Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/14661/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/14661/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ВМ-ХІМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс"

про стягнення 140624,69 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будгенсервіс" (далі - відповідача) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ВМ-ХІМ" (далі - позивач) боргу у сумі 140624,69 грн за договором підряду №АН-СП-337 від 13.09.2022.

Розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору підряду було виконано і передано відповідачу роботи, які останнім прийнято без зауважень, однак за які не розрахувався на суму 140624,69 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову у своєму відзиві на позов, зокрема, зазначає, що ним було направлено позивачу зауваження щодо виконаних ним робіт, у зв`язку із чим ним не було підписано акт приймання-передачі робіт та відповідно, роботи не прийняті.

У запереченнях на відзив позивач зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання відповідачем позивачу заперечень за виконані роботи вказані у Акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року.

Крім того, позивач просив суд застосувати до відповідача заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на відповідача за ненадання ним питань адресованих позивачем в порядку ст. 90 ГПК України та повторно зобов`язати позивача надати відповіді на питання.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі судом було задоволено клопотання позивача в порядку ст. 90 ГПК України та зобов`язано відповідача надати відповіді на питання:

1) Які причини та підстави порушення Відповідачем поряду та строків підписання Акту виконаних робіт за лютий 2023 року та не підписання наданих неодноразово Актів на закриття прихованих робіт?

2) Які причини та підстави не надання Відповідачем, у встановленому Договором поряду та строки, зауважень по наданому Позивачем Акту виконаних робіт за лютий 2023 року та на Акти на закриття прихованих робіт?

3) Які причини не надання Відповідачем відповідей на надані Позивачем претензії № 29/03 від 29.03.23 та №06/09 від 06.09.23?

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не було надано відповідей на питання позивача саме у порядку ст. 90 ГПК України, натомість, зі змісту відзиву на позовну заяву відповідачем фактично були надані пояснення та долучено відповідні докази, які стосуються питань позивача. Суд в свою чергу зазначає, що для вирішення спору достатньо наданих відповідачем пояснень та доказів поданих з відзивом.

Враховуючи наведене вище, суд не вбачає підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3430-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14 лютого 2024 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2022 відповідачем як замовником та позивачем як підрядником було укладено договір підряду № АН-СП-337 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання виконати у повній відповідності до проектної документації та Технічного завдання (Додаток № 4 до цього Договору) роботи з нанесення фінішного шару Sikafloor-2540 (А+В) на загальній орієнтовній площі 3807,50 кв.м паркінгу на відм. - 2,700 (далі - роботи) на Об`єкті будівництва замовника: «Житловий комплекс з магазинами, офісами, приміщеннями побутового обслуговування і підземним паркінгом по вул. Боженка, 75-77, вул. Володимиро-Либідській, 21-17, вул. Антоновича, 118 в Голосіївському районі м. Києва» в строки та на умовах, передбачених Договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані належним чином Роботи, відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору та Додатку № 1 сторонами було погоджено загальну ціну Договору у розмірі - 436471,70 грн з ПДВ.

Остаточна вартість робіт за даним Договором буде визначатись сумою всіх актів приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.2 Договору).

У пункті 4.2.3 Договору вказано, що остаточна оплата праці за виконані підрядником роботи здійснюється замовником упродовж семи банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (за виключенням суми перерахованого авансу).

Зі змісту пунктів 4.2.1 та 4.2.2 Договору вбачається, що замовник продовж п`яти банківських днів з дати підписання Договору мав перерахувати авансові платежі загальною вартістю 289882,80 грн.

На виконання умов укладеного Договору, відповідачем в якості авансового платежу 28.09.2022 було перераховано на користь позивача кошти в сумі 289882,80 грн, що підтверджується копією виписки банку.

Як зазначає позивач, згідно Додатку № 5 до Договору, відповідач передав йому фронт робіт згідно укладеного Акту приймання-передачі фронту робіт.

У зв`язку з виконанням позивачем частини робіт по Договору, між сторонами в жовтні 2022 року було укладено Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 171295,43 грн.

27.02.2023 позивач направив відповідачу повідомлення про завершення виконання робіт за Договором - лист № 27/02-2 разом з яким було направлено підписаний 19.12.2022, в тому числі і представником відповідача, реєстр прийому-передачі виконавчої документації по Договору та підписаний позивачем в двох примірниках Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року на суму 259212,06 грн.

Позивач вказує на те, що відповідачем не було підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року та у встановлені умовами Договору строки не було надано обґрунтованих зауважень про недоліки в роботі, а тому, на думку позивача, відповідачем були прийняті проведені позивачем роботи за які має бути здійснена доплата у сумі 140624,69 грн.

Позивач каже, що неодноразово звертався до відповідача з вимогами, щодо сплати боргу в сумі 140624,69 грн, у тому числі і претензіями № 29/03 від 29.03.2023, № 06/09 від 06.09.2023. Однак відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Заперечуючи проти вимог позову відповідач зазначає, що позивачем були порушені строки виконання робіт, а також у відповідача були зауваження щодо робіт, що вказані у акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, які направлені на адресу позивача у визначені умовами Договору строки, у зв`язку із чим підстав для задоволення вимог позову відсутні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (частина 2 статті 628 ЦК України).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором будівельного підряду, який є окремим видом договорів підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено ч. 4-6 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до частин 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони узгодили за умовами Договору його ціну у сумі 436471,70 грн. Відповідачем було сплачено на рахунок позивача авансовий платіж у сумі 289882,80 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем було виконано частину робіт на суму 171295,43 грн про що сторони підписали відповідний Акт приймання виконаних робіт за жовтень 2022 року.

У лютому 2023 року позивач направив відповідачу Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, який відповідачем було отримано 02.03.2023.

Відповідно до умов п. 6.3 Договору замовник протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання розглядає Акт приймання-передачі виконаних робіт і підписує його, або надає підряднику обґрунтовані зауваження про недоліки в роботі (включаючи, але не обмежуючись: невідповідність робіт кошторисній та іншій документації, виконання робіт в меншому обсязі ніж заплановано, порушення строків виконання робіт з вини підрядника, тощо) та встановлення строк для їх виправлення.

Відповідачем 07.03.2023 було зроблено письмові зауваження на Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, які 08.03.2023 були направлені поштовим засобом зв`язку на адресу позивача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та накладною.

Свої заперечення відповідач обґрунтовував, зокрема, тим, що позивачем було передано виконавчу документацію особі, яку відповідач не уповноважував такими обов`язками, в ході проведення проб (на загальній площі паркінгу 3807,50 кв.м.) з визначення товщини полімерного покриття підлоги паркінгу на об`єкті будівництва замовника протоколом №2 від 21.02.2023 було зафіксовано, що середній показник товщини полімерного покриття становить - 2,17 мм, тоді як за умовами Договору повинна становити як мінімум 4,90-5 мм виходячи з норми витрат матеріалів встановлених договірною ціною на суму матеріалів.

Суд відхиляє заперечення позивача, що відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження надання ним у встановлені п. 6.3 Договору строки зауваження на Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, враховуючи наступне.

Як вже було вказано вище, за умовами п. 6.3 Договору замовник протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання розглядає Акт приймання-передачі виконаних робіт і підписує його, або надає підряднику обґрунтовані зауваження про недоліки в роботі. Спірний акт відповідачем було отримано 02.03.2023, що визнається обома сторонами, у зв`язку із чим відповідач мав право до 13.03.2023 (включно) надати свої зауваження на отриманий акт. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановлені п. 6.3 Договору строки було надано свої зауваження на спірний акт, які направлено на адресу позивача (м. Київ, вул. Павла Усенко, 8), яка є також його юридичною адресою вказаною у ЄДРЮОФОПГФ, що підтверджується відповідними доказами.

На твердження позивача, що за штриховим кодом (0101510193246) вказаним у накладній та описі вкладення які відповідачем долучено на підтвердження направлення позивачу зауважень на акт, відсутня інформація на сайті Укрпошти, суд зазначає, що відстеження інформації по штриховому коду Укрпошти можливо лише протягом 6 місяців з дати направлення конверту.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наведене, надані відповідачем докази про направлення позивачу зауважень на спірний акт є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт того, що відповідач у встановлені п. 6.3 Договору строки надав свої зауваження на акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року шляхом надсилання їх поштою на юридичну адресу позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем були надані обґрунтовані зауваження про недоліки в роботі, які вказані у акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року.

Таким чином, відповідач з дотриманням умов Договору відмовився від підписання акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року, у зв`язку із чим твердження позивача про наявність у відповідача обов`язку для остаточної оплати ним в порядку п. 4.2.3 Договору за виконані роботи відсутні, а отже підстав для задоволення позову про стягнення 140624,69 грн немає.

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.