Рішення

від 02.02.2024 по справі 580/3735/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 року справа № 580/3735/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТМС-Трейдінг" до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "ТМС-Трейдінг" (далі - позивач) з позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000007/2 від 25.04.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2023/000067 від 25.04.2023.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товарів, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, надавши до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товарів встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті, а саме інформація щодо включення до митної вартості товарів вартості його пакування, навантаження та переміщення.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив відхилити доводи відповідача та задовольнити повністю позовні вимоги.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМС-Трейдінг" зареєстроване та здійснює свою діяльність з 07.08.2019. Основними видами діяльності товариства є: виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

24 жовтня 2022 року між позивачем та юридичною особою з юрисдикцією Республіки Польща "TMS GROUP SP.ZO.O." укладено Контракт № TMS2410-22 за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (позивач) прийняти та оплатити на умовах діючого контракту вироби в кількості згідно з Додатками підписаним з обох сторін, які є невід`ємною частиною діючого Контракту.

01 березня 2023 року до Контракту укладено Додаток № 4 про поставку товарів на загальну суму 44 001,28 Євро.

На підставі Додатку № 4 від 01.03.2023 до Контракту позивачем придбано у продавця, згідно з рахунком фактурою від 13.04.2023 № 21/2023 електродвигуни асинхронні змінного груму 3-фазні.

Виробник: SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO. LTD., країна виробництва: Китай.

24.04.2023 о 14:26 уповноваженою особою позивача, з метою митного оформлення товару, подано до відділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію та документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Митний орган, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості розглянувши подані разом з митною декларацією документи зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

В обґрунтування такого висновку відповідач наводить наступні підстави:

- декларантом заявлено виробником товару - SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO. LTD. (Китай), в графі 44 МД № 23UA902020203141U9 декларантом заявлено з/е договір з кодом 4100, який не передбачений для «прямих з/е договорів», в яких продавцем товару є його виробник;

- митницею встановлено наявність продажу на експорт в Україну ідентичних товарів вироблених одним виробником, які мають однаковий артикул, продавались на експорт в Україну за одним з/е договором та ціною вищою, ніж вартість оцінюваного товару, у зв`язку з чим у митниці наявні підстави вважати, що наявність взаємопов`язаності продавця та покупця в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, при продажу партії оцінюваних товарів значною мірою вплинуло на вартість оцінюваних товарів та, відповідно, на визначену декларантом та заявлену митниці митну вартість за ціною угоди;

- митницею встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до умов розділу 3 з/е договорі продавець передає у власність покупцю товар на умовах FСА Сіетпе (Польща), декларантом заявлено митниці в графі 20 МД умови поставки FСА SLUPNO (Польща). 2) Також на підтвердження заявлених митниці відомостей про вартість транспортування партії оцінюваних товарів до ввезення на митну територію України декларантом надано: договір транспортного експедирування від 12.10.2022 № 12/10-1, рахунок від 24.04.2023 № 30, довідка транспортних витрат від 21.04.2023 № 21/04-1. Надана довідка містить відомості щодо числового значення вартості витрат на транспортування, які співпадають з відомостями, які містяться в рахунку від 24.04.2023 № 30. Разом з тим, невідомо яким чином довідка з точними відомостями про вартість транспортування була видана 21.04.2023 експедитором для подання в митні органі, тобто раніше порівняно з рахунком від 24.04.2023 № 30 від цього ж експедитора;

- в наданих митниці рахунку від 24.04.2023 № 30, довідці транспортних витрат від 21.04.2023 № 21/04-1 відсутні відомості про вартість експедиційних послуг, а також про винагороду експедитора, у зв`язку з чим декларантом не заявлено митниці про включення/додавання до ціни товару вартості експедиційних послуг та винагороди експедитора, які є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені;

- декларантом митниці не надано заявку, яка містить, згідно з умовами цього договору, істотні умови щодо числових значень витрат транспортування та є невід`ємною його частиною;

- надана копія митної декларації Польщі від 21.04.2023 № 23РL445010Е1061401 не засвідчена в установленому порядку уповноваженим органом, який її видав, а числове значення вартості партії товару в митній декларації Польщі від 21.04.2023 № 23РL445010Е1061401 не відповідає числовому значенню заявленої декларантом митної вартості.

Після отримання вказаного повідомлення, позивач 25.04.2023 додатково надав митному органу:

- копії митних декларацій Польщі щодо імпорту партій оцінюваних товарів з Китаю від 12.04.2023 № 3PL44501A001593R1 та № 23PL44501A001597R8;

- комерційні інвойси компанії SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD від 21.10.2022 № SY-20221002A та № SY-20221002В;

- прайс-лист компанії SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD від 01.10.2022;

- заявка на перевезення № 6 від 18.04.2023;

- рахунок фактура за транспортні послуги з доставки вантажу з Китаю до Польщі від 11.04.2023 № FS 2238/04/2023;

- лист компанії "TMS GROUP SP.ZO.O." № 25/4 від 25.04.2023;

- повідомлення (пояснення) від декларанта б/н від 25.04.2023.

Отримавши від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості, митниця не взяла їх до уваги зазначивши, що на їх думку вартість товару заявленого за митною декларацією Польщі значно нижче вартості артикулу такого товару на митній території Польщі. За таких обставин, у митниці наявні підстави вважати, що наявність взаємопов`язаності продавця та покупця значною мірою вплинуло на вартість оцінюваних товарів. В наданих декларантом документах відсутні відомості, які б давали можливість підтвердити або спростувати наближеність заявленої вартості партії оцінюваних товарів до вартості однієї з операцій, визначених ч. 18 статті 58 Митного кодексу України. Враховуючи наявні у митниці відомості, станом на 25.04.2023 в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості наявні розбіжності, щодо яких митницею було повідомлено декларанта електронним повідомленням та які декларантом не було усунуто.

25.04.2023 відповідач відмовив позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів склавши Картку відмови випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення№ UА902020/2023/000067 (далі - Картка відмови) та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UА902000/2023/000007/2 (далі - Рішення), яким визначив митну вартість товару за методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію.

Згідно з Рішенням митного органу про визначання митної вартості, відповідач донарахував позивачеві митні платежі на суму 258 609,81 грн.

Вважаючи оскаржуване рішення та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Судом встановлено, що 24 жовтня 2022 року між позивачем та юридичною особою з юрисдикцією Республіки Польща "TMS GROUP SP.ZO.O." укладено Контракт № TMS2410-22 за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець (позивач) прийняти та оплатити на умовах діючого контракту вироби в кількості згідно з Додатками підписаним з обох сторін, які є невід`ємною частиною діючого Контракту.

01 березня 2023 року до Контракту укладено Додаток № 4 про поставку товарів на загальну суму 44 001,28 Євро.

На підставі Додатку № 4 від 01.03.2023 до Контракту позивачем придбано у продавця, згідно з рахунком фактурою від 13.04.2023 № 21/2023 електродвигуни асинхронні змінного груму 3-фазні в асортименті у кількості 187 шт., загальна вартість яких становить 44 001,28 Євро.

Виробник: SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO. LTD., країна виробництва: Китай.

24.04.2023 о 14:26 уповноваженою особою позивача, з метою митного оформлення товару, подано до відділу митного оформлення Черкаської митниці митну декларацію та документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

- митну декларацію № UA902020203141U9 від 24.04.2023;

- пакувальний лист від 13.04.2023 № 1;

- пакувальний лист від 13.04.2023 № 2;

- рахунок фактура Інвойс № 21/2023 від 13.04.2023;

- автотранспортна накладна № 20042023 від 20.04.2023;

- декларація про походження товару INVOICE № 21/2023 від 13.04.2023;

- рахунок про надання транспортних послуг № 30 від 24.04.2023;

- договір про транспортні витрати № 21/04-1 від 21.04.2023;

- комерційна пропозиція № б/н від 27.03.2023;

- контракт № ТМS 2410-22 від 24.10.2022;

- додаток до Контракту № 4 від 01.03.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 185 від 02.12.2022;

- договір про перевезення № 12/10-1 від 12.10.2022;

- заявка на внесення коду декларанта № б/н від 24.04.2023;

- технічна довідка № 2404-23 від 24.04.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 23РL445010Е1061401 від 21.04.2023.

Також на виконання вимог митного органу 25.04.2023 позивач додатково надав митному органу:

- копії митних декларацій Польщі щодо імпорту партій оцінюваних товарів з Китаю від 12.04.2023 № 3PL44501A001593R1 та № 23PL44501A001597R8;

- комерційні інвойси компанії SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD від 21.10.2022 № SY-20221002A та № SY-20221002В;

- прайс-лист компанії SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD від 01.10.2022;

- заявка на перевезення № 6 від 18.04.2023;

- рахунок фактура за транспортні послуги з доставки вантажу з Китаю до Польщі від 11.04.2023 № FS 2238/04/2023;

- лист компанії "TMS GROUP SP.ZO.O." № 25/4 від 25.04.2023;

- повідомлення (пояснення) від декларанта б/н від 25.04.2023.

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована позивачем вартість товару відповідала даним зазначеним у митній декларації та доданим до матеріалів справи інвойсом, платіжними дорученнями про перерахування коштів. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів не викликає.

Отже, позивач заявив митну вартість товару, яка включала всі обов`язкові складові митної вартості.

Щодо доводів відповідача проти заявленого адміністративного позову та підстав для прийняття спірного рішення, суд зазначає наступне.

У спірному Рішенні відповідач вказує на одну із підстав для визначення митної вартості за обраним ним методом - це вплив відносин взаємопов`язаності покупця та проданця на формування ціни товару.

Згідно з частиною дванадцятою статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупен і пов язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обгрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

З аналізу наведених норм слідує, що сам по собі факт пов`язаності осіб між собою не може бути підставою для невизнання заявленої митної вартості. При цьому митний орган зобов`язаний надати відповідне обґрунтування щодо того, що саме такий взаємозв`язок вплинув на митну вартість товару.

Під час продажу товарів між пов`язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

В підтвердження відсутності впливу відносин взаємопов`язаності покупця та продавця на формування ціни, позивач надав митному органу: комерційні інвойси SY- 20221002А та SY-20221002В від 21.10.2022, відповідно яких виробник товару SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD (Китай) здійснив поставку товару компанії "TMS GROUP SP.ZO.O." (Польща), де зазначена ціна на товар, що поставлений за спірним Рішенням.

Крім цього, позивач надав митному органу прайс-лист компанії SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD (Китай) з цінами пропозиції до продажу електродвигунів.

Позивач додатково, на виконання вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України надав митному органу лист продавця від № 25/4 від 25.04.2023 та його переклад, у якому фірма "TMS GROUP SP.ZO.O." (Польща) зазначила, що здійснила поставку товару позивачу за інвойсом № 21/2023 від 13.04.2023 на суму 44 001,28 EUR. Поставлений Товар за інвойсом, поставляється у ЄС виробником SANMEN SUYE ELECTRIC MOTOR CO., LTD (Китай), має високу ступінь якості і відповідає стандартам країн ЄС. Ціна товару сформована фірмою на підставі витрат на його придбання та з урахуванням конкурентних цін на такі товари. Позивач неодноразово замовляв товари у нашої фірми, а тому "TMS GROUP SP.ZO.O." (Польща) залишає за собою право застосувати знижку покупцеві товару. У підтвердження формування ціни на товар надано китайський комерційний інвойс № SY-20221002A та SY-20221002В від 21.10.2022.

Що стосується різних числових значень вартості партії товару в митній декларації Польщі від 21.04.2023 № 23PL445010E1061401 та числових значень заявленої декларантом митної вартості, то слід зазначити, що в митній декларації країн Евросоюзу зазначають статистичну вартість товару, обчислену відповідно до норм законодавства ЄС, а не вартість товару (продажну вартість) який поставляється.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду з цього питання, зокрема постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/2314/16 від 26 серпня 2018 року, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/27058/15 від 04 квітня 2018 року, законодавець покладає на орган доходів та зборів обгрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, натомість відповідач переклав обов`язок доведення відсутності впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару. Оскільки відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару.

Також, доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угода про тарифи й торгівлю 1994 року.

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку митна вартість має бути прийнята за заявленим методом. Щодо операцій, передбаченихч. 18 ст. 58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинула на митну вартість задекларованого товару, лежить на митному органі. У разі якщо митний орган не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Зазначений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 31.01.2018 у справі № 813/7272/13-а, від 05.12.2019 у справі № 826/3102/16, від 06.02.2020 у справі № 826/24776/15 та від 11.06.2020 у справі № 826/4829/16.

Фактично висновок відповідача про вплив взаємопов`язаності позивача та продавця на ціну товару ґрунтується на тому, що вартість заявленого до митного оформлення товару відрізняється від рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у митного органу.

В свою чергу, спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією як підстава вважати, що пов`язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів є необгрунтованим, оскільки спрацювання системи аналізів ризиків за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення ніж надані декларантом документи.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/16965/18, від 25.09.2020 у справі № 826/7751/16, від 28.05.2020 у справі № 320/1480/19, від 25.09.2019 у справі № 320/1513/19, від 09.10.2019 у справі № 320/1516/19, від 28.04.2020 у справі № 320/1477/19.

Крім того, відсутність можливості коригування вартості товару не відповідає як самій суті договірних правовідносин так і динамічним умовам, у яких здійснюється фінансово-господарські взаємовідносини сторін (світова економічна ситуація, економічні процеси у країні покупця та постачальника, попит на відповідні товари та вартість сировини виробництва тощо).

Як порушення митниця вказує поставку товару на умовах FСА SLUPNO (Польша) та відмінну від визначених умов поставки в Контракті FСА СIEMNE (Польїца).

Позивач у повідомленні від 25.04.2023 надав відповідачу пояснення, що умови поставки FСА SLUPNO (Польша) відображені сторонами у Додатку № 4 від 01.03.2023 та рахунку № 21/2023 від 13.04.2023.

Сторони Контракту вправі змінити будь-які його умови за спільною згодою, що відображено в додатках до нього.

Слід зазначити, що за приписами статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторонні є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять: умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Тобто зміна ціни договору чи умови поставки товару, за умови погодження сторонами, здійснюється шляхом укладання певних додатків до основного договору. При цьому сторони вільні у визначенні умов договору.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати та умови поставки безпосередньо ціни товару не стосуються.

Відповідач вважає, що невідомо яким чином довідка з точними відомостями про вартість транспортування від 21.04.2023 № 21/04-1 містить відомості щодо числового значення вартості витрат на транспортування, які співпадають з відомостями, які містяться в рахунку від 24.04.2023 № 30.

Позивач в даному випадку є замовником послуг у перевізника і погоджує лише вартість послуг, з іншого боку перевізник формує ціну на транспортування виходячи з місця завантаження та місця доставки товару, яке йому було відомо з Автотранспортної накладної № 20042023 від 20.04.2023.

Митний орган вказуючи у Рішенні зазначене, не поясняює яким чином це могло вплинути на митну вартість оцінюваного товару.

Як підставу для коригування митної вартості товару митний орган вказує відсутні відомості про вартість експедиційних послуг в наданих митниці рахунку від 24.04.2023 № 30, довідці транспортних витрат від 21.04.2023 № 21/04-1, а також про винагороду експедитора.

Позивач повідомляв митницю в повідомленні від 25.04.2023 про те, що перевезення вантажу надавалось перевізником власним автотранспортом без залучення третіх оаіб та експедиторів, відповідно експедиційна винагорода до рахунку не включалась.

У спірному Рішенні відповідав заявив, що на митне оформлення товару надана копія митної декларації Польщі від 21.04.2023 № 23РL445010Е1061401, яка не засвідчена в установленому порядку уповноваженим органом, який її видав, а числове значення вартості партії товару в митній декларації Польщі не відповідає числовому значенню заявленої декларантом митної вартості.

Копія митної декларації країни відправлення подана в електронному вигляді. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках (частина 2 статті 257 Митного кодексу).

Митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено Митним кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу (частина 3 статті 257 Митного кодексу).

Що стосується різних числових значень вартості партії товару в митній декларації Польщі від 21.04.2023 № 23PL445010E1061401 та числових значень заявленої декларантом митної вартості, то слід зазначити, що в митній декларації зазначають статистичну вартість товару гр. 46, обчислену відповідно до норм законодавства ЄС, a не вартість (продажну вартість) товару, якийпоставляється.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних (органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірк і на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Виходячи з цього, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною Контракту було надано достатню кількість документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України, оскільки витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі № 21-591а15.

Позивач додатково надав митному органу всі передбачені ч. 2 та ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України документи та пояснення на його зауваження щодо митного оформлення товарів.

Правомірність витребування митним органом додаткових матеріалів неодноразово оцінювалась судами, зокрема Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Окрім цього, Верховний Суд у цій справі звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 809/1838/15, вказав що приписи чинного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, а отже відсутні підстави для застосування іншого методу визначення митної вартості товару.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Ця норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19а звернув увагу на необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обгрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення. Рішення про коригування митної вартості також повинне містити обґрунтування обраного методу визначення митної вартості товару та підстави для відступлення від методу, застосованого платником податків.

З урахуванням викладеного та оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості поставлених позивачем товарів, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів № UA902000/2023/000007/2 від 25.04.2023, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання № UA902020/2023/000067 від 25.04.2023.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000007/2 від 25.04.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного використання Черкаської митниці № UA902020/2023/000067 від 25.04.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці (18007, м. Черкаси, вул. О. Дашкевича 76, код ЄДРПОУ 44005652) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТМС-Трейдінг (18028, м. Черкаси, вул. 14-го Грудня 6/1, код ЄДРПОУ 43158349) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