Ухвала

від 05.02.2024 по справі 520/31938/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2024 р.Справа № 520/31938/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Куп`янської окружної прокуратури Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 520/31938/23

за позовом Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави

до Управління освіти, культури та спорту Великобурлуцької селищної ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Великобурлуцька селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, Комунальний заклад "Андріївський ліцей Великобурлуцької селищної ради"

про зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 520/31938/23 повернуто позовну заяву Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави до Управління освіти, культури та спорту Великобурлуцької селищної ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Великобурлуцька селищна військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, Комунальний заклад "Андріївський ліцей Великобурлуцької селищної ради" про зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення вручена позивачу 17.11.2023, відповідно дог п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України.

27.12.2023 позивачем подано апеляційну скаргу на судове рішення, засобами поштового зв`язку. Одночасно з вимогами апеляційної скарги скаржником заявлена заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання заявник вказує, що копію оскаржуваної ухвали від 09.11.2023 отримав 20.11.2023 за вх. № 5196-23 (копія супровідного листа додається), на її виконання 30.11.2023 до суду першої інстанції пред`явлено позов з тотожними позовними вимогами в інтересах ГУ ДСНС України у Харківській області, який також повернуто ухвалою від 13.12.2023 у справі № 520/34966/23, яку було отримано 19.12.2023 за вх. № 6259-23 (копія супровідного листа додається), після вже подана апеляційна скарга. Також посилається на загальновідомий факт дії воєнного стану на території України та надмірний формалізм.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 295).

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

При цьому, КАС України одним із принципів здійснення адміністративного судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11 - рп/2012).

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 року № 11 - рп/2012).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 визначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Постановою Великоі? палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європеи?ського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірнии? формалізм при вирішенні питання щодо прии?няття скарги є порушенням права на справедливии? судовии? захист.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішеннях по справі «Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанці» від 13.01.2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Із ЄДСРС встановлено, що після отримання оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржником було подано повторну позовну заяву, і вже після отримання ухвали про повернення останньої не втрачаючи процесуальної зацікавленості подано апеляційну скаргу до суду.

Приходячи до висновку про задоволення заяви Куп`янської окружної прокуратури Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що в даному випадку застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.

На підставі наведеного, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву Куп`янської окружної прокуратури Харківської області про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 520/31938/23 - задовольнити.

Поновити Куп`янській окружній прокуратурі Харківської області пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 по справі № 520/31938/23.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.