Ухвала

від 29.01.2024 по справі 921/164/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/164/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

за участі секретаря судового засідання Карпи М.Ю.

розглянув скаргу без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003 на рішення державного виконавця

у справі № 921/164/23

за позовом: Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільської обл., 47003

до відповідача: Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

про зобов`язання релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

За участі представників:

Боржника: адвокат Серафимов Ілля Миколайович, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1115921 від 21.03.2023 (договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються).

Відділу ДВС: старший державний виконавець Гулька Володимир Ігорович, виписка з ЄДР.

Стягувача: не з`явився.

Третьої особи: ОСОБА_1 , виписка з ЄДР.

Суть справи:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2023 у справі № 921/164/23 (постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 залишено без змін), позов задоволено.

Зобов`язано Релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756,0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

Судові витрати покладено на відповідача - Релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви.

Стягнуто з відповідача - Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на користь Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

23.10.2023 на виконання рішення видано накази про:

- зобов`язання Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756,0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі;

- стягнення з відповідача - Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на користь Кременецько-Почаївського державного історико - архітектурного заповідника - 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

29.12.2023 на адресу суду від представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви адвоката Серафимова І.М. надійшла скарга без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023 ) на рішення державного виконавця.

У даній скарзі просить суд:

- визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича від 30.11.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №73198117 неправомірною;

- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом винесення постанови про скасування постанови від 30.11.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №73198117.

Ухвалою суду від 29.12.2023 прийнято скаргу без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) до розгляду та призначено судове засідання по розгляду скарги на 08.01.2024 о 12 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 11.01.2024 продовжено строк розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на рішення державного виконавця у справі №921/164/23 до 22.01.2024 та перенесено судове засідання по розгляду скарги на 22.01.2024 о 12 год. 20 хв.

03.01.2024 через систему Електронний суд від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надійшли письмові пояснення від 03.01.2024 (вх. № 88 від 03.01.2024) на скаргу на рішення державного виконавця у справі №921/164/23.

Ухвалою суду від 11.01.2024 продовжено строк розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на рішення державного виконавця у справі №921/164/23 до 22.01.2024. Судове засідання по розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) перенесено на 22.01.2024.

Ухвалою суду від 22.01.2024 продовжено строк розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви на рішення державного виконавця у справі №921/164/23 по 29.01.2024. Судове засідання по розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) перенесено на 29.01.2024.

Представник боржника в судовому засіданні в режимі відео конференції, просив скаргу задоволити.

Державний виконавець в судовому засіданні проти скарги заперечив, просив відмовити в задоволенні скарги.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи в судовому засіданні в режимі відео конференції, просила відмовити в задоволенні скарги.

У судовому засіданні 29.01.2024, суд видалився до нарадчої кімнати та після повернення з нарадчої кімнати оголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину ухвали.

2. Аргументи сторін.

2.1 Позиція заявника (боржника, відповідача).

В обґрунтування скарги на рішення державного виконавця, боржником зазначено про те, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2023, зобов`язано Релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико - архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756,0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

30.11.2023 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулько Володимир Ігорович виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої, з посиланням на статтю 56 ЗУ Про виконавче провадження, опис Миколаївський собор з келіями, XVI-XVII ст., загальною площею 1756,0 кв.м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53,57, м. Кременець Тернопільської області, призначив відповідальним зберігачем представника Заповідника.

Відповідно до частини 1,5 статті 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна(коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Вважає, що фактично оскаржуваною постановою державний виконавець вилучив у боржника (без його участі) Миколаївський собор з келіями і передав майно на зберігання Заповіднику. Оскаржуваним рішенням державний виконавець порушив статтю 19 Конституції України, статтю 56 Закону України Про виконавче провадження, оскільки Миколаївський собор з келіями не перебував у приватній власності боржника, а лише перебував у його володінні і користуванні.

Стверджує, строк для подання скарги не пропущений, так як постанову державного виконавця від 30.11.2023 про опис та арешт майна (коштів) боржника, боржник не отримував. Зі змістом вказаної постанови представник боржника ознайомився лише 28.12.2023 за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

Просить, визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича від 30.11.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №73198117 неправомірною; зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом винесення постанови про скасування постанови від 30.11.2023 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №73198117.

