Рішення

від 06.02.2024 по справі 711/9821/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9821/23

Номер провадження2/711/64/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Шульга А.В., Зайцева О.І.

за участю:

представника позивача - адвоката: Москаленко Є.В.

представника відповідача за дорученням: Олабин Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування заходів забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Москаленко Є.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Придніпровського районного суду зпозовом до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104) про скасування заходів забезпечення позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2010 року СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області було відкрито кримінальне провадження № 020101000341 за ч. 2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_2 .

Слідчим СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А. було винесено постанову б/н від 29.06.2010 року про накладення решту на майно ОСОБА_2 .

28 вересня 2010 року суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Безверхий І.В. виніс вирок, яким визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначив йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбуття з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Вказує, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_2 являється померлим, а його син ОСОБА_1 займається оформленням спадщини. В відомостях з державного реєстру заборон вбачається заборона на відчуження майна ОСОБА_2 .

Просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені Слідчим СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А., згідно постанови б/н від 29.06.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 .

02 січня 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання з викликом сторін.

15 січня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача за дорученням Олабин Ю.І. надала Відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Адвокат Москаленко Є. В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені слідчим СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А., згідно постанови б/н від 02.06.2010 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 .

Представник відповідача за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав викладених у Відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого Придніпровським райвідділом РАЦС, ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день займається оформленням спадщини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 361417196 від 10.01.2024, за фізичною особою ОСОБА_2 зареєстроване обтяження у вигляді арешту нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 10104124; зареєстровано 03.08.2010 17:37:13 за № 10104124 реєстратором: Перша черкаська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: Постанова, б/н 29.06.2010, Придніпровський РВ УМВС м. Черкаси, Слідчий СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А.; об`єкт обтяження: невизначене майно; власник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; обтяжувач: Придніпровський РВ УМВС м. Черкаси, код: 25575821, 18018, м. Черкаси, вул. Грибоєдова, 61; додаткові дані: арешт № 299 вх. № 258/02-32 від 03.08.2010 року; заявник: Придніпровський РВ УМВС м. Черкаси).

Відповідно до Листа Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 111/27/01-2024 від 09.01.2024 року, за даними УІАП ГУНП в Черкаській області станом на 20.11.2012, кримінальна справа № 0201000341 була порушена 01.05.2010 за ознаками ч. 2 ст. 307 КК України по факту незаконного збуту наркотичних речовин гр. ОСОБА_2 07.05.2010 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 307 КК України. 28.06.2010 року дана кримінальна справа направлена до суду в порядку ст. 232 КПК України (в редакції 1960). 28.09.2010 Придніпровським райсудом винесено вирок в ч. 2 ст. 307 КК України відносно гр. ОСОБА_2 5 років позбавлення волі, ст. 75 КК України - 3 роки.

В судовому засіданні судом досліджено Кримінальну справу № 0201000341 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України.

Встановлено, що 02 червня 2010 року слідчим СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А. в рамках матеріалів кримінальної справи № 0201000341 винесено Постанову про накладення арешта на майно. Даною постановою проведено опис та накладено арешт на майно/підозрюваного/ обвинуваченого гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2 .

28 вересня 2010 року Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі № 1-330/2010 винесено Вирок, яким визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Доля арештованого майна ОСОБА_2 вироком суду не вирішувалося.

Як вбачається з матеріалів Кримінальної справи № 0201000341 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України, інших обтяжень в рамках кримінального провадження застосовано не було.

В подальшому, адвокат Москаленко Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про скасування арешту, накладеного постановою слідчого СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенка К.А. від 29.06.2010 на майно ОСОБА_2 .

02 жовтня 2023 року ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання залишено без задоволення. В даній ухвалі зазначено, що вирішення даного клопотання відноситься до суду цивільної юрисдикції.

Відповідно дост.126 КПК 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Правова природа арешту майна не змінилась і з прийняттям чинногоКПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження. Зокрема, згідно зіст.170 КПК Українизавданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до п.9розділу ХІ «перехідних положень КПК 2012 рокупитання про зняття арештуз майна, накладеного під час дізнання або досудового слідствадо дня набрання чинностіцим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно доЦПКу редакції, чинній на час розгляду справи судом,спори про цивільне право, пов`язані із належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинствау позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, яка не є стороною кримінального провадження.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого ПротоколуКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексувстановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного праваі виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено, про що вказав Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року у справі№ 643/3614/17.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року № 727/2878/19 зазначено, що спір про звільнення майна з-під арешту приватноправовим, якщо арешт накладено на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за КПК України (1960 року) та завершеного у порядку, передбаченому КПК України (1960 року). Залежно від суб`єктивного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19), від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/1247/18 (провадження № 12-99гс19).

Враховуючи вищевикладене, та враховуючи той факт, що наявність арештуна належну померлому спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 порушує права позивача ОСОБА_1 щодо оформлення своїх спадкових прав як спадкоємця вказаної квартири, та в подальшому володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном на власний розсуд, а тому позовні вимоги підставні тапідлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.10,12,81,263 - 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області про скасування заходів забезпечення позову задоволити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені слідчим СВ Придніпровського РВ ГУМВС України в Черкаській області Власенко К.А., згідно постанови б/н від 02.06.2010 року про накладення арешту на майно, а саме, скасувати арешт на майно /підозрюваного/обвинуваченого гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. АДРЕСА_2

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2024 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб