Рішення

від 05.02.2024 по справі 242/23/24

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/23/24

Провадження № 2/242/9924

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2024 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення занадто отриманих коштів тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначив, що 24.09.2019 р. до Управління звернулася ОСОБА_1 за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі наданих документів рішенням начальника УСЗН від 04.10.2019 р. було призначено тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на дитину ОСОБА_2 на період з 01.09.2019 р. по 29.02.2020 р. в розмірі 266,92 грн. В подальшому ОСОБА_1 було подовжено виплату допомоги з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. у розмірі 316,92 грн. 19.03.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою та декларацією на призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на наступний шестимісячний термін. Рішенням начальника управління від 20.04.2021 р. ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги у зв`язку з ненаданням всіх необхідних документів на дату звернення 19.03.2021 р. Рішенням начальника управління від 29.03.2021р. було припинено виплату допомоги з 01.05.2021 р. та прийнято рішення про утримання надміру отриманих коштів за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. в розмірі 100 %. Сума надміру отриманих коштів, що виникла за результатами перерахунку, підлягає поверненню за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. і складає 4119,96 грн. 21.04.2021 р., 26.04.2023 р., 22.11.2023 р. ОСОБА_1 були направлені повідомлення про суму надміру отриманих коштів та запропоновано здійснити повернення в добровільному порядку. Відповідач кошти не повернула, а тому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь УСЗН Селидівської міської ради надміру виплачену суму тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. у сумі 4119,96 грн. та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Відповідач у строк, визначений судом, відзив на позовну заяву не надала.

Заяви та клопотання сторін.

Заяв та клопотань не надійшло.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.01.2024 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справіDelcourt v. BelgiumСуд зазначив, що„у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справіBellet v. FranceСуд зазначив, що„стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі"Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".

У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2019 р. до Управління звернулася ОСОБА_1 за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наданих документів рішенням начальника УСЗН від 04.10.2019 р. було призначено тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на дитину ОСОБА_2 на період з 01.09.2019 р. по 29.02.2020 р. в розмірі 266,92 грн.

В подальшому ОСОБА_1 було подовжено виплату допомоги з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. у розмірі 316,92 грн.

19.03.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до управління з заявою та декларацією на призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме на наступний шестимісячний термін.

Рішенням начальника управління від 20.04.2021 р. ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги у зв`язку з ненаданням всіх необхідних документів на дату звернення 19.03.2021 р.

Рішенням начальника управління від 29.03.2021р. було припинено виплату допомоги з 01.05.2021 р. та прийнято рішення про утримання надміру отриманих коштів за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. в розмірі 100 %.

Сума надміру отриманих коштів, що виникла за результатами перерахунку, підлягає поверненню за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. і складає 4119,96 грн.

21.04.2021 р., 26.04.2023 р., 22.11.2023 р. ОСОБА_1 були направлені повідомлення про суму надміру отриманих коштів та запропоновано здійснити повернення в добровільному порядку. Відповідач кошти добровільно не повернула, а тому наявними вбачаються підстави для задоволення позову.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогамист. 76-81 ЦПК Українизасобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Постановою КМУ від 22.02.2006 р. № 189 було затверджено «Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме».

Відповідно до а.2 п.2 Прядку тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв`язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів, іншого майна, на які законом може бути звернено стягнення.

Відповідно до п.7 Порядку тимчасова допомога призначається кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі, коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради, код ЄДРПОУ 25953988, юридична адреса: Донецька область. м.Селидове, вул.Музична,8, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення занадто отриманих коштів тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради надміру виплачену суму тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо за період з 01.03.2020 р. по 30.04.2021 р. у сумі 4119 (чотири тисячі сто дев`ятнадцять) грн.. 96 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2024 р.

Суддя В.Г.Черков