Ухвала

від 15.09.2010 по справі 11/467-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" вересня 2010 р. К-5 207/07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Маринчак Н.Є.

Острович С.Е.

Пилипчук Н.Г.

Рибченко А.О.,

при секретарі Альошиній Г.А.,

за участю представників :

позивача: не з' явився,

відповідача: Макара О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю «Дюк і компанія»

на постанову Господар ського суду м. Києва від 15.11.2006 ро ку

та ухвалу Київського ап еляційного господарського с уду від 21.02.2007 року

у справі №11/467-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюк і компанія»

до Державної податково ї інспекції у Печерському ра йоні м. Києва

про визнання недійсним розпорядження та зобов' яза ння вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Дюк і ко мпанія»звернулось до Господ арського суду м. Києва з адмін істративним позовом до Держа вної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва п ро визнання недійсним розпор ядження від 18.02.2003 року №45 про вне сення змін у визначену платн иком суму податку на додану в артість за результатами комп лексної (тематичної) докумен тальної перевірки, відповідн о до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодуван ня податку на додану вартіст ь на 636960,00 грн.; та про зобов' яза ння відповідача внести відпо відні зміни до облікової кар тки підприємства щодо відобр аження у ній суми податковог о кредиту у сумі 636960,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 року (судд я - Євсіков О.О.), залишеною бе з змін ухвалою Київського ап еляційного господарського с уду від 21.02.2007 року (судова колег ія у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді - Розваля єва Т.С., Мартюк А.І.), у задоволе нні позовних вимог відмовлен о.

Висновок судів попередніх інстанцій мотивований посил аннями на приписи Закону Укр аїни «Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами»ві д 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181-ІІІ), застосувавши які суди дійшли висновку, що з азначений закон є спеціальни м законом з питань оподаткув ання, в межах правового регул ювання якого і мало бути прий нято рішення про зменшення с уми бюджетного відшкодуванн я з визначенням процедури ос карження такого рішення. Оск ільки позивачем був пропущен ий встановлений Законом Укра їни №2181-ІІІ 1095-денний строк д ля оскарження рішення відпов ідача, позовні вимоги визнан о такими, що не підлягають зад оволенню.

Не погодившись з постановл еними у справі судовими ріше ннями, Товариство з обмежено ю відповідальністю «Дюк і ко мпанія»звернулось до Вищого адміністративного суду Укра їни із касаційною скаргою, в я кій просить їх скасувати та у хвалити нове рішення про зад оволення позову.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну ск аргу, за змістом яких проти ви мог останньої заперечує з мо тивів її необґрунтованості т а просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволе ння.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної і нстанції перевіряє правильн ість застосування судами пер шої та апеляційної інстанцій норм матеріального та проце суального права, правової оц інки обставин у справі і не мо же досліджувати докази, вста новлювати та визнавати довед еними обставини, що не були вс тановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про до стовірність того чи іншого д оказу.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено позапланову документальну п еревірку позивача з питань д остовірності заявленого до в ідшкодування податку на дода ну вартість за серпень 2002 року , за результатами якої складе но акт від 13.02.2003 року №47/23-08/07-31838716 та в ідповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість»прийнято спір не розпорядження про зменшен ня суми бюджетного відшкодув ання податку на додану варті сть на 636960,00 грн.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статт і 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» (у редак ції, чинній на момент виникне ння спірних правовідносин) в становлено, що орган державн ої податкової служби має пра во давати розпорядження про нарахування податку у разі к оли розмір податку, зазначен ого у декларації, є меншим за р озмір, що випливає з поданих р озрахунків. Додаткова сума п одатку, нарахована згідно з ц им підпунктом, підлягає внес енню до бюджету у строки, зазн ачені у розпорядженні органу державної податкової служби , але не пізніше 10 календарних днів з дати виписки такого ро зпорядження.

Між тим, визначаючись з прав овою природою оскаржуваного розпорядження, суди поперед ніх інстанцій правильно врах ували, що на момент його прийн яття спеціальним законом з п итань оподаткування, який ус тановлював порядок погашенн я зобов'язань юридичних або ф ізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фон дами з податків і зборів (обов 'язкових платежів), нарахуван ня і сплати пені та штрафних с анкцій, що застосовуються до платників податків контролю ючими органами, був Закон Укр аїни «Про порядок погашення зобов' язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами».

Таким чином, зважаючи на сфе ру правового регулювання Зак ону України №2181-ІІІ, підпункт 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пункт 6.1 статті 6 яко го встановлюють підстави для самостійного визначення кон тролюючим органом суми подат кового зобов'язання платника податків, а також порядок при йняття та юридичну форму ріш ення про нарахування суми та кого зобов' язання, суди поп ередніх інстанцій обґрунтов ано визначились з висновком про те, що відповідачем не дот римано конституційну вимогу , закріплену у ст. 19 Конституці ї України, згідно з якою орган и державної влади та органи м ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані д іяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України.

Оскільки Державною податк овою інспекцією у Печерськом у районі м. Києва спірне розпо рядження прийнято не у спосі б, передбачений законами Укр аїни, позовні вимоги Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Дюк і компанія»щодо йо го скасування є обґрунтовани ми.

У той же час, вирішуючи пита ння про можливість їх задово лення, суди попередніх інста нцій правильно врахували при писи пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону Украї ни №2181-ІІІ, відповідно до яких п латник податків з урахування м строків давності має право оскаржити до суду рішення ко нтролюючого органу про нарах ування податкового зобов'яза ння у будь-який момент після о тримання відповідного подат кового повідомлення.

Позивач з позовом про оскар ження спірного розпорядженн я від 18.02.2003 року звернувся до су ду 11.09.2006 року, тобто поза межами 1095-денного строку, передбачен ого Законом України №2181-ІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС Укр аїни пропущення строку зверн ення до адміністративного су ду є підставою для відмови у з адоволенні адміністративно го позову за умови, якщо на цьо му наполягає одна із сторін.

Враховуючи, що відповідач н аполягав на відмові у задово ленні позовних вимог через п ропущення позивачем строку з вернення до адміністративно го суду, колегія суддів Вищог о адміністративного суду Укр аїни погоджується з висновко м судів попередніх інстанцій про відсутність правових пі дстав для задоволення позовн их вимог з цих підстав.

Відповідно до ст. 224 КАС Украї ни суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішенн я - без змін, якщо визнає, що су ди першої та апеляційної інс танції не допустили порушень норм матеріального і процес уального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні п роцесуальних дій.

За наведених обставин та з у рахуванням викладеного, коле гія суддів Вищого адміністра тивного суду України не знах одить підстав, які могли б при звести до зміни чи скасуванн я оскаржуваних судових рішен ь.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Дюк і компанія»зал ишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду м. Києва від 15.11.2006 року та ух валу Київського апеляційног о господарського суду від 21.02.20 07 року у справі №11/467-А залишити б ез змін.

3. Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення т а може бути переглянута з під став, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного с удочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Маринчак Н.Є.

Острович С.Е.

Пилипчук Н.Г.

Рибченко А.О.