Ухвала

від 05.02.2024 по справі 506/85/24

КРАСНООКНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа №: 506/85/24

Провадження № 2/506/85/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05.02.2024 року с.м.т. Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Подільської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2024 року до суду надійшла позовна заява Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Подільської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки.

Вимоги до позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України і у разі недодержання таких вимог позовна заява, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України ухвалою суду залишається без руху.

Позовна заява Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява, крім іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому ч.5 ст.177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви усі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У позовній заяві є посилання на те, що правонаступником Гавиноської сільської ради народних депутатів згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 року «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», є Подільська районна державна адміністрація Одеської області, яка зазначена відповідачем в даній справі.

Разом з тим, вказаним розпорядженням Кабінету Міністрів України не вирішувалось жодних питань, які стосуються реорганізації Гавиноської сільської ради народних депутатів.

При цьому, Гавиноська сільська рада була органом місцевого самоврядування та була реорганізована шляхом приєднання до Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області.

Крім того, у позовній заяві є посилання на те, що частина земельної ділянки, загальною площею 0,0823 га земельної ділянки загальною площею 3,2257 га з кадастровим номером 5123180600:01:001:0172, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , входить в 50-метрову зону прикордонної смуги на території Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та у резолютивній частині позовної заяви є вимоги про повернення у власність держави вказаної частини земельної ділянки.

Разом з тим, у позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не долучено належних доказів визначення площі земельної ділянки, яка входить до 50-метрової зони прикордонної смуги (0,0823 га).

Крім того, у частині другій статті 4 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 3, абз. 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до Рішення від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Разом з тим, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

До матеріалів позову додано листи-відповіді № 9587/7/01-46/9633/2-23 від 3.09.2023 та 539/7/01-46/931/2-24 від 24.01.2024 року Одеської обласної державної адміністрації, згідно яких дана установа висвітлює всіляку готовність сприяти прокуратурі, щодо недопущення порушень інтересів держави у сфері земельних відносин, що не може свідчити про не здійснення або здійснення неналежним чином своїх повноважень органом державної влади.

Таким чином, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, позивачем, зокрема, не зазначено об`єктивні причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду та не надано доказів визначення компетенції Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону для звернення до суду з даним з позовом.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , Подільської районної державної адміністрації Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Адміністрація Державної прикордонної служби України, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Окнянський колос» про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Чеботаренко О. Л.