Ухвала

від 05.02.2024 по справі 816/954/16

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2024 р.Справа № 816/954/16 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву судді П`янової Я. В. про самовідвід у справі № 816/954/16

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Держпраці у Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся до Полтавського окружного адміністравтиного суду з адміністративним позовом до Територіального управління Держпраці у Полтавській області (далі - відповідач, ТУ Держпраці України в Полтавській області), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ТУ Держпраці України в Полтавській області щодо непроведення перевірки за заявою (скаргою) ОСОБА_1 від 19.04.2016 р. щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;

- зобов`язати ТУ Держпраці України в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_1 від 19.04.2016 р. щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Держпраці України в Полтавській області щодо непроведення перевірки за заявою (скаргою) ОСОБА_1 від 19.04.2016 р. щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні.

Зобов`язано Територіальне управління Держпраці України в Полтавській області провести перевірку за заявою (скаргою) ОСОБА_1 від 19.04.2016 р. щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Держпраці України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) витрати на правову допомогу в розмірі 2900,00 (дві тисячі дев`ятсот) гривень.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя П`янова Я. В., судді Чалий І. С., Зеленський В. В.) від 19 грудня 2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі № 816/954/16 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року скасовано і залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року.

08.11.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Держпраці у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, а саме: замінити сторону виконавчого провадження ВП НОМЕР_1, а саме: боржника з Управління Держпраці у Полтавській області на Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року заяву Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Замінено боржника з виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2016 у справі № 816/954/16 з Управління Держпраці у Полтавській області на Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

На зазначену ухвалу суду Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 справу № 816/954/16 розподілено до провадження судді П`яновій Я. В. (склад суду: головуючий суддя П`янова Я. В., судді - Русанова В. Б., Присяжнюк О. В.).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 816/954/16, яка передана судді-доповідачу до розгляду 05.02.2024.

До моменту відкриття апеляційного провадження у справі колегією суддів встановлено, що суддя П`янова Я. В., будучи головуючим, приймала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року.

Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу судді П`янової Я. В. у розгляді зазначеної справи, з метою забезпечення відсутності будь-яких сумнівів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді.

Колегія суддів, дослідивши заяву про самовідвід, вважає за необхідне задовольнити її з огляду на таке.

Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У преамбулі Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 ХІ З`їздом суддів України, зазначено, що забезпечення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна винятково на підставі Конституції, законів України й міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Положення зазначеної статті випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Вказаний принцип застосовується наступним чином. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Враховуючи те, що суддя П`янова Я. В., будучи головуючим, приймала участь у вирішенні цієї ж справи, за наслідком розгляду якої ухвалено постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року, з метою уникнення сумнівів у будь-якої зі сторін справи в об`єктивності судді при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі положень п. 4 ч. 1 ст. 36, ст. 37 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву головуючого судді П`янової Я. В. про самовідвід у справі № 816/954/16.

Матеріали справи передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматизованого розподілу згідно з ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.