Ухвала

від 18.01.2024 по справі 149/3139/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/3139/19

Ухвала

Іменем України

18 січня 2024 року місто КАЛИНІВКА

Калинівський районний суд Вінницької області у складі колегії: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , за участі: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області клопотання прокурора ОСОБА_7 про порушення питання перед уповноваженим органом щодо притягнення адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, а саме вчинення дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи, заявленого в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000113 від 27 березня 2019 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020330000113 від 27 березня 2019 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

18.01.2024 року в судовому засіданні прокурором ОСОБА_7 заявлене клопотання про порушення судом питання перед уповноваженим органом щодо притягнення адвоката ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності, яке обґрунтоване тим, що останній не з`явився в судове засідання без поважних причин. Дані дії адвоката свідчать про порушення ним Правил адвокатської етики, а саме вчинення дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи, та дають підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Суд, розглянувши вказане клопотання, заслухавши його доводи та думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Калинівського районного суду Вінницької області від 08.01.2020 року, визначено склад суду з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020330000113 від 27 березня 2019 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а саме колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_10 , суддів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 15.01.2020 року, дане кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні, а відповідно до ухвали суду від 21.01.2020 року, справу призначено до судового розгляду.

Кримінальне провадження востаннє було призначене на 18.01.2024 року на 14год.00хв., про що його учасники були повідомлені в передбаченому законом порядку.

Проте, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, із заявами та/або клопотаннями щодо відкладення розгляду справи до суду не звертався.

З огляду на наведену обставину та заявлене прокурором клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно положень ст.20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).

Відповідно до ч.1 ст.47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Частиною 2 ст.47 КПК України визначено, що захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

За ч.1 ст.138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Відповідно до вимог ч.1 ст.324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

З огляду на вимогу, визначену в ч.1 ст.324 КПК України, суд зазначає, що вжите слово «одночасно» не означає обов`язкового визнання неповажними причин неприбуття в судове засідання прокурора чи захисника в тому ж засіданні, в якому вони були відсутні, оскільки це позбавило б такого учасника судового провадження природнього права надати свої пояснення щодо підстав відсутності, а тому суд вважає можливим здійснювати встановлення фактичних підстав неприбуття в подальшому під час судового провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Відповідно до положень ст.12-1 Правил адвокатської етики (затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Згідно ст.44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Також, відповідно до рішень ЄСПЛ, (зокрема у справах «Касадо Кока проти Іспанії», «Штойр проти Нідерландів», «Фераарт проти Нідерландів») роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обов`язків і обмежень, особливо у зв`язку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя.

Суд, з урахуванням позиції ЄСПЛ («Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства») вважає, що хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.

Зважаючи на обставини кримінального провадження, а також на позицію обвинуваченого ОСОБА_13 , який заперечував щодо проведення судового засідання без участі захисника, з огляду на те, що, його відсутність буде порушувати право обвинуваченого на захист, суд з метою дотримання конституційного права обвинуваченого на захист вважає, що участь захисника під час судового провадження у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд визнає неповажною причину неприбуття адвоката ОСОБА_8 у судове засідання 18.01.2024 року на 14год.00хв., оскільки про дату, час та місце судового засідання адвокат був повідомлений завчасно, та належних доказів поважності причин неприбуття в судове засідання не надав.

За таких обставин, свудоїми діями адвокат ОСОБА_8 залишив без правової допомоги свого підзахисного, чим позбавив його основоположного права на захист, закріпленого у ст.63 Конституції України, порушивши його право на розгляд цього провадження у розумні строки, а також своїми діями перешкодив су провести судове засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.327, 372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неприбуття захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 у судове засідання, яке було призначене в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020330000113 від 27 березня 2019 року, відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, на 18 січня 2024 року на 14год.00хв. - неповажною.

Відкласти судовий розгляд даного кримінального провадження через неприбуття захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 , без поважних причин.

Попередити захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про неприпустимість дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи, якому роз`яснити, що відповідно до вимог статті 324 КПК України, суд буде вимушений порушити питання про відповідальність адвоката перед органом, що згідно із законом уповноважений притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.

Головуючий суддя

Судді