Рішення

від 06.02.2024 по справі 910/17275/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2024Справа № 910/17275/23За позовом Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс"

про стягнення 132326,95 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс" про стягнення 132326,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 3 від 27.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №060006184 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, будинок 6, квартира 78.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 16.11.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс" 27.05.2021 укладено Договір про виконання робіт № 3 (далі - Договір).

Згідно розділу 1 Договору Виконавець зобов`язується виконати Замовнику роботи з капітального ремонту (далі - Роботи) 1ПЗ-2, 1ПЗ-7 (далі вироби). Повний перелік, кількість і ціна на роботи, відображаються у Акті виконаних робіт до даного Договору, який є його невід`ємною частиною. Виконавець гарантує Замовнику те, що роботи за Договором (у прикінцевому варіанті) здійснюються в інтересах Збройних Сил України і отримані прибори будуть використані під час виконання відповідного державного замовлення за договором (державним контрактом) з Міністерством оборони України (далі - Міноборони).

Розділом 2 Договору встановлено, що Виконавець повинен виконати Замовнику передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає державним стандартам, кресленням, технічним умовам. Виконавець повинен виконати роботи, якість яких відповідає умовам державних стандартів, конструкторської документації. Контроль за якістю, здійснюється відділом технічного контролю Замовника. Гарантійні зобов`язання: строк дії гарантійних зобов`язань - 24 місяців.

Вартість робіт буде визначено на підставі дефектувального акту виробів та буде зазначена у специфікації, що складається на підставі даного акту. Розрахунки за даним Договором здійснюються в наступному порядку: Замовник сплачує авансовий платіж Виконавцю у розмірі 70% вартості виконаних Робіт, яка вказується; у специфікації, не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання Специфікації до Договору; Замовник сплачує Виконавцю залишок у розмірі 30% вартості робіт, що були виконані, які вказані у специфікації), не пізніше 5 (п`яти) банківських днів від дати підписання акту наданих послуг (п.3.1-3.2 Договору).

Згідно розділу 4 Договору Виконавець зобов`язується: виконати роботи, зазначені в п. 1.1. цього Договору на умовах і в терміни, передбачені цим Договором; вживати заходів щодо збереження майна Замовника протягом терміну дії Договору; своєчасно усувати недоліки виявлені під час виконання робіт за цим Договором, допущені з вини Виконавця; відшкодовувати, відповідно до законодавства та цього Договору, завдані Замовнику збитки; інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов`язань за Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення. Замовник зобов`язується: прийняти в установленому порядку виконані роботи, визначені умовами цього Договору і оплатити виконані роботи відповідно до розділу 4 цього Договору; відшкодувати збитки Виконавця в разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань Замовника за даним Договором, якщо він не доведе, що порушенні Договору сталося з вини Виконавця. Замовник має право: відмовитися від приймання робіт, якщо вона не відповідають умовам Договору; вимагати усунення виявлених недоробок і дефектів під час виконання робіт у визначені цим Договором терміни; відмовитися від даного Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Виконавець своєчасно не виконав роботи або виконує їх з порушенням строків, визначених цим Договором та унеможливлює його виконання; ініціювати внесення змін у даний Договір, вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Виконавцем умов даного Договору.

У розділі 5 сторони погодили умови виконання робіт. Строк виконання робіт встановлюється до 31.12.2021, про що складається графік виконання Робіт, який погоджується Замовником та Виконавцем. Виконавець може виконати роботи достроково. В такому разі Виконав невідкладно повідомляє Замовника про виконані роботи. Замовник має прийняти виконані роботи протягом 3 робочих днів з дня отримання такого повідомлення Виконавця. Передбачені цим Договором роботи виконуються у відповідності до вимог діючої нормативно-технічної документації. Результатом виконання робіт є підписаний Сторонами Акт виконаних робіт. Виконавець відповідає за збереження майна Замовника протягом всього часу знаходження його у Виконавця до моменту передачі представникам Замовника. Витрати на зберігання майна, в межах відповідальності Виконавця, покладаються на його самого. Приймання робіт здійснюється Замовником у відповідності до вимог нормативно-технічної документації та оформляється Актом виконаних робіт. Виконавець гарантує: збереження майна Замовника та інших матеріальних цінностей на період виконання робіт, без додаткової оплати; усунення дефектів, що виявлені Замовником та які виникли з вини Виконавця. Виконавець зобов`язаний усунути недоліки впродовж 5 (п`яти) робочих Днів з моменту отримання письмової претензії (п. 5.1-5.7 договору).

Договір набуває чинності, з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами фінансових зобов`язань за Договором (п.10.1).

27.05.2021 між сторонами була укладена Специфікація №1 до Договору на суму 1440450,86 грн. та Календарний план виконання робіт (надання послуг).

Договір та специфікація підписані сторонами та завірені їх печатками.

Відповідно до Специфікації № 1 від 27 травня 2021 року ТОВ "ЛД-Сервіс" прийняло на себе зобов`язання із капітального ремонту виробів 1ПЗ-2 та 1ПЗ-7 у кількості 11 (одинадцять) штук на загальну суму 1 440 450,86 грн.

Згідно Акту прийому-передачі № 1 від 07.06.2021 року ТОВ "ЛД-Сервіс" отримало від ДП "Миколаївський бронетанковий завод" для ремонту одинадцять виробів, а саме: 1ПЗ-2 КПТ 064127, 1ПЗ-7 02Б232, 1ПЗ -2 КПТ 115022, 1ПЗ-2 СКЕ 115121, 1ПЗ -7 02М240, 1ПЗ-2 СКЕ 052700, 1ПЗ-2 СКЕ 052246, 1ПЗ-7 02А279, 1ПЗ-2 СКД 114721, 1173-2 СКЕ 042545 та 1ПЗ-2 ВСК 042008.

Відповідно до платіжного доручення № 2282 від 09.06.2021 ДП "Миколаївський бронетанковий завод" здійснило оплату авансового платежу на суму 657579,59 грн.

У відповідності до Календарного плану виконання робіт (надання послуг) ТОВ "ЛД-Сервіс" зобов`язувалося надати послуги з капітального ремонту відповідних виробів у наступні строки: 14.06.2021 - три одиниці виробів; 18.06.2021 - три одиниці виробів; 25.06.2021 - три одиниці виробів та 05.07.2021 - дві одиниці виробів.

Проте, першу поставку виробів Згідно Акту прийому-передачі № 3 від 29.06.2021 у кількості 6 одиниць ТОВ "ЛД-Сервіс" здійснило 29.06.2021 року, вказавши, що вироби капітальному ремонту не підлягали.

Наступну поставку виробів ТОВ "ЛД-Сервіс" здійснило 15.07.2021 згідно відповідних Актів № 1, 2 та 3 приймання наданих послуг з капітального ремонту виробів 1ПЗ-2.

Згідно Акту № 4 приймання наданих послуг з капітального ремонту виробів 1ПЗ-2 від 23.07.2021, наступний виріб ТОВ "ЛД-Сервіс" надало ДП "Миколаївський бронетанковий завод" 23.07.2021.

Останній виріб - 1ПЗ-2 СКЕ 042545 ТОВ "ЛД-Сервіс" надало ДП "Миколаївський бронетанковий завод" згідно Акту прийому-передачі - 05.10.2021.

Всі зазначені вище обставини були встановлені рішенням Господарського суду Волинської області від 24.05.2022 у справі № 903/1000/21 за позовом Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс" про стягнення 158932,39 грн, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того рішенням Господарського суду Волинської області від 27.09.2022 у справі № 903/7/22 за позовом Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс" про стягнення 10043,46 грн та повернення майна встановлено наступні обставини.

Після отримання від ТОВ "ЛД-Сервіс" виробів, ДП "МБТЗ" за дорученням 1301 військового представництва Міністерства оборони України зверталося до Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" з метою здійснення перевірки якості виконаного ТОВ «ЛД- Сервіс» капітального ремонту виробів. Як зазначає позивач, ДП «Ізюмський приладобудівний завод» проведено декілька перевірок якості виконаного капітального ремонту відповідних виробів,

За підсумками перевірки якості виконаного ТОВ "ЛД - Сервіс" капітального ремонту приладу СКЕ 042545 від 08.10.2021, які викладені у Паспорті ремонту приладу та Протоколі перевірки виробу ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545 та затверджених представником 85 військового представництва Міністерства оборони України та були виявлені недоліки.

ТОВ "ЛД-Сервіс" гарантувало проведення повторного ремонту та усунення визначених недоліків відповідного Виробу.

Так, Виріб повторно 19.10.2021 переданий ДП "МБТЗ" та 20.10.2021 отриманий ТОВ "ЛД-Сервіс".

Отже, ТОВ "ЛД-Сервіс" зобов`язане провести ремонт Виробу до 23.10.2021. Однак, своїх зобов`язань за Договором не виконало та Виріб до ДП "МБТЗ" не повернуло.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.09.2022 у справі № 903/7/22 позов задоволено повністю. І зокрема зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛД - Сервіс" повернути Державному підприємству "Миколаївський бронетанковий завод" виріб ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545.

Позивач звернувся з даним позовом про повернення йому суми сплаченої попередньої оплати у розмірі 132326,95 грн, сплаченої за не виконаний ремонт виробу ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2, ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1, ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2, ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України, на яку в тому числі посилається позивач, визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З встановлених у справах № 903/1000/21 та № 903/7/22 обставин вбачається, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором № 3 від 27.05.2021 з ремонту виробу ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545. Вартість ремонту була обумовлена сторонами у специфікації № 1 від 27.05.2021 у сумі 132326,95 грн та оплачена позивачем в якості авансового платежу на підставі платіжного доручення № 2282 від 09.06.2021 на суму 657579,59 грн.

Роботи мали бути виконані в рамках дії договору № 3 від 27.05.2021, тобто до 31.12.2021.

Оскільки, ремонт не був проведений відповідачем належним чином (обставини встановлені судами при розгляді справ № 903/1000/21 та № 903/7/22), суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості оплаченого, але не виконаного ремонту виробу ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545, у сумі 132326,95 грн обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням всього вищезазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений належним чином. З огляду на встановлені обставини, суд вбачає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Сервіс" (02154, м. Київ, бульвар Русанівський, будинок 6, квартира 78; ідентифікаційний код: 43352581) на користь Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця 1 Слобідська, будинок 120; ідентифікаційний код: 07856371) суму попередньої оплати за не виконаний ремонт виробу ІПЗ-2 заводський номер СКЕ 042545 у розмірі 132326 (сто тридцять дві тисячі триста двадцять шість) грн 95 коп., судовий збір у розмірі 2864 (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко