Постанова

від 02.02.2024 по справі 140/5272/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/5272/23 пров. № А/857/17471/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (головуючого судді Дмитрика В.В., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/5272/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджект офіс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Проджект офіс» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області в якому просить визнання протиправним та скасування рішення від 01.03.2023 №13925 комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зобов`язати відповідача виключити з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що 19.10.2022 Комісією Головного управління ДПС у Волинській області було прийнято рішення №65487 про відповідність ТзОВ «Проджект Офіс» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (встановлено взаємовідносини із ризиковими контрагентами ТОВ «Ратранс», ТОВ «Хартранс», ТОВ «Делівері-транс-сервіс» по яких наявні рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку на додану вартість). За результатами розгляду документів наданих ТзОВ «Проджект Офіс» до Повідомлення №3 від 02.11.2022, Комісією прийнято рішення про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості за №70883 від 11.11.2021. Документи, надані для розгляду, були недостатні для спростування ризиковості, зокрема, не надано довіреності, наявність яких передбачена умовами договору, платіжні доручення оформленні неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні на придбання та реалізацію оформленні неналежним чином (відсутні підписи). 20.02.2023 ТзОВ «Проджект Офіс» подано Повідомлення №4 від 18.02.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які розміщені в підсистемі «Аналітична система «ІКС» Податковий блок», а саме: товарно-транспортні документи (ТТН, CMR), платіжні доручення, пояснення, видаткові накладні, митні декларації, довіреності, акти наданих послуг, договори, контракти тощо. Відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу пункту 8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, підставою щодо відповідності ТзОВ «Проджект офіс» критеріям ризиковості платника є: «накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності»; «постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку», а тому комісією Головного Управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН було прийнято рішення від 01.03.2023 №13925 про відповідність ТзОВ «Проджект офіс» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку. У графі «податкова інформація» зазначено наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції».

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Проджект офіс» рішенням комісії Головного управління ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925, включено до переліку ризикових платників податків, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості (а.с.21-22).

Підставою для ухвалення такого рішення є: постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

ТзОВ «Проджект офіс», вважаючи таке рішення необґрунтованим та безпідставним, тому звернулось до суду із даним позовом.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно з пунктом 5 наведеного Порядку визначено, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком №4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком до Порядку №1165, встановлено наступний критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, наведена норма законодавства встановлює кілька складових, які надають можливість встановлення ризиковості платника податків за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку: 1) наявність у контролюючого органу податкової інформації; 2) ця інформація пов`язується із ризиковістю здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що правовими нормами Порядку № 1165, зокрема пункту 6, передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Тобто, перевірка платника податків щодо відповідності критеріям ризиковості платника податків ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання, лише з підстав наявності податкової інформації, Порядком №1165 не передбачено.

При цьому, відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №13925 від 01.03.2023 про внесення ТзОВ «Проджект офіс» до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома з отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 18.11.2022 №4.

Судом встановлено, що у спірному рішенні про включення ТзОВ «Проджект офіс» до переліку ризикових платників було вказано код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття вказаного рішення: - 12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; - 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Разом з тим, зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: складські документи (інвентаризаційні описи); платіжні доручення оформленні неналежним чином (відсутні відмітки банку), товарно-транспортні накладні оформленні неналежним чином (відсутні підписи).

20.02.2023 ТзОВ «Проджект Офіс» подано Повідомлення №4 від 18.02.2023 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, які розміщені в підсистемі «Аналітична система «ІКС» Податковий блок», а саме: товарно-транспортні документи (ТТН, CMR), платіжні доручення, пояснення, видаткові накладні, митні декларації, довіреності, акти наданих послуг, договори, контракти тощо.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не вказано по яких конкретно операціях встановлено факт відповідності платника податку критеріям ризиковості, також доказів того, що оскаржуване рішення прийняте за результатами складення та/або подання ТзОВ «Проджект офіс» для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, а також здійснення її автоматизованого моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку, відповідач суду не подав.

Отже, розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ТзОВ «Проджект офіс» критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком №1165 алгоритму.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №13925 від 01.03.2023 у ньому міститься розшифровка податкової інформації, що слугувала підставою для віднесення підприємства до переліку ризикових платників податку, а саме: « 12 постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності».

Судом встановлено, що основними видами діяльності ТзОВ «Проджект офіс» є продаж автозапчастин та з метою реалізації придбаних запасних частин до автомобілів на території України ТзОВ «Проджект Офіс» укладено договори, зокрема: - договір поставки з ТзОВ «РАНТРАНС» №10/26/202 від 10.10.2021 (а.с.42-45); - договір поставки з ТзОВ «ХАРТРАНС» №29/07/2022 від 29.07.2022 (а.с.23-26); - договір поставки з ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС СЕРВІС» №12/10/2021 від 12.10.2021 (а.с.73-76).

Реалізація товару ТзОВ «РАНТРАНС» підтверджується видатковими №3 від 10.01.2022, №8 від 18.01.2022, №9 від 20.01.2022, №10 від 26.01.2022 (а.с.50-61), товар оплачений ТзОВ «РАНТРАНС» згідно платіжних доручень №92 10.01.2022, №93 від 18.01.2022, №94 від 20.01.2022, №101 від 26.01.2022 (а.с.65-68), а доставка товару ТзОВ «РАНТРАНС» підтверджується товарно-транспортними накладними №3 від 10.01.2022, №8 від 18.01.2022, №9 від 20.01.2022, №10 від 26.01.2022 (а.с.69-72).

Реалізація товару ТзОВ «ХАРТРАНС» підтверджується видатковими накладними №81 від 02.08.2022, №90 від 02.08.2022, №91 від 02.08.2022, №142 від 05.09.2022 (а.с.27-35), який оплачений ТзОВ «ХАРТРАНС» згідно платіжних доручень №703 від 08.08.2022, №766 від 05.09.2022 (а.с.36-37). Доставка товару ТзОВ «ХАРТРАНС» підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.08.2022 №187, від 05.09.2022 №214 (а.с.38-41).

Реалізація товару ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» підтверджується видатковими накладними №4 від 01.02.2022, №63 від 15.07.2022, №50 від 21.07.2022, №87 від 01.08.2022, №88 від 02.08.2022, №93 від 09.08.2022 (77-85).

При цьому, одержання товару доручено директору ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» ОСОБА_1 згідно генеральної довіреності №3 від 01.02.2022 (а.с.86).

Вказаний товар оплачений ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» згідно платіжних доручень №14 від 02.02.2022, №8 від 21.07.2022, №10 від 01.08.2022, №11 від 02.08.2022, №16 від 09.08.2022 (а.с.99-103).

З урахуванням вказаного, відповідач не обґрунтував, чому подані позивачем документи та пояснення не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку, а також не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Суд зауважує, що у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Податковий орган не надав доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків, як і не надав суду доказів подання на реєстрацію податкової накладної, внаслідок перевірки якої встановлено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а відтак, рішенням Головного управління ДПС у Волинській області №13925 від 01.03.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «Проджект Офіс» про визнання протиправним та скасування спірного рішення, а належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Волинській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «РАНТРАНС», ТзОВ «ХАРТРАНС», ТзОВ «ДЕЛІВЕРІ-ТРАНС-СЕРВІС» як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, надано наступні докази: договір про надання правничої допомоги від 17.03.2023 №17/03/23-1, акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги від 17.03.2023 №17/03/23-1, акт здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 21.03.2023, платіжна інструкція від 26.03.2023 №758 (а.с.104-110).

Згідно акту здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) від 21.03.2023, розмір витрат позивача на професійну правову допомогу складається з наступних виконаних Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» робіт (наданих послуг): надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з питання правомірності винесення Комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925 (2 год. 00 хв.) 4000,00 грн; складання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 01.03.2023 №13925 (5 год. 30 хв.) 11000,00 грн.

Таким чином, згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги сплачено 15 000,00 грн.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, апелянтом не подано обґрунтованих доводів на спростування зазначеного судом та доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлений представником позивача розмір судових витрат не є співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) в грошовому еквіваленті 15000,00 грн., а враховуючи надані представником позивача докази на підтвердження здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги та складність справи, наявні підстави для часткового задоволення та стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі №140/5272/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 05.02.2024