Рішення

від 01.02.2024 по справі 911/3211/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2024Справа № 911/3211/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станфорд Груп"

про стягнення 2068312,13 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача: Кваша В.Ю.

Від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 01.02.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станфорд Груп" про стягнення 2068312,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням відповідачем позивачу збитків, в зв`язку з не реєстрацією податкових накладних.

Ухвалою від 24.10.2023 Господарського суду Київської області № 911/3211/23 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2023 справа передана судді Усатенко І.В.

Ухвалою суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання було призначено на 14.12.2023.

У підготовче засідання, яке відбулося 14.12.2023 відповідач не з`явився. Про місце, дату і час підготовчого засідання суд повідомляв учасника справи. Причини неявки у підготовче засідання учасником справи зазначені не були.

Ухвалою суду від 14.12.2023 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 01.02.2024.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2024 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2024 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станфорд Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" (покупець) укладено договір поставки № 2021/24-07 від 24.07.2021, відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити у встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію, далі по тексту - вугілля, а покупець зобов`язується прийняти вугілля та сплатити за нього грошові кошти на умовах, викладених у даному договорі.

Згідно п. 3.7. договору постачальник передає у власність покупця вугілля, вказане у видаткових накладних на підставі додатків - специфікацій до цього договору. Датою поставки та право власності на вугілля виникає у покупця з дати, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією прибуття, зазначену у специфікації.

У пункті 4.2. договору визначено, що оплата за вугілля здійснюється покупцем в терміни, зазначені в специфікації.

Постачальник інформує покупця про проведені поставки (відвантаження) вугілля протягом двох діб з моменту відвантаження, а також протягом 7 календарних днів з моменту поставки надає покупцеві (його представникові) наступні документи: копію залізничних квитанції на відвантажену партію вугілля; копію сертифіката якості; видаткові накладні; рахунки-фактури на вугілля, написані відповідно до п. 4.1 даного договору; акт приймання-передачі вугілля. Вищевказані документи передаються покупцеві або його представникові кур`єрською службою доставки або поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податкова накладна складається в електронному вигляді в порядку та строк, що передбачені чинним законодавством України. Податкова накладна має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних термінів у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 6.1. договору сторони зобов`язуються інформувати один одного про всі виникаючі обставини, що загрожують виконанню або роблять неможливим виконання зобов`язань за договором, і погоджувати заходи щодо їхнього усунення.

Постачальник гарантує: - своєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін, визначений податковим законодавством України; - своєчасне включення до складу податкових декларацій з податку на додану вартість обсягів постачання (та сум коригування ПДВ) за цим договором у випадках і порядку передбачених Податковим кодексом України; - своєчасне складання та надсилання покупцю розрахунків коригування до податкових накладних, у випадках і порядку, передбачених Податковим кодексом України; - відсутність розбіжностей щодо декларування податку на додану вартість при проведенні господарських операцій із покупцем. У випадку не визнання податкової (их) декларації (й) з ПДВ за податковий (і) період (и), до складу якої (их) включені податкові зобов`язання з ПДВ за цим договором, постачальник проінформує про це покупця у найкоротший термін (але не пізніше ніж протягом 2-х банківських днів) шляхом надсилання повідомлення на електронну адресу контактної особи, узгоджену сторонами (п. 6.5, 6.6 договору).

Згідно п. 7.1 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіяний у зв`язку із цим збиток, підтверджений документально.

Відповідно до п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2022, договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання.

До матеріалів справи долучено специфікації до договору: № 12 від 09.05.2022 на поставку вугілля загальною вартістю 10650000,00 грн, строк поставки: травень-червень 2022, 100% попередня оплата; № 13 від 01.06.2022 на поставку вугілля загальною вартістю 11400000,00 грн, строк поставки: червень-липень 2022, 100% попередня оплата; № 14 від 20.06.2022 на поставку вугілля загальною вартістю 11800800,00 грн, строк поставки: червень-липень 2022, 100% попередня оплата; № 15 від 29.06.2022 на поставку вугілля загальною вартістю 11800800,00 грн, строк поставки: червень-липень 2022, 100% попередня оплата.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору постачальник передав покупцю товар на суму 12454166,71 грн, з яких сума ПДВ становить 2075694,45 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № РН-0000010 від 07.05.2022 на суму 646412,26 грн, № РН-0000011 від 09.05.2022 на суму 676925,09 грн, № РН-0000012 від 12.05.2022 на суму 545493,00 грн, № РН-0000013 від 13.05.2022 на суму 506012,88 грн, № РН-0000014 від 16.05.2022 на суму 516640,62 грн, № РН-0000015 від 16.05.2022 на суму 501517,68 грн, № РН-0000016 від 17.05.2022 на суму 512170,56 грн, № РН-0000017 від 18.05.2022 на суму 1013700,74 грн, № РН-0000018 від 20.05.2022 на суму 756316,42 грн, № РН-0000019 від 23.05.2022 на суму 782079,66 грн, № РН-0000020 від 25.05.2022 на суму 499802,69 грн, № РН-0000021 від 27.05.2022 на суму 531962,38 грн, № РН-0000022 від 30.05.2022 на суму 1029364,03 грн, № РН-0000023 від 01.06.2022 на суму 520262,03 грн, № РН-0000024 від 06.06.2022 на суму 589608,00 грн, № РН-0000025 від 08.06.2022 на суму 496240,27 грн, № РН-0000026 від 09.06.2022 на суму 512334,37 грн, № РН-0000027 від 13.06.2022 на суму 518666,82 грн, № РН-0000028 від 13.06.2022 на суму 258109,01 грн, № РН-0000029 від 16.06.2022 на суму 517795,49 грн, № РН-0000031 від 21.06.2022 на суму 522752,71 грн. Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень.

Позивачем подано до матеріалів справи докази оплати отриманого товару на загальну суму 12409872,77 грн. Вказані обставини підтверджуються наступними платіжними інструкціями: № 5080 від 04.05.2022 на суму 480741,98 грн, № 5152 від 09.05.2022 на суму 472844,40 грн, № 5154 від 09.05.2022 на суму 442645,06 грн, № 5180 від 12.05.2022 на суму 351450,00 грн, № 5179 від 12.05.2022 на суму 337818,00 грн, № 5189 від 13.05.2022 на суму 266250,00 грн, № 5188 від 13.05.2022 на суму 154562,88 грн, № 5213 від 16.05.2022 на суму 159750,00 грн, № 5214 від 16.05.2022 на суму 751908,30 грн, № 5217 від 17.05.2022 на суму 159750,00 грн, № 5216 від 17.05.2022 на суму 352420,56 грн, № 5232 від 18.05.2022 на суму 319500,00 грн, № 5242 від 18.05.2022 на суму 853950,74 грн, № 5284 від 20.05.2022 на суму 159750,00 грн, № 5288 від 20.05.2022 на суму 436816,42 грн, № 5298 від 23.05.2022 на суму 239625,00 грн, № 5297 від 23.05.2022 на суму 622329,66 грн, № 5318 від 25.05.2022 на суму 266250,00 грн, № 5317 від 25.05.2022 на суму 260177,69 грн, № 5338 від 27.05.2022 на суму 319500,00 грн, № 5337 від 27.05.2022 на суму 265712,38 грн, № 5344 від 30.05.2022 на суму 159750,00 грн, № 5343 від 30.05.2022 на суму 709864,03 грн, № 5389 від 01.06.2022 на суму 285000,00 грн, № 5425 від 06.06.2022 на суму 304608,00 грн, № 5499 від 08.06.2022 на суму 496240,27 грн, № 5500 від 08.06.2022 на суму 285000,00 грн, № 5511 від 09.06.2022 на суму 171000,00 грн, № 5510 від 09.06.2022 на суму 227334,37 грн, № 5539 від 13.06.2022 на суму 258109,01 грн, № 5540 від 13.06.2022 на суму 285000,00 грн, № 5538 від 13.06.2022 на суму 347666,82 грн, № 5577 від 16.06.2022 на суму 232795,49 грн, № 5587 від 17.06.2022 на суму 269499,00 грн, № 5600 від 20.06.2022 на суму 295020,00 грн, № 5602 від 21.06.2022 на суму 227732,71 грн, № 5760 від 30.06.2022 на суму 181500,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 463 від 10.08.2022, в якому зазначив про не реєстрацію відповідачем податкових накладних на загальну суму поставки 13385594,20 грн, в тому числі ПДВ 2230932,37 грн та просив невідкладно здійснити реєстрацію в ЄРПН. Лист отриманий адресатом 19.08.2022.

Відповідач відповіді на лист не надав, проте, як зазначає позивач, зареєстрував податкові накладні на загальну суму 975721,43 грн, в тому числі ПДВ 162620,24 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 403 від 13.06.2023, в якій зазначив, що відповідачем не зареєстровано податкові накладні по господарським операціям за договором № 2021/24-07 від 24.01.2021 на загальну суму 12409872,77 грн, в тому числі ПДВ 2067312,13 грн. Позивач просив невідкладно вжити заходів для реєстрації податкових накладних в ЄРПН та сплатити штрафні санкції. До матеріалів справи долучено докази направлення претензії, яка повернулась адресанту без вручення, в зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідач надав відповідь № 16/08-01 від 16.08.2023 на претензію, в якій підтвердив, що ним не подавались на реєстрацію податкові накладні, в зв`язку з початком з 24.02.2022 активних бойових дій, що призвели до масового невиконання контрагентами своїх зобов`язань. Вказані обставини призвели до недостатності коштів на рахунку товариства, необхідних для реєстрації податкових накладних. Вказані обставини, на думку відповідача, є об`єктивними причинами неможливості задовольнити претензію позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із закупівлею позивачем товару за договором поставки № 2021/24-07 від 24.07.2021, чим в свою чергу, позбавлено позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ за господарськими операціями та завдано останньому збитки у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 32068312,13 грн.

Як встановлено судом, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Станфорд Груп" було укладено Договір поставки № 2021/24-07 від 24.07.2021, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а покупець - прийняти і оплатити товар.

Судом встановлено, що на виконання умов договору покупець поставив, а продавець оплатив товар на суму 12409872,77 грн.

При цьому, згідно п. 5.1, 6.5 договору податкова накладна складається в електронному вигляді в порядку та строк, що передбачені чинним законодавством України. Податкова накладна має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням граничних термінів у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України Постачальник гарантує: - своєчасну реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна має бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін, визначений податковим законодавством України;

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України регламентовано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ( редакції чинній на момент виникнення обов`язку з реєстрації податкових наклданих) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства та умови договору, суд доходить висновку, що ТОВ "Шамраївський цукор" мало законне очікування про виконання ТОВ "Станфорд Груп" обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту у розмірі 32068312,13грн.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, відповідні податкові накладні відповідачем зареєстровані не були та не подавались відповідачем на реєстрацію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п.1 ст.611 ЦК України та ст.224 ГК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Зважаючи на вказані норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Стаття 201.10 ПК України передбачає, у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 ПК не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Таким чином, відповідач не виконав вимог статті 201 ПК України, зокрема, не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 32068312,13 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом та договором обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі № 910/3338/21 від 10.01.2022.

Суд також відзначає, що відсутність коштів на рахунку відповідача не звільняє його від обов`язку виконувати зобов`язання та нести відповідальність за їх невиконання, в тому числі і щодо відшкодування збитків.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станфорд Груп" (02125, місто Київ, проспект Визволителів, будинок 3; ідентифікаційний код: 41110525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шамраївський цукор" (09039, Київська обл., Білоцерківський район, с. Руда, вулиця Заводська, 27; ідентифікаційний код: 41570288) збитки у розмірі 2068312 (два мільйона шістдесят вісім тисяч триста дванадцять) грн 13 коп. та судовий збір у розмірі 31024 (тридцять одну тисячу двадцять чотири) грн 68 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 06.02.2024

Суддя І.В.Усатенко