Рішення

від 06.02.2024 по справі 904/6397/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024м. ДніпроСправа № 904/6397/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)

до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за послуги розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної електричної енергії за договором про постачання електроенергії №061402 від 12.08.1997, договором про постачання електричної енергії № 46 від 15.02.2010 та публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 60 781 грн. 24 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (далі - відповідач) заборгованість за послуги розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної електричної енергії за договором про постачання електроенергії № 061402 від 12.08.1997, договором про постачання електричної енергії № 46 від 15.02.2010 та публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 60 781 грн. 24 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу та становить:

- 49 497 грн. 62 коп. - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807, надані у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року;

- 950 грн. 00 коп. - заборгованість за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514, надані у період з березня по вересень 2023 року;

- 10 333 грн. 62 коп. - заборгованість за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, надані у грудні 2022 року та у період з лютого по вересень 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електроенергії № 061402 від 12.08.1997, договором про постачання електричної енергії № 46 від 15.02.2010 та публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в частині повного та своєчасного розрахунку за надані позивачем: 1) у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 49 497 грн. 62 коп.; 2) у період з березня по вересень 2023 року послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 950 грн. 00 коп. та 3) у грудні 2022 року та у період з лютого по вересень 2023 року послуги з перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 10 333 грн. 62 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 12.12.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 65374/23 від 22.12.2023), в якому він у повному обсязі визнає заявлену позивачем до стягнення з відповідача суму заборгованості та вказує про таке:

- 12.08.1997 ПАТ "АК "Дніпроавіа" та АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" укладено договір про постачання електричної енергії № 061402, за умовами якого позивач зобов`язався продавати відповідачу електричну енергію, для забезпечення потреб електроустановок споживача (ПАТ "АК "Дніпроавіа");

- 15.02.2010 сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 46, також, відносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг розподілу електричної енергії та послуг перетікання реактивної електричної енергії врегульовано договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів;

- позивачем заявлено до стягнення заборгованість з оплати за надані позивачем послуги: 1) з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807 у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року на суму 49 497 грн. 62 коп.; 2) з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514 у період з березня 2023 року по вересень 2023 року на суму 950 грн. 00 коп.; 3) з перетікання реактивної електричної енергії у період з лютого 2023 року по вересень 2023 року на суму 10 333 грн. 62 коп., що разом складає 60 781 грн. 24 коп.

- відповідач у повному обсязі визнає вказані суми заборгованості.

Від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. суду № 65376/23 від 22.12.2023), в якій він просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області рівними платежами строком на 1 рік. Подана заява обґрунтована наступним:

- ПАТ "АК "Дніпроавіа" в жодному разі не ухиляється від виконання свого зобов`язання перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", має намір сплатити всю суму боргу, однак з поважних причин перебуває у надзвичайно скрутному фінансовому становищі та не має об`єктивної можливості здійснити сплату суми заборгованості та судового збору одноразово, а відтак вимушено звертається із заявою про розстрочення виконання рішення та при розгляді даної заяви просить суд врахувати наведені ним у заяві обставини;

- основним видом господарської діяльності ПАТ "АК "Дніпроавіа" є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, оскільки з жовтня 2017 року компанія припинила здійснення пасажирських перевезень авіаційним транспортом. ПАТ "АК "Дніпроавіа" здійснює свою господарську діяльність на території Міжнародного аеропорту "Дніпро", де розташовані майже усі належні ПАТ "АК "Дніпроавіа" на праві власності об`єкти нерухомості, також діяльність компанії переважно та нерозривно пов`язана з підприємствами транспортного сектору економіки, а саме галуззю цивільної авіації;

- ПАТ "АК "Дніпроавіа" при здійсненні своєї господарської діяльності завжди вживає усіх заходів для своєчасної оплати за спожиті енергоносії та недопущення виникнення заборгованості по цим зобов`язанням. Загальновідомим є факт військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/22 "Про введення воєнного стану в Україні". У частині областей України були розпочаті та наразі ведуться активні бойові дії. У зв`язку з цим, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє - Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.11.2023 № 734/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб. У зв`язку з фактами військової агресії Російської Федерації проти України та загрозами для безпеки польотів та безпеки цивільної авіації, 24.02.2022 року з 00.45 utc (2.45 за київським часом) Об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України згідно з вимогами Повітряного кодексу України та положення про використання повітряного простору України вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. У зв`язку з цим авіаперевізниками були скасовані усі авіарейси з/до Міжнародного аеропорту "Дніпро" та більшість підприємств - контрагентів ПАТ "АК "Дніпроавіа" зупинили свою діяльність. Хоча на території міста Дніпро та Дніпровського району Дніпропетровської області і не здійснювалися активні бойові дії, місто та район не перебували в оточенні або окупації, об`єкти критичної та цивільної інфраструктури, які перебувають на даний території, піддавалися масованим ворожим атакам;

