Рішення

від 02.02.2024 по справі 369/6857/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6857/22

Провадження №2/369/494/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Фінагеєвої І.О.,

секретаря Херенкової К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/6857/22 за позовом Національного університету «Києво-Могилянська академія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання освітніх послуг. За умовами договору вартість освітніх послуг за два роки становить 62000,00 грн. з розрахунку 31000,00 грн. за навчальний рік, зі сплатою що семестру 15500,00 грн. За перший та частково другий семестри першого навчального року відповідач сплатив 18 600,00 грн. За другий семестр у повному обсязі не сплатив та черговий платіж не вніс. Зважаючи, що відповідач отримував освітні послуги з 01 вересня 2019 року по 12 травня 2020 року, тому зобов`язаний сплатити вартість освітніх послуг в розмірі 7402,35 грн. Оскільки відповідач порушив свої зобов`язання, то за умовами укладеного договору має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, на підставі ст.625 ЦК України індекс інфляції та три відсотки річних. За вищевказаний період з ОСОБА_1 слід стягнути пеню в розмірі 1036,53 грн., три відсотки річних 508,69 грн., індекс інфляції 2032,58 грн. У добровільному порядку відповідачка кошти не сплачує, тому позивач вважає своє право порушеним.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Києво-Могилянська академія» заборгованість в розмірі 7402,35 грн., пеню в розмірі 1036,53 грн., три відсотки річних в розмірі 508,69 грн., індекс інфляції в розмірі 2032,58 грн.; судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської січня області від 03 серпня 2022 року відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав. У позові просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач пояснень по суті справи суду не надала, ухвалу суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками до неї отримала. Причини неможливості подати відзив суду не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача станом на час прийняття рішення до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8ст.178ЦПКУкраїни у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимогст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За відсутності заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що наказом Національного університету «Києво-Могилянська академія» №750-с від 20 серпня 2019 року ОСОБА_1 зараховано з 01 вересня 2019 року студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти другого (магістерського) рівня за спеціальностями за кошти фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальністю «Менеджмент в охороні здоров`я».

20 серпня між Національним університетом «Києво-Могилянська академія» та ОСОБА_1 укладено Договір № МПОЗ 14.01.19 про надання освітніх послуг.

Відповідно до п.п. 4, 9, 10 Договору ОСОБА_2 зобов`язалась за 2 роки навчання сплатити 62000, 00 грн, з розрахунку 31000, 00 грн. за один навчальний рік зі сплатою щосеместрово по 15500,00 грн. Першу оплату згідно з умовами п. 10 Договору відповідач повинен бути перерахувати до 20 серпня 2019,

Крім того у пункті 10 Договору передбачено, що «Інші терміни оплати (у т.ч. щомісяця) встановлюються за поданою замовником (одержувачем) до настання терміну оплати заявою, погодженою віце-президентом з економіки та фінансів».

18 серпня 2019 ОСОБА_1 подала заяву віце-президенту з економіки та фінансів ОСОБА_3 про дозвіл на внесення плати за надання освітніх послуг за 2019/2020 навчальний рік по 3100, 00 грн. щомісяця зі строком оплати: за 30 (тридцять) календарних днів до початку кожного наступного місяця» та отримала погодження.

Згідно з п. 1 Договору НаУКМА зобов`язався за рахунок коштів відповідача надати освітню послугу за освітнім рівнем магістра, спеціальності «Менеджмент в охороні здоров`я», форма навчання денна.

У відповідності до п. 4 Договору відповідач зобов`язався своєчасно вносити плату за освітню послугу. Датою виконання замовником (одержувачем) обов`язків щодо своєчасного внесення плати за освітню послугу є дата зарахування на рахунки виконавця, що підтверджується банківською/казначейською випискою.

Згідно з п. 10 Договору відповідач вносить плату щосеместрово з визначеного розрахунку, але за згодою сторін встановлено інші терміни оплати (у т.ч. щомісяця) за поданою відповідачем до настання терміну оплати заявою, погодженою віце-президентом з економіки та фінансів.

Згідно з п. 12 Договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник сплачує НаУКМА пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до підп. 4 п. 15 Договору він розривається у разі відрахування одержувача освітніх послуг, зокрема, за невиконання індивідуального навчального плану.

ОСОБА_4 за 1-й та частково за ІІ-й семестр 1-го навчального року сплатила 18 600 грн., з них: 19 серпня 2019 року 3100, 00 грн., 04 жовтня 2019 року 3100, 00 грн., 26 листопада 2019 року 6 200 , 00 грн., 27 грудня 2019 року 6200, 00 грн., про що зазначив сам позивач.

Так, за ІІ-й семестр 1-го навчального року ОСОБА_1 повинна була сплатити черговий платіж в термін за 30 (тридцять) календарних днів до початку кожного наступного місяця, але не сплатила.

Наказом НаУКМА від 13 травня 2020 року № 345-с «Про відрахування зі складу студентів 1-го року навчання освітнього ступеня магістр спеціальності 073 «Менеджмент» факультету соціальних наук і соціальних технологій ОСОБА_1 » відповідача відраховано за невиконання індивідуального навчального плану за 6 академічних заборгованостей з 13 травня 2020 року.

НаУКМА рекомендованими листами від 06 липня 2021 року № 10/716, від 12 серпня 2021 року № 10/902, від 01 грудня 2021 року № 10/1369 повідомляв ОСОБА_1 про заборгованість, яку запропонував перерахувати на рахунок НаУКМА у строк до 20 липня 2021 року, 01 вересня 2021 року, 10 грудня 2021 року відповідно, але листи повернено до НаУКМА у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

На час ухвалення рішення ОСОБА_1 заборгованість на рахунок НаУКМА не перераховано, заборгованість не сплачено.

Відповідачка ОСОБА_1 за навчання в НаУКМА сплатила 18600, 00 грн. за І-й семестр та частково за ІІ-й семестр 1-го навчального року, одна не сплатила 7 402,35 грн. за ІІ-й семестр 1-го навчального року.

Оскільки ОСОБА_1 отримала освітні послуги з 01 вересня 2019 року по 12 травня 2020 року (255 днів), то з розрахунку 31000, 00 грн. поділити на 304 навчальних дні, вартість навчання за один день становитиме - 101,97 грн.

101,97 грн. х 255 днів становитиме вартість послуг - 26 002,35 грн., та з врахуванням сплачених ОСОБА_1 18600, 00 грн. заборгованість складає 7 402,35 грн.

У зв`язку з порушенням зобов`язань заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає: 7402,35 грн. борг за навчання; 1036,53 грн. пеня за прострочення; 508,69 грн. - 3% річних; 2032,58 грн. корегування боргу на індекс інфляції, що підтверджується розрахунком заборгованості наданий позивачем, який судом перевірений та покладається в рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 73 ЗУ «Про вищу освіту», розмір плати за весь строк навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця) встановлюються у договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє плату освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплати виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивачем повністю виконано свої зобов`язання за укладеним договором про надання освітніх послуг, а відповідач не виконала свої зобов`язання за договором та має заборгованість перед позивачем.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Національного університету«Києво-Могилянськаакадемія» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Національного університету «Києво-Могилянська академія» (код ЄДРПОУ: 16459396, адреса: вул. Г. Сковороди, 2, p/p НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України, МФО 820172), заборгованість в розмірі 10 980 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн. 15 коп., яка складається з: 7402 (сім тисяч чотириста дві) грн. 35 коп. - борг за навчання, 1036 (одна тисяча тридцять шість) грн. 53 коп. - пеня за прострочення; 508 (п`ятсот вісім) грн. 69 коп. - 3% річних; 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 58 коп. - корегування боргу на індекс інфляції.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Національного університету «Києво-Могилянська академія» (код ЄДРПОУ: 16459396, адреса: вул. Г. Сковороди, 2, p/p НОМЕР_2 в Державній казначейській службі України, МФО 820172), судовий збір в розмірі 2481(дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва