Рішення

від 23.01.2024 по справі 925/1423/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року Черкаси справа №925/1423/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 25212542)

до приватного підприємства «Памір-А» (вул.Святотроїцька, 73, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 39875900)

про стягнення 281 365,13 грн,

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

17.10.2023 Черкаська міська рада звернулась у Господарський суд Черкаської області із позовом до приватного підприємства «Памір-А», у якому просить суд стягнути з відповідача 281 365,13 грн заборгованості за договором оренди землі №15-37 від 13.12.2021. У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4220,48 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі №15-37 від 13.12.2021, в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування земельними ділянками комунальної власності площею 1,4583 га, а саме земельною ділянкою площею 1,2984 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0062, земельною ділянкою площею 0,1246 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0061 та земельною ділянкою площею 0,0353 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0060, цільове призначення яких для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ 11.02).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою призначено судове засідання у справі об 11 год 30 хв 21.11.2023 та встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 20.10.2023 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), та була вручена представнику відповідача 27.10.2023, про що свідчить підпис представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

11.12.2023 відповідач надіслав суду клопотання про розстрочку виконання судового рішення, у якій останній просить суд розстрочити сплату заборгованості з орендної плати у сумі 281 365,13 грн на 8 місяців. Клопотання мотивоване тим, що незважаючи на скрутне фінансове становище, пов`язане із скороченням обсягів надання послуг, економічною кризою, яка викликана пандемією коронавірусу, повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, що викликало руйнування економічних зв`язків між регіонами України та можливістю виконувати та отримувати виконання в межах господарської діяльності підприємства, відповідач намагається вишукувати можливості для продовження діяльності та виконання зобов`язань як перед контрагентами, так і перед бюджетними установами. Згідно з фінансовою звітністю відповідача за 2022 рік, у останнього чистий прибуток за 2022 рік відсутній. Відповідач звертався до позивача із пропозицією щодо укладення мирової угоди щодо розстрочення заборгованості з орендної плати на 8 місяців, проте позивач своїм листом №18569-01-25 від 04.12.2023 повідомив відповідачу про відсутність законодавчо визначеної компетенції щодо надання можливості такого розстрочення.

Протокольною ухвалою від 21.11.2023 суд відклав підготовче засідання до 12 год 00 хв 12.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 30 хв 23.01.2024.

Представниця позивача подала суду заяву від 12.12.2023 про проведення судового засідання без представника Черкаської міської ради, просила позовні вимоги задовольнити повністю, питання щодо розстрочення рішення суду про стягнення заборгованості покладає на розсуд суду.

Позивач та відповідач (їх представники) у судове засідання 23.01.2024 не з`явилися, були належним чином повідомлені про час проведення судового засідання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на положення частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

27.06.2022 за Черкаською міською радою зареєстровано право власності на земельні ділянки: площею 1,2984 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0062, площею 0,1246 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0061 та площею 0,0353 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0060, які за цільовим призначенням відносяться до категорії земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Рішенням Черкаської міської ради №15-37 від 13.12.2021 «Про надання приватному підприємству «Памір-А» земельних ділянок в оренду по провулку Комунальному, 31/2» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,4583 га Приватному підприємству «Памір-А» із цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та вирішено надати приватному підприємству «Памір-А» в оренду на 49 років ці земельні ділянки під майновий комплекс по провулку Комунальному, 31/2 за рахунок земель Черкаської міської ради (а.с.9).

22.06.2022 між Черкаською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством «Памір-А» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі договір). За умовами цього договору орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 13.12.2021 №15-37 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходиться по провулку Комунальному, 31/2, м. Черкаси (пункт 1 договору).

В оренду передається земельні ділянки площею 1,4583 га, з них: площею 1,2984 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0062, площею 0,1246 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0061 та площею 0,0353 га із кадастровим номером 7110136700:06:060:0060. Цільове призначення земельних ділянок - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код відповідно до класифікації видів цільового призначення земель 11.02) (пункт 2 договору).

На земельній ділянці знаходиться майновий комплекс (пункт 3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,2984 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0062) згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа відділу 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.11.2021 №3105/376-21 становить 4 417 286,64 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,1246 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0061) згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа відділу 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.11.2021 №3105/376-21 становить 423 901,66 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0353 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0060) згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа відділу 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.11.2021 №3105/376-21 становить 123 807,69 грн (пункт 4 договору).

Договір укладено на 49 років (з дати його підписання уповноваженими представниками сторін). Після закінчення строку договору, на який його укладено, він поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах, враховуючи розташування будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача (пункт 8 договору).

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить: 132 518,60 грн за земельну ділянку площею 1,2984 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0062); 12717,05 грн за земельну ділянку площею 0,1246 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0061); 3714,23 грн за земельну ділянку площею 0,0353 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0060) (пункт 9 договору).

Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 10 договору).

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним у розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на відповідний рахунок. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях (пункт 11 договору).

Умови цього договору про розмір орендної плати переглядаються у разі: зміни умов господарювання, що тягне за собою зміну цільового призначення земельної ділянки або її частини; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; невиконання орендодавцем обов`язків щодо повідомлення орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. В разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору. В інших випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору (пункт 13 договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення документації із землеустрою. Передача земельної ділянки орендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди (пункти 18 та 20 договору оренди).

Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (не отриманого прибутку) у розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.12.2021 №15-37 до моменту державної реєстрації права оренди (підпункти «б» та «з» пункту 31 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (пункт 44 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками орендодавця та орендаря та скріплений їх відповідними печатками.

Право оренди земельних ділянок зареєстровано за відповідачем 27.06.2022, що підтверджене відповідними інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідач, своєчасно та у повному обсязі не сплачував на корить позивача орендну плату за користування земельними ділянками, внаслідок чого за розрахунком позивача у відповідача за період з грудня 2021 року до вересня 2023 року наявна заборгованість за договором оренди у сумі 281 365,13 грн, яка складається з орендної плати та упущеної вигоди.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача, як орендаря, заборгованості з орендної плати.

Відносини, які виникли між сторонами за договором оренди є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України «Про оренду землі».

Згідно з частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати - орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Судом встановлено, що відповідач у порядку та на підставах договору отримав у строкове платне користування земельні ділянки, які належать до комунальної власності. Правовідносини з користування цими земельними ділянками орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати.

За умовами договору за оренду земельних ділянок орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить: 132 518,60 грн за земельну ділянку площею 1,2984 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0062); 12717,05 грн за земельну ділянку площею 0,1246 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0061); 3714,23 грн за земельну ділянку площею 0,0353 (кадастровий номер 7110136700:06:060:0060) (пункт 9 договору).

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на відповідний рахунок. Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органі на місцях.

Судом встановлено, що у порушення цих зобов`язань орендарем не виконувалися обов`язки з оплати орендної плати за користування орендованими земельними ділянками у визначеному договором розмірі та у визначений строк.

Судом встановлено, що загальний розмір орендної плати за вказаними вище земельними ділянками на час укладення договору становив 148 949,88 грн (132 518,60 грн + 12717,05 грн + 3714,23 грн).

З 01.01.2022 у зв`язку із щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,1) річний розмір орендної плати становив 163 844, 87 грн (148 949,88 грн * 1,1 = 163 844,87 грн). З початку дії договору (з 27.06.2022) розмір орендної плати становив 13653,74 грн у місяць (163 844,87 грн / 12 = 13653,74 грн).

З 01.01.2023 у зв`язку із щорічною індексацією грошової оцінки землі (коефіцієнт індексації - 1,15) розмір орендної плати становить 15701,80 грн у місяць (13653,74 грн * 1,15 = 15701,80 грн). Отже, за період з початку дії договору з 27.06.2022 до 31.07.2023 (останній звітний місяць) відповідачу нараховано 193 655,54 грн орендної плати згідно з пунктом 9 договору.

Крім того, відповідачу також нараховано 87709,59 грн упущеної вигоди за умовами підпункту «з» пункту 31 договору, яким передбачено, що орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю суму упущеної вигоди (неотриманого прибутку) в розмірі орендної плати за весь період з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 13.12.2021 №15-37 до моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 13.12.2021 до 26.06.2022.

Щодо розміру упущеної вигоди, то суд зазначає наступне.

Дата рішення позивача про надання земельної ділянки і оренду - 13.12.2021, дата набуття чинності договору (реєстрація права оренди) - 27.06.2022. Розмір орендної плати в рік у 2021 році становив 148 949,88 грн.

Коефіцієнт індексації за 2021 рік - 1,1. Розмір орендної плати в рік з 01.01.2022 163 844,87 грн (148 949,88 грн * 1,1 = 163 844,87).

За розрахунком позивача розмір упущеної вигоди за грудень 2021 року (за 19 днів з 13 до 31 числа) - 7607,65 грн (148 949,88 грн / 12 / 31 * 19 = 7607,65 грн); за період січень травень 2022 року (за 5 місяців) - 68268,70 грн (163 844,87грн / 12 * 5 = 68268,70 грн); за червень 2022 (за 26 днів з 01 до 26 числа) - 11833, 24 грн (163 844,87 грн / 12 / 30 * 26= 11833,24 грн). Отже розмір упущеної вигоди за період з 13.12.2021 до 26.06.2022 становить 87709,59 грн (7607,65 грн + 68268,70 грн + 11833,24 грн).

Всього відповідачу нараховано 281 365,13 грн орендної плати (193 655,54 грн + 87709,59 грн = 281 365,13 грн).

У порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідач за період користування земельними ділянками грошові кошти не сплатив, внаслідок чого у відповідача заборгованість у розмірі 281 365,13 грн на день розгляду справи відповідачем не сплачена, що підтверджено належними доказами та фактично визнається відповідачем.

Суд погоджується з розрахунками позивача у частині визначення заборгованості орендаря за користування земельною ділянкою комунальної власності, оскільки цей розрахунок зроблений з врахуванням положень договору та вимог законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Отже, станом на день звернення позивача з позовом відповідач заборгував позивачу 281 365,13 грн орендної плати, розмір якої відповідачем не заперечений, будь-яких належних та допустимих доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором з оплати орендної плати суду не надано, так як і не надано контррозрахунку заборгованості відповідача.

З огляду на зобов`язання відповідача вносити плату за користування орендованою земельною ділянкою у строки та у розмірі, які визначені у договорі та встановлення судом порушення відповідачем цього зобов`язання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу за користування орендованою земельною ділянкою є обґрунтованою.

Як зазначалось судом вище, 11.12.2023 відповідач надіслав суду клопотання про розстрочку виконання судового рішення, у якому просить суд розстрочити сплату заборгованості з орендної плати у сумі 281 365,13 грн на 8 місяців.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, зазначає, що частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Частина 2 статті 13 Цивільного кодексу України передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Звертаючись із клопотанням про розстрочення виконання рішення суду, відповідач посилався на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють виконання оскаржуваного рішення. Зокрема, заявник посилається на своє скрутне фінансове становище, пов`язане із скороченням обсягів надання послуг, економічною кризою, яка викликана пандемією коронавірусу, повномасштабним вторгнення російської федерації на території України. Згідно з фінансовою звітністю відповідача за 2022 рік, у останнього відсутній прибуток за 2022 рік. Відповідач звертався до позивача із пропозицією щодо укладення мирової угоди щодо розстрочення заборгованості з орендної плати на 8 місяців, проте позивач повідомив відповідачу про відсутність законодавчо визначеної компетенції щодо надання можливості такого розстрочення.

Суд констатує, що на підтвердження наведених у своєму клопотанні доводів, відповідачем надано суду відповідні звіти про фінансові результати за 2022 рік, з яких слідує, що фінансові результати відповідача у 2022 році порівняно за аналогічний період попереднього року значно погіршились, що свідчить про уповільнення ведення господарської діяльності відповідачем.

Суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання існування на території України надзвичайних обставин - введення воєнного стану, що неодмінно обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності і як наслідок впливає на спроможність суб`єктів господарювання своєчасно здійснювати розрахунки за зобов`язаннями, які виникли до цих обставин.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Також, слід зазначити, що відповідно до листа Торгово-промислової палати України (далі - ТПП) від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію російської федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію росії проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).

Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16.

Суд вважає, що введений в Україні, внаслідок військової агресії російської федерації, воєнний стан та його вплив на господарську діяльність відповідача є обставинами, які впливають на виконання судового рішення у цій справі.

Варто зазначити, що передбачені у статті 331 Господарського процесуального кодексу України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

При цьому, суд звертає увагу, що розстрочення виконання рішення суду це не спосіб уникнути відповідачем відповідальності, а навпаки організація та створення умов для подальшого виконання рішення суду.

У даному випадку судом враховуються інтереси обох сторін, адже розстрочення виконання рішення надає відповідачу можливість без суттєвого погіршення майнового стану належним чином виконати рішення суду на користь позивача.

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).

Відповідно до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Суд констатує, що розстрочення виконання судового рішення забезпечить реальне виконання судового рішення із дотриманням балансу інтересів сторін, не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу у розумінні статті 6 Конвенції, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом стягувача реально отримати грошові кошти.

Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, обмеження господарської діяльності відповідача, з урахуванням балансу майнових інтересів усіх сторін, виходячи із загальних засад, встановлених нормою статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданого клопотання з урахуванням строку, визначеним частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України та розстрочення виконання рішення суду у частині сплати відповідачем заборгованості строком на 6 місяців рівними частинами починаючи з 29.02.2024 із щомісячним платежем у сумі 46894,19 грн.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору урегульовані Законом України «Про судовий збір». Зокрема, у статті 8 цього Закону передбачено підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Так, суд має право, врахувавши майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов. Отже, можливість розстрочення сплати судового збору визначено законодавцем виключно до настання обставин, які визначені у наведеній статті, а саме до ухвалення рішення судом.

Враховуючи, що сума сплаченого позивачем судового збору не входить до сум, які стягнуті за рішенням суду, а є судовими витратами у розумінні частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що відсутні підстави для включення суми судового збору до загальної суми заборгованості.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Черкаської міської ради до приватного підприємства «Памір-А» про стягнення 281 365,13 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог у сумі 4220,48 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з приватного підприємства «Памір-А» (вул.Святотроїцька, 73, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 39875900) на користь Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 25212542) (рахунок UA658999980334119812000023759, одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/18010600; код ЄДРПОУ 37930566; Банк: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу орендна плата за землю з юридичних осіб) заборгованість за договором оренди землі у сумі 281 365,13 грн.

3.Клопотання приватного підприємства «Памір-А» про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2024 у справі №925/1423/23 про стягнення 281 365,13 грн заборгованості, згідно з графіком:

до 29 лютого 2024 року - 46894,19 грн,

до 30 березня 2024 року - 46894,19 грн,

до 30 квітня 2024 року - 46894,19 грн,

до 30 травня 2024 року - 46894,19 грн,

до 30 червня 2024 року - 46894,19 грн,

до 30 липня 2024 року - 46894,19 грн,

4.Стягнути з приватного підприємства «Памір-А» (вул.Святотроїцька, 73, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 39875900) на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради (рахунок UA628201720344250012000086317, банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ, отримувач: Департамент фінансової політики Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 38764629) 4220,48 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 05.02.2024.

Суддя О.І.Кучеренко