- з початку військової Російської Федерації проти України територія Міжнародного аеропорту "Дніпро", де розташовані майже всі належні ПАТ "АК Дніпроавіа" на праві власності об`єкти нерухомості, неодноразово (серед іншого, 24.02.2022, 15.03.2022, 10.04.2022, 22.05.2023) піддавалася атакам з боку ворога (балістичними та крилатими ракетами, дронами-камікадзе), внаслідок чого спричиненні значні руйнування, в тому числі і належним ПАТ "АК "Дніпроавіа" об`єктам нерухомості. Так, внаслідок неодноразових ворожих атак знищено будівлю терміналу, пошкоджено злітно-посадкову смугу, інфраструктуру навколо, офісну будівлю ПАТ "АК "Дніпроавіа", також значної шкоди було завдано масштабними пожежами, що виникали внаслідок ворожих атак. Про зазначені обставини повідомлялося Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, Дніпровською міською радою, Дніпропетровською обласною радою, Дніпропетровською обласною державною адміністрацією. У зв`язку із атаками агресора Управлінням Служби безпеки України у Дніпропетровській області та Дніпровським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області було відкрито декілька кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 110 та частинами 1, 2 статті 438 Кримінального кодексу України;

- аеропорти і аеродроми України є об`єктами критичної інфраструктури, стратегічними об`єктами під час війни та об`єктами найпильнішої уваги з боку агресора. Причина полягає в тому, що руйнування інфраструктури аеропортів суттєво знизить бойовий потенціал Повітряних сил Збройних Сил України, що в свою чергу матиме істотний вплив на обороноздатність України. Саме через це багато з аеропортів були повністю знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме: зазнавав ракетних ударів аеропорт у Івано-Франківську 24.02.2022, 12.03.2022; зазнавав ракетних обстрілів аеропорт " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (м. Бориспіль Київська область) 24.02.2022, 06.03.2022; 26.02.2022 у м. Києві окупанти завдали ракетного обстрілу по аеропорту "Жуляни"; 24.02.2022 російські окупанти ракетами обстріляли Аеропорт у Старокостянтинові на Хмельниччині; 27.02.2022 окупанти обстріляли аеропорт Запоріжжя; 25.02.2022 у Рівному пролунали два вибухи - обстріляно аеропорт "Рівне"; 06.03.2022 російські окупанти ракетами обстріляли аеропорт у Вінниці (село Гавришівка); зазнавав ворожих ракетних та артилерійських обстрілів Міжнародний аеропорт "Харків" 25.03.2022 та 12.05.2022; російські окупанти 15.04.2022 завдали ракетного удару по аеродрому в Олександрії на Кіровоградщині; зазнавав ракетних обстрілів аеропорт Луцьк 11.03.2022 та 11.09.2022; постійним атакам піддаються також аеродроми у м.Миргород Полтавської області, м. Старокостянтинів Хмельницької області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Таким чином, територія Міжнародного аеропорту "Дніпро", де здійснює свою діяльність ПАТ "АК "Дніпроавіа", перебуває під постійною загрозою, як об`єкт критичної інфраструктури, тому, здійснення будь-якої господарської діяльності на цій території пов`язане з ризиком для життя та здоров`я працівників ПАТ "АК "Дніпроавіа", відтак господарська діяльність відповідача майже повністю зупинена, компанія вимушена була призупинити трудові відносини з більшістю працівників, для частини працівників оголошено простій, для решти - запроваджено дистанційну роботу;

- з 24.02.2022 відповідач позбавлений можливості отримувати будь-якій дохід від господарської діяльності. Підтвердженням наведених фактів слугує зокрема те, що основним джерелом доходу ПАТ "АК "Дніпроавіа" є надходження орендної плати від здавання в оренду власного нерухомого майна, розташованого на території Міжнародного аеропорту "Дніпро". Основним орендарем майна ПАТ "АК "Дніпроавіа" є ТОВ "МА "Дніпропетровськ". Після початку військової агресії від ТОВ "МА "Дніпропетровськ" відповідачем було отримано листи від 28.02.2022 № б/н про відсутність можливості сплачувати орендну плату у зв`язку із військовою агресією, обстрілами аеропорту. З початку військової агресії та по теперішній час орендна плата від вказаного орендаря не надходить. Аналогічно, у зв`язку із закриттям повітряного простору, військовою агресією та обстрілами аеропорту "Дніпро", пошкодженням та руйнуванням майна аеропорту також припинив сплачувати орендну плату за договором оренди нерухомого майна № 0428201601 від 28.04.2016 Дніпровський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху. Також, призупинили свою діяльність контрагенти - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (у зв`язку з пошкодженням будівлі, в якій розміщувались працівники поліції, у зв`язку із чим було повідомлено про дострокове припинення договору оренди № 4 від 27.01.2020), підприємства, залучені до реалізації проекту "Будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" в Дніпропетровській області, Дніпровському районі" - ДП "Фінінпро", ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", ТОВ "Інтелект Консалт Груп", та інші підприємства, які орендували нерухоме майно у ПАТ "АК "Дніпроавіа" та здійснювали свою діяльність на території Міжнародного аеропорту "Дніпро";

- листом Торгово-промислової палати України № 2020/02.0-7.1 від 28.02.2022 на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту Торгово-промислової палати України, засвідчено форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

- з причин, що мають винятковий характер, є надзвичайними, невідворотними, безпосередньо впливають на можливість виконання обов`язків ПАТ "АК "Дніпроавіа" та не залежать від волі компанії, у ПАТ "АК "Дніпроавіа" відсутні умови для роботи підприємства в умовах війни, відтак майже повністю зупинено діяльність компанії та з 24.02.2022 підприємство позбавлено можливості отримувати будь-якій дохід від господарської діяльності, практично відсутня фінансова можливість здійснювати будь-які оплати. Відповідач на підтвердження реального фінансового та майнового стану вважає за необхідне долучити до матеріалів справи Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2022 (Форма №1), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2022 рік (Форма № 2), Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2023 (Форма №1), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2023 року (Форма № 2);

- стратегічне значення Міжнародного аеропорту "Дніпро", як об`єкта критичної інфраструктури, полягає також у можливості його використання для. цілей оборони міста Дніпро та недопущення збройних формувань Російської Федерації на територію нашого міста та області;

- ПАТ "АК "Дніпроавіа", починаючи з 2014 року і по сьогодні, продовжує підтримувати обороноздатність нашої держави та захист нашого регіону від російських загарбників та у відповідності до Закону України від 12.05.2015 "Про правовий режим воєнного стану", в редакції Закону України від 19.02.2022 "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення завдань та основ підготовки та ведення національного спротиву";

- об`єкти нерухомого майна ПАТ АК "Дніпроавіа", що використовуються підрозділами Збройних Сил України, забезпечені електричною енергією. У зв`язку з цим, 16.01.2023 Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням та ПАТ "АК "Дніпроавіа" укладений договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію № 23033, за умовами якого Дніпровське КЕУ відшкодовує витрати ПАТ "АК "Дніпроавіа" за спожиту електричну енергію відповідно даних приладів обліку та розрахунків. Проте, Дніпровського КЕУ має заборгованість перед ПАТ "АК "Дніпроавіа" за фактично спожиту електричну енергію, у зв`язку з чим, ПАТ "АК "Дніпроавіа", в свою чергу, не може здійснити розрахунок за електричну енергію з надавачами послуг: постачальником ТОВ "Полтаваенергозбут" та оператором систем розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", а власні кошти для розрахунку з постачальником електричної енергії у компанії відсутні. Дніпровське КЕУ листом від 31.10.2023 № 525/1820, адресованим ТОВ "Полтаваенергозбут", повідомило ПАТ "АК "Дніпроавіа" про недостатність фінансування на 2023 рік та намір здійснити розрахунки за електричну, енергію одразу після отримання фінансування. Таким чином, заборгованість ПАТ "АК "Дніпроавіа" перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" фактично є заборгованістю підрозділів Збройних Сил України;

- заборгованість перед позивачем виникла лише після 24.02.2022. До вказаної дати господарським судом не розглядалось жодної справи про стягнення заборгованості з відповідача, ініційованої позивачем. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2023 у справі № 904/4950/22 за позовом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" до ПАТ "АК "Дніпроавіа" про стягнення заборгованості було частково задоволено заяву ПАТ "АК "Дніпроавіа" розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі № 904/4950/22 на шість місяців шляхом внесення платежів в наступних розмірах та строки: до 30.03.2023 - 21 673 грн. 32 коп.; до 30.04.2023 - 21 673 грн. 32 коп.; до 30.05.2023 - 21 673 грн. 32 коп.; до 30.06.2023 - 21 673 грн. 32 коп.; до 10.07.2023 - 21 673 грн. 32 коп.; до 30.08.2023 - 21 673 грн. 32 коп. Вимоги вказаної ухвали відповідачем виконувались в повному обсязі та вчасно. Таким чином, попередня та поточна поведінка відповідача свідчить про його добросовісність та про те, що він не намагається уникати виконання своїх зобов`язань перед позивачем;

- відповідач наголошує, що не прагне отримати привілейованих умов порівняно з позивачем, будь-яких переваг перед іншим суб`єктом господарювання та стороною процесу. Розстрочення виконання рішення суду є інструментом врегулювання відносин між сторонами, який унормований господарським процесуальним законом, та відповідач прагне використати його, щоб гарантовано виконати рішення суду в повному обсязі;

- відсутність можливості у відповідача повноцінно здійснювати свою господарську діяльність та неможливість своєчасного виконання своїх зобов`язань перед позивачем склались не в результаті недбалого провадження ним господарської діяльності, як самостійним суб`єктом господарювання, а внаслідок виняткових обставин, що від волі позивача не залежать (ступінь вини у виникненні спору). Відповідач надав достатньо доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, співробітники тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, більша частина складу нерухомого майна підприємства задіяна під час заходів Повітряних Сил Збройних Сил України з оборони держави, що перешкоджає суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану та отримувати дохід;

- заходи з примусового стягнення заборгованості погіршать і без того скрутне майнове становище відповідача, що створить реальну загрозу повного зупинення господарської діяльності останнього. Накладення арешту на кошти та майно повністю блокує роботу підприємства з доведенням до стану банкрутства. Зазначене також поставить під загрозу нормальне функціонування підрозділів Збройних Сил України на території Міжнародного аеропорту "Дніпро". Отже, в даному випадку розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на 1 рік зможе забезпечити реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове, рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заяви (вх. суд №1066/24 від 08.01.2024, № 1068/24 від 08.01.2024), в яких він просить суд у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити, посилаючись на таке:

- позивач вважає заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду терміном на 1 рік необґрунтованою та такою, що подана з єдиною метою - затягування виконання цивільного обов`язку недобросовісним боржником з огляду на таке:

1) посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан за змістом статті 331 Господарського процесуального кодексу України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення, оскільки статтею 129-1 Конституції України та частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що обов`язковість судових рішень не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів;

2) довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання;

3) розстрочивши виконання рішення, суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє відповідачу в подальшому порушенні своїх зобов`язань, оскільки надане розстрочення буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах, у тому числі враховуючи стрімкі інфляційні процеси в державі;

4) тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією Російської Федерації носить загальний характер. Позивач не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов`язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є також досить тяжким;

5) відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про можливість погашення заборгованості останнього перед позивачем протягом періоду на який запитується розстрочення виконання рішення суду, тобто протягом 12 місяців. Позивач вважає, що висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях та голослівних заявах відповідача;

6) відповідач має самостійно нести відповідальність за неналежне планування своєї господарської діяльності та не повинен порушувати права інших господарюючих суб`єктів;

7) позивач є одним з найбільших платників податків в Україні та відповідно до положень статті 67 Конституції України зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. В умовах воєнного стану безперебійна сплата податків забезпечує наповнення місцевих бюджетів, підтримку ЗСУ і держави в цілому, недоотримання коштів, в тому числі від відповідача створює ризик невиконання податкових зобов`язань з боку позивача;

8) розстрочення виконання рішення суду унеможливить виконання позивачем покладених на нього законодавством функцій Оператора системи розподілу та спричинить ризики у вигляді неможливості своєчасного відновлення електропостачання у районах постраждалих від обстрілів з боку Російської Федерації;

- у зв`язку із проведенням на значній території України активних бойових дій з боку держави-агресора - Російської Федерації, Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" зосередило свої зусилля, в тому числі і фінансові, на аварійному відновленні пошкоджених електромереж та забезпеченні сталого функціонування електромереж Дніпропетровської області. Окрім того, через постійні ворожі обстріли Апостолівського, Нікопольського та Криворізького районів, частина мереж АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" безповоротно втрачена, а інша зазнала значних ушкоджень та потребує відновлення, у зв`язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для життєдіяльності нашого регіону. Також, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" бере участь у відновлювальних роботах по забезпеченню електропостачанням деокупованих районів Київської та інших областей України, на що спрямовує всі свої матеріальні ресурси, в тому числі і грошові;

- Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" є підприємством критичної інфраструктури та під час воєнного стану та ведення бойових дій зі свого боку продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії, усуває аварії та докладає усіх зусиль, які залежать від товариства, з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності нашого регіону. Починаючи з 24.02.2022, вбачається скорочення оплати за послуги з розподілу електроенергії зі сторони споживачів послуг регіону, а також наявність великомасштабних руйнувань електричних мереж товариства (опор ПЛ, проводів, роз`єднувачів, трансформаторних підстанцій, ЛЕП інше) у результаті бойових дій, що призводить до суттєвих економічних (фінансових) втрат товариства на відновлення електричних мереж та призводить до утруднення виконання зобов`язань перед працівниками із виплати заробітної плати, сплати податкових зобов`язань. Також у результаті критичної ситуації, що виникла у Миколаївській та Херсонській областях у результаті постійних обстрілів, Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" було забезпечено власними ресурсами та коштами електроживленням великі підстанції Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" та Акціонерного товариства "Херсонобленерго", що призвело до відновлення забезпечення електроенергією мешканців регіону;

- несвоєчасне стягнення коштів з відповідача призведе до погіршення і без того скрутного фінансового становища позивача, ускладнить виконання робіт з відновлення пошкоджених об`єктів енергетики, паралізує його фінансово-господарську діяльність, призведе до необхідності скорочення частини персоналу та можливого банкрутства підприємства;

- зважаючи на те, що значна частина України окупована, воєнні дії щодо деокупації окупованої території будуть носити тривалий характер, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" постійно залучає свої матеріальні ресурси до відновлювальних робіт. Саме своєчасні оплати з боку контрагентів за розподілену електричну енергію, так само як і своєчасні виконання відповідних судових рішень, є запорукою стабільної діяльності підприємства позивача та належного виконання ним своїх обов`язків Оператора системи розподілу у цей скрутний для держави час;

- заявником не надано доказів того, що він зможе виконувати рішення суду саме в наведених у заяві сумах протягом 12 місяців;

- основним джерелом доходів позивача є кошти, які надходять на поточні рахунки АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", на які споживачі електричної енергії вносять плату за отримані послуги з розподілу електричної енергії. При цьому слід зазначити, що основними клієнтами АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" на території Дніпропетровської області є населення, підприємства, що надають комунальні послуги населенню та підприємства, що фінансуються з державного бюджету;

- станом на 01.12.2023 дебіторська заборгованість клієнтів позивача складає 696 181 024 грн. 14 коп., що підтверджується довідкою АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 04.01.2024. Значну частку споживачів на території здійснення позивачем ліцензійної діяльності складають державні та комунальні підприємства, які є "хронічними" боржниками, недостатньо платоспроможними та недостатньо фінансованими державою. Відтак, позивач змушений здійснювати постійну претензійно-позовну роботу зі стягнення заборгованості з цих підприємств. Однак, це не вирішує проблеми відсутності (ненадходження) коштів в погашення заборгованості, адже навіть передача судових наказів на примусове виконання до органів державної виконавчої служби не дає бажаних результатів. Так, станом на 01.01.2024 на примусовому виконанні в органах Державної виконавчої служби та приватних виконавців відносно боржників (юридичних та фізичних осіб) на користь АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" знаходиться 5 038 виконавчих документів про стягнення загальної суми 750 399 596 грн. Станом на 01.01.2024 АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" є кредитором у 48 справах про банкрутство боржників із заявленими та визнаними судом грошовими вимогами на загальну суму 422 159 553 грн. 81 коп. Сума невиконаних грошових зобов`язань перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" за виконавчими провадженнями та у справах про банкрутство станом на 01.01.2024 складає 1 172 559 149 грн. 81 коп. Таким чином, несвоєчасні розрахунки клієнтів позивача за отримані послуги з розподілу електричної енергії є головною причиною скрутного фінансового становища АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" .

Як убачається з матеріалів справи, відзив на позовну заяву був направлений позивачу засобами поштового зв`язку 19.12.2023 у відправленні № 4909401845278 (а.с.145-146).

Частиною 6 статті 116 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Згідно з частиною 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відповіді на відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема позивачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо висловлених відповідачем заперечень. У даному випадку додатково наданий строк - майже півтора місяці з моменту надходження до суду відзиву на позовну заяву (22.12.2023), господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській (місцезнаходження позивача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Приймаючи до уваги Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, станом на 06.02.2024 строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Крім того, згідно із частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 12.01.2024, а строк розгляду даної справи закінчується 12.02.2024, отже у даному випадку судому було надано сторонам максимально можливий строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення заборгованості у заявлених сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 12.08.1997 ВАТ "Електропостачальна компанія "Дніпрообленерго" (правонаступник - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", найменування якого змінено на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - постачальник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (найменування якого змінено на Публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (далі - споживач, відповідач) укладений Договір про постачання електричної енергії № 061402 (далі - договір), за умовами пункту 1 якого, в редакції додаткової угоди № 5/1 від 15.07.2011, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2880 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої") електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємною частішою договору.

Відповідно до підпункту 2.3.5. пункту 2.3. договору в редакції додаткової угоди № 5/1 від 15.07.2011, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (підпункт 9.8.1. пункту 9.8. Договору в редакції додаткової угоди № 5/1 від 15.07.2011).

19.04.2018 набрала чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" № 312 від 14.03.2018 (далі - Постанова).

За пунктом 2 Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до вимог цих Правил, здійснюється до 01.12.2018 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Враховуючи факт споживання відповідачем електричної енергії, станом на сьогодні між відповідачем та позивачем діє Публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, умови якого розміщені на сайті Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - договір з розподілу).

Оператор системи розподілу надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу (пункт 2.1. договору з розподілу).

Відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього Договору (пункт 2.2. договору з розподілу).

Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків" (пункт 2.3. договору з розподілу).

Ціною договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача зазначені у в Паспорті точки/точок розподілу за об`єктом споживача (пункт 5.1. договору з розподілу).

Оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи розподілу (пункт 5.2. договору з розподілу).

Згідно з пунктом 6.2. договору з розподілу, споживач зобов`язується, зокрема: виконувати умови договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти Оператора системи розподілу про недоліки в роботі вузла вимірювання; узгоджувати з Оператором системи розподілу нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам Оператора системи розподілу, які пред`явили свої службові посвідчення, до свого об`єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки; у разі зміни власника об`єкта (звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення) не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті письмово повідомити Оператора системи розподілу про розірвання договору та не пізніше дня звільнення об`єкту здійснити всі оплати передбачені умовами договору; у разі здійснення оплати за послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи розподілу здійснювати таку оплату у терміни передбачені Додатком 4 до договору; уразі, якщо споживач є власником засобу вимірювання, виконувати обґрунтовані вимоги Оператора системи щодо приведення засобу вимірювання в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів.

Відповідно до пункту 7 Додатку 4 "Порядок розрахунків" до договору з розподілу, оплата послуг за фактичні обсяги розподіленої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі виставлених Оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжні документи у веб-сервісі "особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті Оператора системи розподілу за посиланням: http://dtek-dnem.com.ua (далі Особистий кабінет), на підставі фактичних показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період, внесених самостійно або Оператором системи розподілу.

У разі не отримання споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата ним послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем самостійно, не пізніше ніж за 5 робочих днів до настання розрахункового періоду, який визначається в Додатку 3 до договору, відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Оператором системи розподілу мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за даний період. Оплата остаточного розрахунку за надання послуг з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем не пізніше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (пункти 12-14 Додатку 4 до договору з розподілу).

На виконання умов договору, у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року позивачем були надані відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807 на загальну суму 913 617 грн. 33 коп., на підтвердження чого були складені такі акти надання послуги з розподілу електричної енергії:

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250140143971-1 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 102 361 грн. 40 коп. (а.с. 58);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250100162205-1 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 58 661 грн. 36 коп. (а.с. 59, на звороті);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250060172142-1 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 51 730 грн. 79 коп. (а.с. 61);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160183532-1 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 113 154 грн. 90 коп. (а.с. 62, на звороті);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250060194199-1 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 100 370 грн. 29 коп. (а.с. 64);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250120217166-1 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 133 144 грн. 46 коп. (а.с. 67, на звороті);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160231173-1 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 127 576 грн. 58 коп. (а.с. 69);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250000826254-1 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 118 955 грн. 09 коп. (а.с. 70, на звороті).

Крім того, у період з березня по вересень 2023 року позивачем були надані відповідачу послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514 на загальну суму 43 402 грн. 22 коп., на підтвердження чого були складені такі акти надання послуги з розподілу електричної енергії:

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250080171690-1 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 9 953 грн. 15 коп. (а.с. 74);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160182971-1 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 6 375 грн. 25 коп. (а.с. 75);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250020194949-1 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 4 454 грн. 99 коп. (а.с. 76);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250080204229-1 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму 4 609 грн. 70 коп. (а.с. 77);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250140216928-1 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 6 639 грн. 95 коп. (а.с. 78);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250000814291-1 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму 6 448 грн. 12 коп. (а.с. 79);

- акт надання послуги з розподілу електричної енергії № 40250160240910-1 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 4 921 грн. 06 коп. (а.с. 80).

З матеріалів справи також вбачається, що у грудні 2022 року та у період з лютого по вересень 2023 року позивачем були надані відповідачу послуги з перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 75 725 грн. 40 коп., на підтвердження чого були складені такі акти надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії:

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250140143971-3 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 9 315 грн. 58 коп. (а.с. 58, на звороті);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250100162205-3 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 7 690 грн. 86 коп. (а.с. 60);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250060172142-3 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 8 524 грн. 43 коп. (а.с. 61, на звороті);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250160183532-3 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 9 636 грн. 32 коп. (а.с. 63);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250060194199-3 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 9 495 грн. 86 коп. (а.с. 64, на звороті);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250000789324-3 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму 6 156 грн. 72 коп. (а.с. 66);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250120217166-3 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 7 545 грн. 00 коп. (а.с. 68);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 30250160231173-3 від 31.08.2023 за серпень 2022 року на суму 8 426 грн. 47 коп. (а.с. 69, на звороті);

- акт надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії №30250000826254-3 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму 8 934 грн. 16 коп. (а.с. 71).

Позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату наданих послуг.

У той же час, умовами договору передбачено, що у разі наявності у постачальника зауважень до Акта наданих послуг (при наявності розбіжностей), наданого Оператором системи, постачальник повідомляє про це Оператора системи розподілу, а остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію здійснюється постачальником до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі, визначеному в наданому Оператором системи розподілу Акті наданих послуг, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей (пункт 5.10. додатку 2 до договору).

Якщо постачальник не надішле у зазначений термін оператору системи розподілу підписаний зі свого боку акт наданих послуг з розподілу електричної енергії, то з наступного розрахункового місяця після виконання дій у відповідності до даного пункту вступає в силу такий порядок: Оператор системи розподілу надсилає постачальнику поштою до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акт надання послуги з розподілу електричної енергії, не підписаний зі свого боку. постачальник підписує Акт у 2-х примірниках і направляє їх на адресу Оператора системи розподілу. Оператор системи розподілу в 3-денний термін після отримання актів зі свого боку підписує їх у 2-х примірниках та надсилає постачальнику один примірник поштою. такий порядок зберігається до повернення Оператору системи розподілу всіх Актів, які були направлені на адресу постачальника (пункт 14 додатку 2 до договору).

Враховуючи те, що відповідач не надав відповіді щодо надісланих на його електронну пошту листів та не повернув підписані зі свого боку акти наданих послуг розподілу електричної енергії, позивачем, у відповідності до вказаних вище положень договору такі акти та рахунки на оплату були надіслані на адресу відповідача поштовим зв`язком, однак вказані документи отримані останнім та залишені без відповіді та оплати.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, відповідно до пункту 5.9. додатку 2 до договору остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі Акта наданих послуг, отриманого від Оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

В порушення умов договору, відповідач отримані в спірний період послуги з розподілу електричної енергії та послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії оплатив лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 49 497 грн. 62 коп. - за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807, надані у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року; в сумі 950 грн. 00 коп. - за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514, надані у період з березня по вересень 2023 року; в сумі 10 333 грн. 62 коп. - за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, надані у грудні 2022 року та у період з лютого по вересень 2023 року. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказане, з огляду на положення пункту 5.9. додатку 2 до договору, строк оплати отриманих у спірний період послуг з розподілу електричної енергії та послуг з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 60 781 грн. 24 коп. є таким, що настав.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо заперечень відповідача стосовно строку та якості наданих позивачем у спірний період послуг з розподілу електричної енергії. Отже, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за договором.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем у спірний період послуг з розподілу електричної енергії та послуг з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії на загальну суму 60 781 грн. 24 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Слід також відзначити, що відповідач подав заяву, в якій зазначив про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі.

З приводу вказаної заяви відповідача суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами частини 6 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Господарський суд встановив, що заява про визнання позову (міститься у відзиві на позовну заяву) підписана Головою правління ПАТ "АК "Дніпроавіа" Новіковим Олегом, повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.136).

Суд відзначає, що визнання відповідачем позову за встановлених судом обставин, не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 60 781 грн. 24 коп.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Більше того, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю, у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі Ясюнієне проти Литви, заява №41510/98).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

З огляду на вищевикладене, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012).

Таким чином, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Більше того, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача при затримці виконання рішення.

Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Слід також відзначити, що сукупність усіх обставин справи не дозволяє дійти висновку щодо добросовісної поведінки відповідача, а отже, не доведеними є обставини дійсних намірів відповідача (боржника).

Окремо суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу можливості виконання рішення суду на умовах розстрочення.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень статей 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів перебування підприємства-відповідача у більш скрутному фінансовому становищі ніж позивач; судом також не встановлено наявності інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності виконання рішення суду, які могли б слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду.

При цьому, надання розстрочення виконання рішення суду у даній справі може призвести до порушення майнових інтересів стягувача, як учасника господарських відносин, який належним чином виконав договірні зобов`язання.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до слідуючих висновків:

- заявником не надано доказів того, що він зможе виконати рішення суду на умовах розстрочення;

- заявник до цього часу не здійснив жодного платежу в погашення заборгованості;

- розстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав;

- із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (відстрочення) буде порушенням права власності позивача у розумінні частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" є підприємством критичної інфраструктури та в час воєнного стану і ведення бойових дій продовжує надавати послуги з розподілу електричної енергії, усуває аварії та докладає зусиль на забезпечення безперебійного постачання електроенергії для об`єктів Міністерства оборони України, госпіталів, захисних споруд та інших об`єктів, що є вкрай необхідними у воєнний час для життєдіяльності регіону, суд вважає, що в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення на 1 рік слід відмовити.

У той же час, суд відзначає, що відповідач не позбавлений права, за наявності достатніх підстав, звернутися до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення рішення суду на стадії його виконання.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 1 342 грн. 00 коп., оскільки до початку розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву про визнання позову. В іншій частині витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, що встановлено судом та не заперечувалося останнім під час розгляду справи; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 342 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про стягнення заборгованості за послуги розподілу електричної енергії та послуги з перетікання реактивної електричної енергії за договором про постачання електроенергії №061402 від 12.08.1997, договором про постачання електричної енергії № 46 від 15.02.2010 та публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 60 781 грн. 24 коп. - задовольнити у повному обсязі.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" (Аеропорт цивільної авіації, м. Дніпро, 49042; ідентифікаційний код 01130549) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (шосе Запорізьке, будинок 22, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 23359034) - 49 497 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000033807, надані у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року, 950 грн. 00 коп. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії за контокорентним рахунком 110000027514, надані у період з березня по вересень 2023 року, 10 333 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії, надані у грудні 2022 року та у період з лютого по вересень 2023 року. та 1 342 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (шосе Запорізьке, будинок 22, м. Дніпро, 49107; ідентифікаційний код 23359034) частину сплаченого судового збору у сумі 1 342 грн. 00 коп., перерахованого згідно з платіжною інструкцією № 3208863 від 15.11.2023, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.02.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко