Рішення

від 06.02.2024 по справі 908/3730/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/257/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 Справа № 908/3730/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3730/23

за позовом: Дочірнього підприємства Запорізький навчально-курсовий комбінат Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (вул. Сєдова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Алмазбудпроект (вул. Силова, буд. 36-А, м. Запоріжжя, 69096)

про стягнення 11 395,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

19.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 11.12.2023) Дочірнього підприємства Запорізький навчально-курсовий комбінат Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Алмазбудпроект про стягнення 11395,77 грн. заборгованості, що складається з 9011,15 грн. основного боргу; 461,53 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.02.2022 по 11.12.2023; 1923,09 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з лютого 2022 по листопад 2023 включно.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди від 19.12.2019 № 14, а саме несплатою суборендних платежів та відшкодування комунальних витрат.

15.01.2023 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відзив на позов не надійшов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3730/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.12.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3730/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала про відкриття провадження в цій справі була надіслана відповідачу на адресу, зазначену позивачем та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Силова, буд. 36-А, м. Запоріжжя, 69096.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 25.12.2023 було повернуто до суду без вручення, з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як звернув увагу Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду».

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності сторін судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

Рішення по суті ухвалено судом 06.02.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

17 грудня 2019 року між Державним публічним акціонерним товариством Будівельна компанія Укрбуд (орендодавець) та Дочірнім підприємством Запорізький навчально-курсовий комбінат (орендар) був укладений договір оренди № ЗП/20-008 нерухомого майна, згідно п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна, комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: вул. Сєдова, буд. 9, м. Запоріжжя, та нежитлове приміщення (другий поверх) за адресою: вул. Незалежної України, 39-а, м. Запоріжжя, що належить орендодавцю.

Орендар має право на власний ризик надавати приміщення (групи приміщень), які є складовою частиною майна в суборенду (п. 6.2).

Майно було передано орендодавцем в оренду орендарю (позивачу) згідно акту приймання-передачі від 01.01.2020. Згідно акту приймання-передачі (повернення) від 31.10.2022, нерухоме майно було повернуто з оренди на підставі угоди від 31.10.2022 про розірвання договору оренди нерухомого майна № ЗП/20-008 від 17.12.2019.

17 грудня 2019 року між Дочірнім підприємством Запорізький навчально-курсовий комбінат Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Алмазбудпроект (суборендар, відповідач) був укладений договір суборенди № 14.

Згідно п. 1.1 договору суборенди, орендар передає суборендареві, а суборендар приймає на умовах суборенди в строкове платне користування приміщення площею та за цільовим призначенням згідно з актом приймання-передачі, що є додатком № 1 до цього договору, розміщені на другому поверсі, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-а, та зобов`язується сплачувати орендареві плату за суборенду майна.

Нерухоме майно: кімната № 11 (офіс 26) площею 18,5 кв.м, (призначення під офіс), що є об`єктом суборенди за вказаним договором, було передано позивачем відповідачу згідно з актом приймання-передачі від 19.12.2019.

За умовами п. 1.4, плата за користування майном (далі суборендні платежі) здійснюються суборендарем щомісячно.

Суборендні платежі щомісячно коригуються на індекс інфляції (пункт 3.2).

Суборендар, відповідно п. 3.5 договору, зобов`язаний сплачувати суборендні платежі за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця відповідно до узгодженого розміру щомісячного платежу та рахунку-фактури, який суборендар не пізніше 15 числа поточного місяця повинен отримати у орендаря. Несвоєчасне отримання суборендарем рахунку-фактури у орендаря не звільняє суборендаря від зобов`язання вчасно сплачувати суборендні платежі.

Згідно п. 3.7, документом, що підтверджує факт надання оренди майна для бухгалтерського та податкового обліку, є акт наданих послуг, який суборендар не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати у орендаря та в термін до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути орендарю 1 примірник укладеного належним чином акту надання послуг або в цей же термін надати орендарю мотивовану письмову відмову від укладання акту наданих послуг.

За умовами п. 3.8, у разі, якщо у строки, визначені п. 3.7 цього договору, суборендар не з`явився до орендаря за отриманням акту наданих послуг або не повернув останньому 1 примірник укладеного належним чином акту наданих послуг або не надав мотивовану письмову відмову від укладання акту наданих послуг, послуги за цим договором вважаються такими, що надані орендарем належним чином і в повному обсязі, а акт наданих послуг укладається орендарем в односторонньому порядку.

Згідно підписаного між сторонами договору додатку № 5 від 22.12.2021 до цього договору «Розрахунок суми щомісячного платежу за суборенду нерухомого майна», загальна сума щомісячного орендного платежу складає 2294,82 грн., індекс інфляції.

Додатковою угодою № 3 від 24.12.2021, сторони змінили ціну суборендної плати з 01.01.2022 та відобразили зміни в розрахунку суми щомісячного платежу за суборенду нерухомого майна. Встановили щомісячне нарахування відшкодування витрат на електричну та теплову енергію, воду та водовідведення, послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-а. Суборендар зобов`язався сплачувати рахунки по відшкодуванню витрат на електричну та теплову енергію, воду та водовідведення, послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за поточний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно підписаного між сторонами розрахунку суми щомісячного платежу за суборенду нерухомого майна, загальна сума щомісячного орендного платежу складає 2235,54 грн.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір діє з 01.01.2020 до 30.09.2022 включно.

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2021 сторони виклали пункт 10.1 в іншій редакції, встановивши, до договір діє з 01.01.2020 до 30.11.2022 включно.

Між сторонами в справі були підписані:

- акт № 000000001 від 31.01.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2235,54 грн. за суборенду приміщення за січень 2022, згідно рахунку-фактури № 000000001 від 31.01.2022;

- акт № 00000038 від 31.01.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 789,34 грн. за відшкодування витрат за електричну енергію та за теплову енергію за грудень 2021, згідно рахунку-фактури № 0000000062 від 22.01.2022;

- акт № 00000096 від 31.01.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 83,74 грн. за індексацію суборендної плати за січень 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000124 від 31.01.2022;

- акт № 00000135 від 28.02.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2235,54 грн. за суборенду приміщення за лютий 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000163 від 01.02.2022.

Позивачем підписано одноособово:

- акт № 00000216 від 28.02.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2054,83 грн. за відшкодування витрат на електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, утримання будівлі за лютий 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000244 від 22.02.2022;

- акт № 00000268 від 31.03.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2054,83 грн. за відшкодування витрат на електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, утримання будівлі за лютий 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000294 від 22.03.2022;

- акт № 00000313 від 31.03.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2235,54 грн. за суборенду приміщення за березень 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000338 від 01.03.2022;

- акт № 00000371 від 30.04.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 1118,22 грн. за суборенду приміщення за квітень 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000452 від 19.04.2022;

- акт № 00000427 від 30.04.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 2900,05 грн. за відшкодування витрат на електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, утримання будівлі за березень 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000487 від 22.04.2022;

- акт № 00000540 від 31.05.2022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 438,06 грн. за відшкодування витрат на електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, утримання будівлі за березень 2022, згідно рахунку-фактури № 0000000602 від 22.05.2022.

Мотивованої письмової відмови відповідача від укладання перелічених актів наданих послуг матеріали справи не містять та сторонами не надані.

Таким чином, згідно пункту 3.8 договору суборенди, послуги за цим договором вважаються такими, що надані орендарем належним чином і в повному обсязі.

Загалом позивачем були виписані акти та рахунки на загальну суму 16145,70 грн.

Відповідачем було сплачено на рахунок позивача: суму 2235,54 грн. за суборенду згідно платіжної інструкції № 122 від 31.01.2022; суму 789,34 грн. за комунальні послуги згідно платіжної інструкції № 123 від 31.01.2022; суму 2054,83 грн. за комунальні послуги згідно платіжної інструкції № 151 від 31.03.2022 по рахунку № 0000000244 від 22.02.2022; суму 2054,84 грн. за комунальні послуги згідно платіжної інструкції № 132 від 14.04.2022 по рахунку № 0000000294 від 22.03.2022. Всього сплачено загальну суму 7134,55 грн.

Відтак, відповідачем залишається неоплаченою сума 9011,15 грн., яка складається з суборендної плати за лютий-квітень 2022, індексації суборендної плати за січень 2022, відшкодування комунальних витрат за березень 2022.

Позивач надсилав відповідачу поштовим зв`язком листи-вимоги від 20.09.2022 вих. № 505, від 24.01.2023 вих. № 18, від 12.09.2023 вих. № 188, якими вимагав сплатити заборгованість у сумі 9011,15 грн.

Відповіді на листи в матеріалах справи відсутні.

Як зазначено в позовній заяві, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків зі сплати суборендних платежів, позивачем було прийнято рішення щодо розірвання договору суборенди № 14 та 30.04.2022 сформовано додаткову угоду про внесення змін до договору суборенди нерухомого майна № 14 від 19.12.2019 та акт приймання-передачі майна.

Долучені до позовної заяви копії додаткової угоди від 30.04.2022 та акту приймання-передачі майна від 30.04.2022 підписані лише з боку позивача, відповідачем не підписані. Докази надіслання/вручення даних документів відповідачу в матеріалах справи відсутні.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Відповідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, загалом позивачем були виписані акти та рахунки на загальну суму 16145,70 грн., відповідачем всього було сплачено загальну суму 7134,55 грн.

Відтак, відповідачем залишається неоплаченою сума 9011,14 грн.

Відповідно ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач укладення договору суборенди № 14 від 19.12.2019 не заперечив, доказів сплати позивачу заборгованості з орендної плати та компенсації з комунальних платежів суду не надав, наявність заборгованості не заперечив та не спростував.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 9011,15 грн. основного боргу є обґрунтованою, доведеною та підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Судом перевірено складений позивачем розрахунок 3% річних та встановлено, що він містить арифметичні помилки, пов`язані з неправильним визначенням позивачем початку періоду нарахування 3% річних.

Позивач нараховує 3% річних на суму боргу 4374,11 грн., яка складається з суми 83,74 грн. індексації суборендної плати за січень 2022, 2235,54 грн. суборендної плати за лютий 2022 та 2054,00 грн. комунальних відшкодувань за лютий 2022.

Так, згідно умов договору (п. 3.5), суборендар зобов`язаний сплачувати суборендні платежі за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця.

Додатковою угодою № 3 від 24.12.2021, сторони встановили зобов`язання суборендаря сплачувати рахунки по відшкодуванню витрат на електричну та теплову енергію, воду та водовідведення, послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за поточний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.

Таким чином, суму 83,74 грн. та 2235,54 грн. відповідач мав оплатити 20.01.2022, а суму 2054,00 грн. 20.03.2022.

Суд зазначає, що позивач у наведеному в позові розрахунку суми боргу помилково зазначає, що сума 2054,83 грн. це відшкодування комунальних витрат за січень 2022, оскільки згідно рахунку-фактури № 0000000244 від 22.02.2022, це відшкодування комунальних витрат за лютий 2022, які були оплачені відповідачем платіжною інструкцією № 131 від 31.03.2022.

Згідно перерахунку суду, 3% річних на суму боргу 4374,11 грн. у межах заявленого періоду складає 6,78 грн.

Аналогічні помилки допущені позивачем і в подальших розрахунках 3% річних. Так, за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 це 214 днів прострочення, а не 215, як зазначив позивач. За цей період сума 3% річних складає 158,50 грн.

Згідно перерахунку суду, загальна сума 3% річних у межах заявленого періоду складає 456,43 грн. У стягненні 5,10 грн. 3% річних судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Такі ж помилки допущені позивачем і при розрахунку інфляційних втрат.

Згідно перерахунку суду, загальна сума інфляційних втрат у межах заявленого періоду складає 1689,46 грн. У стягненні 233,83 грн. інфляційних втрат судом відмовляється у зв`язку з необґрунтованістю позову в цій частині.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом частково.

6. Судові витрати

Згідно п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2627,73 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 9000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження стягнення суми 9000,00 грн. судових витрат позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № б/н від 14.09.2023, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Бі Енд Джи Партнерс» та Дочірнім підприємством Запорізький навчально-курсовий комбінат Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (клієнтк), предметом якого (пункт 1.1) є надання адвокатським об`єднанням за дорученням клієнта професійної правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, складення позовної заяви, інших документів правового характеру. За умовами п. 4.1 договору, розмір гонорару адвокатського об`єднання при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків за цим договором, визначаються сторонами в додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 14.09.2023 до вказаного договору, сторони погодили наступну вартість послуг: підготовка позовної заяви до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за договором суборенди (з урахуванням друку, копіювання документів) 1500 грн. за 1 годину роботи. Порядок оплати узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, в якому зазначається сума, що підлягає оплаті за надані послуги.

Між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Бі Енд Джи Партнерс» підписано акт № 3 від 13.12.2023 виконаних робіт за договором від 14.09.2023, згідно якого адвокатським об`єднанням виконано наступний обсяг робіт: підготовка позовної заяви до ТОВ «Алмазбудпроект» до Господарського суду Запорізької області про стягнення заборгованості за договором суборенди (з урахуванням друку, копіювання документів) 1500 грн. за 1 годину роботи, кількість витрачених годин 6, сума, що підлягає сплаті 9000,00 грн. Зазначено, що роботи виконано повністю, претензій та зауважень щодо наданої правничої допомоги немає.

Суму в розмірі 9000,00 грн. позивачем перераховано Адвокатському об`єднанню «Бі Енд Джи Партнерс» згідно платіжної інструкції № 141 від 15.12.2023.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, витрати на правничу допомогу, що мають бути понесені відповідачем, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується сума 8811,30 грн. витрат на правничу допомогу. Інший розмір судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алмазбудпроект (вул. Силова, буд. 36-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 34789393) на користь Дочірнього підприємства Запорізький навчально-курсовий комбінат Державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (вул. Сєдова, буд. 9, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 33378273) 9011 (дев`ять тисяч одинадцять) грн. 15 коп. основного боргу, 1689 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 456 (чотириста п`ятдесят шість) грн. 43 коп. 3% річних, 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 73 коп. судового збору, 8811 (вісім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 30 коп. витрат на правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 06 лютого 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко