Рішення

від 30.01.2024 по справі 920/1355/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2024м. СумиСправа № 920/1355/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/1355/23 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомКонотопської міської ради (проспект Миру, буд. 8, м. Конотоп, Сумська обл., 41600; код за ЄДРПОУ 24006881),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «АВРПН» (вул. Віктора Деняка, буд. 7, м. Конотоп, Сумська обл., 41615; код за ЄДРПОУ 44753672),

про стягнення 88122,84 грн

установив:

28.11.2023 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача безпідставно збережені грошові кошти у вигляді орендної плати внаслідок користування земельною ділянкою по вул. Віктора Деняка, 7, у м. Конотоп у розмірі 88122,84 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять дві грн 84 коп.) на рахунок (номер рахунку IBAN:UA578999980314030611000018530, одержувач: ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ 24062200, ЄДРПОУ: 37970404, банк одержувача: Казначейство України (EAП), а також стягнути з відповідача 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , банк одержувача: Конотопське УДКСУ, код 04057971, МФО 820172.

28.11.2023 за електронним запитом суду отриманий витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВРПН», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Віктора Деняка, буд. 7, м. Конотоп, Сумська обл., 41615.

Ухвалою від 30.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1355/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

30.11.2023 копія зазначеної ухвали надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст.6 ГПК України за списком розсилки№7473 .

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач 06.12.2023 отримав копію ухвали від 30.11.2023 про відкриття проваджена у справі №920/1355/23.

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких клопотань та/або заяв суду не надав.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України судом з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно зі статтею 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини:

Відповідно до інформаційної довідки від 16.11.2023 №354630814 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі інформаційна довідка від 16.11.2023 №354630814) земельна ділянка кадастровий номер 5910400000:04:027:0005, за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Червонозаводська (перейменовано на вулицю Деняка Віктора), будинок 7, площею 0,1994, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить на праві власності територіальній громаді в особі Конотопської міської ради (далі позивач).

За інформаційною довідкою від 16.11.2023 №354630814 з 28.09.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «АВРПН» (далі ТОВ «АВРПН», відповідач) на праві приватної власності належить будівля інженерного корпусу АБК загальною площею 6716,8 м2 на земельній ділянці кадастровий номер 5910400000:04:027:0005 за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, будинок 7.

Водночас, право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910400000:04:027:0005 відповідачем не оформлено, що підтверджено інформаційною довідкою від 16.11.2023 №354630814 щодо об`єкта нерухомого майна («відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні»).

05.10.2023 позивач надіслав до ГУ ДПС у Сумській області запит №01-14/1056 про надання інформації про суму фактично сплачених коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «АВРПН» за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5910400000:04:027:0005 за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, буд. 7.

23.10.2023 ГУ ДПС у Сумській області надіслало позивачу лист №7268/5/18-28-04-0506, в якому повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АВРПН» (код ЄДРПОУ 44753672) податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022-2023 роки не подавало, плата за землю з 28.09.2022 по теперішній час за користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, будинок 7, кадастровий номер 5910400000:04:027:0005, не декларувалась та не сплачувалась.

27.10.2023 позивач надіслав відповідачу лист №01-14/1130, в якому повідомив відповідача про визначення недоотриманого доходу та запропонував звернутись до міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки та сплатити безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати в розмірі 88122,84 грн.

Як зазначено позивачем та не спростовано матеріалами справи, відповідь до Конотопської міської ради від відповідача на лист №01-14/1130 від 27.10.2023 не надходила. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач користувався земельною ділянкою кадастровий номер 5910400000:04:027:0005 без оформлення договорів оренди, тому, відповідно до положень статей 1212-1214 ЦК України, повинен відшкодувати Конотопській міській раді всі доходи, які остання могла б одержати від оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Матеріалами справи підтверджено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:04:027:0005 площею 0,1994 га, яка розташована за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, м. Конотоп, вул. Деняка Віктора, будинок 7, розміщений об`єкт нерухомості, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АВРПН».

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому, відповідно, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою у спірний період, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 28.09.2022 по 23.10.2023 місцевий бюджет не отримав 88122,84 грн орендної плати у зв`язку із неоформленням відповідачем права користування земельною ділянкою. Розрахунок розміру безпідставно збережених коштів проведений позивачем з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 27.10.2023 №НВ-5900642952023, з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного вповноваженим органом, а також із застосуванням ставки земельного податку та коефіцієнту по визначенню розміру орендної плати, встановлених рішеннями Конотопської міської ради від 26.11.2008 «Про встановлення коефіцієнтів по визначенню розміру орендної плати» та від 24.06.2015 «Про встановлення ставки земельного податку».

Відповідач не подав ні обґрунтованих заперечень проти позову, ні доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено правомірність позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, м.Конотоп, вул. Деняка Віктора, будинок 7, за період з 28.09.2022 по 23.10.2023 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позов судом задовольняється.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні з позовом як доказ сплати судового збору позивач подав платіжну інструкцію від 21.11.023 №5136 в сумі 2684,00 грн.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВРПН» (вул. Віктора Деняка, буд. 7, м. Конотоп, Сумська обл., 41615; код за ЄДРПОУ 44753672) на користь Конотопської міської ради (проспект Миру, буд. 8, м. Конотоп, Сумська обл., 41600; код за ЄДРПОУ 24006881) 88122,84 грн. (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять дві грн 84 коп.) безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 28.09.2022 по 23.10.2023 на рахунок IBAN: UA578999980314030611000018530, одержувач: ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ 24062200, ЄДРПОУ: 37970404, банк одержувача: Казначейство України (EAП), а також 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору на рахунок IBAN: UA568201720344210006000027034, банк одержувача: Конотопське УДКСУ, код 04057971, МФО 820172.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька