Рішення

від 05.02.2024 по справі 523/16574/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16574/23

Провадження №2/523/1064/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси, у складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

з участю секретаря - Дашковської Т.М.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Шиєнкова Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 15 в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , участю третьої особи без самостійних вимог Тарутинський відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , за період з 30.11.2020р. до 31.08.2023р., в загальному розмірі 55 512,320грн.

Заява мотивована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.06.2021р. у справі №523/10901/20 з ОСОБА_1 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були стягнути аліменти у розмірі 3000,00грн. щомісячно, починаючи з 29.09.2020р. до повноліття дочки.

На підставі рішення, судом було видано виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Станом на 31.08.2023р. відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на суму 55 512,32грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам, складеного державним виконавцем. Надавши розрахунок пені по аліментам у позовній заяві, розмір якої на думку позивачки складає 99780,00грн., ОСОБА_2 просить задовольнити її позовні вимоги, стягнувши з ОСОБА_1 на свою користь пеню у розмірі 100% суми заборгованості по аліментам, в розмірі 55 512,32грн.

Ухвалою судді від 27.10.2023р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Позивач у судовому засіданні пред`явлені позовні вимоги підтримала просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявний відзив на позовні вимоги, в яких відповідач зазначив, що за період з 28.09.2020р. по 31.08.2023р. він був зобов`язаний сплатити аліментів на суму 105 200,00грн. З вказаної суми ним було сплачено 68 550,00грн. Отже, розмір заборгованості по аліментам, станом на 31.08.2023р., складав 36 650,00грн. Згідно проведеного ним розрахунку, розмір пені за вказаний період прострочення сплати аліментів склав 351 538,50грн., однак такий розмір не може бути стягнутий, а стягненню підлягає пеня у сумі боргу - 36 650,00грн. Крім того, відповідач зазначає, що на його утриманні перебуває його мати - інвалід ІІІ групи, яка є хворою та потребує постійного догляду з його боку. Крім того, на його утриманні перебував батько, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На лікування та догляд батьків він був вимушений витрачати значні кошти. Посилаючись на ч.2 ст.196 СК України, відповідач просить зменшити розмір неустойки, так як з поважних причин не міг належно сплачувати аліменти на утримання дитини.

Представник третьої особи направив заяву про розгляд справи за їх відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача вважав, що проведений державним виконавцем розрахунок заборгованості по аліментам від 31.08.2023р. не відповідає дійсності, так як державний виконавцем не були враховані всі проведені ОСОБА_1 платежі по аліментам.

Суд, заслухавши позивачку, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.06.2021р. у справі №523/10901/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки, ОСОБА_3 були стягнути аліменти у розмірі 3000,00грн., щомісячно, починаючи з 29.09.2020р. до її повноліття. Рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Одеського апеляційного суду від 27.09.2022р.

На виконання вказаного судового рішення районним судом було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у Тарутинському відділі ДВС у Болградському районі Одеської області (виконавче провадження № ВП НОМЕР_3).

Згідно наданого розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, проведеного державним виконавцем Тарутинського відділі ДВС у Болградському районі Одеської області від 31.08.2023р., у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_3, розмір заборгованості по аліментам у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 , станом на 31.08.2023р., складає 55 512,32грн. Розрахунок заборгованості по аліментам був проведений за період з вересня 2020р. до 01.09.2023р.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_2 вважає, що за вказаний вище період, ОСОБА_1 має сплатити неустойку (пеню) за не сплату аліментів, розмір якої складає 99 780грн., розрахунок якої долучено до позовної заяви, втім просить стягнути пеню на рівні 100 відсотків заборгованості, тобто 55 512,32грн.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи, та іншого не спростовано відповідачем, заборгованість зі сплати аліментів у ОСОБА_1 виникла з його вини, а відтак позивач ОСОБА_2 має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у відповідність до статті 196 СК України.

Обчислюючи розмір неустойки (пені), суд виходить із розміру заборгованості по аліментам, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості від 31.08.2023р. з якого убачається, що такий було проведено за період з вересня 2020р. до 31.08.2023р. на загальну суму 55 512,32грн. У розрахунку державним виконавцем враховано, що ОСОБА_1 сплатив аліменти: у листопаді 2022р. - 3000,00грн.; у січні 2023р. - 6000,00грн.; у березні 2023р. - 21 053,25грн.; у травні 2023р. - 3 931,20грн.; у червні 2023р. - 3931,20грн. у серпні 2023р. - 3 931,20грн.

Надані з боку ОСОБА_1 та його представника квитанції про сплату аліментів за інші місяця, які не були зазначені державним виконавцем у розрахунку, суд до уваги не приймає, так як, по-перше - позивачкою спростовувався факт отримання грошових коштів за такими переказами, по-друге - відповідачем не підтверджено належними доказами, отримання таких коштів ОСОБА_2 , зокрема відповіддю установи, за допомогою якої такі кошти були сплачені.

Більш того, суд приймає до уваги, що з цього приводу державний виконавець у липні 2023р. зверталась до АТ «Укрпошта» та отримувала відповідь про перекази грошових коштів від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , які були враховані у розрахунку від 31.08.2023р.

Крім того, достовірно знаючи про розрахунок заборгованості по аліментам від 31.08.2023р., ОСОБА_1 у встановленому законом порядку такий не оскаржив, в цій частині дії державного виконавця неправомірними не визнавав.

Отже, суд приймає розрахунок заборгованості по аліментам, складений державним виконавцем від 31.08.2023р., як визначальний, для проведення розрахунку пені.

Зважаючи на викладене, проводячи розрахунок пені по аліментам за формулою визначеною вище, за період зазначений позивачкою у позовній заяві з 30.11.2020р. до 31.08.2023р. суд констатує, що проведений позивачкою розрахунок розміру пені є неправильним, так як обмежувався періодом не більшим 100% заборгованості за кожний місяць. Втім, розрахунок пені слід проводити за кількість днів прострочки за кожний несплачений місяць, починаючи з першого дня місяця, який є наступним після місяця, у якому настала прострочка, до дня фактичної сплати заборгованості, і так по кожному окремому платежу.

За жовтень 2020р. ОСОБА_1 сплатив аліменти у розмірі 3000грн. лише 30.11.2020р. Відтак, прострочення сплати аліментів тривало 760 днів. Отже, розмір пені, який підлягає стягненню за жовтень 2020р. складає 22 800,00грн. (3 000,00 (сума аліментів) ? 1% ? 760 (кількість днів прострочення. За листопад 2020р. ОСОБА_1 сплатив аліменти 31.01.2023р. Прострочення тривало 792 календарних дня. Пеня складає 23 760,00грн. За грудень 2020р. аліменти були сплачені 31.01.2023р.. Прострочення тривало 761 календарний день. Розмір пені склав 22 830,00грн. За такою формулою, позивачці слід було проводити розрахунок пені за весь період прострочки сплати аліментів. Таким чином, за проведеним судом розрахунком пені за прострочення сплати аліментів за жовтень-грудень 2020р. розмір пені склав 69 390,00грн. тобто є вже більшим 100 відсотків заборгованості по аліментам, станом на 31.08.2023р..

Відповідно до частини першої статті 196 СК України розмір пені не може бути більшим 100 відсотків заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо сплати аліментів на дитину доведений з боку позивачки допустимими та належними доказами, які в своїй сукупності є достатніми для висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за вказаний вище період в розмірі 55512,32грн.

Водночас, суд вважає, що згідно частини другої статті 196 СК України розмір пені повинен бути зменшений приймаючи до уваги сімейний стан ОСОБА_1 , надання ним допомоги матері - ОСОБА_4 , яка є інвалідом ІІІ групи, надання допомоги батькові, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з урахуванням матеріального його стану - відсутність постійного місця роботи та джерела доходу.

Зважаючи на викладене, з урахуванням принципів виваженості та розумності суд вважає, що розмір пені (неустойки) повинен бути встановлений у розмірі 30 000,00грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073,60грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76,141,200,206,259, 263-265,268 ЦПК України

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки (пеню) від суми несплачених аліментів в розмірі 30 000(тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60грн.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення.

Повне рішення суду складено 06.02.2024р.

Суддя