Постанова

від 31.01.2024 по справі 320/5867/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5867/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Костюк Л.О.,

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (повний текст виготовлено 31 травня 2023 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №01007040103, від 24.11.2022 №01005040103 та від 24.11.2022 №01006040103.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №01007040103, від 24.11.2022 №01005040103 та від 24.11.2022 №01006040103.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на результати проведеної документальної перевірки, зафіксовані у відповідному акті перевірки. При цьому, в апеляційній скарзі апелянт цитує висновки акту перевірки та норми законодавства, без зазначення, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуального права судом першої інстанції, або які обставини суд першої інстанції не встановив. Посилаючись на висновки акту перевірки, апелянт наполягає на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

09 серпня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит», в якому представник позивача повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зокрема, позивач наголошує, що відповідачем проігноровано наступне: друге речення облікової політики та розпорядчий документ, яким встановлено, що всі документи позивача зберігаються за місцезнаходженням заводу/філії, тобто, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76; обставину втрати та неможливості вивезення частини первинних документів позивача з місця, в якому вони зберігались, саме внаслідок військової агресії російської федерації; обставину часткового надання позивачем до перевірки оригіналів первинних документів, а в разі відсутності останніх внаслідок вказаних обставин - їх копій, які відповідач був зобов`язаний врахувати під час перевірки; обставини звернення позивача до відповідача із повідомленнями про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів; обставину неможливості проведення інвентаризації та прямої законодавчої заборони на проведення такої інвентаризації через знаходження на тимчасово окупованій території.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 вересня 2023 року.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції 27 вересня 2023 року судом поставлено питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4257/23.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підтримали зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4257/23, зазначивши про наявність обґрунтованих підстав для зупинення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року зупинено апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4257/23

14 грудня 2023 року надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» про поновлення провадження у справі з огляду на набрання законної сили постановою апеляційного суду у справі № 320/4257/23.

Учасників справи було повідомлено про судовий розгляду 31 січня 2024 року.

У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції 31 січня 2024 року протокольною ухвалою було поновлено провадження у справі.

Представники позивача підтримували правову позицію суду першої інстанції, наполягаючи на необґрунтованості висновків податкового органу. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, вказуючи про правомірність дій та рішень контролюючого органу.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателлит» є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку за адресою: 01133, м. Київ, вул. Є.Коновальця, 32-Б, оф. 1019 та перебуває на обліку у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків як платник податків, що підтверджується наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ 13501985 відомостями.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» відповідно до КВЕД 10.41 є виробництво олії та тваринних жирів.

У період з 22.09.2022 по 26.10.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 22.09.2022 №276/Ж3, від 22.09.2022 №277/Ж3, від 03.10.2022 №314/Ж3, наказу від 20.09.2022 №64/Ж1 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та наказу на продовження строків проведення документальної виїзної перевірки від 11.10.2022 №93/Ж1 та відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателлит" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2022 №9132053972 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення з податку на додану вартість та поданих уточнюючих розрахунків, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985, яким встановлені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року у Декларації, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме:

- пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 191050855,00 грн., завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 33392775,00 грн., завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 157642876,00 грн., яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204,00 гривень.

На підставі акту перевірки від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985 контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №01007040103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 22806,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 15204,00 грн. та за штрафними санкціями 7602,00 грн.

- №01005040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33392775,00 грн. та застосовано штрафні санкції 16696388,00 гривень.

- №01006040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 157642876,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як слідує з акту, стала перевірка достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та встановлено її завищення на 191035651 гривень внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації на 191050855 гривень, визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено її завищення на 33392775 гривень, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 157642876 гривень, яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204 гривень.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з тим, що позивач не надав до перевірки оригінали первинних документів, які підтверджують господарські операції, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Також відповідач зазначає, що ТОВ «Сателлит» надано документи щодо проведення інвентаризації згідно з якими встановлено, що інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей на складах проведено за адресою: 01113, м. Київ, вул. Є.Коновальця, буд. 32-Б, оф. 1019 та ставить під сумнів реальність проведення такої інвентаризації.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в акті перевірки зазначив, що за результатами аналізу наданих документів щодо проведення інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах ТОВ «Сателлит» та його контрагентів у яких придбано послуги зберігання станом на 30.09.2022 встановлено одночасне перебування членів комісії за адресами віддаленими одна від одної, тобто, станом на 30.09.2022 здійснено інвентаризацію за 26 адресами, з яких 23 адреси вказані в акті інвентаризації знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Позивач зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 08.02.2023 №3106/6/99-00-06-01-02-06 залишила їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що оскільки чинне законодавство не містить імперативних приписів щодо встановлення обов`язкового місця зберігання первинних документів та прямо відносить правила документообороту до компетенції суб`єктів господарювання, такі суб`єкти мають повне право самостійно на власний розсуд визначати власними розпорядчими документами в тому числі місце зберігання первинних документів.

Перевірка розпочалась за умови попереднього надходження до відповідача від позивача повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів, така перевірка проводилась за умови наявності поданого повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів та відсутності рішення про відмову у застосуванні таких спеціальних правил, яке було винесено лише 14.10.2022.

Суд першої інстанції вказав, що позивач вчинив усі передбачені чинним податковим законодавством необхідні дії, які він мав вчинити у зв`язку із втратою та неможливістю вивезення первинних документів.

Враховуючи таке, суд вважав, що до позивача мають бути застосовані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із застосуванням правових наслідків, а саме: підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість взагалі без наявності первинних документів в будь-якому вигляді, як в оригіналах, так і в копіях.

Також судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з тим, що відповідач не взяв до уваги надані позивачем в ході проведення перевірки оригінали та копії документів, які стосувалися предмету перевірки, позивач в порядку абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України листом від 25.10.2022 №25102022.1/010 (том IV, а.с. 4) надіслав з повідомленням про вручення та з описом вкладеного копії усіх документів, які стосуються перевірки на адресу відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як визначено п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Законом України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV).

Первинним, згідно з приписами статті 1 Закону №996-ХІV, є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо її закінчення.

В силу вимог статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Статтею 1 Закону №996-ХІV також передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону №996-ХІV).

Відтак, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.09.2022 по 26.10.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.04.2022 №9132053972 з урахуванням періодів декларування від`ємного значення з податку на додану вартість та поданих уточнюючих розрахунків, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985, яким встановлені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2022 року у Декларації, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а саме:

- пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 191050855,00 грн., завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 33392775,00 грн., завищено від`ємне значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 157642876,00 грн., яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204,00 гривень.

На підставі акту перевірки від 02.12.2022 №1109/Ж5/31-00-04-01-03/13501985 контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №01007040103, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 22806,00 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 15204,00 грн. та за штрафними санкціями 7602,00 грн.

- №01005040103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33392775,00 грн. та застосовано штрафні санкції 16696388,00 гривень.

- №01006040103, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 157642876,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як слідує з акту, стала перевірка достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) та встановлено її завищення на 191035651 гривень внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації на 191050855 гривень, визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено її завищення на 33392775 гривень, внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 157642876 гривень, яка підлягає зменшенню, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 15204 гривень.

Висновки щодо завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту та завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню контролюючий орган пов`язує з тим, що позивач не надав до перевірки оригінали первинних документів, які підтверджують господарські операції, суми податку на додану вартість з яких віднесено до сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та сум від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

При цьому, контролюючий орган в акті перевірки та в апеляційній скарзі посилається на перше речення абз. 2 п. 1.8 Облікової політики (додаток до позовної заяви №5.1.30, том ІІІ, а.с.233), на підставі якого посадові особи відповідача роблять висновок, що місцем зберігання первинних документів позивача є офісне приміщення, яке позивач орендує у м. Києві по вул. Євгена Коновальця, 32-Б, офіс 1019.

Однак, з аналізу Витягу з Положення про Облікову політику від 12 грудня 2022 року, зокрема, положень другого речення абз. 2 п. 1.8 Облікової політики, вбачається, що позивач має право вибору місця зберігання первинних документів (за юридичною адресою або за адресою місцезнаходження Філії), отже, позивач наділений правом визначити постійне або тимчасове зберігання первинних документів за місцям розташування Філії Компанії, тому доводи апелянта, про те, що місцем постійного зберігання первинних документів Товариства визначається головний офіс Компанії за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32Б є безпідставними.

Крім того, апеляційний суд погоджується з доводами позивача про те, що податковий орган ігнорує та не враховує, що відповідно до Наказу №56/2 від 26.09.2018 «Про особливості документообігу ТОВ «САТЕЛЛИТ», який є розпорядчим документом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» - місцем зберігання всіх (в тому числі первинних) документів Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» визначено саме Філію Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» за адресою: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Також як було правильно зауважено судом першої інстанції, облікова політика товариства не є розпорядчим актом, яким регулюються правовідносини на підприємстві, натомість, таким розпорядчим актом є наданий до матеріалів справи наказ №56/2 від 26.09.2018, яким чітко врегульовано місце зберігання первинних документів позивача у м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Отже, місцем зберігання первинних документів позивачем була адреса: 87543, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 76.

Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року.

Як встановлено судом першої інстанції, зважаючи на військову агресію російської федерації проти України 24 лютого 2022 року у зв`язку із місцезнаходженням Заводу та Філії у зоні проведення бойових дій, із міркувань безпеки працівників позивачем було прийнято рішення про тимчасове зупинення виробничих потужностей Заводу, який знаходиться у місті Маріуполі, про що свідчить наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» №5/1-од від 24.02.2022.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» №56/к/тр від 25.02.2022 було оголошено простій Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» з 01.03.2022, у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності підприємства в період дії воєнного стану.

01 березня 2022 року позивач фактично втратив доступ до Заводу/Філії, що знаходиться в м. Маріуполі за адресою: вул. Таганрозька, буд. 76, м. Маріуполь, Донецька область, Україна, 87543 у зв`язку з тим, що до того часу на його території вже велись активні бойові дії.

З аналізу відкритих джерел інформації вбачається щонайменше про дві пожежі на території Заводу/Філії, про розкрадання запасів та цінностей Підприємства, приміщення Заводу/Філії неодноразово зазнавали пошкоджень внаслідок артилерійських, мінометних обстрілів (посилання на вказані відкриті джерела):

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3503815-cerez-rosian-u-mariupoli-zagorivsa-zavod-satelit-zniseni-tisaci-tonn-nasinna-sonasniku-ta-olii.html;

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3545313-rosiani-viznali-so-ne-mozut-zagasiti-pozezu-na-zavodi-satelit-u-mariupoli.html,

https://www.unian.ua/war/v-mariupoli-sili-sprotivu-peredali-palkiy-privit-okupantam-foto-video-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11921946.html,

https://www.unian.ua/war/okupanti-tri-tizhni-ne-mozhut-zagasiti-pozhezhu-na-mariupolskomu-zavodi-satelit-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11932548.html,

https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/14/7358147/,

https://www.ukrinform.ru/rubric-ato/3536643-v-mariupole-prodolzaet-goret-zavod-satellit.html).

Так, позивач через пошкодження майна звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 30.03.2022, на підставі якої за фактом пошкодження майнового комплексу Потерпілого, внесені відомості до ЄРДР за №12022052640000023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Товариством з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» винесено наказ №7-од від 20.06.2022 «Про створення Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства».

За наслідками роботи Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства складено Акт від 30.06.2022, який затверджений Генеральним директором Підприємства 01.07.2022, згідно якого встановлено втрату всіх документів Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» за період до 31.03.2022 включно.

Згідно Акту Комісії з аудиту наявності або втрати документів Підприємства загальний перелік втрачених документів складає, в тому числі, але не обмежуючись: договори, рахунки, первинні документи (акти приймання-передачі, видаткові накладні тощо), зведені облікові документи, регістри бухгалтерського обліку, кадрові документи, листи, витяги, довідки, повідомлення та інші документи (перелік не є вичерпним) за весь період діяльності Підприємства до 31.03.2022 включно.

Також позивачем надано до суду Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 4800-23-0102 від 11.01.2023, що виданий Регіональною Торгово-Промисловою палатою Миколаївської області, яким підтверджено, що позивач не міг виконати зобов`язання щодо зберігання первинних документів через військову агресію російської федерації проти України, захоплення та блокування території Філії Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» та комплексу «Маслоекстракційний завод» у місті Маріуполі, ракетно-артилерійські обстріли Підприємства, окупацію території розташування Підприємства.

З посиланням на п. 44.6 ст. 44 ПК України контролюючий орган вважає, що факт ненадання ТОВ «Сателлит» оригіналів деяких первинних документів свідчить про їх відсутність на час складання податкової звітності Позивачем.

Однак, з такими твердженнями апелянт колегія суддів не може погодитись, оскільки останнім не враховано приписи п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які є спеціальними в межах спірних правовідносин.

Так, Законом України №2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (законопроект №7234) внесені зміни до податкового законодавства, що встановлюють спеціальні правила підтвердження даних податкової звітності для платників податків, які провадили свою діяльність на територіях, де ведуться/велися бойові дії, і на тимчасово окупованих територіях, та не можуть пред`явити первинні документи (далі - спеціальні правила). Такі спеціальні правила діють з 16 квітня 2022 року та мають наступне формулювання.

Підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень ст. 44 ПК України застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України покладається на контролюючий орган. Платник податків, який безпідставно застосував положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПК України та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Абзацом 13 пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 затверджено перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні).

Відповідно до підпункту 3 п.7 розділу II Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року (затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (зареєстрованого у МЮ України 25.04.2022 року № 453/37789) - місто Маріуполь, де і знаходиться Філія Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», вважається територією, що перебуває у тимчасовій окупації.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач скористався своїм правом, передбаченим п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, та двічі подав до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлення про неможливість вивезення та втрату первинних документів внаслідок військової агресії російської федерації (додаток до позовної заяви №5.1.26, том ІІІ, а.с.214, додаток до позовної заяви №5.1.28, том ІІІ, а.с.220).

Так, 22.07.2022 позивач звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків із повідомленням про втрату первинних документів № 22072022/1/010.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про втрату первинних документів від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України за весь період його діяльності до 31.03.2022 включно та рекомендовано Товариству з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» подати повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку із їх знаходженням на територіях, на яких ведуться бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Росфйської Федерації.

09.09.2022 позивачем повторно направлено до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів №09092022/1/010.

Рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів позивачу відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

В контексті встановлених фактичних обставин колегія суддів звертає увагу, що з повторним повідомленням про втрату та неможливість вивезення первинних документів №09092022/1/010 позивач звернувся до відповідача 09.09.2022 (додаток до позовної заяви № 5.1.28, том ІІІ, а.с.220).

Разом з тим, після подання позивачем повідомлення 09.09.2022, 20.09.2022 був винесений наказ про проведення спірної перевірки (том IV, а.с. 198), а друге рішення про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил №7/31-00-07-01-01-30 було прийнято 14.10.2022, тобто, вже після початку проведення перевірки, що в свою чергу, прям суперечить наведеним вище нормами п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, якими встановлено, що рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Відтак, суд першої інстанції правильно вказав, що відповідач не мав право проводити перевірку до винесення остаточного рішення по справі щодо оскарження рішень про відмову позивачу у застосуванні спеціальних правил або до закінчення граничного строку для адміністративного та/або судового оскарження таких рішень.

Так, матеріалами справи підтверджується, що в межах судової справи № 320/4257/23 позивачем було оскаржено рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про втрату первинних документів від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 та № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022, якими позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року даний адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 3/31-00-07-01-01-30 від 31.08.2022 «Про розгляд повідомлення про втрату первинних документів».

Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022 «Про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів».

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року зупинено апеляційне провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4257/23.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року у справі № 320/4257/23 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків - залишено без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року - залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі № 320/4257/23 відмовлено.

Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2023 року, яким встановлено протиправність рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 та № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022, якими позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, набрало законної сили 12 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено, що до позивача мають бути застосовані спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлених п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, із застосуванням правових наслідків, а саме: підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість взагалі без наявності первинних документів в будь-якому вигляді, як в оригіналах, так і в копіях.

Як правильно вказав суд першої інстанції, застосування до позивача спеціальних правил, встановлених п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, пов`язане з обов`язком позивача не доказувати показники своєї податкової звітності ані оригіналами, ані копіями первинних документів, а спірні показники такої податкової звітності (суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та від`ємного значення з податку на додану вартість) мають бути підтверджені та визнані контролюючим органом без наявності будь-яких документів.

Незважаючи на це, позивач надавав відповіді на запити контролюючого органу в ході перевірки, в яких посилався на обставини втрати та неможливості вивезення первинних документів та подання в порядку п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України повідомлення до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про такі факти, а також - юридичні наслідки подання таких повідомлень, встановлені вказаною правовою нормою, зокрема - правомірність підтвердження показників податкової звітності належним чином засвідченими копіями таких документів та обов`язку контролюючого органу врахувати такі копії.

Так, позивачем неодноразово наголошувалось, що ним здійснюються всі можливі заходи щодо відновлення оригіналів вказаних первинних документів. Копії таких відповідей на запити було додано позивачем до позовної заяви (листи Підприємства від 03.10.2022 №30102022/4/010 (том IV, а.с. 102), від 07.10.2022 №07102022.1/010, від 07.10.2022 №07102022.3/010 (том IV, а.с. 105), від 12.10.2022 №12102022.1/010 (том IV, а.с. 120), від 14.10.2022 №14102022.2/010 (том IV, а.с. 131), від 17.10.2022 №17102022.5/010 (том IV, а.с. 126), від 19.10.2022 №19102022.3/010 (том IV, а.с. 83), від 24.10.2022 №24102022.2/010 (том IV, а.с. 86).

Також листами-відповідями на запити від 07.10.2022 №07102022.3/010 (том IV, а.с. 105), від 14.10.2022 №14102022.2/010 (том IV, а.с. 131), від 17.10.2022 №17102022.5/010 (том IV, а.с. 126), від 19.10.2022 №19102022.3/010(том IV, а.с. 83), від 24.10.2022 №24102022.2/010 (том IV, а.с. 86) зафіксовано надання посадовим особам Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків частково оригіналів первинних документів, а також копій тих документів, яких не було надано в оригіналах через їх втрату внаслідок військової агресії російської федерації.

Як було встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з тим, що відповідач не взяв до уваги надані позивачем в ході проведення перевірки оригінали та копії документів, які стосувалися предмету перевірки, позивач в порядку абз. 1 п. 44.7 ст. 44 ПК України листом від 25.10.2022 №25102022.1/010 (том IV, а.с. 4) надіслав з повідомленням про вручення та з описом вкладеного копії усіх документів, які стосуються перевірки на адресу відповідача.

З системного аналізу встановлених вище фактичних обставин, що мали місце, а також відповідного нормативного регулювання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем дотримано порядок подання контролюючому органу повідомлення про втрату та неможливість вивезення первинних документів, встановлений п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, позивач не повинен був надавати будь-які документи до перевірки, як в оригіналах, так і в копіях, проте незважаючи на це, позивач надав до перевірки копії втрачених та частково відновлених на момент проведення перевірки документів.

Незважаючи на можливість не надавати будь-які документи для підтвердження задекларованих сум ПДВ в силу п.п.69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, товариством надано до перевірки та до суду всі документи (оригінали або належним чином завірені копії), які підтверджують право на отримання ним спірних сум бюджетного відшкодування з ПДВ та від`ємного значення з ПДВ, а ЦМУ ДПС було зобов`язано врахувати такі документи під час проведення перевірки, в тому числі - тих, що надані в копіях.

Отже, позивач вчинив додаткові дії для підтвердження показників своєї податкової звітності, які не зобов`язаний був вчиняти, а саме, під час перевірки надав оригінали документів, які були вже відновлені на той момент, надав належним чином завірені копії первинних документів, оригінали яких були відсутні через їх втрату та неможливість вивезення та не були відновлені, продовжив вчиняти дії щодо відновлення їх оригіналів (дублікатів).

В межах спірних правовідносин, враховуючи також набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/4257, яким встановлено протиправність рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 та № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022, якими позивачу відмовлено у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, апеляційний суд дійшов висновку про дотримання позивачем всіх умов, за яких підприємство має право скористатися нормами пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

З огляду на наявність порушення відповідачем порядку перевірки через проведення останньої після подання позивачем повідомлення про втрату документів в порядку пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, встановлену судовим рішенням протиправність рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 31.08.2022 № 3/31-00-07-01-01-30 та № 7/31-00-07-01-01-30 від 14.10.2022, про відмову у застосуванні спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а також надання станом на дату перевірки та, в подальшому, до суду, відновлених первинних документів на підтвердження показників податкової звітності, апеляційний погоджується з висновками суду першої інстанції щодо встановленої протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.11.2022 №01007040103, від 24.11.2022 №01005040103 та від 24.11.2022 №01006040103.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 05 лютого 2024 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

Л.О. Костюк