Рішення

від 01.02.2024 по справі 293/1979/23

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1979/23

Провадження № 2/293/98/2024

01 лютого 2024 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+"

про визнання права оренди припиненим у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

23.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+", за змістом якої просить:

визнати право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 1825684400:12:000:0014 площею 3,5538 га, у тому числі рілля 3,5538 га, розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41789050 від 25.06.2018 року, прийняте державним реєстратором Яковченко Людмилою Валеріївною, відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, номер запису про інше речове право: 26791052 від 18.06.2018 року у відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" таким, що припинене, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі від 17 листопада 2015 року.

Ухвалою суду від 30.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 суд залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.12.2023 на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали з доданими матеріалами.

Ухвалою від 12.12.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання суд призначив на 15.01.2024.

Ухвалою від 15.01.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.02.2024 року об 11:00 год.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що отримав після смерті матері ОСОБА_2 у спадщину земельну ділянку за кадастровим номером 1825684400:12:000:0014, площею 3, 5538 га, що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, про що 18.07.2022 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Вказана земельна ділянка перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка +" на підставі договору оренди землі від 17.11.2015, який укладений між його матір`ю ОСОБА_2 та відповідачем.

Строк дії договору, відповідно до пункту 8 договору, становить 7 років.

Враховуючи те, що у зв`язку із внесеними змінами до Земельного кодексу України згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", договір оренди поновлений на один рік (без згоди сторін), то строк термін дії договору оренди землі закінчився 17.11.2023.

Позивач пояснює, що він, як власник земельної ділянки не бажає продовжувати договір оренди землі із відповідачем, про що ним направлено відповідне повідомлення відповідачу.

Зважаючи на викладені обставини позивач просить припинити право оренди відповідача на вказану вище земельну ділянку у зв`язку із закінченням строку дії договору.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Сторони в судове засідання від 01.02.2024 не з`явились, про дату час та місце розгляду спарви були повідомлені своєчасно та належним чином.

31.01.2024 на електронну пошту суду за вх. №ЕП-193 надійшло клопотання позивача, в якому просить розглядати справу без його участі (а.с.51).

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 39,45, 50).

Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні 01.02.2024 відповідно до ст. 268 ЦПК України, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

17.11.2015 між ТОВ "Староолександрівка+" (орендар, відповідач) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладений договір оренди землі земельної ділянки загальною площею 3,5538 га, у тому числі 3,5538 га- рілля, кадастровий номер 1825684400:12:000:0014 (а.с.10-11).

Відповідно до п.8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 31 договору оренди землі передбачено, зокрема, що дія договору оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (а.с.11).

Згідно із п. 34 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи- орендаря, засудження, обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців.

Відповідно до п.38 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Орендодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. від 18.07.2022, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняв її син - ОСОБА_1 (позивач), а саме прийняв : земельну ділянку, розташовану на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер 1825684400:12:000:0014, площею 3, 5538 га (а.с.8).

Відомості щодо набуття права власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом відносно спадкової земельної ділянки внесені 18.07.2022 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується відповідним витягом (а.с.9).

Відповідно до копії інформаційної довідки - Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктиа нерухомого майна за №339374583 від 17.07.2023, державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825684400:12:000:0014, площею 3,5538 га, проведено 18.06.2018 за номером запису про інше речове право: 26791052, підстава для державної реєстрації: договір оренди землі, виданий 17.11.2015, видавник ТОВ "Староолександрівка+", підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, ідексний номер: 41789050 від 25.06.2018, ОСОБА_3 , Відділ економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адмінстрації Житомирської області (а.с.13-14).

Позивач доводить, що строк дії договору оренди землі закінчується 17.11.2023 з урахуванням того, що строк дії такого договору було поновлено без волевиявлення сторін на строк один рік згідно із змінами до Земельного кодексу України на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану ".

Позивач пояснює, що він як власник земельної ділянки не бажає поновлювати дію договору з відповідачем, оскільки має намір самостійно обробляти земельну ділянку та використувувати її для власних потреб на свій розсуд.

07.07.2023 позивач на адресу відповідача спрямував лист-повідомлення, за змістом якого повідомляє ТОВ "Староолександрівка+", що є власником орендованої земельної ділянки та про свій намір не продовжувати строк дії договору та про намір самостійно обробляти орендовану відповідачем за договором оренди земельну ділянку після закінчення строку дії договору, а також використовувати її для власних потреб на свій розсуд (а.с.12).

07.07.2023 позивач на адресу державного реєстратора Оліївської сільської ради спрямував заяву, за змістом якої просить: виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди №б/н від 17.11.2015 (а.с.25).

Відповіді за вказаним листом та заявою позивачем не отримано, запис щодо права оренди відповідача не виключений.

Оскільки строк дії договору оренди землі закінчився, позивач з метою захисту своїх порушених прав як власника земельної ділянки користуватися та розпоряджатися належним йому майном звернувся до суду з вказним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли у зв"язку з укладенням 17.11.2015 договору оренди землі.

За приписами ст 792 ЦК УКраїни, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Суд встановив, що 17.11.2015 між ТОВ "Староолександрівка+" та ОСОБА_2 укладений договір оренди землі строком на 7 років.

У пункті 38 договору оренди сторони погодили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони пов`язали також з моментом його державної реєстрації.

Однак, зазначена умова договору не відповідає нормам Закону України «Про оренду землі», оскільки на час укладення вказаного договору оренди землі реєстрація договору не здійснювалась, з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України "Про оренду землі" були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року договори оренди землі не підлягали державній реєстрації.

Водночас у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Отже, оспорюваний договір оренди землі почав діяти з 17.11.2015.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом. Відповідні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.

Відтак, право оренди на земельну ділянку у ТОВ "Староолександрівка+" виникло 18.06.2018 з моменту державної реєстрації права оренди в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що був вчинений відповідний запис за №26791052. Вказане сторонами не спростовується.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці першому частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі". Редакція закону береться на час виникнення спірних правовідносин. Оскільки договір оренди землі укладений строком на 7 років (тобто строк договору до 17.11.2022), а договором оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договру повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, то спірні правовідносини щодо поновлення договору за умовами договору відповідно виникають в жовтні 2022 року (тобто за 30 днів до закінчення строку дії договору).

Однак як доводить позивач строк дії договору оренди землі у 2022 році поновлено без волевиявдлення сторін на строк один рік зважаючи на внесені зміни до Земельного кодексу України на підставі Закону України від 24 березня 2022 року

№ 2145-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану.

Так згідно із вказаним Законом Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, зокрема, за змістом якого під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану, щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Тому стаття 33 Закону України "Про оренду землі" застосовується судом саме в редакції, яка діяла на листопад 2023 року.

Водночас суд зазначає, що положення Закону України "Про оренду землі", які регулюють порядок переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк не змінений та продовжує діяти.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій орендаря та спадкоємця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.

І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи орендодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Згідно ч. 5 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач протягом місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку повідомив діючого орендаря про таке набуття, тобто про той факт, що є спадкоємцем орендодавця ОСОБА_2 та набув право власності на земельну ділянку та зареєстрував таке право за собою.

Однак як встановлено судом, позивач 07.07.2023 спрямував лист-повідомлення відповідачу за змістом якого зазначив про те, що є власником земельної ділянки після смерті орендодавця ОСОБА_2 та не має наміру продовжувати строк дії договору оренди землі.

Тому суд уважає, що саме з цього часу почався перебіг строків, визначених частинами другою, п`ятою, шостою, восьмою статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Однак, ТОВ «Староолександрівка+» не звернулось до ОСОБА_4 (позивач) з листом-повідомлення про поновлення договору оренди землі. Зворотного відповідач не довів.

Суд також зважає на те, що відповідач не скористався своїм правом на відзив та не довів протилежного за позовними вимогами позивача.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою-другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини першої статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, встановивши, що строк дії вказаного договору оренди закінчився, при цьому суд ураховує строк його поновлення та час коли відповідачу, зокрема, могло бути відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця, сторони за договором не досягли згоди щодо продовження договору оренди на новий строк, орендар не надав договір з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також те, що власник земельної ділянки-орендодавець у позовній заяві вказує на відсутність наміру продовжувати з відповідачем договірні відносини з оренди землі з підстав, що має намір самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, використовувати її для власних потреб, що свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі від 17.11.2015 на певних умовах, матеріали справи не містять доказів того, що позивач мав намір передати спірну земельну ділянку іншому орендарю на підставі договору оренди земельної ділянки, що обумовлювало б виникнення питання про наявність у відповідача переважного права перед іншими особами щодо спірної земельної ділянки, але не перед правом власника використовувати свою земельну ділянку, а тому уважає, що переважне право відповідача на укладення договору оренди землі на новий строкне порушено.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 663/1651/21 (провадження № 61-18805св21) зроблено висновок, що «згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що однаково означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків. Приписи, зокрема, статті 16 ЦК України не передбачають такого способу захисту права та інтересу як визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору припиненим, позивач прагне досягнути юридичної визначеності у відносинах з відповідачем, тобто прагне отримати підтвердження судом припинення певних прав іншої сторони договору. У такому разі належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 (пункт 59)). Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала потреби у повторному зверненні до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)). Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56)). Підсумовуючи, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов`язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України), потрібно зробити висновок про те, що в разі невизнання орендарем припинення його права оренди, таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України. Отже, право орендодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання права орендаря таким, що припинене, а не шляхом припинення договору оренди землі».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22) зроблено висновок, що «одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права». […] Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги».

Пунктом 31 договору оренди землі від 17.11.2015 передбачено, що дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Як визначено статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічні положення містяться у пункті 2 частини першої статті 412 ЦК України, а частина друга вказаної статті визначає, що право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

Суд за встановлених обставин дійшов висновку, що дію договору оренди землі від 17.11.2015 припинено та у встановленому законом порядку не поновлено на новий строк.

З наведеного вбачається, що обраний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання права оренди припиненим є найбільш ефективним у даному випадку, оскільки його права порушуються наявністю відомостей про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за відповідачем, що є порушенням права власника розпоряджатися своїм майном з урахуванням того, що власник земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди земельної ділянки, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

У порядкуст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 1825684400:12:000:0014 площею 3,5538 га., у тому числі рілля 3,5538 га., що розташована на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41789050 від 25.06.2018, прийняте державним реєстратором Яковченко Людмилою Валеріївною, відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирського області, номер запису про інше речове право: 26791052 від 18.06.2018 року у відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" таким, що припинене, у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі від 17 листопада 2015 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" (адреса: вул. Соборна, 2, смт Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, 11201, ЄДРПОУ 38863276) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка+" (адреса: вул. Соборна, 2, смт Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, 11201, ЄДРПОУ 38863276)

Повне рішення складено 06.02.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