ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" січня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1269/23
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Тищенко Ю.П. - адвокат, ордер серії СА № 1063954 від 11.09.2023
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Агро-Трейд"
до Приватного підприємства "ВВ Агро"
про стягнення 837507,97 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 84760,00 грн. основного боргу, 724698,00 грн. пені, 8562,14 грн. інфляційних, 2535,83 грн. 3% річних, 16952,00 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання по оплаті поставленого товару згідно договору поставки № 83 від 12.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому ухвалою від 05.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення.
Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп Агро-Трейд" (постачальник/продавець) та Приватним підприємством "ВВ Агро" (покупець/відповідач) укладено договір поставки № 83 , відповідно до якого постачальник зобов`язується передати погодженими партіями продукцію у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість товару у повному обсязі в порядку та на умовах, визначених у пункті 4 даного договору (п. 1.1. договору).
Кількість, асортимент, загальна вартість (ціна) товару, строки та умови поставки кожної партії товару, що поставляється за даним договором зазначається у додаткових угодах, специфікаціях, рахунках-фактурах, видаткових накладних, що є невід`ємними додатками до цього договору (п. 1.2. договору).
Згідно п. 2.1. договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється за узгодженими цінами та асортиментом що вказується у видаткових накладних або виставлених рахунках.
Загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним договором згідно видаткової(их) накладних, що є невід`ємним додатком до цього договору (п. 2.3. договору).
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що всі розрахунки за цим договором та додатками до нього здійснюються у національній грошовій валюті України шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури, наданого постачальником, до 01.09.2022.
Покупець зобов`язується оплатити 100 % вартості товару згідно рахунку (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.3. договору датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний банківський рахунок постачальника, зазначений у договорі.
Покупець при оплаті товару в платіжному документі (дорученні тощо) повинен вказати номер та дату виставленого постачальником рахунку, згідно якого здійснюється платіж (п. 4.4 договору).
Даний договір набирає чинності 4.1 чинності з моменту його підписання уповноваженими особами обох сторін та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 11.1. договору).
Також сторонами підписано додаток Специфікацію, якою погоджено найменування, одиницю виміру, кількість і загальну вартість товару, що предметом договору поставки № 83 від 12.05.2022, а саме: органо-мінеральне добриво "Тог+Мікроелементи" в кількості 770 л загальною вартістю - 103950,00 грн. ( а.с. 13).
12.05.2022 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000121 (а.с. 15).
13.05.2022 відповідач частково оплатив товар в сумі 19190,00 грн. ( а.с. 17).
В послідуючому відповідачу поставлено товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000120 від 19.05.2022 та товарно-транспортною накладною № 25 від 19.05.2022, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 14, 16)
31.01.2023 позивач скерував відповідачу претензію з вимогою сплатити вартість поставленого товару на протязі 5 робочих днів (а.с. 18-19).
Відповідач залишив вказану претензію без належного реагування.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Разом з тим, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що товар позивачем в повному обсязі в строки, визначені договором, не оплачений, тому вимоги в частині стягнення 84760,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 724698,00 грн. пені, 8562,14 грн. інфляційних, 2535,83 грн. 3% річних, 16952,00 грн. штрафу.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором покупець та постачальник несуть відповідальність згідно з даним договором.
За невиконання або неналежне виконання обов`язку, що передбачений в пункті ст. 4 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі, визначеному в п. 4.6. даного договору. Нарахування пені припиняється через один рік від дати, коли зобов`язання по оплаті товару повинно бути виконане покупцем (п. 5.3. договору).
Пеня сплачується в наступному розмірі:
а) 0,1% від несплаченої ціни товару за рахунком-фактурою, договором (у разі її відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день прострочення протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплаченим покупцем;
б) 0,5% від несплаченої ціни товару за рахунком-фактурою, договором (у разі її відсутності за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, вказаних в підпункті а) п. 4.6 даного договору;
в) 3% від несплаченої ціни товару за рахунком-фактурою, договором (у разі їх відсутності, за кожною видатковою накладною) за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістдесяти календарних днів, вказаних в підпункті б) п. 4.6 даного договору (п. 4.6. договору).
Крім цього, п. 5.4. договору сторони погодили, що в разі прострочення оплати за отриманий товар та невиконання обов`язків, передбачених в ст. 4 (Умови оплати і порядок розрахунків ) покупець також сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% відсотків від вартості несплаченого товару .
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Перевіривши розрахунок 20% штрафу, суд вважає останній вірним, а вимоги в цій частині обґрунтованими.
Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, суд відзначає, що згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1).
Водночас ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на наведене вище, судом обраховано суму пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 02.09.2022 до 31.08.2023, яка становить 41776,23 грн.
Таким чином вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню в сумі 41776,23 грн., в стягненні 682921,77 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає останні вірними, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 84760,00 грн. основного боргу, 41776,23 грн. пені, 2535,83 грн. - 3% річних, 8562,24 грн. інфляційних втрат, 16952,00 грн. штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд відзначає наступне.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач просить стягнути з відповідач 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем подано ордер серії СА № 1063954 від 11.09.2023, Договір про надання правничої/правової допомоги від 25.08.2023, рахунок на оплату № 69 від 25.08.2023, розрахунок витрат на правничу/правову допомогу згідно договору про надання правничої/правової допомоги від 25.08.2023, акт приймання-передачі виконаних робіт від 12.09.2023, платіжну інструкцію від 30.08.2023 (а.с. 22-26).
Предметом договору про надання правничої/правової допомоги є надання Адвокатським об`єднанням "Тищенко та Шимановський" юридичних та адвокатських послуг (послуги) клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів, зокрема, але не виключно, шляхом стягнення заборгованості за договором поставки № 83 від 12.05.2022.
Відповідно до п. 3.1. договору вартість послуг за цим договором становить 6000,00 грн.
Надання послуг за цим договором підлягає оплаті. Послуги, що надаються Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання ним рахунку (п.п. 4.1., 4.3. договору).
Як вбачається з поданого позивачем акту приймання-передачі виконаних робіт, на виконання умов договору про надання правової допомоги було виконано наступні роботи:
- надання юридичних консультацій з питань господарського процесуального законодавства;
- ознайомлення та аналіз документів, що надані клієнтом, зокрема юридичний аналіз договору поставки № 83 від 12.05.2022;
- обрання та погодження клієнтом правової позиції;
- складання процесуальних документів у справі, зокрема позовної заяви про стягнення коштів за договором поставки № 83 від 12.05.2022;
- подання документів учасникам справи, а також до суду (в т.ч. витрати на поштову кореспонденцію).
Як зазначалося раніше позивачем та Адвокатським об`єднанням "Тищенко та Шимановський" погоджено, що вартість наданої правничої допомоги складає 6000,00 грн., які і було сплачено позивачем згідно платіжної інструкції від 30.08.2023 (а.с. 28).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Разом з тим, слід відзначити, що договором про надання правничої/правової допомоги визначено фіксований розмір винагороди адвоката.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Разом з тим, суд зауважує, що позовні вимоги задоволено в частково.
Положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (в т. ч. на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проаналізувавши вищевикладене, суд покладає витрати по оплаті професійної правничої допомоги на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 6000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ВВ Агро" (12132, Житомирська область, Хорошівський район, с. Поромівка, вул. Зарічна, 1, ід. код 35689130)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Агро-Трейд" (18007, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 офіс 901, ід. код 42288070) 84760,00 грн. основного боргу, 41776,23 грн. пені, 2535,83 грн. - 3% річних, 8562,24 грн. інфляційних втрат, 16952,00 грн. штрафу, а також 2335,41 грн. витрат по сплаті судового збору та 1107, 47 грн. витрат на правничу допомогу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.02.24
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1- позивачу в Електронний кабінет
+ представнику ТОВ "Олімп Агро-Трейд" - адвокату Тищенко Ю. П. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
2 - відповідачу (рек. з повід.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2024 |
Оприлюднено | 08.02.2024 |
Номер документу | 116793637 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кудряшова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні