження ОСОБА_1 ");

- визнати протиправним та скасувати припис № 7901-1366/7906, виданий Мобільним рятувальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 21.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Наказ "Про кадрові питання" № 279 о/с, виданий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 23.06.2023;

- зобов`язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій та Мобільний рятувальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Центру з оперативного реагування Мобільного рятувального центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 04.04.2019 або на рівнозначній посаді у Мобільному рятувальному центрі швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

10.08.2023 ухвалою суду згідно з п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України вказана позовна заява повернута позивачеві у зв`язку із порушенням правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу).

15.01.2024 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Мобільного рятувального центру швидкого реагування ДСНС України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання протиправними дій задоволено; ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року скасовано та справу № 320/26484/23 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

26.01.2024 справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу 26.01.2024 передано судді Войтович І.І.

02.02.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді Войтович І.І. із посиланням на п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 36 КАС України, зазначенням ч. 1 ст. 37 КАС України.

Позивач вказує про те, що під час винесення ухвали від 10.08.2023 про повернення позовної заяви суддею Войтовичем І.І. досліджувались докази та надавалась їм відповідна правова оцінка, відповідно з метою уникнення упередженості в подальшому розгляді справи та неможливості надання протилежної оцінки вже раніше дослідженим доказам вважає необхідним заявити відвід судді Войтовичу І.I. в даній справі.

Вирішуючи подану заяву про відвід головуючого судді, суд враховує наступне.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 КАС України).

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 3 та ч. 4 ст. 36 КАС України).

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді під час вирішення справи, з підстав визначених ст. 36 КАС України.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, представник позивача зазначає про те, що суддею не вирішено подану заяву про встановлення контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Войтович І.І. суд дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді під час розгляду даної справи та відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду справи.

У свою чергу, заявлення відводу з посиланням на ч. 2 ст. 36 та ч. 1 ст. 37 КАС України суд вважає необґрунтованим, оскільки норма ч. 1 ст. 37 КАС України передбачає недопущення повторної участі судді в розгляді адміністративної справи в суді першої інстанції, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. За даною справою суддею рішення не було прийнято, справа за наслідками винесення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 15.01.2024 направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з частиною дванадцятою статті 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Заяви про відвід надійшла до суду у межах визначеного частиною четвертою статті 40 КАС України строку, визнавши при цьому відвід необґрунтованим, суд вважає за необхідне передати заяву про відвід судді та секретаря судового засідання у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу, для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду що розглядає справу.

Керуючись статтями 36, 38, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Войтович І.І. у справі № 320/26484/23, - необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №320/26484/23 для вирішення питання про відвід судді Войтович І.І. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.