КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3659/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, вул. Пашутінська,1, м. Кропивницький, 25015
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Вись", с. Скалева, Новоархангелського району, Кіровоградська область,26112
про застосування заходів реагування, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулось до суду з позовом, в якому просить, до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) адміністративної будівлі (445.3 м2), корівника №1 (1254м2), ремонтної майстерні (814,9м2), зерноскладу (2862м2 (великий), зерноскладу (202,5м2), зерноскладу (1037 м2), зерноскладу (1927м2 (малий), складу ПММ (АЗС) (452м2), що розташовані за адресою с. Скалева, Новоархангелський район, Кіровоградська область, шляхом заборони їх використання (експлуатації) ТОВ "Вись" та опечатування (опломбування) вхідних дверей, воріт до вказаних будівель та споруд, а також вентилів запірної арматури технологічного обладнання (ємностей, роздавальних колонок) складу ПММ (АЗС) вищевказаного товариства.
Ухвалою суду від 11.09.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.53-54), ухвалою суду від 09.10.2020 року провадження в справі зупинено до 25.01.2021 року, ухвалою суду від 01.02.2021 року продовжено зупинення до 11.08.2021 року, ухвалою суду від 16.08.2021 року - до 03.12.2021 року, ухвалою суду від 03.12.2021 року - до 21.03.2022 року, ухвалою суду від 21.03.2022 року - до 31.08.2022 року, ухвалою суду від 31.08.2022 року - до 23.11.2022 року, ухвалою суду від 23.11.2022 року до 21.02.2023 року, ухвалою суду від 21.02.2023 року до 31.08.2023 року (а.с.169).
Ухвалою суду від 31.08.2023 року поновлено провадження в справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 13.09.2023 року, на 13.11.2024 року, 15.01.2024 ркоу, не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, яке просив розглянути в письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 15.01.2024 в задоволені клопотання про зупинення розгляду справи відмовлено.
Частиною 1 ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, п.1 ч. 3 ст. 205 КАС України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі частини 4 статті 229 КАС України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", окремого доручення ДСНС України від 10.07.2020 № В-92, наказу Управління ДСНС України у Кіровоградській області від 16.07.2020 №112 "Про затвердження графіка позапланових перевірок" та наказу Новоархангельського районного сектора УДСНС України в області від 17.07.2020 № 15 "Про проведення перевірок об`єктів різних форм власності", головним інспектором Новоархангельського районного сектора Управління ДСНС України у Кіровоградській області Яценком Є.О. на підставі посвідчення від 24.07.2020 № 63 було проведено у період з 24 по 27 липня 2020 року позапланову перевірку ТОВ "Вись", розташованого за адресою: с. Скалева, Новоархангельський район, Кіровоградська область, щодо контролю виконання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
За результатами перевірки складено акт № 63 від 27.07.2020 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
Внаслідок проведеної перевірки виявлені порушення пожежної та техногенної безпеки (а.с. 20-42), а саме:
- не забезпечено територію підприємства , а також будівлі, споруди, приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір». (пп.8 роз. ІІ ППБУ; п. 3.9, розд. ІІ НАПБ В.01.057-2006/2000);
- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 №444 (п.16 розд. ІІ ППБУ);
- адміністративну будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою автоматичної пожежної сигналізації) (п. 1.2 гл. І розд. V ППБУ );
- в адміністративній будівлі не виконано обробку дерев`яних елементів горищного покриття (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5 гл.2 розд. ІІІ ППБУ);
- адміністративну будівлю не обладнано пристроями захисту від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів (п. 1.21 гл.1 розд. IV ППБУ);
- будівля корівника не обладнана пристроями захисту від блискавки та вторинних її проявів (п. 1.21 гл. 1 розд. IV ППБУ);
- електрощитки в будівлі ремонтної майстерні не оснащено схемою підключення споживачів з пояснюючими написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої плівки) (п. 1.16 гл. І розд. IV ППБУ);
- будівля ремонтної майстерні не обладнана пристроями захисту від блискавки та вторинних її проявів;
- виконання та ступінь захисту електрообладнання , установленого в будівлі зерноскладу, не відповідає класу зони згідно з Правилами улаштування електроустановок. Загальний електрощиток не розміщено поза складськими приміщеннями у спеціальних шафах;
- для будівлі та приміщень зерноскладу не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, відповідно до вимог ДСТУ Б В 1.1.-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони, згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок», у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до приміщень, а також у межах зон всередині приміщень та ззовні;
- будівлі складу для зберігання зерна не обладнана системою протипожежного захисту /автоматичною пожежною сигналізацією/;
- в будівлі зерноскладу улаштовано та здійснюється експлуатація тимчасової електромережі;
- будівля зерноскладу (зерносклад 1037 кв.м та зерносклад 1927 кв.м) не обладнана пристроями захисту від блискавки та вторинних її проявів;
- склад ПММ не забезпечено двома покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу розміром 15х2 /п.14 гл.1 розд. VII НАПБ В.01.05-2008/112/;
- склад ПММ (АЗС) не проведено ревізію дихальних клапанів (п.9.2.4 НАПБ В.01.057-2006/200)
- склад ПММ (АЗС) не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутоварювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою;
- не проведення обвалування резервуарного парку нафтопродуктів по периметру;
- не проведено ідентифікацію складу ПММ (АЗС) на наявність потенційної небезпеки щодо визначення чинників небезпеки;
- для отримання працівниками відомостей про конкретні дії у надзвичайних ситуаціях на підприємстві не поновлено, з урахуванням особливостей виробничої діяльності іноформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту;
- не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин, з непростроченим терміном зберігання.
За наведених обставин та посилаючись на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу цивільного захисту, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Абзацом 1 ст. 1 цього Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Частиною 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на керівників та власників таких суб`єктів господарювання.
Як видно із матеріалів справи, відповідач, всупереч положенням ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 КЦЗ України, не забезпечив техногенну та пожежну безпеку на об`єкті, що підтверджується актом перевірки від №63.
Суд вважає, що порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які виявленні під час перевірки посадовими особами позивача у відповідача створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Судом встановлено, що представником позивача 10 листопада 2023 здійснено обстеження стану пожежної та техногенної безпеки об`єкту відповідача - ТОВ "Вись". За наслідками обстеження встановлено, що будівлі зерноскладу (2862м2 (великий)), зерноскладу (202,5 м2), зерноскладу (1037 м2), зерноскладу (1927 м2 (малий), що розташовані за адресою с. Скалева, Новоархангельський район, Кіровоградська область не експлуатуються, в зв`язку з їх аварійним станом. Виведення зазначених будівель з експлуатації підтверджено наказом ТОВ "Вись" від 14.07.2023 №16 (а.с.202). Будівлі зазначених зерноскладів зачинені, опечатані та знеструмлені. По будівлях корівника №1 (1264 м2), ремонтної майстерні (814,9 м2) та складу ПММ (АЗС) *(452 м2) порушення вимог пожежної та техногенної безпеки усунуто в повному обсязі.
По адміністративній будівлі з 3 порушень вимог пожежної безпеки усунуто 2 порушення, 1 створює загрозу життю та здоров`ю людей:
- адміністративну будівлю не обладнано системою протипожежного заходу (системою автоматичної пожежної сигналізації).
Суд звертає увагу також на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
При цьому, поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, те, що на час розгляду справи із переліку виявлених порушень, відповідачем на виконання акту не усунуті порушення.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 64 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Таким територіальних органом на території Чернівецької області є позивач.
Згідно із п.п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, у т.ч.: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом, а згідно із ч. 2 цієї ж статті КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 70 КЦЗ України, підставами для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів та винесеного припису, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Таким чином, в силу вказаних вище положень чинного законодавства, позивач уповноважений на звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Згідно ст. 11 Закону № 877-V, виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком для суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Беручи до уваги викладене вище, також те, що частково усунені порушення та виведення частини будівель з експлуатації, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) адміністративної будівлі (445.3 м2), що розташована за адресою с. Скалева, Новоархангелський район, Кіровоградська область, шляхом заборони її використання (експлуатації) ТОВ "Вись" та опечатування (опломбування) дверей вищевказаної будівлі даного підприємства .
Стаття 19 Конституції України зобов`язує орган державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вирішуючи вказаний спір, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що відповідач допустив порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті №63 від 27.07.2020 р., відповідач до суду не надав.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось, тому підстави для вирішення питання про судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вись" у вигляді зупинення роботи (експлуатації) адміністративної будівлі (445.3 м2), що розташована за адресою с. Скалева, Новоархангелський район, Кіровоградська область, шляхом заборони її використання (експлуатації) ТОВ "Вись" та опечатування (опломбування) дверей вищевказаної будівлі даного підприємства.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2024 |
Оприлюднено | 07.02.2024 |
Номер документу | 116769319 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
О.С. ПЕТРЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні