Рішення

від 17.01.2024 по справі 910/14445/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/14445/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Старовойтова Є.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ УКРАЇНА" (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258);

2) Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Б. Хмельницького 24, м.Київ, 01054, код ЄДРПОУ 37405111)

про визнання трудових відносин припиненими,

За участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Україна " (далі - відповідач-1) та Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач-2) про визнання трудових відносин припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на посаді директора товариства відповідача 1, прийняв рішення про звільнення з посади, однак на загальні збори, призначені на 15.08.2023, єдиний учасник не прибув, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Україна ", визнання припиненими відносин представництва та зобов`язання відповідача 2 внести зміни до відомостей про керівника відповідача-1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 08.11.23.

06.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову від позивача, відповідно до якої просить:

-припинити корпоративні та трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили.

- припинити відносини представництва між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили.

- зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 37405111) внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді запису про припинення корпоративних та трудових відносин між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили, а також на підставі рішення суду, з дати набрання судовим рішенням законної сили, виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258), у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Відповідно до ч.3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зважаючи на волевиявлення позивача, оскільки, позивачем змінюється лише предмет позову та не змінюються підстави, враховуючи, що заяву подано в межах строку, визначеного ст. 46 ГПК України, судом прийнято вказану заяву до розгляду.

У результаті підготовчого засідання 08.11.2023 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 07.12.2023.

09.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшло заперечення від відповідача 2 мотивоване тим, що відповідач 1 - ТОВ «ДТ Україна» з дати держаної реєстрації і по сьогодні знаходиться на обліку в Голосіївському районі в м.Києві державній адміністрації, тому Шевченківська районна адміністрація в м.Києві не є суб`єктом, що забезпечує зберігання реєстраційної справи та відповідача 1 не перебуває на її обліку .

17.11.2023 до канцелярії Господарського суду надійшли додаткові пояснення від позивача в яких вказує, що господарська діяльність відповідача 1 повністю блокована, оскільки учасником товариства є громадянин РФ. Щоб не мати зв`язків з юридичною особою, що пов`язана з країною агресором, діяльність якої заблоковано та мати можливість вільно займатися працею в іншому місці роботи, позивач вирішив звільнитися з посади директора ТОВ «ДТ Україна».

22.11.2023 до канцелярії Господарського суду позивач також надіслав відповідь на заперечення, відповідно до яких вказав, що законодавством України не передбачено, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснюється виключно за місцем обліку юридичної особи та/або за місцем зберігання її реєстраційної справи.

Ухвалою від 08.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті на 17.01.2024.

В судове засідання представники відповідачів не з`явилися, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2011 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (далі по тексту - Відповідач 1, Товариство) ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Товариства, згідно з Протоколом №1.

19 квітня 2011 року Позивач видав Наказ №1-к про початок виконання обов`язків директора Товариства за сумісництвом. З 01.08.2011 Позивача переведено на постійну основну роботу на посаді директора Товариства, що підтверджує запис в його трудову книжку за порядковим номером 12 від 01.08.2011.

При цьому, згідно Протоколу №1 від 14.04.2011 та Статуту Товариства Позивач був одночасно одним з двох учасників Товариства з часткою у розмірі 33% статутного капіталу Товариства. Інший учасник Товариства - громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 , якому належала частка у розмірі 67% статутного капіталу Товариства (далі по тексту - ОСОБА_3 ).

01.06.2023 ОСОБА_1 було прийнято рішення про вихід зі складу учасників Товариства, про що ним підписано відповідну нотаріальну заяву.

02.06.2023 було змінено склад учасників Товариства та зареєстровано відповідні зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: єдиним учасником (власником) Товариства залишився ОСОБА_3 .

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з нього станом на 29.06.2023 єдиним учасником Товариства є ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), частка якого становить 100% статутного капіталу Товариства. А керівником та особою, відмінною від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства, є Позивач.

Як вказує позивач, 10 липня 2023 року ОСОБА_1 прийняв рішення звільнитися з займаної ним посади директора Товариства з 17 серпня 2023 року, про що ним власноручно написано Заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі по тексту - КЗпП України), адресовану учаснику, як вищому органу Товариства з проханням здійснити дії, спрямовані на звільнення та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про те, що Позивач є керівником Товариства та даних про те, що Позивач є особою, відмінною від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства.

У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України було припинено поштове сполучення між країнами, про що свідчить інформація з офіційного веб-сайту «УКРПОШТИ» за посиланням (https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57624-poshti-svitu- ogoloshujiit-rosii-poshtovu-blokadu). Інші підприємства, які надають поштові послуги в Україні, також не здійснюють відправлень до країни агресора. Таким чином, можливість відправлення поштової кореспонденції з України до Російської Федерації наразі відсутня.

З метою дотримання процедури звільнення директора Товариства з посади, Позивач 10.07.2023 надіслав пакет документів (Заяву та Повідомлення про скликання загальних зборів) засобами електронної пошти на електронну адресу ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Проте жодної відповіді від останнього Позивач не отримав.

Окрім цього, 11.07.2023 представником Позивача, уповноваженим нотаріально посвідченою довіреністю, який на той час перебував у Німеччині, на адресу місця реєстрації єдиного учасника Товариства з Німеччини було направлено заяву про звільнення ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням з 17.08.2023 разом з письмовим Повідомленням директора Товариства учаснику ОСОБА_3 про скликання Загальних зборів учасників ТОВ «ДТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37560258) на 15.08.2023 за адресою: Україна, 01033, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 15, корпус Б, офіс 29. Час початку реєстрації учасників (представників учасників) - 12 годин 00 хвилин. Час закінчення реєстрації учасників (представників учасників) - 12 годин 15 хвилин.

Також у згаданому Повідомленні єдиному учаснику було запропоновано, у якості альтернативи, до 15.08.2023 ухвалити рішення про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 17 серпня 2023 року за власним бажанням та забезпечити державну реєстрацію відповідних змін з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про те, що ОСОБА_1 є керівником Товариства та відомостей про те, що ОСОБА_1 є особою, відмінною від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства.

Заява та повідомлення про скликання Загальних зборів учасників Товариства були направлені ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку через компанію DHL, що підтверджується накладною від 11.07.2023 за номером відправлення №LP047597192DE з описом змісту (копії документів із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову додаються). Проте вони не були отримані адресатом, оскільки кур`єр не знайшов одержувача вдома, доставка члену сім`ї чи сусіду також була неможлива, що підтверджують дані Трекінгу DHL про історію поштового відправлення №LP047597192DE із засвідченим перекладом на українську мову.

Загальні збори учасників Товариства, призначені на 15 серпня 2023 року, на порядок денний яких було поставлено до вирішення питання про звільнення з посади директора Товариства ОСОБА_1 з 17 серпня 2023 року за власним бажанням та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про те, що ОСОБА_1 є керівником Товариства та відомостей про те, що ОСОБА_1 є особою, відмінною від керівника, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи (Товариства) - не відбулися, оскільки єдиний учасник Товариства - ОСОБА_3 або його уповноважений представник, на ці загальні збори не з`явився.

Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади директора, на загальні збори, призначені на 15.08.2023, єдиний учасник не прибув, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ УКРАЇНА", визнання припиненими відносин представництва та зобов`язання відповідача-2 внести зміни до відомостей про керівника відповідача-1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом (ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

З огляду на викладене, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Отже, нез`явлення учасників відповідача 1 на Загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора цього Товариства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасника відповідача 1, про скликання позачергових Загальних зборів Товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.

Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання позачергових Загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповдіачем-1 в порядку, визначеному чинним законодавством.

Як встановлено судом, скликані позивачем на 15.08.2023 позачергові Загальні збори учасників відповідача не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

Відповідачем 1 доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.

У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.

Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем 1 припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем 1 припиненими, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, в Постанові від 06.09.2023 по справі № 127/27466/20, зазначено, що колегія суддів погоджується з тим, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

На переконання колегії суддів, підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім установлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування між сторонами юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними.

Створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Щодо вимоги про внесення змін/ припинення/виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

Заперечення відповідача 2 судом до уваги не приймаються, оскільки, законодавством України не передбачено, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснюється виключно за місцем обліку юридичної особи та/або за місцем зберігання її реєстраційної справи.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими корпоративних та трудових відносин, відносин представництва позивача з відповідачем 1, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивача в частині виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з розділу: «Відомості про органи управління юридичної особи», відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна».

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Припинити корпоративні та трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ УКРАЇНА» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили.

3. Припинити відносини представництва між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили.

4.Зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 37405111) внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді запису про припинення корпоративних та трудових відносин між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) за рішенням суду з дати набрання судовим рішенням законної сили, а також на підставі рішення суду, з дати набрання судовим рішенням законної сили, виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), як про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТ Україна» (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258), у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ Україна" (вул. Гетьмана Павла Скоропадського буд.15 корп. Б, оф. 29, м.Київ, 01033, код ЄДРПОУ 37560258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві ) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 22.01.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА