Ухвала

від 24.01.2024 по справі 334/917/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 24.01.2024

Справа № 334/917/23

Провадження № 2/334/88/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Александрової А.С., представника позивача Радостєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, Міністерство соціальної політіки України про відшкодування моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про відшкодування моральної шкоди зазначивши, що 24 листопада 2021 року МСЕК надала Позивачу статус особи з інвалідністю внаслідок війни 3 групи безстроково. В той же день, тобто, 24 листопада 2021 року, Позивач надав до Управління соціального захисту довідку МСЕК для внесення змін в раніше видане посвідчення № НОМЕР_1 з терміном дії посвідчення безстроково із зазначенням дати видачі посвідчення - 24 листопада 2021 року. Проте, співробітники УПСЗН внесли позивача до реєстру електронних карток пільговиків лише у січні 2022 року, що позбавило позивача отримувати пенсійні та соціальні виплати з жовтня 2021 року по 26 січня 2022 року.

23 червня 2022 року позивач звернувся до Мінсоцполітики з відповідним листом, де пояснив ситуацію, яка склалася в регіоні та усунення порушень, які створив відповідач.

26 липня 2022 року позивач отримав відповідь від Міністерства соціальної політики, з якої вбачається, що в умовах дії воєнного стану з метою недопущення витоку інформації, що міститься в Реєстрі про пільговиків, Мінсоцполітики з урахуванням вимог постанови КМУ від 12.03.2022 року № 263, прийнято рішення про тимчасове вилучення з районних управлінь баз даних Реєстру електронних карток цих пільговиків. У зв`язку з цим структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити нарахування та виплату пільг, тому нарахування та виплата пільг здійснюється з березня 2022 року. Формування виплатних документів здійснюється на центральному рівні на підставі відомостей, наявних в базах данних Державного підприємства "Інформаційно обчислювальний центр Міністерства соціальної політики. Для нарахування пільг у березні 2022 року (опалювальний сезон) використовувалися дані ДП "ЮЦ Мінсоцполітики" щодо розмірів пільг, які були нараховані структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у січні 2022 року. При цьому, повідомили, що будь-яке коригування у Реєстрі з центрального рівня та використання іншого алгоритму нарахування та проведення фінансування виплати пільг є неможливим.

Позивач вважає, що через бездіяльність Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, який вчасно не вніс зміни до Реєстру електронних карток пільговиків , він опинився у скрутному матеріальному становищі. Це призвело до непоправних негативних змін в існуванні Позивача.

Внаслідок протиправної бездіяльності державного органу, він не міг з жовтня 2021 року по 26 січня 2022 року отримувати пенсійні та соціальні виплати. Він фактично залишився без засобів до існування та лікування, без життєво необхідних ліків та змушений приймати медпрепарати не такі, які призначено лікарем, а в меншій дозировці, щоб хоч так підтримувати свій стан здоров`я. Його психічний стан ставав загрозливим як для нього так і до оточуючих його людей.

Отримавши 26 січня 2022 року свою пенсію, позивач майже роздав борги та купив собі, нарешті ліків, але стан здоровая вже було підірвано то він потребував, як фізичної так і психо-емоційної реабілітації.

У січні 2022 року позивач не отримав гарантованої йому Державою пільги на житлово-комунальні послуги та соціальні виплати. З цих підстав він звернувся до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району та отримав відповідь, що у січні 2022 року, після вже проведених розрахунків пільг та надання відповідної інформації до ДП ЮЦ Мінсоцполітикм України, розрахунок пільг буде здійснено у лютому 2022 року в сумах: за січень - 1649,63 грн., за лютий - 1652,41 грн."

Позивач вважає, що зазначені відомості не відповідають дійсності, так як він надав інформацію про подовження групи інвалідності не в січні 2022 року, а 24 листопада 2021 року, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 з датою видачі 24 листопада 2021 року.

З вищенаведених підстав, позивач вважає, що бездіяльність Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо своєчасного невнесення змін до реєстру електронних карток пільговіків, призвело до погіршення стану його здоров`я та загрози для життя. Тому, він має право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійснені їх повноважень.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює о 598 250 гривень, виходячи з того, що Держава Україна виплачує одноразову грошову допомогу інвалідам війни III групи у розмірі 250 прожиткових мінімумів. Оскільки прожитковий мінімум на 01.01.2022 року складав суму 2393, то відповідач має відшкодувати йому моральну шкоду саме у розмірі 598250 гривень.

