Рішення

від 05.02.2024 по справі 520/34403/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 лютого 2024 року справа № 520/34403/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ ВП: 43983495) до Дочірнього підприємства "Комунсервіс-1" Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області (м-р Мікрорайон, буд. 16, смт. Краснопавлівка, Харківська обл., Лозівський р-н, 64621, код ЄДРПОУ: 38589346)про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти Дочірнього підприємства «Комунсервіс-1» Комунального підприємства «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради Харківської області з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 39536,03 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДП "Комунсервіс-1" КП «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради Харківської області має податковий борг у загальній сумі 39 536,03 гривні, який виник у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом, за податковим повідомленнями-рішеннями.

Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України, що є підставою для стягнення сум заборгованості в судовому порядку.

Ухвалою суду від 06.12.2023р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.

Судом вжито вичерпних заходів до повідомлення відповідача про розгляд справи на адресу, яка є актуальною адресою відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказана в позовній заяві. Направлена відповідачу судова кореспонденція повернулася до суду із відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою, ліквідовано".

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду справи відповідач зареєстрований за адресою, на яку судом було направлено судову кореспонденцію. Таким чином, відповідачем не отримано ухвалу про відкриття провадження у справі без поважних причин.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ДП "Комунсервіс-1" КП «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради Харківської області зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 38589346.

Станом на дату звернення до суду по ДП "Комунсервіс-1" КП «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради Харківської області обліковується податковий борг у загальному розмірі 39 536,03 грн. (податкові зобов`язання - 8 319,77 грн., штрафні санкції - 24 407,50 грн. та пеня - 6 808,76 грн.)

Податковий борг виник у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом, а саме:

- за податком на доходи фізичних осіб, що нарахований на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2023р. №00126512411 та від 14.07.2023р. №00209392411 на загальну суму 35 044,44 грн.;

- за військовим збором, що нарахований на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2023р. №00126452411 та від 14.07.2023р. №00209432411 на загальну суму 1049,09 грн.;

- за адміністративними штрафами, що нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.05.2023р. №00126650716 та від 14.07.2023р. №00209330716 на загальну суму 2040,00 грн.;

- частини чистого прибутку, що нараховано на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023р. №00126370716 на загальну суму 1062,50 грн.;

- за податком на прибуток нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.05.2023р. №00126370716 у розмірі 340,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися в судовому порядку та є чинними.

В подальшому податковим органом було сформовано та направлено платнику податків податкову вимогу від 19.07.2023р. №0005749-1309-2040 рекомендованою кореспонденцією та отримана останнім, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Зазначена податкова вимога відповідачем не оскаржувалась та є чинною.

Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача та детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, визначені у податкових деклараціях податкові зобов`язання відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.

Суд відзначає, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно даних податкових повідомлень-рішень від 19.05.2023р. №00126512411, від 14.07.2023р. №00209392411, від 19.05.2023р. №00126452411, від 14.07.2023р. №00209432411, від 19.05.2023р. №00126650716, від 14.07.2023р. №00209330716, від 19.05.2023р. №00126370716 та розрахунку суми заборгованості у відповідача наявний податковий борг в розмірі 39536,03 грн., який на час розгляду справи не сплачено.

Згідно пунктів 2 та 3 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Мінфіну № 610 від 30.06.2017 року (далі - Порядок № 610), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

- узгодженого грошового зобов`язання;

- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

За приписами п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, прийнята податкова вимога є чинною, відображені контролюючим органом суми податкового боргу відповідачем не заперечуються.

Згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо стягнення та погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно приписів п. 95.3. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В даній справі позивачем в повній мірі доведено необхідність стягнення з відповідача суми податкового боргу, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Дочірнього підприємства "Комунсервіс-1" Комунального підприємства "Тепловодосервіс" Лозівської міської ради Харківської області про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки задовольнити.

Стягнути до бюджету України кошти Дочірнього підприємства «Комунсервіс-1» Комунального підприємства «Тепловодосервіс» Лозівської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ: 38589346) з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 39536 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) гривень 03 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.В. Григоров