Постанова

від 31.01.2024 по справі 402/211/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2024 року м. Кропивницький

справа № 402/211/23

провадження № 22-ц/4809/286/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Зубіцької Н.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської областівід 23жовтня 2023року у складі судді Бондаренка А.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміствимог заявника

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_3 зазначав, що 31 березня 2020 року ОСОБА_1 на підставі усної домовленості з метою подальшого укладення договору купівлі-продажу, передав належний йому автомобіль марки CADILLAC, модель CTS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та видав довіреність відповідачу ОСОБА_2 на керування та розпорядження вказаним автомобілем. Проте, як з?ясувалося пізніше, останній не мав наміру купувати автомобіль та вирішив заволодіти його транспортним засобом шахрайським шляхом.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2020, залишеному без змін Кропивницьким апеляційним судом, був задоволениййогопозов до ОСОБА_2 про витребування із незаконного володіння та вилучення автомобіля марки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключів до нього.

8 лютого 2023 року позивач на виконання вказаного рішення суду отримав виконавчий лист та передав для виконання приватному виконавцю Городецькій Ю.С.

В середині лютого представник відповідача запропонував позивачеві зустрітись та здійснити прийом-передачу автомобіля, після чого з ним не було зв`язку.

24 лютого 2023 року позивач дізнався від працівників поліції, що вказаний автомобіль виявлений в с.Таужне Голованівського району. 25 лютого 2023 року позивачем з ТОВ «Магнолія-2012» було укладено Договір № 126 про перевезення вантажів територією України з метою перевезення зазначеного автомобіля до міста Києва, так як він був повністю розукомплектований.

За послуги перевезення автомобіля ОСОБА_1 було сплачено 14040 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Під час технічного огляду ТЗ було встановлено відсутність наступних складових частин КТЗ: двигуна, АКПП, радіатора охолодження двигуна, вентилятора радіаторів, компресора кондиціонера, генератора, датчиків, стартера та інших комплектуючих, всього 40 одиниць.

Відповідно до Звіту № 03/03/23 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу, виконаного ФОП суб?єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , величина матеріального збитку з врахуванням обмежень та допусків, в межах яких відбулась оцінка, дорівнює ринковій вартості КТ3 на дату оцінки та складає 486 264 грн. 90 коп.

За виконання оцінки матеріального збитку завдвного власнику КТЗ позивачем 28.02.2023 було сплачено 3000,00 грн.

Також представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 було заподіяно відповідачем моральної шкоди в сумі 50 000 грн., яка полягає у тому, що вказані дії відповідача призвели до травмування нормального психологічного стану позивача, спричинили йому страждання, що призвело до погіршення стану його здоров`я, позбавлення можливостей реалізації своїх звичок, бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Посилаючись на вищевикладені обставини просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 503 304 грн. 90 коп. матеріальної шкоди, 50 000 грн. 00 коп. моральної шкоди та понесені судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000, 00 грн.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської областівід 23жовтня 2023року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. Судові витрати позивача залишено за позивачем.

Суд дійшоввисновку,що позивачемне наведенодоказів,які бдоводили вчиненнявідповідачем розукомплектуванняналежного позивачевіавтомобіля і,відповідно,факту заподіянняпозивачеві матеріальноїта моральноїшкоди,зазначеної упозові.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 зазначив, що не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив доводи тотожні тим, що викладені в позовній заяві.

Окрім того, вказав, що безпідставність позиції відповідача доводиться Актом приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Городецької Ю.С. від 07.04.2023 про те, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП 71402321, виданого 27.03.2023 на підставі рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2020 у справі про витребування майна із чужого незаконного володіння, складеного у приміщенні Нової Пошти № 14 в присутності оператора, відправлення від ОСОБА_2 № 59000950534041 містить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки CADILLAC, модель CTS, 2011 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключа від замку запалювання ймовірно автомобіля марки CADILLAC.

Зазначене свідчить, що відповідач не запрошував позивача зустрітися особисто, а надіслав документи та ключ поштою.

Звертав увагу, що відповідно до витягу з ЄРДР кримінального провадження: 12023121120000058 від 21.02.2023 вбачається, що 20.03.2023 до ВП № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області надійшла ухвала слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка І.В. від 17.03.2023 про внесення до ЄРДР повідомлення ОСОБА_1 про те, що в період часу з 31.03.2020 року по 25.02.2023 року в с. Таужне Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_2 пошкодив майно останнього, а саме за адресою вул. Центральна, повернув розукомплектований автомобіль КТ3 «CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Також вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в стягненні моральної шкоди, оскільки він протягом майже трьох років вимушений звертатися в різні судові установи для захисту своїх прав на майно.

Протягом цього часу відповідач неодноразово погрожував йому, вчинив бійку та наніс йому тілесні ушкодження. А після набрання чинності рішенням суду щодо витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 вчинив протиправні дії, повністю розкомплектував КТЗ.

Всі ці події призвели до травмування його нормального психологічного стану, спричинили страждання, що призвело до погіршення стану здоров?я та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок, бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що твердження представника позивача не відповідають дійсності та спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами справи та застосованими до них нормами матеріального права.

Вказує, що неодноразово зв?язувався із позивачем та під час спілкування просив його забрати своє майно та підписати акт приймання-передачі в присутності судових виконавців. Позивач не погоджувався приїздити та забирати своє майно, вимагав доставити автомобіль за адресою його проживання, що не заперечуєвалося ним самим. 25 лютого 2023 року позивач таки приїхав за своїм автомобілем, однак без участі судових виконавців. При цьому їх викликати, аби все оформити офіційно - відмовився. Докази зворотного матеріли позовної заяви не містять.

Вважає, що наведене спростовує факт заподіяння майнової шкоди саме внаслідок його протиправних дій, оскільки технічний огляд автомобіля проведений не за місцем його повернення, без участі відповідача та через дві доби після повернення автомобіля, що виключає наявність його вини та причинно наслідкового зв?язку між шкодою та діями відповідача.

Вказує, що акт приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Городецької від 07.04.2023, на який посилається позивач у апеляційній сказі не підтверджує жодних обставин спричинення шкоди Позивачу шляхом розукомплектування автомобіля. Натомість, вказаний акт свідчить про виконання відповідачем рішення Ульяновського районного суду 26.07.2022.

Також зазначав,що за запитом свого представника, адвоката Медвідя В.А. від 27.12.2023 від суб?єкта оціночної діяльності ОСОБА_5 , 02.01.2024 було отримано екземпляр звіту № B-120 автотоварознавчої експертизи з оцінки Т3, складеного ним 30.05.2023 на виконання постанови ст. слідчого СВ відділення поліції № l (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області про призначення автотоварознавчої експертизи щодо визначення середньо-ринкової вартості автомобіля марки «CADILLAC», модель CTS, 2011 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_1 станом на день проведення експертизи, який є предметом розгляду даної цивільної справи. Зі змісту вказаного звіту автотоварознавчої експертизи вбачається, що ринкова вартість автомобіля «CADILLAC», модель CTS, 2011 року випуску складає 307 183,68 грн., а не 486 264,90 грн., як зазначено у звіті, на який посилається позивач. При цьому, вартість запасних частин автомобіля теж значно різниться.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків, позивачем не наведено доказів, які би доводили вчинення ним розкомплектування автомобіля і відповідно факт заподіяння позивачу матеріальної та моральної шкоди, що виключає наявність вини відповідача.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

З наданої позивачем копіїсвідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 суд встановив, що ОСОБА_1 є власником автомобілямарки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З наданої позивачем копії довіреності, посвідченої 31.03.2020 рокуза № 410 приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривеньким С.А.,вбачається, що ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 керувати та розпоряджатись автомобілем марки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .Довіреність видана на 3 роки.

З наданих позивачем копії заяви та копії повідомлення про скасування довіреності від 02.04.2020 року та фіскального чеку Укрпошти від 11.04.2020 року суд встановив, що ОСОБА_1 02.04.2020 року скасував вказану довіреність та направив це повідомлення ОСОБА_2 11.04.2020 року.

З наданої позивачем копії довіреності, посвідченої 31.03.2020 рокуза № 411 приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривеньким С.А.,суд встановив, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 керувати та розпоряджатись автомобілем марки«MAZDA», модель СХ 7, 2007 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 , тип ТЗ загальний легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_7 .Довіреність видана на 3 роки.

З наданої позивачем копії паспорту НОМЕР_8 , виданого Ульяновським РВ УМВС України в Кіровоградській області, 09.02.1999 року вбачається, що ОСОБА_2 є громадянином України, його місце проживаннязареєстроване за адресою: 26430, Кіровоградська область, Голованівський район с.Кам`яний Брід.

Знаданої позивачем копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера вбачається, щореєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 НОМЕР_9 .

З наданої позивачем копії рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2020 року у справізапозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривенький С.А. про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль,вбачається, що позов задоволений повністю. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та вилучити автомобіль марки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 07.03.2019 року ТСЦ 8043, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до нього.

З наданої позивачем копії постанови Кропивницького апеляційного суду від 10.01.2023 року, винесеної за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на вказане рішення встановлено, що рішення у вказаній вище частині залишене без змін.

Надана позивачем копія договору № 126 про перевезення вантажів територією України від 25.02.2023 року, рахунок-фактура № СФ -0000104 від 25.02.2023 року, Акт № ОУ № СУ-0000082, платіжна інструкція № МВ93275618 від 25.02.2023 року, ТТН № 1 від 25.02.2023 року підтверджують те, що 25.02.2023 року ТОВ «Магнолія -2012» на замовлення ОСОБА_1 здійснило перевезення автомобіля марки «CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 з м.Гайворон до м.Київ.

Відповідно до Звіту №03/03/23 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу від 01.03.2023 року, складеного ФОП ОСОБА_4 , сума матеріального збитку, завданого власнику КТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_3 ,внаслідок його пошкодження визначена в розмірі 486264,90 грн., що становить ринкову вартість КТЗ на дату оцінки.

З копії Протоколу технічного огляду колісного транспортного засобу КТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_3 від 27.02.2023 року судом встановлено, що огляд проводився у м.Київ 27.02.2023 року. Оглядом встановлена відсутність складових частин КТЗ: двигуна, АКПП, радіатора охолодження двигуна, вентилятора радіаторів, компресора кондиціонера, генератора, датчиків, стартера та інших комплектуючих (кількістю 40 найменувань).

Надана позивачем копія квитанції № 961Т-0АС8-5444-Т5НВ від 28.02.2023 року свідчить про те, що ОСОБА_1 сплативФОП ОСОБА_4 за проведену оцінку матеріального збитку, завданого власнику КТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

З наданої позивачем копії ухвали слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка І.В. від 17.03.2023 року вбачається часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність ВП № 1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Зобов`язано слідчого, визначеного керівником органу досудового розслідування ВП № 1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області внести відомості за ознаками кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі повідомлення, поданого 25.02.2023 року ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення та розпочати розслідування.

Відповідно до наданої позивачем копії Акту приватного виконавця від 07.04.2023 року, констатовано отримання приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП 71402321, виданого 27.03.2023 року на підставі рішенняУльяновського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2020 року у справізапозовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння, у приміщенні Нової Пошти № 14 відправлення від ОСОБА_2 № 59000950534041свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобілямарки «CADILLAC», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключа запалення імовірно від нього.

З наданої позивачем копії витягу з ЄРДР кримінального провадження: 12023121120000058 від 21.02.2023 року вбачається, що 20.03.2023 року до ВП № 1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області надійшла ухвала слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка І.В. від 17.03.2023 року про внесення до ЄРДР повідомлення ОСОБА_1 про те, що в період часу з 31.03.2020 року по 25.02.2023 року в с.ТаужнеГолованівського району Кіровоградської області ОСОБА_2 пошкодив майно останнього, а саме за адресою АДРЕСА_1 , повернув розукомплектований автомобіль КТЗ «CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу, просилит її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги. Просив рішення суду залишити без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено доказів, які б доводили вчинення відповідачем розукомплектування належного позивачеві автомобіля і, відповідно, факт заподіяння позивачеві матеріальної та моральної шкоди, зазначеної у позові. Тому суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав відповідальності відповідача за заподіяння позивачеві вказаної у позові матеріальної та моральної шкоди.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду.

Згідно зчастиною першоюстатті 15,частиною першою,дев?ятою статті16ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-другоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною першоюстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Частинами першою, другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Для відповідальності у деліктних правовідносинах має бути наявний склад цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка особи; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою; вина особи.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Згідно частиною 2статті 1192 Цивільного кодексу Українирозмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини першої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Установлено, що ОСОБА_1 є власником автомобілямарки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На підтвердження наміру укладення договору купівлі-продажу автомобіля, позивачем було видано довіреність, посвідчену 31.03.2020за № 410 приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кривеньким С.А.,якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 керувати та розпоряджатись автомобілем марки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами факт передачі позивачем автомобіля ОСОБА_2 та перебування транспортного засобу у його володінні з 31.03.2020 по 25.02.2023.

Так, рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26.07.2020, яке постановою Кропивницького апеляційного суду від 10.01.2023 залишено без змін, витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та вилучено автомобіль марки «CADILLAC», модель СТS, 2011 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - загальний легковий - загальний седан - В, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_1 07.03.2019 ТСЦ 8043, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі до нього.

Згідно копії Акту від 07.04.2023 встановлено отримання приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Городецькою Ю.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ВП 71402321, виданого 27.03.2023 у приміщенні Нової Пошти № 14 відправлення від ОСОБА_2 № 59000950534041свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 автомобілямарки «CADILLAC», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключа запалення імовірно від нього.

Відповідно до копії витягу з ЄРДР кримінального провадження: 12023121120000058 від 21.02.2023 року вбачається, що 20.03.2023 року до ВП № 1 (м.Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області надійшла ухвала слідчого судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка І.В. від 17.03.2023 року про внесення до ЄРДР повідомлення ОСОБА_1 про те, що в період часу з 31.03.2020 року по 25.02.2023 року в с.ТаужнеГолованівського району Кіровоградської області ОСОБА_2 пошкодив майно останнього, а саме за адресою вул. Центральна, повернув розукомплектований автомобільКТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Перебування автомобіля у третіх осіб сторонами не зазначено і матеріалами справи не встановлено.

Враховуючи зазначене, колегія суддів доходить висновку, що є всі правові підстави для встановлення протиправної поведінки ОСОБА_2 та завдання внаслідок таких дій шкоди ОСОБА_1 , з підстав порушення обов?язку виконання зобов?язання та повернення автомобіля його власнику.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-III в абзаці 10 частини другої статті 7 зазначено, що у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, проведення оцінки майна є обов`язковим.

Оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 3 Закону № 2658-III).

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , колегія суддів бере за основу Звіт №03/03/23 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику внаслідок пошкодження колісного транспортного засобу від 01.03.2023, складеного ФОП ОСОБА_4 , який відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та відповідачем по справі не спростований.

Даний звіт не суперечить дефектовці автомобіля марки «CADILLAC», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що була виконана суб?єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , який має кваліфікацію оцінувача об?єктів в матеріальній формі по спеціалізації «Оцінка дорожніх транспортних засобів» (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4816 виданого ФДМУ 23.12.2006), та підвищивши свою кваліфікацію згідно з ч.3 ст. 14 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», (посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 8239-ПК видано ФДМУ 06.05.2022). Зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво № 5100 від 18.01.2007).

Визначена суб`єктом оціночної діяльності вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (без ПДВ 20%), необхідна для відновлення порушеного права позивача внаслідок пошкодження належного йому автомобіля у зв`язку із його розукомплектуванням, що спричинило завдані збитки, є обґрунтованою, розрахована відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 08.12.2003 № 137/5/2731, 24.07.2009 № 1335/5/1159, від 21.10.2019 № 3207/51033 (далі - Методика), та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440.

Застосовані оцінювачем методичні підходи і методи оцінки колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) відповідають вказаній Методиці та Національному стандарту № 1, що є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ, зокрема, з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Витратний підхід є одним з основних методичних підходів для проведення оцінки майна, який ґрунтується на врахуванні принципів корисності і заміщення. Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об`єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення) (пункти 38-40 Національного стандарту № 1).

Вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ (пункти 2.3. Методики).

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнав власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнав чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом цих положень законодавства, величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

З копії Протоколу технічного огляду колісного транспортного засобу КТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_3 від 27.02.2023 судом встановлено, що огляд проводився у м.Київ 27.02.2023 року. Оглядом встановлена відсутність складових частин КТЗ: двигуна, АКПП, радіатора охолодження двигуна, вентилятора радіаторів, компресора кондиціонера, генератора, датчиків, стартера та інших комплектуючих (кількістю 40 найменувань).

Враховуючи, що автомобіль залишився у власності позивача, згідно Звіту №03/03/23 величина втрати товарної вартості КТЗ приймається рівним 0,00, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (без ПДВ 20%) становить 376778,48 грн., колегія суддів вважає, що матеріальні збитки, завдані позивачу з вини відповідача, необхідно визначати відповідно до розміру витрат необхідних на ремонт автомобіля.

Також, суд бере до уваги, що згідно копії квитанції № 961Т-0АС8-5444-Т5НВ від 28.02.2023, позивачем сплачено 3000 грн. ФОП ОСОБА_4 за проведену оцінку матеріального збитку, завданого власнику КТЗ«CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Крім того, відшкодуванню підлягає 14 040 грн. за послуги по перевезенню автомобіля на підставі договору № 126 про перевезення вантажів територією України від 25.02.2023, рахунок-фактура № СФ -0000104 від 25.02.2023, Акт № ОУ № СУ-0000082, платіжна інструкція № МВ93275618 від 25.02.2023, ТТН № 1 від 25.02.2023 року підтверджують те, що 25.02.2023 ТОВ «Магнолія-2012» на замовлення ОСОБА_1 здійснило перевезення автомобіля марки «CADILLAC» реєстраційний номер НОМЕР_2 з м.Гайворон до м.Київ.

Такий розмір завданих позивачеві збитків підтверджений належними та допустимими доказами у справі, які відповідачем не спростовуються.

З огляду на зазначене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню матеріальні збитки в сумі 393818,48 грн, які складаються з: 376778,48 грн вартості відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (без ПДВ 20%), 3000 грн. за проведену оцінку матеріального збитку, завданого власнику КТЗ та 14 040 грн. за послуги по перевезенню автомобіля.

Апеляційний суд не бере до уваги Звіт № В-120 автотоварознавчої експертизи з оцінки транспортного засобу складений 30.05.2023, який долучений представником відповідача до відзиву на апеляційну скаргу, оскільки метою його було визначення середньо-ринкової вартості автомобіля, а не розміру завданих матеріальних збитків внаслідок його розукомплектування.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір такої шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу був позбавлений можливості користуватися ним, що призвело до значних незручностей і як результат, до нераціонального витрачання часу, порушення звичного укладу його життя.

Апеляційний суд вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача, які призвели до пошкодження автомобіля позивача, останньому завдано моральної шкоди, однак визначений позивачем розмір грошового відшкодування моральної шкоди 50 000 грн не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 20 000 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

З урахуванням наведеного та досліджених судом доказів позивачем доведено неправомірність дій відповідача, заподіяння шкоди у вигляді пошкодження автомобіля та наявність причинно-наслідкового зв`язку між ними, а відповідач не довів відсутність своєї вини, оскільки пошкоджень автомобілю марки «CADILLAC» було завдано саме під час перебування цього транспортного засобу у його володінні.

Оскільки в діях відповідача було встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, то колегія суддів, керуючись положеннями ст. 376 ЦПК України, вважає за необхідне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першоїстатті 382 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із частиною третьою вказаної статті ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4,ст. 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною третьоюст. 141 ЦПК Українивстановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 вищевказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано: квитанцію від 27.02.2023, договір про надання правової допомоги від 01.11.2022 укладений між ним та адвокатом Возним М.В., додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023, ордер серія АР № 1117156 від 14.03.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЗП № 002663, посвідчення адвоката.

Згідно п.2 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023 сторони погодили, що розмір гонорару (винагороди) за надання правової допомоги у справі становить 45000 грн.

Відповідно до ч.ч.1-2ст. 141 ЦПК Україниу разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13статті 141 ЦПК Україниякщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судовий витрат, до яких відповідно достатті 133 ЦПК Українивіднесені витрати з судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ураховуючи характер виконаної адвокатом Возним М.В. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності надання адвокатських послуг, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Відповідно до положеньст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (74,79%) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 4567,13 грн. судового збору за подання позовної заяви та 6850,69 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього 11417,82 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 23жовтня 2023року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 393 818,48 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4567,13 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції та 6850,69 гривень за подання апеляційної скарги, а разом 11417,82 гривні судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 лютого 2024 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді А.Л. Дуковський

Л.М.Дьомич