Ухвала

від 01.02.2024 по справі 910/1002/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.02.2024Справа № 910/1002/24

Суддя Ягічева Н.І., розглянувши

позовну заяву Релігійної Організації Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва

до Київської міської державної адміністрації

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Релігійна Організація Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про визнання права власності Релігійної Організації Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва на нерухоме майно, що розташоване за адресою м.Київ, вул.Ямська, буд.70, в саме церква - загальна площа будівлі літ."А" - 1041,5 кв.м., побутова будівля - загальна площа будівлі літ."Б" - 247,5 кв.м.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 164 ГПК України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 2 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3 028,00 грн.

Суд звертає увагу позивача, що вимога про визнання права власності є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна, яка має бути обґрунтована саме позивачем.

Як роз`яснено в п.п. 2.2.1 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини 3 статті 162 і статті 163 ГПК такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Таким чином, вимога про визнання права власності на нерухоме майно - церква - загальна площа будівлі літ."А" - 1041,5 кв.м., побутова будівля - загальна площа будівлі літ."Б" - 247,5 кв.м. є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем визначено ціну позову відповідно до рішення №163 виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих від 24.02.1958 в розмірі 63 080,00 карбованців. З рахуванням показників офіційного курсу долара до іноземних валют у 1958 та врахування інфляції, позивачем здійснено приблизний перерахунок вказаної суми у національній валюті, який станом на сьогодні становить 1 260 000,00 грн. Відповідно до розрахунку позивача понесені ним судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 18 900,00 грн.

Однак, матеріали позовної заяви не місять жодних доказів, які б підтверджували балансову вартість такого майна. В той же час, за висновками суду, Рішення №163 виконавчого комітету Залізничної районної Ради депутатів трудящих від 24.02.1958 не може вважатися належним доказом на підтвердження вартості спірного майна станом на момент подачі позову до суду.

Отже, вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 та ст. 163 Господарського процесуального кодексу України щодо надання доказів на підтвердження визначеної ціни позову не виконані позивачем належним чином.

Враховуючи, що позивачем невірно визначено ціну позову, господарський суд позбавлений можливості зазначити, яка саме сума судового збору підлягає сплаті.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням встановлених недоліків, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.1 ст.174 ГПК України із встановленням 10-деннного строку з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду документів на підтвердження визначеної вартості спірного майна, а також, у разі необхідності, доказів доплати судового збору виходячи з ціни спірного майна відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Релігійної Організації Релігійна Громада Церква Християн Адвентистів Сьомого Дня в Голосіївському районі міста Києва, без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Наталія Ягічева