В судовому засіданні представник боржника, просив про задоволення скарги так як вважає, що державним виконавцем при проведенні виконавчих дій з опису та арешту майна (коштів) боржника, порушено норми Закону України Про виконавче провадження.

2.2 Позиція Відділу ДВС.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі Відділ) у письмових поясненнях на скаргу на рішення державного виконавця у справі № 921/164/23 від 03.01.2024 (вх.№ 88 від 03.01.2024) заперечуючи проти скарги просить в задоволенні скарги відмовити повністю, при цьому наголосив, що державним виконавцем вчинено всі дії, які передбачено законодавством, що регулюють виконавче провадження та у відповідності до вимог Закон України Про виконавче провадження (надалі Закону № 1404-VІІІ), а тому вимоги скаржника не підлягають до задоволення.

На виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 73198117 з примусового виконання наказу № 921/164/23 від 23.10.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області про зобов`язання релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

Керуючись вимогами статей 3,4,24,25,26,27 Закону № 1404-VІІІ,01.11.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження до відома.

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 71198117 від 01.11.2023 боржником не оскаржувалась.

Інформація щодо виконання наказу № 921/164/23 від 23.10.2023, виданого Господарським судом Тернопільської області не надходила.

30.11.2023 державним виконавцем здійснено заходи примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/164/23 від 23.10.2023 про зобов`язання релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень, про що складено відповідний акт.

Згідно акту державного виконавця встановлено, що вході проведення виконавчих дій з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/164/23 від 23.10.2023 в частині вивільнення зайнятих приміщень, а саме: приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області виконано та дане нерухоме майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача в.о. директора Ільчишину В.В.

Акт приймання-передачі не підписувався, оскільки при проведенні виконавчих дій боржник та його представник були відсутні.

Щодо визнання неправомірною постанови від 30.11.2023 № 73198117, державним виконавцем зазначено, що в ході примусового виконання у виконавчому провадженні № 73198117 державним виконавцем, 30.11.2023 здійснено заходи примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/164/23 від 23.10.2023, проведено опис майна а саме: нерухомого приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області та всього рухомого майна, яке знаходилось в середині Миколаївського собору та келій.

Пунктом 2 оскаржуваної постанови зазначено, що арешт не накладався, обмеження права користування не встановлюються.

Зокрема, необхідно зазначити що спірне майно не є власністю скаржника, так як, не належить йому на праві власності, адже спірне майно Миколаївський собор, є пам`яткою архітектури національного значення, і відповідно державною власністю.

Правовідносини між сторонами були договірні та строкові, в силу укладених між ними Договорів у 2016 та 2018 роках з чіткими строками їх дії.

Вважає, безпідставними вимоги в частині визнання постанови державного виконавця № 73198117 від 30.11.2023 неправомірною, оскільки остання не порушує жодного права скаржника, так як боржник втратив будь-яке право щодо Миколаївського собору із закінченням строку дії договору № 4 від 12.02.2018.

Додатково наголосив про безпідставність вимог в частині зобов`язання державного виконавця усунути порушення шляхом винесення постанови про скасування постанови від 30.11.2023 про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні, оскільки станом на день розгляду даної справи виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу закінчене, а тому у державного виконавця відсутні законні підстави здійснювати будь-які дії по закінченому виконавчому провадженні, таким чином вимога скаржника в цій частині є безпідставною.

В судовому засіданні державний виконавець просив в задоволенні скарги відмовити, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Оцінивши подані заявником (боржником) документи, заперечення державного виконавця, суд дійшов висновку про залишення без розгляду скарги без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023). При цьому, суд виходив з такого.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Під час виконавчого провадження кожна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання дій та прийняття рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені Законом строки виконання окремих дій або прийняття окремих рішень.

Розумний строк в контексті виконавчого процесу - це строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) здійснення виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2023 старшим державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кулиною Г.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 73198117 з виконання наказу № 921/164/23 від 23.10.2023 про зобов`язання релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі.

30.11.2023 державним виконавцем здійснено заходи примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області № 921/164/23 від 23.10.2023 про зобов`язання релігійну громаду Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Миколаївський собор з келіями, ХVІ-XVII ст., загальною площею 1756, 0 кв. м., розміщене за адресою вул. Шевченка, 53, 57, м. Кременець Тернопільської області, шляхом вивільнення зайнятих приміщень, про що складено відповідний акт.

Боржник не погоджується із винесеною постановою вважає її неправомірною, так як фактично оскаржуваною постановою державний виконавець вилучив у боржника (без його участі) Миколаївський собор з келіями і передав майно на зберігання Заповіднику.

На переконання боржника, оскаржуваним рішенням державний виконавець порушив статтю 19 Конституції України, статтю 56 Закону України Про виконавче провадження, оскільки Миколаївський собор з келіями не перебував у приватній власності боржника, а лише перебував у його володінні і користуванні.

Як зазначає боржник у скарзі на рішення державного виконавця від 28.12.2023 (вх. № 10469 від 29.12.2023), Постанову від 30.11.2023 про опис та арешт майна (коштів) боржника не отримував. Зі змістом вказаної постанови представник боржника ознайомився лише 28.12.2023 за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Відтак, вважає, що строк для подання скарги не пропущений.

При цьому суд враховує ту обставину, що ні стягувачем (позивачем) ні представником ДВС в межах розгляду даної скарги, не надано суду жодних доказів (як то журнал вихідної кореспонденції, у т. ч. електронної, пояснення посадових осіб, тощо), за виключенням своїх тверджень, того що Постанову від 30.11.2023 про опис та арешт майна (коштів) надіслана простим листом на адресу боржника та ним отримана 31.11.2023 чи в інший день. Таким чином, суд не вважає доведеним належними доказами, представником ДВС, його твердження, що оскаржувана постанова надсилалась (вручалась) боржнику.

Поряд з цим, суд має за необхідне зазначити, що в межах даної справи № 921/164/23 перебували на розгляді також і інші скарги від 28.12.2023 (вх. № 10495 від 29.12.2023) та від 11.01.2024 (вх.№326 від 12.01.2024) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003 на рішення державного виконавця.

При цьому представником боржника, у скарзі від 11.01.2024 (вх. № 326 від 12.01.2024) зазначено, що Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2023 ВП № 73198117 він отримав 04.12.2023, що підтверджується відповідним конвертом. Дану Постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2023 з ідентифікатором, боржником долучено до матеріалів скарги 11.01.2024 (вх. № 326 від 12.01.2024).

Тобто, боржник (відповідач) починаючи з 04.12.2023 мав можливість отримувати інформацію з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, був ознайомлений із Постановою відкриття виконавчого провадження від 01.11.2023 ВП № 73198117, адже йому був відомий ідентифікатор, що дозволяв користуватися Автоматизованою системою виконавчих проваджень у провадженні № 73198117.

При цьому станом на 01.12.2023 у вказаній Автоматизовані системі уже була наявною і Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.11.2023 внесена до автоматизованої системи 01.12.2023, яка оскаржується (роздруківки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень у виконавчому провадженні № 73198117).

Крім того, суд враховує ту обставину, яка повідомлена представниками учасників під час слухання скарг в межах даної справи, що 30.11.2023 на території, яку займав боржник (відповідач) вчинялося ряд виконавчих дій по виконанню рішення суду у справі № 921/164/23, про що відповідно було відомо представникам боржника (відповідача).

Із роздруківки з Автоматизованої системи виконавчих проваджень у виконавчому провадженні № 73198117, отримано інформацію про те, що Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.11.2023 внесена до автоматизованої системи 01.12.2023.

Відтак, з наведеного випливає, що боржник (відповідач), отримавши Постанову про відкриття виконавчого провадження 04.12.2023 (про що сам зазначає у скарзі від 11.01.2024 (вх. № 326 від 12.01.2024)) мав можливість контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 73198117, а тому повинен був довідатися і про винесення Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.11.2023 (внесену до автоматизованої системи 01.12.2023), яка ним оскаржується

Положеннями статті 339 ГПК України унормовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).

Приписами статей 339, 340 ГПК України передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій/бездіяльності державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Із змісту пункту а частини 1статті 341 ГПК України відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (частина 2 статті 341 ГПК України).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 04.02.2022 у справі №925/308/13-г зазначив, що за змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів дізнався та повинен був дізнатися, що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, він доходить висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Як уже зазначалося судом, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника винесена - 30.11.2023, внесена до Автоматизованої системи виконавчого провадження - 01.12.2023. Боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 04.12.2023. Відповідно у суд повинен був звернутися у десятиденний строк з дня, коли він повинен був дізнатися про порушення його права по 14.12.2023 включно, проте звернувся у суд лише 29.12.2023, отже з пропуском строку звернення.

З наведених боржником доводів, суд дійшов висновку, щодо обізнаності боржника (представника боржника) про стан виконавчого провадження № 73198117, а також наявності у нього можливостей через Автоматизовану систему виконавчих проваджень контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні і, як наслідок, дізнатися про стверджуване ним порушення у встановлений законом строк, проте боржник звернувся до суду зі скаргою лише 29.12.2023, тобто з пропуском строку, визначеного у частині першій статті 341 ГПК України.

При цьому поважність причин пропуску строку скаржником не наведено. Посилання ж скаржника на те, що він ознайомився з даною постановою в автоматизованій системі, лише 28.12.2023, оцінюються судом критично. Адже, заявнику було відомо завчасно як про набрання рішенням законної сили у справі № 921/164/23 так і про відкриття виконавчого провадження на виконання цього рішення та проведення виконавчих дій ДВС. Отже у заявника було достатньо часу щоб мати змогу оскаржувати своєчасно в десятиденний день, процесуальні дії ДВС, з якими він не був згідний, зокрема і опис та арешт майна. Проте, такого заявником вчинено своєчасно не було, як і не було наведено суду поважних причин не вчинення такого у встановлений законом строк.

Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Водночас, слід зауважити, що передумовою для розгляду скарги по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.

Згідно частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 статті 118 ГПК України визначено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До того ж, з`ясування обставин дотримання заявником встановленого законом процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного чи приватного виконавця, наявності клопотання про поновлення такого строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання зазначеного строку, відсутності клопотання про його поновлення, а також поважності причин для такого поновлення, є залишення скарги без розгляду в порядку частини другої статті 118 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що боржником не спростовано відсутності у нього можливостей контролювати виконавче провадження та своєчасно отримувати інформацію про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, та інших об`єктивних, що не залежали від його волі, обставин пропуску строку на подання скарги на дії державного виконавця, боржником не наведено.

Оскільки, представник відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після закінчення процесуального строку, встановленого законом, а клопотання про поновлення такого строку не заявлено, тому скаргу без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003 на рішення державного виконавця, слід залишити без розгляду.

Керуючись частиною 2 статті 118, статтями 234, 235, 339, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу без номера від 28.12.2023 (вх. №10496 від 29.12.2023) представника відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003 на рішення державного виконавця, яка розглядається у справі № 921/164/23 - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею з 29.01.2024.

3. Повний текст ухвали складено протягом трьох робочих днів (з урахуванням відпустки судді) - 06.02.2024.

4. Заперечення або оскарження щодо ухвали може бути подано з підстав та у порядку визначених статтями з 253 по 259 ГПК України.

5. Копію повного тексту ухвали направити:

- заявнику (боржнику, відповідачу): Релігійна громада Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви, вул. Шевченка, 51, м. Кременець, Тернопільська обл., 47003 (код ЄДРПОУ 22601591), до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС;

- представнику відповідача (боржника, заявника): Релігійної громади Парафія Святителя Миколая Свято-Миколаївського собору міста Кременець Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви - адвокату Серафимову І.М., до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС;

- органу ДВС: відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул.Галицька,45, м.Івано-Франківськ, 76018, (ЄДРПОУ 43316386), до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС;

- позивачу (стягувачу) : Кременецько-Почаївський державний історико - архітектурний заповідник, вул. Козубського, 6, м. Кременець, Тернопільської обл., 47003, (код ЄДРПОУ 26024191), до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС;

- третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерству культури та інформаційної політики України, вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601, (ЄДРПОУ 43220275), до його електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Інформацію по справі, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за Веб-адресою сторінки https://court.gov.ua/sud5022/.

Суддя В.Л. Гевко