Рішення

від 29.01.2024 по справі 500/7139/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/7139/23

29 січня 2024 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Холоденко В.В.

представника позивача Костової Н.З.

представника відповідача Олексюка Р.З.

представника третьої особи Олексюка Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України, у якому просило:

визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Тернопільській області, оформлену згідно з Квитанцією №2 від 25.10.2023, у прийнятті до розгляду повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2022 №2,

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.11.2022 складену ТОВ "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", датою їх фактичного отримання податковим органом.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідно до приписів п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) позивачем було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №2 від 30.11.2022 на суму виконаних робіт 246000,34 грн в т.ч. ПДВ 41 000,06 грн (будівельні роботи згідно акту приймання-передачі будівельних робіт за формою КБ-2в на суму 410000,00 грн за мінусом 163999,65 грн сплаченого раніше авансу.) Проте реєстрацію податкової накладної було зупинено. В отриманій позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 зазначено, що документи прийнято, але реєстрація зупинена та вказано підставу зупинення реєстрації податкової накладної.

На виконання п.4, п.5, п.6, п.7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Мінфіну України від 12.12.2019 №520 (далі Порядок №520), позивачем 25.10.2023 направлено через електронний кабінет платника податків Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 з долученим до нього поясненням та документами, що підтверджують господарську операцію. Цього ж дня позивачем отримано Квитанцію №2 відповідно до якої "Документ не прийнято". В графі "Виявлені помилки:" зазначено наступне: "Повідомлення від 25.10.2023 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: ПН/РК від 30.11.2022 №2 відсутня/ій у Реєстрі зупинених ПН/РК." Таку відмову ГУ ДПС у Тернопільській області у прийнятті до розгляду Повідомлення з долученими до нього поясненнями та документами щодо податкової накладної №2 від 30.11.2022 реєстрацію якої зупинено, позивач вважає протиправною.

З вказаних підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 07.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідачів до суду надійшов відзив на адміністративний позов (спільна позиція ДПС України та ГУ ДПС у Тернопільській області). Представник відповідачів позовні вимоги заперечує та зазначає, що позивачем з урахуванням вимог абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України 13.12.2022 подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 30.11.2022 №2. Згідно Квитанції від 13.12.2022 №9267483853 зупинено реєстрацію податкової накладної від 30.11.2022 №2. Платником подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.12.2022 №2 щодо податкової накладної від 30.11.2022 №2. Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 20.12.2022 №7895019/38192372 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 №2. Комісією центрального рівня прийнято рішення від 06.01.2023 №1939/38192372/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін щодо податкової накладної від 30.11.2022 №2.

З урахуванням зазначеного, станом на 06.01.2023 (дата прийняття рішення №1939/38192372/2 за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня від 20.12.2022 №7895019/38192372 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 №2) позивачем завершено етапи, визначені згідно пунктів 1-14 Порядку №520 щодо механізму прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено (з урахуванням норми п.13 Порядку №520) та пунктів 1-17 Порядку розгляду скарги (з урахуванням норми п.17 Порядку розгляду скарги) щодо надання комісії контролюючого органу (регіональній) повідомлення та копій документів щодо розблокування ПН від 30.11.22 та оскарження рішення про відмову в реєстрації ПН до комісії центрального рівня.

Звертає увагу, що як згідно редакції Порядку №520 до 08.03.2023 (дата набрання чинності змін до Порядку №520 згідно Наказу від 12.01.23 №19), так і в редакції після 08.03.2023, так і Порядком №1246 та Постановою №1165 не передбачено повторного звернення до комісій регіонального та центрального рівня щодо розблокування тієї ж податкової накладної.

Представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.12.2023 визначено розгляд справи №500/7139/23 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначено у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії судове засідання на 20.12.2023.

12.12.2023 представник позивача подала до суду відповідь на відзив, де вказала, що справді, 14.12.2022 позивачем подавалось до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з долученими до нього поясненнями та копіями документів стосовно реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022. За результатами розгляду таких документів комісією регіонального рівня було прийнято рішення №7895019/38192372 від 20.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням платником податку документів. Не погодившись із такими рішеннями комісії регіонального рівня позивач подав до комісії центрального рівня відповідну скаргу. Рішенням №1939/38192372/2 від 06.01.2023 в задоволенні скарги відмовлено.

Позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7895019/38192372 від 20.12.2022 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.11.2022. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 по справі №500/428/23, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023, в задоволенні позову ТОВ "Нове місто ТМК" відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції виходили із того, що позивачем не було подано комісії регіонального рівня основний договір від 26.09.2022 який укладений між ТзОВ "Нове місто торгівельно-монтажна компанія" та ТзОВ "Фірма "Вікант" №1/13/09/22, що позбавило комісію Головного управління ДПС у Тернопільській області можливості встановити його істотні умови щодо предмету, ціни, строку та порядку поставки товару, порядку розрахунків між контрагентами тощо. Як зазначено в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду, такий договір, а також ряд інших додаткових документів, було подано лише із позовом, а тому суд до уваги їх не брав, посилаючись на правову позицію Верховного суду від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

25.10.2023 (в межах 365-денного строку з моменту виникнення податкового зобов`язання за податковою накладною №2 від 30.11.2022) позивачем направлено через електронний кабінет платника податків Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 з долученим до нього поясненням та копіями документів, в тому числі копією основного договору від 26.09.2022 який укладено між ТзОВ "Нове місто торгівельно-монтажна компанія" та ТзОВ "Фірма "Вікант" №1/13/09/22, а також іншими документами, що підтверджують господарську операцію, які не долучались до повідомлення, поданого комісії регіонального рівня 14.12.2022, зокрема договори з постачальниками матеріалів та комплектуючих (з ТОВ "Руккі Україна" від 4/22 від 05.01.2022, з ФОП ОСОБА_1 №01/01/22 від 01.01.2022, з ТОВ "Фірма "Техніка монтажу" №730001 від 01.08.2017, з ФОП ОСОБА_2 №01/01/22 від 02.01.2022); акти звірок з постачальниками матеріалів та комплектуючих; оборотно - сальдову відомість по рахунку та картку рахунку 631; платіжні інструкції про оплату за виконані роботи від ТОВ "Фірма "Вікант", а також щодо розрахунків в постачальниками матеріалів.

Тобто, на розгляд комісії регіонального рівня 25.10.2023 було подано інший, набагато ширший пакет документів, необхідних для розблокування податкової накладної. Тому, посилання відповідачів на Рішення комісії регіонального рівня від 20.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної та Рішення комісії центрального рівня від 06.01.2023 про результати розгляду скарги, є безпідставним, адже вказані рішення не стосуються пояснень та документів, що подавались позивачем для розблокування податкової накладної 25.10.2023.

Згідно довідки секретаря судового засідання 20.12.2023 судове засідання проводилось, але запис судового засідання не здійснювався у зв`язку з технічними проблемами з серверами. Судове засідання відкладено на 08.01.2024.

20.12.2023 представником відповідачів до суду подано додаткові пояснення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки фактичні обставини щодо повторної спроби подачі повідомлення та копій документів щодо податкової накладної з приводу якої наявні остаточні рішення в порядку розгляду (з урахуванням рішення, що набрало законної сили) становлять спробу перегляду судового рішення, яке набрало законної сили у невстановлений законом спосіб та порушує принцип юридичної визначеності.

08.01.2023 представник позивача подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила:

пункт 1 прохальної частини позовної заяви читати в наступній редакції: "Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України, оформлену згідно з Квитанцією №2 від 25.10.2023, у прийнятті до розгляду Головним управлінням ДПС у Тернопільській області повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2022 №2";

змінити процесуальний статус ГУ ДПС у Тернопільській області з відповідача на третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 08.01.2023 задоволено клопотання представника позивача та змінено процесуальний статус ГУ ДПС у Тернопільській області з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оголошено перерву до 29.01.2024.

Представник позивача 26.01.2024 подала до суду позовну заяву в новій редакції, в якій просила:

визнати протиправною відмову Державної податкової служби України, оформлену згідно з Квитанцією №2 від 25.10.2023, у прийнятті до розгляду Головним управлінням ДПС у Тернопільській області повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2022 №2,

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.11.2022, складену ТОВ "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", датою їх фактичного отримання податковим органом.

В судовому засідання 29.01.2024 представник позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю з підстав.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну, зокрема, №2 від 30.11.2022 на обсяг постачання 205000,28 грн, ПДВ на суму 41000,06 грн, послуги згідно ДКПП - 41.00.4.

Реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої в ЄРПН.

Позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.12.2022 №2. До вказаного повідомлення додано 12 додатків.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, податковим органом прийнято оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №7895019/38192372 від 20.12.2022, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав:

ненаданням копій документів, а саме:

договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних;

розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Комісією центрального рівня прийнято рішення від 06.01.2023 №1939/38192372/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін щодо податкової накладної від 30.11.2022 №2.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №500/428/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено в повному обсязі.

25.10.2023 позивачем повторно направлено через електронний кабінет платника податків Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 з долученим до нього поясненням та копіями документів

Згідно Квитанції №2 "Документ не прийнято". В графі "Виявлені помилки:" зазначено: "Повідомлення від 25.10.2023 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: ПН/РК від 30.11.2022 №2 відсутня/ій у Реєстрі зупинених ПН/РК."

Позивач не погоджується з відмовою податкового органу у прийнятті до розгляду Повідомлення з долученими до нього поясненнями та документами щодо податкової накладної №2 від 30.11.2022 реєстрацію якої зупинено, вважає її протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що за нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності, дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

В абзаці першому пункту 201.1 статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Суд зазначає, що згідно Квитанції від 13.12.2022 №9267483853 реєстрацію податкової накладної №2 від 30.11.2022 зупинено, оскільки код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію такої в ЄРПН.

Також, даною Квитанцією від 13.12.2022 №9267483853 позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання пункту 11 Порядків №1165 позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.12.2022 №2. До вказаного повідомлення додано 12 додатків

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, податковим органом прийнято оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №7895019/38192372 від 20.12.2022, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав:

ненаданням копій документів, а саме:

договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних;

розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому позивачем після отримання рішення про відмову в реєстрації №2 від 30.11.2022 було використане право на адміністративне оскарження рішення №7895019/38192372 від 20.12.2022 та подана скарга до центрального рівня (ДПС України), та після опрацювання скарги комісією центрального прийняте рішення від 06.01.2023 №1939/38192372/2 яким залишено без задоволення скаргу та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач вважаючи протиправним відмову податкового органу в реєстрації податкової накладної №2 від 30.11.2022 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7895019/38192372 від 20.12.2022 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.11.2022.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 по справі №500/428/23 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовлено в повному обсязі.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто торгівельно-монтажна компанія" - залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №500/428/23 - без змін.

Згідно частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

25.10.2023 позивачем повторно направлено через електронний кабінет платника податків Повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Згідно Квитанції №2 "Документ не прийнято". В графі "Виявлені помилки:" зазначено: "Повідомлення від 25.10.2023 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: ПН/РК від 30.11.2022 №2 відсутня/ій у Реєстрі зупинених ПН/РК."

З врахуванням наведених обставин справи, суд вважає, що після отримання контролюючим органом відповідного повідомлення від 25.10.2023 №2 контролюючим органом (автоматизованою систему контролюючого органу, як те що визначено законодавством) проведено повідомлення на предмет податкових накладних, щодо яких воно складено, та цілком правомірно, автоматизованою системою була сформована квитанція №2 від 25.10.2023, якою зазначено "Повідомлення від 25.10.2023 №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено не прийнято до розгляду: ПН/РК від 30.11.2022 №2 відсутня/ій у Реєстрі зупинених ПН/РК", що відповідає дійсності відповідно фактичних обставин справи, оскільки вищезазначена податкова накладна не може мати статус "зупинена" так як по ній вже прийняте рішення регіонального рівня щодо відмови в реєстрації. Отже щодо неї фізично не може прийматись повідомлення щодо надання пояснень та копій документів через вже завершену процедуру.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип "юридичної визначеності". Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково збігається з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Аналізуючи поняття "якість закону" Європейський суд з прав людини у пункті 111 рішення у справі "Солдатенко проти України" (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини "закон" має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам "доступності", "передбачуваності" та "зрозумілості"; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як "закон", якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункт 73).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункт 74).

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Суд у цій справі також враховує, що відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 року, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема в закони, які за змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. При цьому справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Отже, ця юридична позиція Конституційного Суду України поширюється і на необхідність врегулювання органами публічної влади "правової процедури", яка визначає критерії справедливого ставлення органів публічної влади до особи.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019, Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, передбачених статтями 3, 5, 6, 8, 19 Основного Закону.

Названі конституційні приписи перебувають у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до усталених Конституцією України цілей їх утворення.

Тому, коли йдеться про реалізацію компетенції у межах дискреції суб`єктом владних повноважень, такі суб`єкти зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура, як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії "Мірило правовладдя" (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

Крім того, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Гарантоване статті 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов`язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача.

Тобто, що кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно.

Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.

Слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

З врахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови Державної податкової служби України, оформлену згідно з Квитанцією №2 від 25.10.2023, у прийнятті до розгляду Головним управлінням ДПС у Тернопільській області повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.10.2023 №2 щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 30.11.2022 №2 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 30.11.2022, складену ТОВ "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ", датою їх фактичного отримання податковим органом не підлягають до задоволення.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов`язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволення позовних вимог, відповідно до вимог статей 132, 139 КАС України, суд не вирішує питання про стягнення в користь позивача понесених судових витрат (судового збору).

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 05 лютого 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 56Б, м. Чортків, Тернопільська область, Чортківський район, 48501, код ЄДРПОУ: 38192372);

відповідач:

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: площа Львівська, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393);

третя особа:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 44143637) .

Головуючий суддяМартиць О.І.