Ухвала

від 01.02.2024 по справі 455/1562/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1562/21

Провадження № 2/455/65/2024

УХВАЛА

01 лютого 2024 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді - Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання - Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, цивільну справу №455/1562/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛГЕО», про визнання права на передачу у приватну власність земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Старосамбірського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛГЕО», про визнання права на передачу у приватну власність земельної ділянки без підпису суміжного землекористувача.

01.02.2024 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Худоба Г.М. в судовому засіданні заявила клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що фактично позовні вимоги позивача ОСОБА_1 заявлено до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області, а відтак вважає, що дану справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Щербан М.Я. просили відмовити в задоволенні заявленого клопотання.

Представник відповідача Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 30.01.2024 року на електронну адресу суду надійшла заява за підписом ОСОБА_3 , в якій він просив розгляд справи провести без участі представника Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛГЕО» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

Суд, дослідивши клопотання, заслухавши пояснення сторін, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства.

Згідно із частиною другоюстатті 189 ЦПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Цивільним процесуальнимкодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 року у справі № 910/7103/21, зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому,повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття є правом, а не обов`язком суду.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді від 08.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 16 годину 00 хвилин 13.04.2022 року, яке неодноразово відкладено.

Ухвалою суду від 02.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 10 годину 00 хвилин 23.05.2023 року, який неодноразово відкладено.

У підготовчому засіданні 02.03.2023 року адвокат Мукан І.В. не заперечував щодо закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи тривалість перебування справи в провадженні суду, наявність достатнього часу для вчинення дій з метою правильного розгляду справи, відсутність вагомих підстав, суд прийшов до висновку про безпідставність заявленого клопотання представника відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження.

Окрім того, участь співвідповідача ОСОБА_2 постійно забезпечувалася адвокатом, а відтак клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Худоби Г.М. про повернення до стадії підготовчого засідання не містить тих вагомих підстав, які б могли б бути передумою повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо посилань представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Худоби Г.М. щодо адміністративної юрисдикційності цього спору, та закриття провадження у справі, суд керується такими міркуваннями.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом статті 12 ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить, зокрема, і вирішення земельних спорів.

Частинами першою, третьою статті 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

За змістом статті 33 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_1 зазначив, що він отримав земельну ділянку разом із будинком після смерті матері ОСОБА_4 , тобто земельна ділянка була сформована ще попереднім власником, якою вона користувалася. Однак відповідач ОСОБА_2 разом із членами своєї сім`ї не погоджує межі земельної ділянки та чинить перешкоди у користуванні земельною ділянкою, хоча має окремий заїзд до своєї земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено в статті 15 ЦПК України (у вказаній редакції): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАСУкраїни).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльностіКонституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналіз змісту статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

За таких обставин суд вважає, що даний спір необхідно розглядати у порядку цивільного судочинства, оскільки звернення ОСОБА_1 пов`язане із захистом права користування земельною ділянкою, яке перейшло до нього з переходом права власності на житловий будинок у порядку спадкування та на отримання у власність земельної ділянки певного розміру з визначеними межами.

А відтак , суд не вбачає правових підстав для віднесення цієї справи до справ адміністративної юрисдикції.

Керуючись статтями197,259-261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Худоби Ганни Михайлівни про повернення до стадії підготовчого провадження та закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05.02.2024 року.

Суддя Пошивак Ю.П.