Ухвала

від 05.02.2024 по справі 520/10112/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 лютого 2024 р.Справа № 520/10112/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

розглянувши заяву Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/10112/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велотрейд»

до Одеської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 по справі № 520/10112/22 задоволено адміністративний позов ТОВ «Велотрейд» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення. Повний текст рішення складено 30.01.2023.

Копія повного тексту судового рішення від 19.01.2023 доставлена до електронного кабінету скаржнику 30.01.2023, о 18:45 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 31.01.2023.

17.02.2023 відповідачем подано апеляційну скаргу в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, на судове рішення., яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету Одеської митниці 21.07.2023, о 14:01 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

29.12.2023 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу, разом з платіжною інструкцією від 29.11.2023. Одночасно з вимогах апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що первинну апеляційну скаргу подано у визначені КАС України строки, однак у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів, апеляційна скарга повернута. Після сплати судового збору Одеська митниця маючи намір на оскарження судового рішення, в найкоротший термін після сплати судового збору, звернувся з повторною апеляційною скаргою. Також посилається на постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 209/1396/19. Відсутність коштів підтверджується виписками з рахунку Одеської митниці (КЕКВ 2800) за 24.02.2023, за 25.04.2023, за 27.04.2023, за 29.04.2023, за 02.05.2023, за 13.05.2023, за 16.05.2023, за 17.05.2023, за 19.05.2023, за 22.05.2023, за 24.05.2023, за 25.05.2023, за 27.05.2023, за 29.05.2023, за 30.05.2023, за 31.05.2023, за 01.06.2023, за 03.06.2023, за 05.06.2023, за 06.06.2023, за 08.06.2023, за 10.06.2023, за 12.06.2023, за 13.06.2023, за 14.06.2023, за 26.06.2023, з 27.06.2023, за 28.06.2023, за 29.06.2023, за 30.06.2023, за 03.07.2023, за 19.07.2023, за 25.07.2023, за 26.07.2023, за 27.07.2023, за 29.07.2023, за 31.07.2023, за 02.08.2023.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, яка була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2023, отримана 21.07.2023, а повторно подана апеляційна скарга 29.12.2023, тобто через 5 місяці.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою в найкоротший термін після повернення апеляційної скарги.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 (справа № 280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19) тощо.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу майже місяць. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 820/4420/18.

Колегія суддів зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур (бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору тощо). Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також проігнорував відсутність будь яких доказів на підтвердження цих обставин.

Таким чином, обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог процесуального законодавства не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 07.02.2018 року у справі справа №804/3801/16 (К/9901/2670/17).

Колегія суддів вказує, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Колегія суддів зазначає, що при первинному поданні апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідачем у цій справі не дотримано одночасно всіх перерахованих вище умов коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено.

Відповідач не повідомив суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині своєчасного надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку.

При цьому, в межах цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що під час подання апеляційної скарги вперше, відповідачем не надавалося достатніх доказів відсутності коштів для сплати. Надані відповідачем виписки не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору протягом всього часу, з моменту первинного подання апеляційної скарги до моменту сплати судового збору, оскільки такі виписки свідчить про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 лише станом на конкретну дату.

Не надано таких доказів податковим органом і під час повторного подання апеляційної скарги.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об`єктивними, не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

За таких обставин, в задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, 295, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі № 520/3469/23, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

У задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Бегунц А.О. Рєзнікова С.С.