Ухвалою судувід 09.02.2023року відкрите провадження у справі. Справа призначена до розгляду у загальному провадженню та призначено підготовче засідання.

Представник відповідача, скориставшись правом на подання відзиву на позовну заяву, надіслав його суду та учасникам справи, в якому зазначив, що ОСОБА_1 , дійсно значиться на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги як особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, безстроково, учасник бойових дій. Має право на 100% знижку при оплаті житлово- комунальних послуг на дві особи та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України.

Після продовження терміну дії посвідчення інваліда війни Управлінням у лютому 2022 було здійснено розрахунок пільг на оплату житлово-комунальних послуг за січень 2022 - 1649.63грн та за лютий 2022 1652,41грн., які були перераховані ДП ЮЦ Мінсоцполітики у лютому місяці в ПАТ «ПУМБ» та зараховані на особистий рахунок заявника. Причину нездійснення автоматичного перерахунку пільг Позивачу у січні 2022 року з`ясувати немає можливості у зв`язку з вилученням його паперової справи на час дії воєнного стану та відсутністю доступу працівників Управління до електронних справ пільговиків зазначеної категорії. Та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №215 «Про особливості нарахування грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період воєнного стану» нарахування та виплата пільг на оплату житлово-комунальних послуг для ветеранів війни на період дії воєнного стану здійснюється поза централізованою системою виплати пільг, тобто ніяких дій щодо розрахунку, виплати або будь-яких коригувань їх електронних карток Управління права та технічної можливості не має. Так як була введена в дію постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 №462 «Деякі питання надання пільг та субсидій в умовах воєнного стану», згідно якої розрахунок та виплата пільг здійснюється у фактичному їх розмірі за січень 2022, склалась ситуація, коли ОСОБА_1 виплата пільг була припинена з 01.03.2022 у зв`язку з тим, що його пільга за січень місяць була розрахована та виплачена у лютому місяці. З метою вирішення питання , як виняток, зробити індивідуальний розрахунок пільг ОСОБА_1 спеціалісти Управління неодноразово письмово та у телефонному режимі звертались до ДП ЮЦ «Мінсоцполітики України», на що листом від 01.07.2022 № 013-0571 було повідомлено, що за узгодженим з Мінсоцполітики алгоритмом індивідуальне відпрацювання справ і нарахування виплат пільг за будь-який період буде здійснюватись після повернення тимчасово вилучених електронних карток до реєстру пільговиків. Також повідомлялось, що ці картки планувались до повернення у першій декаді липня 2022 року. Наразі саме в Запорізькій області такого повернення не відбулось. Листом Мінсоцполітики від 09.08.2022 №01-17/277 також повідомлено, що після успішної деокупації Запорізького регіону органам соціального захисту населення буде надано доступ до електронних баз даних про пільговиків, що дозволить відновити процедури нарахування пільг та можливість зробити перерахунки. Також Позивачу неодноразово надавались відповідні роз`яснення та було повідомлено про рекомендації ДП ЮЦ щодо порядку здійснення оплати житлово-комунальних послуг в умовах воєнного стану. Працівники Управління двічі виїзджали за місцем його мешкання та відвідали заявника у лікарні. Враховуючи стан здоров`я та тривале стаціонарне лікування, управлінням було направлено клопотання до депутата Запорізької міської ради про надання пільговику матеріальної допомоги. Яка була надана в розмірі 5000,00 грн. ОСОБА_1 у вересні 2022р. Також були виплачені кошти по цільовій програмі соціальної підтримки населення Запорізької області «Назустріч людям» з січня по вересень 2022 у розмірі 500,00 грн., щомісячно та у повному обсязі. Тому твердження позивача є безпідставні. Управлінням було докладено всіх зусиль і використано усі повноваження у намаганні вирішення питання поновлення виплати пільг ОСОБА_1 .

Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди позивач мотивує тим, що дії Управління призвели до душевних страждань, перенесених нібито внаслідок зазначених в позовній заяві протиправних дій, відповідач повідомляє, що позивачем не наведено обґрунтування позовних вимог та не надано суду доказів, які б підтверджували факт порушення його прав саме відповідачем, а у відповідності до чинного законодавства, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність протиправної поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки.

З вищенаведених підстав, просили суд відмовити позивачу у позову.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив, де просив суд відхилити відзив відповідача та не приймати його до уваги, оскільки смае в результаті протиправних дій відповідача він опинився у такому скрутному становище.

Ухвалою судувід 21.03.2023року закритопідготовче судовезасідання, справа призначена до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду, представник позивача заявила клопотання про залучення у якості співвідповідача Міністерство соціальної політики, оскільки позивачу не було відомо про певні обставини, а саме, що саме Мінсоцполітики наразі є держателями даних Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.

Ухвалою суд від 01.05.2023 року до участі в цивільній справі № 334/917/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району про відшкодування моральної шкоди, в якості співвідповідача залучено Міністерство соціальної політики України.

Відповідно до ч.4 ст.51 ЦПК України, за клопотанням залученого співвідповідача розгляд справи почався спочатку.

Міністерство соціальної політики України надіслав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що що за змістом позовних вимог не встановлено, яким чином та якими неправомірними діями Мінсоцполітики нанесло моральну шкоду позивачу та вважають, що Мінсоцполітики діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, тому ніяким чином не порушувало права та інтереси позивача. Просили суд відмовити у задоволенні вимог позивача. Розгляд справи проводити без участі представника Міністерства соціальної політики України.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні вимог ОСОБА_1 з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових доказах, які долучені до матеріалів справи в якості обґрунтування вимог позивача.

Представник відповідачаУПСЗН Запорізькоїміської радипо Дніпровськомурайону просивсуд відмовитиу задоволеннівимог ОСОБА_2 оскільки вимогипозивача необґрунтовані.Усі доводипозивача складеніна припущеннях тайого емоційним станом.

Вивчивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення сторін, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд, приходить до наступного висновку.

У ст.124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття суд, встановлений законом, включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 19ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.3КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч. 1 ст.4КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Судом встановлено, що позов містить фактично дві вимоги: Так, позивач просить суд стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 598250 гривень, оскільки бездіяльність відповідача - Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо невнесення змін до реєстру електроних карток пільговіків, призвели до душевних страждань та приниження його честі та гідності.

Тобто, як вбачається з позовної заяви, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про визнання бездіяльності Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району неправомірною.

Відповідачами у справі є органи державної влади - суб`єкти владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства.

Спори, які виникають у судах у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень своїх функцій (щодо його незаконних дій та/або зобов`язання до виконання таких повноважень, визнання дій неправомірними), та ухвалення за результатами розгляду цих спорів судових рішень не змінює правову природу та характер правовідносин, які виникли між сторонами, а тому спори щодо порушення своїх зобов`язань суб`єктом владних повноважень, зокрема, щодо відшкодування шкоди, нарахування, виплати грошових сум, повинні розглядатись судами за юрисдикцією, визначеною відповідно до характеру цих правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; 3)визнання дійсуб`єктавладних повноваженьпротиправними тазобов`язанняутриматися відвчинення певнихдій;4)визнання бездіяльностісуб`єктавладних повноваженьпротиправною тазобов`язаннявчинити певнідії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги провідшкодування шкоди,заподіяної протиправнимирішеннями,діями чибездіяльністю суб`єктавладних повноваженьабо іншимпорушенням прав,свобод таінтересів суб`єктівпублічно-правовихвідносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовийспір.

Позовна вимога про стягнення моральної шкоди заявлена ОСОБА_1 в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а тому відповідно до ч. 5 ст.21КАС України також повинна розглядатися адміністративним судом.

За таких обставин, між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже, поданий позивачем позов, відповідно до визначеної КАС України підсудності належить до компетенції окружного адміністративного суду та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» від02.06.2016№ 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Розгляд справи з порушенням правил підсудності, суперечить вимогам ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги заявника підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства..

Відповідно до п.1 ч.1ст.255ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.255,256,258-260,353,450 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, Міністерство соціальної політіки України про відшкодування моральної шкоди - закрити.

Роз`яснити позивачу про те, що він має право на звернення до суду з зазначеною вимогою в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Козлова Н. Ю.