Рішення

від 05.02.2024 по справі 480/6085/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року Справа № 480/6085/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6085/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" (далі - позивач; ТОВ "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - відповідач), в якій просив визнати протиправними дії Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю щодо нарахування адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 429887,19 грн. та зобов`язати скасувати незаконно нараховані адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 429887,19 грн. та пеню, нараховану станом на день ухвалення судом рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримав лист-повідомлення № 03-41/310 з вимогою сплатити адміністративно-господарські санкції, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Відповідно до змісту розрахунку Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту з інвалідністю, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" не виконало нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим відповідач здійснив розрахунок розміру адміністративно-господарських санкцій, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 429887,19 грн.

Втім, на переконання позивача, ним були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо створення робочих місць та здійснено працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зокрема, позивач зазначає, що має відокремлений підрозділ юридичної особи - Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" без статусу юридичної особи. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу позивача (з урахуванням Київської філії ТОВ «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС Україна») складає 364 людини, відтак законодавчо встановлений норматив робочих місць (4%) від середньооблікової кількості працівників дорівнював 15 робочих місць. В свою чергу, фактична кількість осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві позивача з урахуванням структурного підрозділу складала 16 осіб, що свідчить навіть про перевиконання нормативу.

Факт виконання підприємством нормативу підтверджується звітами з Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартали 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" та його філією.

Вважаючи дії відповідача щодо нарахування позивачу адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції відповідач посилається на ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", якою передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Враховуючи що зазначений Закон є спеціальним в т.ч. в частині визначення суб єктів, які мають забезпечення виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» є самостійним суб єктом, який має виконувати норматив встановлений статтею 19 Закону та, у разі його невиконання, - сплатити відповідні суми адміністративно-господарських санкцій у розмірах та у строки встановлені Законом. При цьому, на переконання відповідача відокремлені підрозділи юридичної особи (філії, відділення, представництва) також визначаються Законом як самостійні суб`єкти, які мають виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі його порушення, за умови ведення ними окремого обліку результатів фінансової та господарської діяльності.

Таким чином, на переконання відповідача, долучені позивачем копії документів на підтвердження виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у Київській філії ТОВ «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС Україна» не є належними доказами виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» є відокремленим підрозділом ТОВ «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків. Втім, Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» не має самостійного балансу та зобов`язана вести бухгалтерський облік з наступним включенням показників до фінансової звітності ТОВ «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА», відтак Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА» не веде окрему звітність від позивача. Проте, вимоги ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються на філії, відділення, представництва, лише якщо вони ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності.

З огляду на вказане, на переконання представника, у відповідача відсутні визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підстави для накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" перебуває на обліку в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

17.04.2023 року відповідачем до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на суму 429887,19 грн. (а.с. 13).

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого позивачу:

- середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у позивача, за рік склала 231 особи;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 8;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 9;

- фонд оплати праці штатних працівників 99303940,82 грн.;

- середня річна заробітна плата штатного працівника 429887,19 грн.;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 1;

- сума коштів адміністративно-господарської санкції 429887,19 грн. (а.с. 13).

Листом від 27.04.2023 № 03-41/310 Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА", що у зв`язку з невиконанням позивачем нормативу щодо кількості штатних працівників осіб з інвалідністю, відповідачем здійснено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 429887,19 грн., у разі несплати суми боргу відділення Фенду буде вимушене звернутися з позовною заявою щодо примусового стягнення (а.с. 12)

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від21.03.1991 року (далі - Закон № 875-ХІІ), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

При цьому, вимоги стосовно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються на всіх роботодавців (частина 2 статті 1 Закону№ 875-XII).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 13, 14 статті 19 Закону № 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частин 4, 5, 9, 10 статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Разом із тим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року № 17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій є службовим документом, який створений територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, використовується ним в своїй діяльності та не створює для суб`єкта господарювання (роботодавця) правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків (крім тих, які визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), не передбачає відповідальності за його невиконання, а лише інформує суб`єкта господарювання (роботодавця) про розмір нарахованих санкцій та про строк їх сплати.

Таким чином, вказаний вище розрахунок не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, суд зазначає, що наведені позивачем обставини, зокрема щодо неможливості застосування до юридичної особи адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання чи невиконання товариством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, підлягають дослідженню та оцінці в процесі розгляду справи за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з Товариства нарахованих адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача щодо складання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій протиправними.

Відтак, похідні вимоги в частині зобов`язання відповідача скасувати незаконно нараховані адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 429887,19 грн. та пеню, нараховану станом на день ухвалення судом рішення задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯКОБЗ ДАУ ЕГБЕРТС УКРАЇНА" до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко