Постанова

від 10.01.2024 по справі 910/7041/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2024 р. Справа№ 910/7041/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Полякова Б.М.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О.

у присутності представників сторін:

арбітражний керуючий - Пуговкіна А.В.,

від АТ «Укрексімбанк» - Малік Т.І.,

від АТ «Українська оборонна промисловість» - Гетта Т.М.,

від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - Михайлов А.І.,

вільний слухач - Журавльов А.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства «Укрексімбанк»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року

у справі № 910/7041/20 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою дочірнього підприємства Державної компанії

«Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторговельна»

фірма «ТАСКО-Експорт»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року у справі №910/7041/20 відмовлено ліквідатору банкрута арбітражній керуючій Пуговкіній А.В. у задоволенні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності органу, уповноваженого управляти майном Державного підприємства «Зовнішньоторгівельна фірма «Таско-експорт» (надалі по тексту - ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «Таско-експорт»). Скаргу акціонерного товариства «Укрексімбанк» (надалі по тексту - АТ Укрексімбанк») на дії /бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора Державного підприємства Державна компанія «Укрспецекспорт» Державного підприємства «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» (надалі по тексту - ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт», боржник) - відхилено. Вирішено інші процесуальні питання.

Не погодившись з прийнятою ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року, АТ «Укрексімбанк» (надалі по тексту - апелянт, Банк) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині відмови ліквідатору банкрута у задоволенні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності, а також в частині відхилення скарги акціонерного товариства "Укрексімбанк" на дії/бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора дочірнього підприємства ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт», та ухвалити нове рішення, яким скаргу АТ «Укрексімбанк» на дії/бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. задовольнити, заяву ліквідатора про притягнення до субсидіарної відповідальності залишити без розгляду з підстав, передбачених ч.3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Також апелянт в апеляційній скарзі клопоче про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції в частині відмови Банку в скарзі на дії та бездіяльність ліквідатора, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання скаржника на наведені в скарзі обставини, які підтверджують бездіяльність ліквідатора щодо вчинення дій, направлених на пошук майна боржника, зокрема, заставного, не надана оцінка неправомірним діям ліквідатора, які виразились в безпідставній зміні статусу забезпеченого кредитора на незабезпеченого, про які зазначив Банк у скарзі.

Апелянт наголошує, що ліквідатор неналежно виконував свої обов`язки, зокрема, апелянт в якості заходів, які не вжиті ліквідатором визначає недослідження руху коштів по всіх рахунках, які використовував боржник, непроведення детального аналізу вчинених боржником правочинів, недослідження інших документів щодо фінансово-господарської діяльності боржника з метою з`ясування причин змін в балансі в бік зменшення розміру та вартості активів.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховані твердження Банку, що ліквідатором не вчинено жодних дій задля встановлення активів (заставного майна) боржника; ліквідатором не виконані вимоги ухвали суду від 11.10.2021 року щодо зобов`язання вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника у ліквідаційній процедурі; ліквідатор обмежилась виключно направленням запитів до ДК «Укроборонпром» та ДК «Укрспецекспорт», ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» щодо надання інформації; після отримання негативних відповідей ліквідатором здійснений висновок щодо відсутності заставного майна боржника, жодних інших дій ліквідатором не було здійснено; ліквідатор формально віднеслася до свого обов`язку, не вжила достатніх заходів щодо пошуку та повернення майна боржника, тим самим порушила приписи ст..ст. 12, 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Апелянт наголошує, що останній звертав увагу та надав до суду першої інстанції докази на підтвердження того, що за фактом неналежного виконання службовими особами ДК «Укроборонпром» своїх службових обов`язків відкрито кримінальне провадження та здійснюється досудове розслідування.

Державною аудиторською службою в результаті перевірок дочірніх підприємств ДК «Укроборонпром» впродовж 2014-2016 років було виявлено порушення ст.. 75 Господарського кодексу України, зокрема, здійснення витрат, що не були передбачені фінансовими планами та/або здійснення витрат у більших розмірах, ніж передбачено планами, при цьому, ДП «Таско-Експорт» здійснило витрат на суму 533 млн.грн.

Окрім цього, Банк зазначив, що Держфінінспекція впродовж 2014-2015 років двічі проводила ревізії ДК «Укроборонпром», дочірнім підприємством яким є боржник, в ході яких було виявлено фінансових порушень на суму майже 500 млн.грн.

Таким чином, апелянт вважає, що наведені вище обставини, які мають значення для справи, судом першої інстанції не досліджувались, що в результаті призвело до ухвалення незаконного рішення.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції в частині відмови Банку в задоволенні заяви ліквідатора про притягнення органу, уповноваженого управляти майном боржника, до субсидіарної відповідальності, апелянт зазначає, що місцевим судом не з`ясовано належним чином обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що ліквідатором боржника в заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника не наведено жодних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, більше того, в поданій заяві ліквідатором по суті зазначено відомості, які не відповідають дійсності, не вказано про дані аудиторських перевірок проведених Державною аудиторською службою впродовж 2014-2016 років на підприємстві боржника, тощо.

Апелянт вважає, що за формального подання ліквідатором заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності, яка необґрунтована належним чином та містить взаємно суперечливі доводи, подальший розгляд судом такої заяви та відмова в її задоволенні, не можна вважати, що питання покладення субсидіарної відповідальності вирішено належним чином, а ліквідатор вчинив всю повноту дій в ліквідаційній процедурі.

Не зазначення суттєвих обставин свідчить про формальний характер самої заяви, більше того, в самій заяві ліквідатором зазначено про безпідставність своїх вимог, що на думку апелянта, свідчить про порушення ліквідатором.

Тому, на підставі викладеного, апелянт вважає, що суд першої інстанції отримавши таку заяву ліквідатора, повинен був визнати факт її подання зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.07.2023 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Владимиренко С.В., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 року витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7041/20.

31.07.2023 року через відділ документального забезпечення суду від скаржника надійшов лист, до якого додані докази направлення копії апеляційної скарги учасникам справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 року, у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 року про звільнення судді Грека Б.М., який є головуючим суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М., Полякова Б.М.

11.08.2023 року на електронну адресу суду від скаржника надійшов лист, до якого додана платіжна інструкція, з якої вбачається, що скаржником сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

23.08.2023 року від господарського суду міста Києва на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 року надійшли матеріали справи № 910/7041/20.

11.09.2023 року на електронну адресу суду від ліквідатора Пуговкіної А.В. надійшли пояснення на апеляційну скаргу Банку, в яких остання зазначає, що в жовтні 2022 року кредитором АТ «Укрексімбанк» була подана скарга на дії ліквідатора боржника до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України, яка обґрунтована тим, що ліквідатором не було здійснено дій щодо розшуку майна, яке є предметами застави згідно договорами застави, укладеними між боржником і Банком в 2013 році, предметом яких були майнові права, що виникнуть в майбутньому за контрактами; не було розглянуто питання щодо притягнення до субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника у зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства; ліквідатором не подано заяви до правоохоронних органів щодо фактів можливої розтрати чи привласнення майна боржника; неправильний розподіл грошових коштів в загальній сумі 10 664,00 грн., які надійшли в процесі продажу ліквідаційної маси на ліквідаційний рахунок боржника.

Ліквідатор наголошує, що предмет і підстави скарги Банку, яка була подана до Департаменту банкрутства Міністерства юстиції України та скарги до суду, що розглядається є тотожними.

Згідно повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 16.11.2022 року №34, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) була проведена позапланова невиїзна перевірка, на вимогу комісії, ліквідатором були надані пояснення та документи в копіях, за розглядом яких були складені наступні документи: Довідка про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора Пуговкіної А.В.; Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора Пуговкіної А.В. разом з Розпорядженням про усунення виявлених порушень та висновок про виконання розпорядження про усунення виявлених порушень від 21.03.2023 року №20-ВР, яким встановлено, що надані ліквідатором Пуговкіною А.В. пояснення та копії документів підтверджують виконання нею Розпорядженням про усунення виявлених порушень.

На думку ліквідатора, перевірка за скаргою Банку вже проведена, а виявлені порушення усунуті ліквідатором в повному обсязі і подання кредитором зазначеної скарги є лише затягуванням процедури банкрутства.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Остапенка О.М., Сотнікова С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 року апеляційну скаргу АТ «Укрексімбанк» на ухвалу господарського суду м. Києва від 12.06.2023 року у справі № 910/7041/20 залишено без руху.

28.09.2023 року на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 року клопотання АТ «Укрексімбанк» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2023 року у справі № 910/7041/20 задоволено. Поновлено АТ «Укрексімбанк» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду м. Києва від 12.06.2023 року у справі № 910/7041/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу господарського суду м. Києва від 12.06.2023 року у справі № 910/7041/20. Розгляд апеляційної скарги АТ «Укрексімбанк» призначено на 08.11.2023 року. Вирішено інші процесуальні питання.

09.10.2023 року на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. найшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якого просить доручити Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області.

23.10.2023 року через підсистему «Електронний суд» від представника АТ «Українська оборонна промисловість» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд залишити апеляційну скаргу Банку без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого суду - без змін.

В відзиві представник посилається на необґрунтованість тверджень апелянта, зокрема щодо наявності кримінальних проваджень, відкритих стосовно службових осіб ДК «Укроборонпром», перевірки Державною аудиторською службою ДП «Таско-Експорт», тощо та наголошує, що жодного вироку стосовно винних дій службових осіб ДК «Укроборонпром», а в подальшому АТ «Українська оборонна промисловість», які призвели до банкрутства боржника не винесено, при цьому на думку представника відсутній зв`язок між можливими кримінальними провадженнями та банкрутством ДП «Таско-Експорт».

Щодо тверджень апелянта стосовно проведення Державною інспекцією впродовж 2014-2015 років ревізії ДК «Укроборонпром», то представник зазначає, що вказана інформація Банку надана зі статей журналів. Водночас, яким чином ревізія господарської діяльності Концерну пов`язана з банкрутством ДП «Таско-Експорт» апелянтом також не доведено. Представник наголошує, що проведення ревізії ДК «Укроборонпром» та виявлення порушень фінансово-господарської діяльності не свідчить про вчинення винних дій, бездіяльності або умисного доведення боржника до банкруства.

Щодо покладення субсидіарної відповідальності, то представник АТ «Українська оборонна промисловість» зазначає, що арбітражним керуючим Пуговкіною А.В. в процедурі розпорядження майном, а потім в ліквідаційній процедурі був проведений фінансовий аналіз боржника за діючою методикою, наведеною в Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій у приховуванні банкрутств, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства від 19.01.2006 №14.

За висновками ознак фіктивного банкрутства, приховування банкрутства та дій з доведення до банкрутства не виявлено. Вказані висновки учасниками справи, комітетом кредиторів/кредиторами не оскаржувались, будь-яких сумнівів щодо недостовірності таких висновків комітетом кредиторів та іншими учасниками справи не висловлювалось.

Також, на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.10.2022 року у даній справі Міністерством юстиції України було проведено аналіз фінансово-господарського стану боржника щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Згідно зі звітом за результатами проведення такого аналізу Міністерством юстиції України також не встановлено ознак фіктивного банкрутства, приховування банкрутства та дій з доведення до банкрутства.

Таким чином, оскільки відсутні ознаки фіктивного банкрутства, приховування банкрутства та дії з доведення до банкрутства, ч. 1 ст. 215 Господарського процесуального кодексу України не передбачено покладення субсидіарної відповідальності.

На підставі викладеного, представник АТ «Українська оборонна промисловість» вважає, що судом першої інстанції законно відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності.

31.10.2023 року на електронну адресу суду від ліквідатора Пуговкіної А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Банку залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого суду - без змін.

В обґрунтуваннях поданого відзиву ліквідатор стверджує, що апелянтом не надано достовірних доказів, які б підтверджували його доводи про формальне виконання ліквідатором Пуговкіною А.В. покладених на неї обов`язків при проведенні ліквідаційної процедури боржника.

Ліквідатор наголошує, що всі викладені в апеляційній скарзі Банку факти, спростовуються офіційними документами, відповідями уповноважених органів, тощо, які були отримані ліквідатором в ході проведення ліквідаційної процедури, виконуючи повноваження ліквідатора.

З огляду на що, ліквідатор вважає, що судом першої інстанції винесене ухвалу від 12.06.2023 року з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року клопотання арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено сторін, що судове засідання призначене на 08.11.2023 року відбудеться в режимі відеоконференції.

08.11.2023 року в судовому засіданні оголошено перерву до 29.11.2023 року.

10.11.2023 року на електронну адресу від ліквідатора надійшли додаткові пояснення з додатками.

15.11.2023 року на електронну адресу суду від ліквідатора надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких ліквідатор наголошує, що останнім щомісячно, в строк до 10 числа, надавалась інформація про виконану роботу в процедурі ліквідації боржника за минулий період (про що вказано самим скаржником в апеляційній скарзі) та направлялась електронною поштою кредиторам.

Також ліквідатор стверджує, що Банк був проінформований про здійснення заходів щодо пошуку заставного майна до дати звернення зі скаргою на дії та бездіяльність ліквідатора, яка була подана до суду в день судового засідання- 12.06.2023 року.

Крім того, ліквідатор зазначає і про те, що 20.07.2022 року було проведено засідання комітету кредиторів боржника, за ініціативою кредитора Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, з оголошеним порядком денним: - доведення до відома кредиторів уточнюючого реєстру вимог кредиторів боржника із змінами станом на 19.07.2022 року з урахуванням правонаступництва та відсутності заставного майна заставного кредитора; - звітування ліквідатора боржника про виконану роботу в процедурі ліквідації; - розгляд питання доцільності притягнення до субсидіарної відповідальності колишнього директора ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт», на якому кредиторами було прийнято відповідні рішення.

Однак, представник Банку в засіданнях комітету кредиторів участі не брав, своїх заперечень не висував про підстави своєї неявки не повідомляв.

Таким чином, на підставі викладеного, ліквідатор вважає, що скарга Банку на дії/бездіяльність арбітражного керуючого Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора боржника є такою, що непідлягає задоволенню.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Остапенка О.М., Полякова Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2023 року справу №910/7041/20 за апеляційною скаргою АТ «Укрексімбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року прийнято до провадження у визначеному складі суду. Розгляд справи №910/7041/20 призначено на 10.01.2024 року.

04.12.2023 року на електронну адресу суду від апелянта надійшли заперечення щодо доводів ліквідатора, в яких апелянт зазначає, що ліквідатором не спростовані доводи скаржника про порушення положень абз. 1 ч. 1 ст. 6 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно невжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна боржника, що знаходиться у третіх осіб. Доводи Банку про порушення ліквідатором зазначених положень Кодексу України з процедур банкрутства є повністю обґрунтованими, а також про порушення ліквідатором положень п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12, абз. 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, що полягають у передчасності, формальності та неповноті звернення ліквідатора до суду з заявою про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Апелянт наголошує, що саме бездіяльність ліквідатора призводить до затягування ліквідаційної процедури, до збільшення витрат, завдання значних збитків кредиторів, оскільки кредиторські вимоги так і залишаються непогашеними, натомість додаються витрати щодо сплати винагороди ліквідатору та інших витрат у справі про банкрутство, що також призводить до порушення встановлених Кодексом України з процедур банкрутства строків проведення ліквідаційної процедури, тягне за собою довготриваючу процедуру ліквідації боржника, що порушує права не тільки Банку як заставного кредитора, а також і інших кредиторів.

10.01.2024 року представники сторін, які з`явилися в судове засідання надали усні пояснення.

10.01.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Згідно зі ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено місцевим судом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про власне банкрутство.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2020 року було відкрито провадження у справі про банкрутство ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт», введено процедуру розпорядження майном ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт», призначено розпорядником майна ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт» арбітражну керуючу Пуговкіну А.В. Вирішено інші процесуальні питання.

Ухвалою попереднього засідання суду від 13.01.2021 року було визнано конкурсними кредиторами ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна фірма «ТАСКО-Експорт»: АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 4 204,00 грн - перша черга; Головне управління ДПС у м. Києві на загальну суму 1 315 654,56 грн, а саме: 4 204,00 грн - перша черга; 50 649,91 грн - друга черга; 973 566,87 грн - третя черга; 287 233,78 грн - шоста черга; ОСОБА_1 на суму 101 684,64 грн - перша черга, окремо внесено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги АТ «Державний експортно-імпортний банк України» на суму 2 098 648,03 грн як такі, що забезпечені заставою майна боржника, зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражну керуючу Пуговкіну А.В. сформувати реєстр вимог кредиторів відповідно до ухвали попереднього засідання у справі. Вирішено інші процесуальні питання.

Постановою господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року було припинено процедуру розпорядження майном ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт», припинено повноваження розпорядника майна ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт»- арбітражної керуючої Пуговкіної А.В., визнано банкрутом ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт», відкрито ліквідаційну процедуру ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» строком на 12-ть місяців, призначено ліквідатором ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторговельна» фірма «ТАСКО-Експорт» арбітражну керуючу Пуговкіну А.В. Вирішено інші процесуальні питання.

22.12.2022 року від арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. надійшла заява про притягнення органу, уповноваженого управляти майном ДП ЗТФ «Таско-Експорт», до субсидіарної відповідальності.

12.06.2023 року від АТ «Укрексімбанк» надійшла скарга на дії та бездіяльність ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року у справі №910/7041/20 відмовлено ліквідатору банкрута арбітражній керуючій Пуговкіній А.В. у задоволенні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності органу, уповноваженого управляти майном ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «Таско-експорт». Скаргу АТ Укрексімбанк» на дії /бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» - відхилено. Вирішено інші процесуальні питання.

Місцевий суд, обґрунтовуючи ухвалу в частині відмови ліквідатору Пуговкіній А.В. у задоволенні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності органу, уповноваженого управляти майном ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «Таско-експорт», дійшов висновку, що ліквідатором банкрута не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю органу, уповноваженого управляти майном - ДК «Укроборонпром» та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів). Зазначений обов`язок діючим законодавством покладається на ліквідатора банкрута.

Обґрунтовуючи ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року у справі №910/7041/20 в частині відхилення скарги АТ «Укрексімбанк» на дії /бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт», місцевий суд зазначив, що Банком не надано належних та достатніх доказів на підтвердження таких обставин.

Переглядаючи в апеляційному порядку підставність винесення ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній АТ «Укрексімбанк» частині, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основні зауваження Банку щодо дій, а в більшості бездіяльності ліквідатора зводяться до невчинення останнім всієї повноти дій щодо розшуку заставного майна банку.

Банк наголошує, що арбітражною керуючою Пуговкіною А.В. не вчинено жодних дій задля встановлення активів (заставного майна) боржника.

Розглядаючи скаргу в цьому контексті колегія суддів вважає за необхідне дослідити вид спірного заставного майна, підстави та порядок передачі боржником вказаного майна в заставу Банку та відповідно умови за яких вказане майно прийнято Банком в заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з кредиторською заявою до боржника АТ «Укрексімбанк» зазначав, що у 2010 році, між Банком та ДП «ЗФ «ТАСКО-Експорт» укладено наступні договори: - договір про надання контргарантії № 151110G17 від 05.03.2010 року зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G17); - договір про надання контргарантії №151110G23 від 01.03.2010 року зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G23); - договір про надання контргарантії № 151110G24 від 01.03.2010 року зі змінами та доповненнями (Договір контргарантії- G24).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Договорів контргарантії за погодженням між сторонами та на умовах Договорів контргарантії Банк здійснює операцію з надання безумовної безвідкличної контргарантії на користь State Bank of India (надалі - Банк-гарант) та за дорученням, від імені і за рахунок Принципала звертається до Банку-гаранта з метою надання останнім гарантії на користь Міністерства Оборони Уряду Індія, Індія, Нью Делі (Бенефіціар). Сума контргарантій визначена пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Договорів контргарантії та становить:

- 58 961,66 дол. США за Договором контргарантії- G17;

- 32 994,31 дол. США за Договором контргарантії- G23;

- 42 834,38 дол. США за Договором контргарантії- G24.

Відповідно до пп. 3.3.1 п. 3.3 ст. 3 Договорів контргарантії було визначено термін дії контргарантії - до 14.08.2013.

Згідно з положеннями пп. 3.1.8 п. 3.1 ст. 3 Договорів контргарантії гарантійним випадком за Договором контргарантії є отримання Банком від Банку-гаранта вимоги, за якою Банк зобов`язаний сплатити Банку-гаранту кошти у розмірі платежу, що не перевищує розміру, гарантованого Контргарантією.

Так, AT «Укрексімбанк» отримано від Банку-гаранта вимоги, в яких зазначено про отримання Банком-гарантом від Бенефіціара вимоги платежу за гарантіями, що видані під Контргарантії за Договорами контргарантії на суми 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США.

Отже, настали гарантійні випадки за Договорами контргарантії та у Банку виник обов`язок сплати на користь Банку-гаранта грошових коштів у розмірі 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США.

На виконання умов, передбачених пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Договорів контргарантії Банк у зв`язку з настанням гарантійних випадків повідомив Принципала про отримання відповідних вимог.

На підставі вимог та в порядку, передбаченому умовами Договорів контргарантії, AT «Укрексімбанк» здійснив сплату коштів у сумі 58 961,66 доларів США, 32 994,31 доларів США та 42 834,38 доларів США на користь Банку-Гаранта.

У зв`язку з невиконанням Принципалом своїх зобов`язань за Договорами контргарантії, Банком було подано до господарського суду міста Києва позовні заяви про стягнення відповідної заборгованості.

За результатами розгляду позовних вимог Банку господарським судом міста Києва постановлено наступні рішення:

- рішення від 17.06.2014 року у справі № 910/3420/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G23, а саме: 32 994,31 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 4 153,63 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 2 051, 18 грн - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати комісії за управління контргарантією; 2 485,57 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 123,32 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 158,72 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 558,64 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми основного боргу; 28,05 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми процентів; 37,70 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 13,05 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 6 494,53 грн - суми судового збору;

- рішення від 14.04.2014 року у справі №910/3417/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G24, а саме: 4 102, 58 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 557,82 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 2 611,46 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 97,34 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 173,53 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 581,99 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми основного боргу; 20,89 доларів США - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми процентів; 39,11 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 ЦК України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 16,94 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 827,00 грн - суми судового збору;

- рішення від 12.05.2014 року у справі № 910/3429/14 про стягнення заборгованості за Договором контргарантії G17, а саме: 5 647,22 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати основного боргу; 767,85 доларів США - заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань щодо сплати процентів; 3 571,74 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасне погашення основного боргу; 128,07 доларів США - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату процентів; 238,84 грн - пені, нарахованої за несвоєчасну сплату комісії за управління контргарантією; 796,28 доларів США 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України від простроченої суми основного боргу; 30,04 доларів США 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України від простроченої суми процентів; 53,82 грн - 3% річних згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України від простроченої суми комісії за управління контргарантією; 11,47 грн - втрат від інфляції у зв`язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за комісією за управління контргарантією; 1 819, 65 грн - суми судового збору.

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G23 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z43 від 01.03.2010 року із змінами і доповненнями (Договір застави-1).

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії-G24 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z135 від 06.08.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-2);

- договір застави № 151110Z42 від 01.03.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-3).

У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Договором контргарантії G17 між Банком та Боржником укладено:

- договір застави № 151110Z50 від 09.03.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-4);

- договір застави № 151110Z145 від 30.08.2010 із змінами і доповненнями (Договір застави-5).

Договір застави-1, Договір застави-2, Договір застави-3, Договір застави-4 та Договір застави-5 далі по тексту разом вказуються - Договори застави.

Відповідно до п. 1.1 Договорів застави, заставою за кожним окремим Договором застави забезпечуються вимоги Банку, що виникають з Договорів гарантії (визначені в Договорах застави як Кредитні договори) з усіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені на визначених Кредитними договорами умовах, з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов Кредитного договору.

Предметом Договору застави-1 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 659 886,25 доларів США.

Предметом Договору застави-2 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця від 05.08.2010 № 28710W451.

Предметом Договору застави-3 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 856 687,65 доларів США.

Предметом Договору застави-4 (п. 1.2.) є майнові права, що виникнуть у майбутньому за контрактом на суму 1 179 233,13 доларів США.

Предметом Договору застави-5 (п. 1.2.) є право вимоги коштів з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого відповідно до договору довгострокового банківського вкладу із сплатою процентів щомісяця від 27.08.2010 № 28710W474.

Згідно з п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-1, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-2, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-3, п. 1.6, п. 2.1.5 Договору застави-4, п. 1.5, п. 2.1.5 Договору застави-5 у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання Заставодавцем відповідних положень Договорів застави, Банк має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок Предмета застави переважно перед іншими кредиторами.

Тобто, фактично, заставним майном на розшуку якого наполягає Банк є грошові кошти, які мають надійти на рахунки боржника за виконання контрактів з Міністерством Оборони Уряду Індії, а також грошові кошти, що знаходяться на депозитних рахунках, відкритих боржником в АТ «Укрексімбанк».

Згідно даних ліквідатора контракти не виконані, боржник своїх зобов`язань з поставки товару не виконав і відповідно коштів на виконання таких контрактів не надходило.

Факт ненадходження коштів на рахунки боржника не заперечується і самим Банком.

Тобто, Банк підтверджуючи факт ненадходження коштів за вказаними контрактами на рахунки, відкриті в відділенні самого апелянта , що теоретично підтверджує відсутність предмету застави, наполягає на вчиненні ліквідатором дій щодо розшуку вказаних активів та дослідженні обставин щодо виконання контрактів.

Під час судового розгляду кредитором АТ «Укрексімбанк» акцентовано увагу суду щодо відсутності інформації про виконання/невиконання контрактів, які є предметом забезпечення, на наявності вини осіб, на яких може бути покладена субсидіарна відповідальність, згідно норм Кодексу України з процедур банкрутства.

З метою з`ясування питання щодо відсутності у боржника предметів застави ліквідатором були направлені запити до засновника та органу, уповноваженого управляти державним майном, а саме до ДК «Укроборонпром» вих..№251/01-21 від 18.10.2021 року та ДК «Укрспецекспорт» вих..№250/01-21 від 18.10.2021 року щодо надання інформації про виконання ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» контракту №РС23(2008) А/15267/РРО-3(і) від 24.07.2009 року; контракту №РС25(2008) А/15267/РРО-3 від 21.12.2009 року; контракту №РС72(2008) А/15267/РРО-3 від 30.11.2009 року, укладених між принципалом та президентом Індії, представленим Міністерством Оборони, Урядом Індії, Індія, Нью Делі.

З відповіді ДК «Укроборонпром» вих.. №UOP 4.5-9837 від 11.11.2021 року вбачається, що ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» включене до складу ДК «Укроборонпром» на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1221 «Про утворення ДК «Укроборонпром». Укладення контрактів №РС23(2008) А/15267/РРО-3(і) від 24.07.2009 року; №РС25(2008) А/15267/РРО-3 від 21.12.2009 року; №РС72(2008) А/15267/РРО-3 від 30.11.2009 року відбулося до фактичного утворення Концерну, здійсненого на підставі Постанови.

Повноваження щодо погодження Концерном встановлення рівня зовнішніх цін уповноваженими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності під час проведення зовнішньоторговельних операцій з товарами військового призначення були делеговані Концерну Кабінетом Міністрів України, відповідно, також, після укладення перелічених вище контрактів - з 28.07.2012 року.

Отже, інформація про виконання вказаних контрактів у Концерну відсутня.

ДК «Укрспецекспорт» у своїй відповіді (вих.. USE -13.1-14953 від 08.11.2021 року) зазначає, що відповідно до повноважень, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.1996 року №1247 «Питання Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення» та затвердженого нею Статусу, у 2011 році ДК «Укрспецекспорт» було прийнято рішення передати подальше виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених з контрагентами Республіки Індія, а також зобов`язань, пов`язаних з їх виконанням, та всі первинні документи, що стосуються цих угод, від Підприємства та Державного госпрозрахункового зовнішньоторговельного підприємства «Спецтехноекспорт» (надалі по тексту - ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт»).

Враховуючи відповідь ДК «Укрспецекспорт» (вих.. USE -13.1-14953 від 08.11.2021 року), ліквідатор звернулася до ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» із запитом (вих.. №286/-1-21 від 18.11.2021 року) щодо надання інформації про виконання ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» контракту №РС23(2008) А/15267/РРО-3(і) від 24.07.2009 року; контракту №РС25(2008) А/15267/РРО-3 від 21.12.2009 року; контракту №РС72(2008) А/15267/РРО-3 від 30.11.2009 року, укладених між принципалом та президентом Індії, представленим Міністерством Оборони, Урядом Індії, Індія, Нью Делі.

У відповіді (вих..№31.35/1135/9986-21 від 15.12.2021 року) ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» повідомило ліквідатора, що за реквізитами, вказаними у запиті ліквідатора, контракти на Підприємстві не обліковуються. Інформація про стан виконання контрактів у Підприємства відсутня.

Крім того, до Державної аудиторської служби України було направлено запит (вих.. №118/01-21 від 28.04.2023 року) про надання інформації.

Не отримавши відповіді, ліквідатором повторно направлено запит (вих.. №146/01-21 від 25.05.2023 року) та отримано відповіді: - вих№000800-14/5574-2023 від 16.05.2023 року, з якої вбачається, що Державна аудиторська служба України протягом 2009-2020 років аудиту на ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» не проводила; - вих..№001200-16/6230-2023 від 31.05.2023 року про те, що протягом 2009-2020 років аудити Державна аудиторська служба України на ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» не проводила.

В даному випадку ліквідатор наголошує, що офіційна відповідь Державної аудиторської служби на запит ліквідатора боржника спростовує твердження Банку щодо виявлення Державною аудиторською службою впродовж 2014-2016 років витрат боржника на суму 533 млн. грн..

Також матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором боржника було направлено запит (вих.. №117/01-21 від 28.04.2023 року) до Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про надання інформації про порушення кримінальних справ відносно керівників боржника ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» або

ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» та було отримано відповідь (вих..№935ВИХ23 від 09.05.2023 року) про те, що Київською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону нагляд у кримінальних провадженнях цієї категорії не здійснюється.

З огляду на отриману відповідь Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, ліквідатором боржника 02.06.2023 року направлено запит (вих.. №155/01-21 від 02.06.2023 року) до Генеральної прокуратури України та отримано відповідь (вих.. №25/3-1141ВИХ-23 від 19.06.2023 року), в якій зазначено, що за результатами опрацювання даних Реєстру, кримінальні провадження, в яких містяться відомості про можливе застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб - боржника, станом на 15.06.2023 року не встановлено.

16.12.2022 року ліквідатором боржника до Головного управління Національної поліції в місті Києві була направлена заява про вчинення кримінального порушення за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України, яка обґрунтована тими обставинами, що станом на теперішній час місцезнаходження заставного майна (права вимоги за контрактом №РС23(2008) А/15267/РРО-3(і) від 24.07.2009 року; №РС25(2008) А/15267/РРО-3 від 21.12.2009 року; №РС72(2008) А/15267/РРО-3 від 30.11.2009 року, укладених між ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт» та президентом Індії, представленим Міністерством Оборони, Урядом Індії, Індія, Нью Делі, ліквідатору невідомо; натомість кредитор АТ «Укрексімбанк» не володіє інформацією, чи були виконані перелічені контракти, чи надходили кошти за виконання контрактів на рахунки Принципала, що має ознаки кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України.

В зв`язку з неотриманням своєчасної відповіді від Головного управління Національної поліції в місті Києві ліквідатором боржника подана скарга на бездіяльність слідчого вих.. №01-01/21 від 02.01.2023 року до Голосіївського районного суду міста Києва.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16.02.2023 року у справі №752/130/23 скаргу ліквідатора боржника задоволено. Вирішено інші процесуальні питання.

02.03.2023 року до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ліквідатором боржника було направлено запит про виконання вимог ухвали суду від 16.02.2023 року у справі №752/130/23.

Відповіді не отримано.

24.04.2023 року ліквідатор особисто звернулася до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, внаслідок чого було отримано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з номером кримінального провадження 1202310501000072.

Після винесення постанови дізнавачем відділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 19.05.2023 року про закриття кримінального провадження, до Голосіївської окружної прокуратури міста Києва була подана скарга.

В зв`язку з неотриманням відповіді на скаргу, до Прокуратури подано запит щодо наслідків розгляду скарги.

Ліквідатором від Голосіївської окружної прокуратури міста Києва отримано відповідь, з якої вбачається, що постанова про закриття кримінального провадження від 19.05.2023 року скасована, матеріали кримінального провадження скеровано до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для здійснення подальшого досудового розслідування.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що вищевикладене спростовує доводи апелянта, щодо формального виконання арбітражною керуючою Пуговкіною А.В. обов`язків ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт».

Крім того, Банком не вказано, які саме дії необхідно вчиняти ліквідатору щоб знайти заставне майно - грошові кошти, які мали надійти на рахунки боржника в відділення самого апелянта, при тому, що ці кошти на рахунки не надходили.

Щодо перевірки, яка проведена Департаментом з питань банкрутства Міністерства юстиції України, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) була проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності ліквідатора Пуговкіної А.В.

За результатами перевірки були складені наступні документи: Довідка про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора Пуговкіної А.В. від 16.12.2022 року №32-Д; Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності ліквідатора Пуговкіної А.В. від 27.12.2022 року №32-А разом з Розпорядженням про усунення виявлених порушень від 28.12.2022 року №320-Р.

Арбітражною керуючою Пуговкіною А.В. надано пояснення та підтверджуючі документи на виконання вимог органу юстиції, за наслідками розгляду яких складено Висновок про виконання розпорядження про усунення виявлених порушень від 21.03.2023 року №20-ВР, яким встановлено, що надані арбітражною керуючою Пуговкіною А.В. пояснення та документи підтверджують виконання нею Розпорядженням про усунення виявлених порушень від 28.12.2022 року №320-Р в повному обсязі.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо того, що судом першої інстанції правомірно відмовлено Банку в задоволенні скарги на дії /бездіяльність арбітражної керуючої Пуговкіної А.В. під час виконання повноважень ліквідатора ДП ДК «Укрспецекспорт» ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «ТАСКО-експорт», доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.

Щодо оскарження Банком ухвали господарського суду міст Києва від 12.06.2023 року у частині відмови ліквідатору банкрута арбітражній керуючій Пуговкіній А.В. у задоволенні заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності органу, уповноваженого управляти майном ДП «Зовнішньоторгівельна фірма «Таско-експорт», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, уведеного в дію 21.10.2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господасрького кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналіз положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що у ній закріплено припис, згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: засновники (учасники, акціонери); керівники боржника; інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора банкрута.

Отже, для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор банкрута має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Однак, як вбачається із заяви Пуговкіної А.В. , ліквідатором банкрута не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю органу, уповноваженого управляти майном - ДК «Укроборонпром» та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів). Зазначений обов`язок діючим законодавством покладається на ліквідатора банкрута.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини та з урахуванням наданих ліквідатором банкрута доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції отримавши заяву ліквідатора, повинен був визнати факт її подання зловживанням процесуальними правами та залишити подану заяву без розгляду на підставі ч.3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, відхиляються судом апеляційної інстанції.

В даному випадку ліквідатором подано заяву про покладення субсидіарної відповідальності у відповідності до повноважень наданих ліквідатору ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, при цьому ліквідатор виступаючи заявником має право визначати обґрунтування поданої заяви та подавати докази на її обґрунтування.

В межах доводів та доказів суд першої інстанції розглянув заяву ліквідатора та прийняв рішення про відмову в її задоволенні.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства правом звернення до суду з заявами про покладення субсидіарної відповідальності наділені також і кредитори боржника, що відповідно не позбавляє Банк подати окрему заяву за наявності обставин про які не було зазначено ліквідатором та які не були досліджені судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваних частинах прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування ухвали не вбачається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права місцевим судом.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 269, ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укрексімбанк» на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року у справі №910/7041/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року у справі №910/7041/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7041/20 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано 02.02.2024 року

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді Б.М. Поляков

О.М. Остапенко