Постанова

від 24.01.2024 по справі 140/5874/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/5874/23 пров. № А/857/12999/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Пліша М. А.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-0262" та Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №140/5874/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-0262" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

суддя в 1-й інстанції Лозовський О. А.,

час ухвалення рішення 12.06.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-0262 звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0077590701 від 28 грудня 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9991,00 грн; №0077600701 від 28 грудня 2022 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9270,00 грн та штрафні санкцій в розмірі 927,00 грн; №0077610701 від 28 грудня 2022 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 6.2022 та 7.2022, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28 грудня 2022 року №0077590701 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 831,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням у частині відмовлених позовних вимог, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що у період з 04 листопада 2022 року по 10 листопада 2022 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету та за результатами перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з червня 2022 року по липень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» від 17 листопада 2022 року № 8558/07-01/42456765. Зазначає, що у Акт перевірки №8558/07-01/42456765 внесено недостовірні дані, а висновки акту суперечать законодавству та обставинам справи, однак на підставі цього Акту контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме: №0077590701 від 28 грудня 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9991,00 грн; №0077600701 від 28 грудня 2022 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 6.2022 та 7.2022 відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн; №0077610701 від 28 грудня 2022 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 9270 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 927 грн. Вказує, що твердження відповідача про порушення вимог податкового законодавства грунтуються на тому, що позивачем при визначенні показників податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень 2022 року були включені, на думку контролюючого органу, нереальні операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ Континенталь Трейд, при цьому, ТОВ «АТП-0262» повністю дотримані вимоги чинного законодавства щодо визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду, дані внесені в податкові декларації з ПДВ за червень та липень 2022 року відповідно до вимог чинного законодавства, відображають господарську діяльність, і є достовірними та дійсними. Звертає увагу на те, що усі фактичні витрати на використання придбаного у цього товариства пального при наданні послуг з перевезення пасажирів підтверджуються належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, а тому є підставою для формування даних податкового обліку. Зазначає, що придбане паливо використовувалося ТОВ «АТП - 0262» у подальшому здійсненні основного виду діяльності товариства - Вантажний автомобільний транспорт, тобто у наданні послуг з перевезення вантажів, за результатами здійснення якого і сплачуються до бюджету обов`язкові податки та збори ТОВ «АТП - 0262». Крім того, ТОВ «АТП - 0262» не має жодного відношення до ведення документообігу, кадрової роботи та безпосереднього бухгалтерського і податкового обліку своїх контрагентів за договорами, зокрема - ТОВ «Континеталь трейд», оскільки вони виступають самостійними господарюючими суб`єктами та не є пов`язаними з ТОВ «АТП - 0262» особами. Зауважує, що на момент винесення оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень відбувалася процедура адміністративного оскарження, а тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 01 грудня 2022 року р. №0065680701, №0065670707, №0065690701, прийняті за результатами акту від 21 жовтня 2022 року №7478/07-01/42456765 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з лютого 2020 по травень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» - є неузгодженими. Крім того, 06 червня 2023 року судом першої інстанції розглянуто справу №140/3835/23 між цими ж сторонами, предметом розгляду якої були оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 01 грудня 2022 року р. №0065680701, №0065670707, №0065690701, прийняті за результатами акту від 21 жовтня 2022 року №7478/07- 01/42456765 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з лютого 2020 по травень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». З урахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Також просить стягнути на витрати на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції.

Крім того, не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що згідно з Актом перевірки підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2023 року №0077590701 стали також висновки про неправомірне зарахування у декларації за червень 2022 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 830,32 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Вігор Луцьк», яка не підтверджена зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Зазначає, що позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду заперечень на Акт перевірки не було надано уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням помилок на суму 830,32 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Вігор Луцьк», аналізом баз даних ДПС не встановлено таких уточнюючих розрахунків та додатків до них. Вказує, що контролюючий орган діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони своїм правом на подання відзивів на апеляційні скарги не скористалися, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача (апелянта) Чорна Б. М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені у своїй апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Разом з тим, не погодилася з доводами апеляційної скарги відповідача, просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача (апелянта) Сорочинська К. А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені у своїй апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Разом з тим, не погодилася з доводами апеляційної скарги позивача, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ АТП-0262 зареєстроване 16 липня 2021 року, видами економічної діяльності якого є: 43.41 вантажний автомобільний транспорт (основний); 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 42.24 транспортне оброблення вантажів; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.63, зворот), є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом №1803064500037 з Реєстру платників податків на додану вартість (а.с. 64).

20 липня 2022 року ТзОВ АТП-0262 подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за червень 2022 року із зазначенням в рядку 20.2.1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника, в сумі 99999,00 грн; в рядку 21 декларації від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового періоду звітного періоду в сумі 489157,00 грн (а.с. 55, зворот).

Суд також встановив, що 19 серпня 2022 року позивачем подано до ГУ ДПС у Волинській області податкову декларацію з ПДВ за липень 2022 року, із зазначенням в рядку 20.2.1 бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника, в сумі 125362,00 грн (а.с. 56, зворот).

У період з 04 листопада 2022 року по 10 листопада 2022 року посадовими особами відповідача на підставі направлення від 20 вересня 2022 року №2681 та наказу від 20 жовтня 2022 року №1801-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ АТП-0262 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету. За результатами перевірки складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ АТП-0262 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з червня 2022 по липень 2022, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17 листопада 2022 року №8558/07-01/42456765 (далі-Акт перевірки) (а.с.13 29).

Згідно з висновками акту перевірки контролюючим органом перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків вимог пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на поточний рахунок платника податку у декларації за червень 2022 року (р.20.2.1 в розмірі 79316,00 грн; завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за липень 2022 року (р.21) в сумі 9991,00 грн.

Як зазначено у висновках Акту перевірки сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2022 року складає 20683,00 грн.

Також, як вбачається із висновків Акту перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків вимог пунктів 44.1 статті 44, пункту 200.1 та абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податків у декларації за липень 2022 року (р. 20.2.1) в розмірі 17703,00 грн.

Як зазначено у висновках Акту перевірки сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2022 року складає 107659,00 грн.

Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав заперечення на нього від 06 грудня 2022 року №01/12 (а.с. 29 32).

За результатами розгляду заперечення відповідачем розділ 4 Висновок викладено в наступній редакції:

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків вимог пункту 44.2 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку у декларації за червень 2022 року (р.20.2.1) в розмірі 79316,00 грн; завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за липень 2022 року (р.21) в сумі 9991,00 грн.

Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2022 року складає 20683,00 грн.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2022 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 200.1 та абзацу б пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податків у декларації за липень 2022 року (р. 20.2.1) в розмірі 8433, 00 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку у декларації за липень 2022 року (р.20.2.1) в розмірі 9270,00 грн.

Сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2022 року складає 107659,00 грн..

Про результати розгляду заперечення позивача повідомлено листом від 23 грудня 2022 року №3132/12/03-20-07-01-12 (а.с. 33- 34).

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області 01 грудня 2022 року винесено податкові повідомлення-рішення:

-№0077590701 від 28 грудня 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2022 року на суму 9991,00 грн (а.с. 11-12);

-№0077600701 від 28 грудня 2022 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у декларації за липень у розмірі 9270,00 грн та штрафні санкцій в розмірі 927,00 грн (а.с. 8 9, зворот);

-№0077610701 від 28 грудня 2022 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за червень 2022 року та за липень 2022 року, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн (а.с.10, зворот).

Позивач оскаржив ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу до Державної податкової служби України від 18 січня 2023 року №01/01/23 (а.с. 35-39), однак рішенням від 17 березня 2023 року №6741/6/99-00-06-01-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкові-повідомлення-рішення без змін (а.с.41-43, зворот).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 831,00 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 28 грудня 2023 року №0077590701, оскільки відповідно до поданого позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість останнім самостійно виправлено помилку щодо відображення суми від`ємного значення по контрагенту ТзОВ «Вігор Луцьк» на суму 831,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28 грудня 2022 року №0077590701 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 831,00 грн є протиправним та підлягає скасуванню, в решті вищевказане податкове повідомлення-рішення прийнято правмірно. Разом з тим, позивачем не надано уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість №9162104057 від 18 серпня 2022 року та відповідних додатків, що містять інформацію щодо уточнених показників на суму 9270,00 грн, а тому податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2022 року №0077600701 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 9270,00 грн є правомірним. Крім того, позивач не надав доказів того, що податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі Акту перевірки від 21 жовтня 2022 року №7478/07-01/42456765 на момент прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2022 року №0077610701 були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, а тому підстави для скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення також відсутні.

Даючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного.

Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За змістом пп.а п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу / орендарю.

Пункт 198.1. ст.198 ПК України передбачає, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 ст.198 ПК України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано у ст. 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі -Наказ №88).

Згідно з п.1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу №88).

За змістом п.2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку про те, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, зокрема при формуванні витрат, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу №88.

Ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до Наказу №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1); первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз.1 п.2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017); документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абз.1 п.2.5); первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п.2.15).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця).

З наведеного вище можна дійти висновку про те, що правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності факту придбання товарів, робіт, послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, проте недостовірних документів.

Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 04 листопада 2022 року по 10 листопада 2022 року Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-0262" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено Акт «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень, липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з червня 2022 року по липень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» від 17 листопада 2022 року № 8558/07-01/42456765.

Згідно з висновками вказаного Акту контролюючим органом встановлено: завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку, у декларації за червень 2022 року в розмірі 79316 грн; завищення суми від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за липень 2022 року в сумі 9991 грн; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на поточний рахунок платника податку, у декларації за липень 2022 року в розмірі 17703 грн.

З матеріалів справи вбачається, що до податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2022 року №0077590701 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість винесеного на загальну суму 9991,00 грн включено два порушення, які виявлені під час проведення перевірки, а саме: не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Континенталь Трейд», на підставі якої ТзОВ «АТП-0262» було відображено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в декларації за червень 2022 року в сумі 9161,00 грн; зарахування в декларації за червень 2022 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 830,32 грн по взаємовідносинах з ТзОВ «Вігор Луцьк», яка не підтверджена зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Таким чином, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТзОВ «Вігор Луцьк», ТзОВ " Макслєр", ТзОВ Континенталь Трейд.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки податкового органу помилковими з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкового зобов`язання з податку на додану вартість щодо відображення суми від`ємного значення по контрагенту ТзОВ «Вігор Луцьк» на суму 831,00 грн, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 28 грудня 2022 року №0077590701 в частині зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 831,00 грн, що спростовує доводи апеляційної скарги відповідача.

Щодо правомірності визначення решти податкових зобов`язань по вказаному податковому повідомленні-рішенні щодо господарських операцій з ТзОВ «Континенталь Трейд», то колегія суддів виходить з наступного.

Так, матеріалами справи стверджується, що 14 лютого 2022 року між ТОВ «Континенталь трейд» (продавець) та ТОВ «АТП-0262» (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів №31П/02/2022, згідно з яким продавець зобов`язується поставляти покупцю нафтопродукти - дизельне пальне (товар), а покупець зобов`язується приймати і оплачувати нафтопродукти - дизельне пальне в обсягу (в літрах), по цінах, в терміни відповідно до умов Договору.

Згідно з п.1.6. Договору поставки нафтопродуктів №31П/02/2022- поставка товару здійснюється продавцем автомобільним транспортом за адресою встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7.

За змістом п.3.1. Договору поставки нафтопродуктів №31 П/02/2022 поставка товару здійснюється партіями на умовах DAP згідно з замовленнями Покупця, на конкретну партію товару. У тлумаченні базисів поставки Товару за цим Договором мають силу міжнародні правила тлумачення комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року, в частині, що не суперечить цьому Договору.

Пункт 3.2. Договору поставки нафтопродуктів №31П/02/2022 передбачає, що датою передачі партії товару вважається дата прийому-передачі товару, зазначена у відповідному документі - ТТН та / або видатковій накладній.

Згідно з умовами DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення) продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь- якого способу перевезення.

Крім того, за умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

Відповідно до Видаткових накладних, які надані для перевірки, протягом червня-липня 2022 року продавець поставив покупцю паливо дизельне у загальній кількості 6000,00 л на суму 313488,60 грн (у тому числі ПДВ - 20508,60 грн).

Зазначений товар згідно з умов Договору був доставлений продавцем в обумовлені у Договорі місце поставки та строки, прийнятий у належний спосіб покупцем та оплачений у повному обсязі.

При цьому, первинні бухгалтерські документи щодо здійснення поставки товару за Договором поставки нафтопродуктів №31П/02/2022 складені відповідно до вимог чинного законодавства та вказаного договору, містять усі необхідні реквізити - найменування підприємств, від імені яких складений документ, назва документа, дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (літри), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції - факсимільне відтворення підпису уповноваженого представника покупця (як визначено у п.9.6 Договору поставки нафтопродуктів №31П/03/2020).

Так, у акті контролюючий орган посилається на той факт, що комісією регіонального рівня прийнято рішення №339676 від 08 листопада 2022 року, №328994 від 21 жовтня 2022 року, №315176 від 28 вересня 2022 року про відповідність ТОВ «Континенталь трейд» критеріям ризиковості платника податку.

Однак, колегія суддів зазначає, що на достатніх підстав стверджувати про те, що на момент укладення договору та здійснення поставок товару на його виконання - ТОВ «Континенталь трейд» не мало реальних можливостей здійснення зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг немає. Податковий орган покликається на факт наявності статусу ризикованого у ТОВ «Континенталь трейд», проте колегія суддів таке покликання оцінює критично, і вважає, що таке не відповідає дійсності, оскільки до переліку ризикових платників податків ТОВ «Континенталь трейд» потрапило лише 28 вересня 2022 року, а постачання товару між контрагентами відбувалося у лютому - липні 2022 року, коли жодних статусів ризикових у жодному періоді поставок у постачальника не було.

Крім того, відповідно до рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №274774 від 27 липня 2022 року встановлено невідповідність ТзОВ «Континенталь Трейд» критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «АТП - 0262» надає послуги по перевезенню вантажів, придбане паливо використовувалося позивачем у подальшому здійсненні основного виду діяльності товариства - Вантажний автомобільний транспорт, тобто у наданні послуг з перевезення вантажів, за результатами здійснення якого і сплачуються до бюджету обов`язкові податки та збори ТОВ «АТП - 0262».

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Матеріалами справи стверджується, що ТОВ «АТП - 0262» виступало у всіх господарських операціях покупцем товару, причому місцем поставки та передачі товару виступає адреса встановлення обладнання покупця: Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Заводська, 7, тобто право власності та ризики до покупця переходять у момент отримання товару за вказаною адресою, а питання доставки даного товару до цієї адреси - відповідальність і компетенція постачальника (продавця). Фактично, покупець у вказаних правовідносинах не замовляє, не контролює, не вирішує питань доставки товару до місця передачі, оскільки це входить у діяльність виконання обов`язків продавця, а тому законних підстав зобов`язувати покупця перевіряти чи контролювати договірні відносини, у яких він не виступає стороною немає.

Крім того, товарно-транспортна накладна може бути доказом переміщення товару, проте не є документом, який підтверджує отримання покупцем товару. Таким документом виступають саме видаткові накладні, які у описаних господарських операціях є достовірними та дійсними, підтверджують походження придбаного товару та такі надавалися контролюючому органу.

Як вбачається з матеріалів справи, до податкових декларацій з ПДВ за червень та липень 2022 року не включалися господарські операції з поставки дизельного палива на суму ПДВ 9160,75 грн, яка здійснювалася 23 березня 2022 року згідно з видатковою накладною №113 від 23 березня 2022 року на виконання умов договору від 14 лютого 2022 року №31П/02/2022. Господарські операції за цією видатковою накладною були включені платником податків до податкової декларації з ПДВ за травень 2022 року.

При цьому, у період з 06 жовтня 2022 року по 14 жовтня 2022 року у ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» проводилася документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету. За результатами перевірки було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автотранспортне підприємство - 0262» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з лютого 2020 року по травень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 21 жовтня 2022 року №7478/07-01/42456765. У подальшому на підставі даного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення, які оскаржені платником податків у судовому порядку та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2023 року у справі №140/3835/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовані.

За змістом ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, правомірність визначення позивачем від`ємного значення в сумі 9161,00 грн за результатом господарської операції з поставки дизельного палива на суму ПДВ 9160,75 грн, яка здійснювалась 23 березня 2022 року згідно з видатковою накладною №113 від 23 березня 2022 року на виконання умов договору від 14 лютого 2022 року №31П/02/2022 була встановлена рішенням суду.

Крім того, матеріалами справи стверджується, що до податкової декларації з ПДВ за червень, липень 2022 року були включені видаткові накладні: від 30 червня 2022 року №29 (10695,00 грн ПДВ), від 12 липня 2022 року №99 (9813,00 ПДВ), операції за якими повністю відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів також зазначає, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Волинській області № 0077600701 від 28 грудня 2022 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 6.2022 та 7.2022, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн прийняте на підставі Акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, які є неузгодженими та оскаржувалися платником податків в судовому порядку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ці податкові повідомлення-рішення визнані протиправними і скасовані, як зазначено вище.

Колегія суддів вважає, що наведені вище обставини свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності ТОВ «АТП - 0262», а тому враховуючи принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно з яким негативні наслідки, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством у пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 ПК України, за змістом якої, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), ТОВ «АТП-0262» мало повне право в силу вимог Податкового кодексу України включити до формування податкового кредиту ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Континеталь трейд».

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними цілям, тому податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2022 року №0077590701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9991,00 грн; №0077600701 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9270,00 грн та штрафні санкцій в розмірі 927,00 грн; №0077610701 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 6.2022 та 7.2022, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги позивача є підставними та обґрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

П.1 ч.3 ст.132 КАС України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з положеннями ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Крім того, на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство-0262» просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу загальною вартістю 14000,00 грн, а саме: 10000,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 4000,00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Так, на підтвердження факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, представник позивача надав суду копії таких документів: договір про надання правової допомоги від 21 листопада 2022 року №21/22, ордер на надання правничої (правової) допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт від 30 березня 2023 року, рахунок-фактуру від 30 березня 2023 року №6 та платіжну інструкцію від 31 березня 2023 року №2.

За умовами пункту 4.3 вищевказаного Договору про надання правничої/правої допомоги розмір гонорару адвокатського бюро складає розмір, визначений за домовленістю сторін на підставі окремої угоди. Розмір гонорару не може бути меншим 10% ціни позову у разі представництва інтересів клієнта у суді, але у будь-якому випадку не менше розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня календарного року укладення даного договору.

Відповідно до акту виконаних робіт від 04 квітня 2023 року розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн за такі надані адвокатом послуги: підготовка проекту адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області №0077600701, №0077610701, №0077590701 від 28 грудня 2022 року та матеріалів до нього.

Крім того, на підтвердження факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, представник позивача надав суду копії таких документів: Акт приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги від 10 липня 2023 року, платіжну інструкцію №6 від 10 липня 2023 року на суму 4000,00 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги від 10 липня 2023 року розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 4000,00 грн за такі надані адвокатом послуги: підготовка проекту апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №140/5874/23 (а.с. 111).

З аналізу наведених вище правових норм щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, а також значення спору для сторони.

Крім того, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи щодо витрат на професійну правничу допомогу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг необхідно зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 3000,00 грн.

Крім того, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, то відповідно до ст.139 КАС України із відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн за подання позовної заяви та 4026,00 грн за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство-0262" задовольнити частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі №140/5874/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0077590701 від 28 грудня 2022 року про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 9991,00 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0077600701 від 28 грудня 2022 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 9270,00 грн та штрафні санкцій у розмірі 927,00 гр.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0077610701 від 28 грудня 2022 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період 6.2022 та 7.2022, відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість суму задекларовано на рахунок платника у банку у розмірі 87749,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-0262 (код ЄДРПОУ 42456765) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень 00 копійок за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство-0262 (код ЄДРПОУ 42456765) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок за подання позовної заяви та 4026,00 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 05 лютого 2024 року.