Рішення

від 15.10.2007 по справі 15046-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15046-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2007Справа №2-13/15046-2007

За позовом ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Гігієна-Біо-Україна”, м. Євпаторія

До відповідача  Міністерства оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «УКРОБОРОНБУД», м. Київ

Про визнання додаткової угоди дійсною та визнання права власності.

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача: Дюкарь Р.С. – представник, довіреність б/н від 21.04.2007 року.

Від відповідача: Мельник В.Л. – представник, дов. від 14.02.2006 року.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом, згідно якого просить визнати дійсною додаткову угоду № 1 від 27.03.2006 року до  договору №14/03-06/04/4 від 24 березня 2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 06 березня 2006 року №14/03-06/04  про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, а також визнати за ним право власності на об'єкти нерухомості  (гараж літ. А площею 174,7 кв.м, склад літ. Б площею 148,8 кв.м, склад літ. В площею 48,5 кв.м., бензосховище літ. Г площею 19,1 кв.м, склад-майстерня літ. Д площею 39,0 кв.м, склад літ. Е площею 109,0 кв.м, склад літ. Ж площею 109,1 кв.м, зважувальна літ. З площею 32,7 кв.м, КПП літ. И площею 9,0 кв.м, навіс літ. К, сарай літ. Л, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, навіс літ. П, душева літ. Р, навіс літ. С), розташовані на території  військового містечка №239 в АР Крим, смт. Виноградне, пров. Курчатова, 1 у зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення згаданого правочину.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог позивача не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Гігієна-Біо-Україна” і Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор  філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони –„Укроборонбуд” Мельник В.Л.. на підставі довіреності від 09 березня 2006р., був укладений договір №14/03-06/04 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №239 (АРК, смт. Виноградне, пров. Курчатова, 1), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, що підтверджується вказаним договором і сторонами не оспорюється.

Згідно договору №14/03-06/04/4  від 24 березня 2006 року про викуп (компенсацію) пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі №14/03-06/04 від 06 березня 2006 року про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №239 (АРК, смт. Виноградне, пров. Курчатова. 1), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін позивач здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 06.03.2006 року №14/03-06/04  про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих на території військового містечка №239 (АРК, смт. Виноградне, пров. Курчатова. 1), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, за ціною та в строки, визначені цим договором (п.1).

          Згідно п.2 даного договору товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Гігієна-Біо-Україна” здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) відповідачу шляхом купівлі-продажу майна. В данному пункиі договору також указано майно, яке є нерухомістю.

 Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Більш того, рішенням ГС АР Крим від 07.05.2007 року , яке залишено у силі Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 року вказаний договір було визнано дійсним та визнано за позивачем право власності на наступні  об'єкти  нерухомості ( гараж літ. А площею 174,7 кв.м, склад літ. Б площею 148,8 кв.м, бензосховище літ. Г площею 48,5 кв.м, склад-майстерня літ. Д площею 39,0 кв.м, склад літ. Е площею 109,0 кв.м, склад літ. Ж площею 109,1 кв.м, зважувальна літ. З площею 32,7 кв.м, КПП літ. И площею 9,0 кв.м, навіс літ. К, сарай літ. Л, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, навіс літ. П, душева літ. Р, навіс літ. С), розташовані на території  військового містечка №239 в АР Крим, смт. Виноградне, пров. Курчатова, 1.

Судом встановлено, що 27.03.2006 року між ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Гігієна-Біо-Україна”, м. Євпаторія та Міністерством оборони України в особі філії Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункового) Міністерства оборони України «УКРОБОРОНБУД» було укладено додаткову угоду № 1 до  договору №14/03-06/04/4 від 24 березня 2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 06 березня 2006 року №14/03-06/04  про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до вказаної додаткової угоди сторонами було визначено пункт 2.5 договору №14/03-06/04/4 від 24 березня 2006 року викласти в наступній редакції:

«2. Сторона-2 здійснює компенсацію вартості пайової участі (паю) Сторони-1 у Договорі від 06.03.2006 року № 14/03-06/04 шляхом купівлі-продажу майна, що становить розмір пайової участі (паю) Сторони-1», а саме: гараж літ. А площею 174,7 кв.м, склад літ. Б площею 148,8 кв.м, склад літ. В площею 48,5 кв.м., бензосховище літ. Г площею 19,1 кв.м, склад-майстерня літ. Д площею 39,0 кв.м, склад літ. Е площею 109,0 кв.м, склад літ. Ж площею 109,1 кв.м, зважувальна літ. З площею 32,7 кв.м, КПП літ. И площею 9,0 кв.м, навіс літ. К, сарай літ. Л, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, навіс літ. П, душева літ. Р, навіс літ. С.

Відповідно до ст.209-210 ЦК України операції пов'язані з відчуженням майна підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Згідно ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно і їх обмежень» право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

Проте, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення операції, пов'язаної    з    відчуженням    пайової    участі    Міністерства    оборони    України    в оспорюваному договорі, що підтверджується листуванням між сторонами спірного договору.

Вказане обумовлене тим, що на момент укладення спірної додаткової угоди до договору, відповідач не володів достатнім пакетом документів, необхідних для нотаріального посвідчення спірної операції.

Таким чином, нотаріус не мав правових підстав для посвідчення дійсності додаткової угоди № 1 від 27.03.2007 року до договору №14/03-06/04/4 від 24.03.2006 року. Даний висновок також заснований на положенні ст.55 Закону України «Про нотаріат».

Проте, згідно до додаткової угоди № 1 до акту прийому-передачі розміру пайової участі (паю) за договором № 14/03-06/04/4 від 24.03.2006 року відповідачем проведена передача нерухомого майна на користь позивача.

Вказане свідчить про волевиявлення Міністерства оборони України на відчуження розміру пайової участі в договорі № 14/03-06/04/4.

Сторони досягли згоди за всіма істотними умовами додаткової угоди до договору. Відбулося часткове виконання зобов'язань за договором.

Проте, виходячи з викладених фактів, визнання дійсності даної додаткової угоди до договору, а відповідно виникнення правових відносин щодо вказаного майна можливо тільки в суді.

Відповідно до ст. 220 ЦК України, якщо сторони досягли згоди за всіма істотними умовами договору, відбулося виконання умов договору, але одна із сторін ухиляється від його висновку, суд може визнати такий договір дійсним.

Крім того, судом встановлено, що Наказом Міністерства Оборони України від 12.04.2002 року № 129 було затверджено положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпорозрахункове), а також уповноважено Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпорозрахункове) здійснювати функції замовника будівництва у Збройних Силах України.

Пунктом 8 Положення про Центральне спеціалізоване будівельне управління (госпорозрахункове) передбачено, що однією з функцій управління є залучення на договірних засадах коштів юридичних та фізичних осіб для формування програм будівництва і розвитку будівельної індустрії.

Наказом Міністерства Оборони України від 1804.2005 року № 63 було створено філію Центрального спеціалізованого будівельного управління –„Укроборонбуд”, а також затверджено положення про філію Центрального спеціалізованого будівельного управління –„Укроборонбуд” (том 1 а.с.49).

Відповідно до пункту 6.1 Положення про філію Центрального спеціалізованого будівельного управління –„Укроборонбуд”, управління поточною діяльністю філії здійснюється директором, який діє на підставі довіреності, виданої Центральним спеціалізованим будівельним управлінням. Директор у відносинах з третіми особами діє імені Філії.

З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2006 року Центральним спеціалізованим будівельним управлінням, яке діє від імені Міністерства Оборони України, було видано довіреність, якою уповноважено Мельник В'ячеслава Леонідовича від імені Міністерства Оборони України скоювати наступні дії:

-   укладати  будь-які  договори  (угоди,  контракти,  попередні договори)   підряду в т.ч. підряду, на капітальне будівництво та капітальний ремонт, пайової участі в будівництві, інвестування будівництва житла купівлі-продажу квартир та іншого нерухомого майна, його міни, оренда земельних ділянок, оцінка майна передачі в заставу рухомого та в іпотеку нерухомого майна на користь Міністерства оборони України та третіх осіб, купівлі паливно-енергетичних  ресурсів, матеріалів і технічних засобів, сумісної діяльності, оренди державного майна та прийому-передачі матеріальних цінностей, представляти і захищати інтереси Міністерства оборони України з усіх питань, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначених договорів (угод, контрактів), в органах бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно на всій території України, у відповідних управліннях земельних ресурсів з правом підписання документів; посвідчують   право користування земельними ділянками та в усіх інших підприємствах,   установах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування;

- бути представником в судах загальної юрисдикції України.

Для виконання цих повноважень Мельнику В'ячеславу Леонідовичу, зокрема, надається право:

- формувати перелік майна та матеріальних активів, що підлягають передачі, підписувати платіжні документи,  акти  прийому-передачі  майна та  матеріальних активів,   перевірки  якості, кількості майна та матеріальних активів, що постачаються, комерційні активи;

- надавати дозвіл на відчуження майна державних підприємств, госпрозрахункових організацій та установ, що функціонально підпорядковані начальнику Центрального управління Міністерства оборони України (том 1 а.с.56).  

Вказану вище довіреність було видано 14.02.2006 року, тобто до моменту підписання Мельник В.Л. договорів та відповідно додаткової угоди до договору від 24.03.2006 року.

Згідно ст.334 ЦК України моментом виникнення права власності на нерухоме майно, унаслідок визнання договору дійсним, виникає у сторони з моменту вступу до законної сили рішення суду.

Крім того, на підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або заперечування.  

Через  ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу, а способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути, зокрема,  визнання права або інший спосіб, який навіть не передбачений законом або договором.  

При таких обставинах, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд за клопотанням позивача відносить на його раунок.

З урахуванням викладеного, керуючись  ст. ст. 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсною додаткову угоду № 1 від 27.03.2006 року до  договору №14/03-06/04/4 від 24 березня 2006 року про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 06 березня 2006 року №14/03-06/04  про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гігієна-Біо-Україна (АР Крим м. Євпаторія вул. Конституції, 3 ЗКПО 20712754)  право власності на наступні об'єкти нерухомості: гараж літ. А площею 174,7 кв.м, склад літ. Б площею 148,8 кв.м, склад літ. В площею 48,5 кв.м., бензосховище літ. Г площею 19,1 кв.м, склад-майстерня літ. Д площею 39,0 кв.м, склад літ. Е площею 109,0 кв.м, склад літ. Ж площею 109,1 кв.м, зважувальна літ. З площею 32,7 кв.м, КПП літ. И площею 9,0 кв.м, навіс літ. К, сарай літ. Л, навіс літ. М, навіс літ. Н, навіс літ. О, навіс літ. П, душева літ. Р, навіс літ. С, розташовані на території  військового містечка № 239 в АР Крим, смт. Виноградне, пров. Курчатова, 1.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.