Ухвала

від 25.01.2024 по справі 308/10857/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10857/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.01.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,,

та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/730/23, за апеляційними скаргами, які подали захисниці підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2023 року, задоволено клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 (далі - прокурор), у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчуг Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні 4 малолітніх дітей, співробітника-військовослужбовця, який перебуває на посаді начальника 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачево) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, у військовому званні «полковник», раніше не судимого,

строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 14 лютого 2024 року включно.

З матеріалів клопотання убачається, що 18 грудня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся прокурор з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст.146 КК України, ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Прокурор у клопотанні також зазначає, що досудовим розслідуванням здобуто докази у підтвердження підозри, на підставі яких 30.06.2023 ОСОБА_6 висунута підозра. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.08.2023 включно без визначення розміру застави, а ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.11.2023 строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено до 22.12.2023 включно. Прокурор у клопотанні також зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Прокурор у клопотанні також посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 тривалий час перебуває на керівній посаді у 4 відділі 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України та в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих та обізнаний із особливостями роботи правоохоронних органів, у тому числі органів Державної прикордонної служби України. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Відповідно до заяви від 26.06.2023 потерпілого ОСОБА_10 26.06.2023 о 12 год 20 хв до Ужгородської міської лікарні, в якій перебував останній на лікуванні, прибули підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Прийшовши до лікарні підозрюваний ОСОБА_6 зайшов у палату №20, де перебував потерпілий ОСОБА_10 , та почав погрожувати останньому фізичною розправою. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що підозрюваний ОСОБА_6 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, в тому числі зі службовими особами СБУ, іншими особами та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Аналогічним чином ОСОБА_6 може впливати на свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні і це створює загрозу тиску на вказаних осіб та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 інших, більш м`яких, запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам, порівняно з запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, прокурор звертає увагу на те, що станом на 18.12.2023 підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники, підозрюваний ОСОБА_11 та його захисники, підозрюваний ОСОБА_12 та його захисники, а також потерпілий ОСОБА_10 та його представник, ще не розпочали процес ознайомлення із матеріалами кримінального провадження №62023140160000269 від 23.06.2023. Сторона захисту, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 та його захисники, підозрюваний ОСОБА_11 та його захисники, підозрюваний ОСОБА_12 та його захисники, за запитом прокурора, доступ до наявних у них речових доказів та документів, які вони збираються використовувати в суді, як доказ, ще не надавала. За таких обставин, є всі підстави вважати, що відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, може зайняти тривалий час, не менше 60 днів. Тому прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , на 60 діб.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 враховується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та санкцією частини якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів та санкцією частини якого передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк. Разом з тим, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, із урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, у тому числі зі службовими особами СБУ, іншими особами, схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів свідками, понятими, експертами, спеціалістами, а окрім того, підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів. Слідчий суддя також дійшов висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, експертів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Слідчий суддя взяв до уваги те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні 27.07.2023 підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на момент розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Слідчим суддею взято до уваги те, що 15.12.2023, сторону захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Відтак, 18.12.2023 ще не розпочато процес ознайомлення із матеріалами кримінального провадження за № 62023140160000269 від 23.06.2023, зважаючи на дату повідомлення про цю процесуальну дію та вихідні дні. З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що є підстави вважати, що відкриття матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, може зайняти тривалий час, не менше 60 днів. Тому, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги вищевикладені ризики, і те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя визнав за необхідне продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2024 року включно.

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_8 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, тому підлягає скасуванню. Зазначає, що підозра їі підзахисному у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою. Вказує на тривалість проведення досудового розслідування і на те, що її підзахисний більше п`яти місяців перебуває під вартою, і що за цей час за участі ОСОБА_13 не проведена жодна слідча (розшукова дія), лише на стадії завершення 14.12.2023 проведено допит підозрюваного, при цьому залишилось без розгляду клопотання сторони захисту щодо проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_13 та інші слідчі дії. Вважає, що прокурор у клопотанні не надав жодного доказу на підтвердження існування нових ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказує і на те, що підозрюваний ОСОБА_6 не має будь-якого наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, позаяк за викликом слідчого ОСОБА_6 з`являвся до органу досудового розслідування, крім того, був допитаний у якості свідка з приводу відомих йому обставин події. При цьому апелянтка зазначає, що її підзахисний перебував на лікуванні, йому проведено хірургічне втручання, і наразі продовжує хворіти та потребує належного лікування. Впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні з метою схиляння їх до надання завідомо неправдивих показів підозрюваний ОСОБА_6 наміру не має. Апелянтка також вважає, що ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_6 кримінальному провадженню іншим чином, також не підтверджений належними доказами. Адвокатка ОСОБА_8 також зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що у підозрюваного ОСОБА_6 наявні міцні соціальні зв`язки, підозрюваний має : постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні дружина, четверо неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, статус учасника бойових дій, багато грамот та подяк з місця роботи, позитивно характеризується. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання або особистої поруки.

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_9 вказує на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати. Зазначає, що підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України - не підтверджені, такі є абстрактними, наявність таких не доведена, а нові не заявлені. Вважає, що виклад ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в ухвалі слідчого судді жодним чином не виправдовує застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Так, щодо ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що тяжкість покарання не може бути підставою та фактично єдиним аргументом для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо ризику незаконно впливати на учасників кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що у підозрюваного ОСОБА_6 відсутні мета і мотив для неправомірних дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків та інших учасників цього кримінального провадження чи створення будь-який інших процесуальних перешкод правосуддю. По-друге, сам факт необхідності допиту свідків під час судового розгляду не може слугувати єдиною підставою для того, щоб визнати існування зазначеного ризику. Вказує на те, що єдиним свідком є потерпілий у кримінальному провадженні - ОСОБА_14 , який неодноразово був допитаний, при цьому експертні дослідження завершені, у зв`язку з чим незаконний вплив на експертів повністю виключається. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, адвокатка ОСОБА_9 вказує, що аргументи щодо існування зазначеного ризику фактично дублюють попередні та є нічим іншим як припущеннями. При цьому, зазначає, що із врахуванням того, що досудове розслідування завершено, тому ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином перестав існувати. До того ж, апелянтка звертає увагу на те, що стан здоров`я ОСОБА_6 не дозволяє застосувати щодо нього вказаний запобіжний захід, окрім цього, підозрюваний ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має родину, яка перебуває на його утриманні, є військовослужбовцем, має позитивні службові характеристики. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Апеляційні скарги розглядаються за відсутності підозрюваного, та адвокаток ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає їх розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційних скарг за відсутності підозрюваного та адвокаток береться до уваги, що: підозрюваний та адвокати належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційних скарг; в апеляційних скаргах не порушується питання про погіршення становища підозрюваного, у зв`язку з чим, його явка не визнавалась обов`язковою; від підозрюваного не надходило клопотання про бажання брати участь у розгляді апеляційних скарг; прокурор та захисник не заперечували щодо розгляду апеляційних скарг без участі підозрюваного та адвокаток.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників апеляційного розгляду: захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні скарги; прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарги не має.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційних скарг про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, знаходиться кримінальне провадження № 62023140160000269 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України, підозрюваним ОСОБА_6 , процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою брали участь як підозрюваний ОСОБА_6 , так і його захисники адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України, зокрема забезпечення права підозрюваного на захист.

Обгрунтованими визнаються і висновки слідчого судді про доведеність підозри ОСОБА_6 у скоєнні передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , протоколом обшуку, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого, висновком експерта та додатковим висновком експерта, протоколом огляду речей і документів, довідкою про маршрут руху транспортних засобів, протоколом аналізу з`єднань абонентів мобільного зв`язку, листом Закарпатської міської медичної частини, та іншими долученими до клопотання матеріалами, - на підставі яких 30.06.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру, а 15.12.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Тому, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 апеляційний суд відхиляє.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого чи свідків з метою зміни ними показів чи відмови від дачі таких; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини, за яких такі скоєно, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та даними про особу підозрюваного, який являється співробітником-військовослужбовцем Служби Безпеки України, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: незаконно впливати на потерпілого чи свідків, які володіють відомостями про обставини кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати чи зменшилися в матеріалах судового провадження немає і на такі сторона захисту не вказує.

Апеляційний суд вважає, що продовження щодо підозрюваного ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв`язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що органом досудового розслідування не доведено наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а також недостатності застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не знаходять свого підтвердження, апеляційний суд визнає і доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя при обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу не оцінив у сукупності всі обставини та дійшов помилкового висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 строку тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_6 (має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні дружину, чотирьох неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, багато грамот та подяк з місця роботи, статус учасника бойових дій, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності), - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, не бере до уваги, оскільки такі не спростовують висновків слідчого судді про наявність передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які продовжують існувати, а відтак і про необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.

Посилання сторони захисту на тривалість досудового розслідування та перебування підозрюваного під вартою, апеляційний суд визнає такими, що також не впливають на висновки слідчого судді, оскільки з огляду на складність кримінального провадження тривалість досудового розслідування та тримання підозрюваного під вартою не виходить за межі, визначені кримінальним процесуальним законом, та відповідає критерію розумності, а відтак і не дають підстав для зміни на даний момент запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Із цих підстав, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційних скарг про те, що ОСОБА_6 не має будь-якого наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, позаяк за викликом слідчого ОСОБА_6 з`являвся до органу досудового розслідування, крім того, був допитаний у якості свідка з приводу відомих йому обставин події, і що досудове розслідування завершено.

Відхиляючи ці доводи, апеляційний суд визнає їх такими, що не свідчать про те, що передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики відпали чи істотно зменшилися.

Також апеляційний суд бере до уваги і те, що в матеріалах судового провадження відсутні і стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів, які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 таких захворювань, які унеможливлюють тримання його під вартою. Тому, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційних скарг про те, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 не дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді про існування об`єктивних обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, що також слугує підставою для продовження підозрюваному строку тримання під вартою.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, обґрунтовано продовжив підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою до 60 днів, а саме до 14.02.2024, взявши до уваги те, що відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, може зайняти тривалий час, не менше 60 днів.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, а інші, менш суворі, запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, колегія суддів вважає, що, постановляючи судове рішення про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, слідчий суддя взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки інкриміновані ОСОБА_6 кримінально-карні діяння поєднані із застосуванням насильства щодо потерпілого.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі і відомості про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора, продовживши строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою без визначення застави.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказувалось.

Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 199, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги, які подали адвокатки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 14 лютого 2024 року включно., включно, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: