Постанова

від 06.02.2024 по справі 904/1344/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1344/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Чередко А.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р.

(суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

до Відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН УКРАЇНА"

Відповідача - 2 - ОСОБА_1

про солідарне стягнення боргу за банківською гарантією

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН УКРАЇНА" та ОСОБА_1 , про стягнення солідарно з Відповідачів борг, у розмірі 45 000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН УКРАЇНА" Договору про надання Банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021р., ОСОБА_1 Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021р..

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН Україна"та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" 45 000,00 грн. основного боргу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІССЕН Україна" на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" 1 342,00 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" 1 342,00 грн. судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі № 904/1344/23.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було порушено право Відповідача-2 ОСОБА_1 на подання відзиву на позовну заяву, оскільки судом не було враховано, шо останній день на подання відзиву припав на 03.10.2023р. і шо потрібно додатково врахувати приблизно 2-5 днів, поки Укрпошта доставить в приміщення суду поштове направлення, а отже судом було порушено право на захист прав та інтересів Відповідача-2.

Скаржник також посилається на те, що Позивач не довів того, що вимога від Беніфіціара була отримана ОСОБА_1 відповідно до процедури, яка визначена Договором поруки.

Крім того, Скаржник зазначає, що до умов Банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021р., письмова вимога Бенефіціара про сплату грошової суми повинна бути підписана уповноваженою особою Беніфіціара та завірена печаткою Бенефіціара. Як вбачається із наданих доказів в матеріалах справи відсутні докази повноваженнь представника Позивача, зокрема: Андрія Денисенко, які б підтверджували право даної особи на підпис Вимоги від 23.02.2023р, яка направлялася сторонам. До того ж, зобов`язання Гаранта перед Бенефіціаром за цією Гарантією закінчується 20 червня 2022 року. Відповідно до умов Банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021р., зазначено, що ця Гарантія набуває чинності з дати видачі та діє до « 20» червня 2022 року, включно. Тому, Скаржник вважає, що будь-яка вимога повинна бути отримана Гарантом не пізніше вищевказаної дати, після настання якої ця Гарантія втрачає чинність незалежно від того, чи буде вона повернута для анулювання, чи ні. Зобов`язання Гаранта за цією Гарантією закінчуються також у разі закінчення строку дії Гарантії.

Скаржник зауважує на тому, що повідомлення-вимога № 03-9/02/1604 від 28.06.2022р. була направлена 28.06.2022р., вже після спливу строку Банківської гарантії.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі № 904/1344/23 залишити без змін.

В обгрунтування своїх заперечень, Позивач зазначає на тому, що Суд та Позивач направляли поштову кореспонденцію до Відповідачів виключно на адреси зазначені у ЄДРЮО ФОП та громадських формувань та Договорі поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021 року (стосовно Відповідача 2).

Позивач звертає увагу на те, що Банк набуває право вимагати від поручителя борг при умові направлення йому вимог, а поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання з моменту отримання вимоги не пізніше 7-ми днів, тому, напевно вважає, що Банк не довів отримання ОСОБА_1 вимоги Бенефіціара але поручитель і не має отримувати Вимоги Бенефіціара АТ «Укргазвидобування», лише має отримати Вимогу від Банку про відшкодування боргу за гарантією відповідно до умов Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021 р., що і було зроблено.

Крім того, Позивач повідомляє, що у даній справі № 904/1344/23 не вирішується питання чинності чи не чинності Банківської гарантії № 14922/21-ГВ- від 11.08.2021 р., а предметом розгляду цієї справи є стягнення фактично сплаченої гарантійної суми на підставі ст. 569 ЦК України, тому, на думку Позивача, твердження Відповідача -2 про те, що Договір про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021 р. стає неукладеним в силу внесених у нього змін є надуманим та безпідставним. Відповідно до п. 1.2. Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021р., Поручитель відповідає перед Кредитором/Гарантом у повному обсязі.

Позивач вказує на те, що особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов`язання, що забезпечується гарантією. Гарантійне зобов`язання носить самостійний, автономний характер по відношенню до основного зобов`язання. Таким чином, Відповідач 1 та Відповідач 2 були належним чином повідомлені про отримання Банком Вимоги Бенефіціара про сплату гарантійної суми за Банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р., обізнані з умовами Банківської гарантії щодо строків оплати гарантійної суми на виконання Вимоги Бенефіціара, безпідставно не реагують на отримані Вимоги від Позивача про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми, які направляються на адреси, зазначені в укладених з Відповідачем 1 та Відповідачем 2 договорах, є усі законодавчо визначені підстави для задоволення позову та стягнення солідарно з Відповідача 1 та Відповідача 2 фактично сплаченої гарантійної суми.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/1344/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі №904/1344/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

22.11.2023р. матеріали справи № 904/1344/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2023р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі № 904/1344/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів: сплати судового збору, у розмірі 4026,00 грн. та докази надсилання Позивачу та Відповідачу-1 (АТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "ВІССЕН УКРАЇНА") копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у їх відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Зупинено дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі № 904/1344/23, на підставі ч. 5 ст. 262 ГПК України, у зв`язку з поновленням строку на подання апеляційної скарги.

7. Встановлені судом обставини справи

05.08.2021р. між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (Гарант) та ТОВ "ВІССЕН УКРАЇНА" (Принципал) уклали Договір про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ (Договір), за п. 1.1. якого, сторони визначають, що Гарант надає за заявою Принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (Гарантія), а саме Договору, укладеного між АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (Бенефіціар) та Принципалом який став переможцем конкурсних торгів, згідно оголошення № UA-2021-05-31-006601-b на закупівлю "Код ДК 021:2015 42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації (Фільтра в асортименті)", що підтверджується протоколом № ПГВ 21Т-131 Засідання Тендерного комітету філії ГПУ "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (код за ЄДРПОУ: 00153100), про визначення процедури відкритих торгів від 29.07.2021р..

Гарантія видається Гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань № 4922/21-ГВ на суму 45000,00 грн., яка є невід`ємною частиною цього Договору, права та обов`язки за якою не можуть бути передачі іншій особі (п. 1.2. Договору).

Строк дії Гарантії: до 20 червня 2022 р., включно (п. 1.3. Договору).

Сторони визначають, що за надання Гарантії Принципал повинен у строк до 10.08.2021 р. сплатити на рахунок Гаранта винагороду в розмірі 1 900,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк інвестицій та заощаджень", код банку 380281, код ЄДРПОУ 33695095 (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору, неналежне виконання Принципалом зобов`язань по цьому Договору забезпечується: всім належним Принципалу майном та коштами, на які можу бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України; неустойкою, передбаченою цим Договором; порука ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно з підп. 3.4.2. п. 3.4. Договору, з підписанням цього Договору Принципал зобов`язується протягом 2 банківських днів з моменту сплати Гарантом грошових коштів по Гарантії на вимогу Бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від Гаранта відповідної вимоги відшкодувати Гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним): а) суми, фактично сплачені Гарантом Бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією; б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; в) судові витрати, понесені Гарантом за Гарантією.

Сторони домовились, що датою отримання Принципалом відповідної вимоги Гаранта вважається дата передачі Гарантом відповідної вимоги до відділення поштового зв`язку для відправлення Принципалу на адресу, зазначену в цьому Договорі, або дата, зазначена Принципалом або уповноваженою ним особою на другому примірнику відповідної вимоги, під час безпосереднього отримання.

Керуючись ч. 6 ст. 231 ГК України, сторони домовились, що в разі порушення Принципалом строків відшкодування Гаранту витрат по Гарантії, передбачених п. 3.4.2. даного Договору, Принципал сплачує Гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, до повного виконання зобов`язання (п. 4.2. Договору).

Сторони встановлюють, що Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до Гаранта з боку Бенефіціара після закінчення строку дії Гарантії (п. 6.1. Договору).

05.08.2021р. АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) уклали Договір поруки №14922/21-ГВ-П (Договір поруки), за п. 1.1. якого згідно з цим Договором Поручитель зобов`язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення Боржником, яким є ТОВ "ВІССЕН Україна", взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з Договору про надання банківської гарантії №14922/21-ГВ від 05.08.2021р., укладеного між Кредитором та Боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені укладені в подальшому.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки, порукою, що надається за цим Договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань (далі-забезпечені порукою зобов`язання):

2.1.1. відшкодування Кредитору в повному обсязі всіх витрат, понесених Кредитором у зв`язку з виконанням банківської гарантії №14922/21-ГВ (далі-гарантія), виданої Кредитором на користь Бенефіціара (АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ");

2.1.2 відшкодування Кредитору фактично сплачених Кредитором Бенефіціару сум в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності Кредитора за гарантією, що складає 45 000,00 грн.;

2.1.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів сум, які підлягають сплаті Кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором;

2.1.4. відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених Кредитором за, у зв`язку та/або передбачених Кредитним договором, витрат Кредитора, пов`язаних з захистом Кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків Кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) Боржником умов кредитного договору;

2.1.5. виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат Кредитора, що випливають з кредитного договору.

Сторони домовились, що Поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для Боржника за кредитним договором (п. 2.4. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від Боржника та Поручителя разом так і від кожного окремо (п. 2.5. Договору поруки).

Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні Боржником забезпечених порукою зобов`язань в цілому (п. 2.6. Договору поруки ).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.2.7 Договору поруки).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору та всіх договорів, відповідно до яких забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором, та отримав їх копії, жодних заперечень, а також непорозумінь їх положень не має та повністю на них погоджується (п. 2.8 Договору поруки).

Згідно з п. 3.1 Договору поруки Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, витікають із кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання Боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення Поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому Договору не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника (п.3.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 8.4. Договору поруки цей Договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) Боржником зобов`язання, забезпеченого порукою (підп. 8.4.1. Договору поруки); погашення Поручителем у повному обсязі заборгованості Боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором (підп. 8.4.2. Договору поруки); якщо Кредитор протягом 10 років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за кредитним договором не пред`явить позову до Поручителя (підп.8.4.3. Договору поруки).

Згідно з п. 8.5 Договору поруки до правовідносин, пов`язаних з укладення та виконанням цього Договору застосовується позовна давність тривалістю у 10 років.

Відповідно до банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 11.08.2021 Гарант справжнім безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язується виплатити Бенефіціару на Вимогу будь-яку суму вказану в Вимозі Бенефіціара, що не перевищує (UAH/980/гривня) 45 000,00 грн., не пізніше 5 робочих днів з дати отримання Вимоги Бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення Принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.

Форма представлення:

У паперовій формі: рекомендованим листом або кур`єром;

та/або

В електронній формі: ключовими SWIFT повідомленням.

Для паперової форми: Вимога Бенефіціара до Гаранта про сплату грошової суми по цій гарантії має бути підписана уповноваженою особою Бенефіціара та завірена печаткою Бенефіціара. З метою ідентифікації банк Бенефіціара підтверджує дійсність підпису Бенефіціара на письмовій вимозі шляхом направлення ключованого повідомлення на SWIFT - адресу Гаранта.

Для електронної форми: передача вимоги здійснюється через банк Бенефіціара ключованим повідомленням SWIFT на нашу SWIFT- адресу BFISUAUK з цитуванням повного тексту вимоги Бенефіціара, включаючи відповідну дату виставлення вимоги. Дата отримання такого SWIFT повідомлення буде розглядатися як дата подання вимоги.

17.06.2023р. на адресу Банку через банк Бенефіціара надійшло ключове SWIFT повідомлення № ToPrintBFIS-4594-643496 від Бенефіціара АТ "Укргазвидобування" за Банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р. з вимогою сплатити гарантійну суму, у розмірі 45 000,00 грн., у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме: ТОВ "ВІССЕН Україна" порушено зобов`язання за Договором поставки, а саме порушено п. 5.1., 6.3.1., р. 6.3. Договору та п. 3 Специфікації № 1, оскільки станом на 13.06.2022р. поставка товару доставлена не в повному обсязі.

28.06.2022р. Позивач звернувся до Відповідача -1 з повідомленням-вимогою про отримання письмової вимоги за банківською гарантією від 11.08.2022р. № 14922/21-ГВ Бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми.

04.07.2022р. Позивач оплатив за гарантією на рахунок АТ "Укргазвидобування", що підтверджується платіжним дорученням № 91171 від 04.07.2022р., на суму 45 000,00 грн.

23.02.2023р. Позивач повторно звернувся до Відповідача-1 з вимогою № 05-1/02/549 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р., на виконання Договору про надання банківської гарантії.

В цей же день, Позивач звернувся до Відповідача -2 з вимогою № 05-1/02/550 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р. на виконання Договору про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021р. та Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021р..

За даними Позивача, зазначена вимога залишена Відповідачами без відповіді та задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення Позивачем до суду з відповідною позовною заявою.

За наслідками розгляду позову Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Причиною спору у даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав на порушення Відповідачами договірних зобов`язань щодо повернення суми гарантії, те, що порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а Відповідачами не надано належних та допустимих доказів виконання договірних зобов`язань за Договором про надання банківської гарантії або відсутності у Позивача підстав для виконання зобов`язань перед АТ "Укргазвидобування" за банківською гарантією.

За висновками суду, вимоги Позивача про стягнення з Відповідачів солідарно боргу в розмірі 45 000,00 грн. визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 200 ГК України, гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Положеннями ч. 4 ст. 200 ГК України передбачено, що до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 561 ЦК України передбачено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Згідно зі ст. 562 ЦК України, зобов`язання, гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Згідно з ч. 2 ст. 564 ЦК України, гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, бенефіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед бенефіціаром.

Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто, гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Так, приймаючи до уваги предмет та підстави позову, заперечення учасників справи, слід дослідити питання щодо належного пред`явлення бенефіціаром вимоги до банку-гаранта та щодо строку дії Гарантії.

Згідно зі ст. 568 ЦК України, зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Статтею 569 ЦК України визначено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначалось вище, 05.08.2021р. між АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (далі Гарант) та ТОВ "ВІССЕН УКРАЇНА" (далі Принципал) укладено Договір про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ (далі Договір), за п. 1.1. якого, сторони визначили, що Гарант надає за заявою Принципала банківську гарантію забезпечення виконання договору (надалі Гарантія), а саме Договору, укладеного між АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (надалі Бенефіціар) та Принципалом який став переможцем конкурсних торгів, згідно оголошення № UA-2021-05-31-006601-b на закупівлю "Код ДК 021:2015 42910000-8 Апарати для дистилювання, фільтрування чи ректифікації (Фільтра в асортименті)", що підтверджується протоколом № ПГВ 21Т-131 Засідання Тендерного комітету філії ГПУ "Полтавагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (код за ЄДРПОУ: 00153100) про визначення процедури відкритих торгів від 29.07.2021 р.

Гарантія видається Гарантом у вигляді Банківської гарантії забезпечення виконання зобов`язань № 4922/21-ГВ на суму 45 000,00 грн., яка є невід`ємною частиною цього Договору, права та обов`язки за якою не можуть бути передачі іншій особі (п. 1.2. Договору).

Строк дії Гарантії: до 20 червня 2022 р. включно (п. 1.3. Договору).

Сторони визначають, що за надання Гарантії Принципал повинен у строк до 10 серпня 2021 р. сплатити на рахунок Гаранта винагороду в розмірі 1 900,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Банк інвестицій та заощаджень", код банку 380281, код ЄДРПОУ 33695095 (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору неналежне виконання Принципалом зобов`язань по цьому Договору забезпечується: всім належним Принципалу майном та коштами, на які можу бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України; неустойкою, передбаченою цим Договором; порука ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно з підп. 3.4.2. п. 3.4. Договору, з підписанням цього Договору Принципал зобов`язується протягом 2 банківських днів з моменту сплати Гарантом грошових коштів по Гарантії на вимогу Бенефіціара (або на виконання рішення суду) та отримання від Гаранта відповідної вимоги відшкодувати Гаранту в повному обсязі всі витрати (включаючи, але не обмежуючись наступним):

а) суми, фактично сплачені Гарантом Бенефіціару в порядку та у випадках, передбачених Гарантією;

б) збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів;

в) судові витрати, понесені Гарантом за Гарантією.

Сторони домовились, що датою отримання Принципалом відповідної вимоги Гаранта вважається дата передачі Гарантом відповідної вимоги до відділення поштового зв`язку для відправлення Принципалу на адресу, зазначену в цьому Договорі, або дата, зазначена Принципалом або уповноваженою ним особою на другому примірнику відповідної вимоги, під час безпосереднього отримання.

Сторони встановили, що Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до дати проведення повного взаєморозрахунку між сторонами за умови відсутності будь-яких вимог до Гаранта з боку Бенефіціара після закінчення строку дії Гарантії (п. 6.1. Договору).

Як було вище зазначено, в якості забезпечення виконання ТОВ "ВІССЕН Україна" зобов`язань що витікають з Договору про надання банківської гарантії перед позивачем, 05.08.2021р. АТ "Банк інвестицій та заощаджень" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) уклали Договір поруки №14922/21-ГВ-П (далі Договір поруки), за п. 1.1. якого згідно з цим Договором Поручитель зобов`язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення Боржником, яким є ТОВ "ВІССЕН Україна", взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з Договору про надання банківської гарантії №14922/21-ГВ від 05.08.2021, укладеного між Кредитором та Боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені укладені в подальшому.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки порукою, що надається за цим Договором, забезпечується виконання наступних зобов`язань (далі-забезпечені порукою зобов`язання):

2.1.1. відшкодування Кредитору в повному обсязі всіх витрат, понесених Кредитором у зв`язку з виконанням банківської гарантії №14922/21-ГВ (далі-гарантія), виданої Кредитором на користь Бенефіціара (АТ "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ");

2.1.2 відшкодування Кредитору фактично сплачених Кредитором Бенефіціару сум в порядку та у випадках, передбачених гарантією, в межах загальної суми відповідальності Кредитора за гарантією, що складає 45 000,00 грн.;

2.1.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафів) та інших платежів сум, які підлягають сплаті Кредитору за умовами кредитного договору, у розмірі, строки на умовах та в порядку, що визначені кредитним договором;

2.1.4. відшкодування всіх можливих збитків та витрат, понесених Кредитором за, у зв`язку та/або передбачених Кредитним договором, витрат Кредитора, пов`язаних з захистом Кредитором своїх прав та/або пред`явленням вимог і отриманням виконання за кредитним договором, та збитків Кредитора, завданих внаслідок порушення (невиконання або неналежного виконання) Боржником умов кредитного договору;

2.1.5. виконання боржником інших умов кредитного договору та відшкодування інших витрат Кредитора, що випливають з кредитного договору.

Сторони домовились, що Поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для Боржника за кредитним договором (п. 2.4. Договору поруки).

Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі. Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право Кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від Боржника та Поручителя разом так і від кожного окремо (п. 2.5. Договору поруки).

Відповідальність Поручителя виникає як у випадку невиконання Боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні Боржником забезпечених порукою зобов`язань в цілому (п. 2.6. Договору поруки ).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами (п.2.7 Договору поруки).

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами кредитного договору та всіх договорів, відповідно до яких забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором, та отримав їх копії, жодних заперечень, а також непорозумінь їх положень не має та повністю на них погоджується (п. 2.8 Договору поруки).

Згідно з п. 3.1 Договору поруки Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання забезпечених порукою зобов`язань, витікають із кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання Боржником, передбачені кредитним договором зобов`язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов`язкового направлення Поручителю письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому Договору не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань Боржника (п.3.2. Договору поруки).

Відповідно до п. 8.4. Договору поруки цей Договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин: виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) Боржником зобов`язання, забезпеченого порукою (підп. 8.4.1. Договору поруки); погашення Поручителем у повному обсязі заборгованості Боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором (підп. 8.4.2. Договору поруки); якщо Кредитор протягом 10 років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за кредитним договором не пред`явить позову до Поручителя (підп.8.4.3. Договору поруки).

Згідно з п. 8.5 Договору поруки до правовідносин, пов`язаних з укладення та виконанням цього Договору застосовується позовна давність тривалістю у 10 років.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 ЦК України унормовано, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи викладене, відповідачі мають відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.

Відповідно до банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р., Гарант справжнім безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язується виплатити Бенефіціару на Вимогу будь-яку суму вказану в Вимозі Бенефіціара, що не перевищує (UAH/980/гривня) 45 000,00 грн., не пізніше 5 робочих днів з дати отримання Вимоги Бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення Принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.

Форма представлення:

У паперовій формі: рекомендованим листом або кур`єром;

та/або

В електронній формі: ключовими SWIFT повідомленням.

Для паперової форми: Вимога Бенефіціара до Гаранта про сплату грошової суми по цій гарантії має бути підписана уповноваженою особою Бенефіціара та завірена печаткою Бенефіціара. З метою ідентифікації банк Бенефіціара підтверджує дійсність підпису Бенефіціара на письмовій вимозі шляхом направлення ключованого повідомлення на SWIFT - адресу Гаранта.

Для електронної форми: передача вимоги здійснюється через банк Бенефіціара ключованим повідомленням SWIFT на нашу SWIFT- адресу BFISUAUK з цитуванням повного тексту вимоги Бенефіціара, включаючи відповідну дату виставлення вимоги. Дата отримання такого SWIFT повідомлення буде розглядатися як дата подання вимоги.

Матеріали справи свідчать, що 17.06.2023р. на адресу Банку через банк Бенефіціара надійшло ключове SWIFT повідомлення № ToPrintBFIS-4594-643496 від Бенефіціара АТ "Укргазвидобування" по Банківській гарантії № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р., з вимогою сплатити гарантійну суму, у розмірі 45 000,00 грн., у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме: ТОВ "ВІСЕЕН Україна" порушено зобов`язання за Договором поставки, а саме порушено п. 5.1., 6.3.1., р. 6.3. Договору та п. 3 Специфікації № 1, оскільки станом на 13.06.2022р. поставка товару доставлена не в повному обсязі.

28.06.2022р. Позивач звернувся до Відповідача-1 з повідомленням-вимогою про отримання письмової вимоги за банківською гарантією від 11.08.2021р. № 14922/21-ГВ Бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми.

04.07.2022р. Позивач оплатив за гарантією на рахунок АТ "Укргазвидобування" 45 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 91171 від 04.07.2022.

Згідно зі ст. 568 ЦК України, зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; закінчення строку дії гарантії; відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.

Статтею 569 ЦК України визначено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

23.02.2023р. Позивач повторно звернувся до Відповідача-1 з вимогою № 05-1/02/549 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р. на виконання Договору про надання банківської гарантії.

В матеріалах справи наявні також докази звернення Позивача в цей же день до Відповідача -2 з вимогою № 05-1/02/550 про відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021р. на виконання Договору про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021р. та Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021р..

Доказів відшкодування фактично сплаченої гарантійної суми за банківською гарантією № 14922/21-ГВ від 11.08.2021 на виконання Договору про надання банківської гарантії № 14922/21-ГВ від 05.08.2021 та Договору поруки № 14922/21-ГВ-П від 05.08.2021р. матеріали справи не місять.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем-1 свого зобов`язання колегія суддів погоджується з висновком суу першої інстанціїї про наявність правових підстав щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості, в сумі 45 000,00 грн..

Щодо доводів Скаржника про порушення судом норм процесуального права, яке полягало у порушенні права Відповідача-2 на подання відзиву на позовну заяву колегія суддів зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Колегія суддів вважає оскаржуване судом рішення правильним по суті, процесуальні порушення, які є обов`язковою умовою для скасування судового рішення по справі не встановлені, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційний судом та спростовуються вищевикладеним.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача-2.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі № 904/1344/23 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Апелянта ОСОБА_1 .

Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023р. у справі № 904/1344/23, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.11.2023р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В.Чус

СуддяА.Є.Чередко