Постанова від 06.02.2024 по справі 930/665/23

Справа № 930/665/23

Провадження № 22-ц/801/270/2024

Категорія: 30

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О. П.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2024 рокуСправа № 930/665/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства«Будпостач» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року, ухвалене суддею Царапорою О.П. в м. Немирів, повне рішення складено 27 листопада 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства«Будпостач», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та згідно уточнених позовних вимог просив:

- визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3465-25519 від 18.01.2021, укладений між ПП «Будпостач» та ОСОБА_1 , щодо купівлі трактора колісного Forte MT-180 GT 2 WD, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 недійсним та скасувати його реєстрацію;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на цей трактор;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 трактор колісний Forte MT-180 GT 2 WD, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та причіпне обладнання фреза, в належному технічно-справному стані, ключі до замка запалення вказаного трактора.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що з часу народження і по даний час він проживає в с. Грабовець Тульчинського району (колишній Немирівський) Вінницької області. По сусідству із ним проживає донька його покійної співжительки ОСОБА_1 , з якою він перебував в доброзичливих стосунках, допомагав їй по господарству, приглядав за її будинком коли вона виїжджала за кордон на заробітки.

Вказує, що у нього у власності був трактор Т-40, який влітку 2021 року він вирішив продати, взамін чого купити новий мінітрактор для обробки присадибної земельної ділянки. Через мережу Інтернет за допомогою ОСОБА_3 , який приходиться зятем відповідача ОСОБА_1 , позивач продав свій трактор Т-40 за 2 500 доларів США, що на той час дорівнювало 70 000 гривень.

У серпні 2021 року ОСОБА_4 запропонував йому поїхати в м. Вінницю та купити новий мототрактор. Погодившись на його пропозицію, позивач разом із ОСОБА_5 , на його автомобілі з причепом, а також відповідачем ОСОБА_1 та її дочкою ОСОБА_6 поїхали в м. Вінницю, де в магазині сільськогосподарської техніки «МотоЧас» на Немирівському шосе позивачу було запропоновано і він погодився купити мототрактор Forte МТ-180 GT 2 WD та навісне обладнання до нього, фрезу. Позивач розрахувався із менеджером магазина за мототрактор та фрезу в сумі близько 70 000 грн, тобто придбав його саме за ті кошти, які отримав від продажу свого старого трактора Т-40. Свідками проведення розрахунку за придбаний мототрактор були працівники магазину.

При купівлі мототрактора ОСОБА_4 повідомив позивача, що для належної роботи трактора необхідно обкатати його двигун і запропонував, що він проведе таку обкатку, після чого трактор поверне.

При оформленні документів на трактор ОСОБА_1 та ОСОБА_4 шляхом обману переконали позивача, що документи необхідно оформити на відповідача, оскільки ОСОБА_4 буде проводити обкатку двигуна, після якої повернуть трактор. Таким чином позивач вважає, що вони ввели його в оману, оскільки мали за мету заволодіти купленим ним трактором.

Трактор та фреза були завантажені на причіп ОСОБА_3 , після чого вони поїхали до дому. Придбаний позивачем трактор залишився у відповідача та ОСОБА_3 , як ОСОБА_2 розумів на той час для обкатки двигуна.

Влітку 2022 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з вимогою повернути мототрактор та фрезу, на що він відповів, що трактор належить його тещі, ОСОБА_1 , і він зареєстрований в Головному управлінні Держпродспоживслужби у Вінницькій області та якому надано державний номер 45-227 AB.

При зверненні до відповідача із вимогою про повернення трактора, остання спочатку стверджувала, що поверне його, а потім стала посилатись на відсутність часу, оскільки необхідно провести перереєстрацію трактора на ОСОБА_2 ..

Неодноразові звернення щодо повернення мототрактора та фрези відповідачем залишаються без реагування, а при зверненні з даним питанням в поліцію позивачу було рекомендовано вирішити дане питання в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин позивач вважає, що суд має захистити його право власності, визнавши договір купівлі-продажу недійсним, визнавши за ним право власності та витребувавши майно з чужого незаконного володіння.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3465-25519 від 18.01.2021, укладений між ПП «Будпостач» та ОСОБА_1 , щодо купівлі трактора колісного Forte MT-180 GT 2 WD, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 недійсним та скасовано його реєстрацію.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на трактор колісний Forte MT-180 GT 2 WD, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 .

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 трактор колісний Forte MT-180 GT 2 WD, заводський номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 та причіпне обладнання фреза, в належному технічно-справному стані, ключі до замка запалення вище вказаного трактора.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1610,40 грн, а також з ПП«Будпостач» на користь держави судовий збір в розмірі 1610,40 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не було доведено обставин передачі їй грошових коштів для придбання трактору колісного за спірним правочином від імені позивача, як і не доведено обставин щодо самостійного придбання позивачем транспортного засобу у магазині, в тому числі і передачі ним грошей за товар. Свідки позивача не були присутніми при укладанні договору купівлі-продажу, а також при розрахунку за трактор. Матеріалами справи підтверджено, що трактор було придбано за її кошти. Факт ненадання нею доказів на підтвердження внесення грошей за трактор не спростовує дійсності правочину. Позивач послався на інший період часу придбання ним нового трактору за ціну, яка не існувала, а тому факт перебування останнього в магазині при укладанні спірного договору є недоведеним.

Також з апеляційною скаргою на рішення суду звернулося ПП «Будпостач», в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У скарзі ПП «Будпостач» зазначає, що суд першої інстанції не дослідив наявність трьох складових умов для визнання правочину недійсним, які передбачені ст. 215 ЦК України: наявність умислу в діях відповідачів, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Посилання суду на норми ст. 387 ЦК України взагалі є безпідставним, оскільки необхідною умовою застосування даної статті є доведеність того факту, що позивач є власником майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами. Твердження суду про те, що виконання умов, викладених у договорі купівлі-продажу транспортного засобу, не здійснювалося ОСОБА_1 , не ґрунтуються на матеріалах справи. Висновок суду з приводу наявності в тексті договору розбіжностей ґрунтуються на припущеннях, оскільки суд не витребував оригіналів договорів у сторін і не здійснював їх фактичне дослідження. Місце продажу не впливає на факт реальності укладання та виконання договору, фактична передача товару здійснювалося у м. Вінниці. Оплата за трактор була перерахована 27.04.2021 та 28.04.2021, банківські виписки на підтвердження чого наявні матеріалах справи. У призначенні платежу вказано: оплата зг. РФ №МТ-00000075 від 18.01.2021. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на обставини, які не мають відношення до оспорюваного правочину. Жоден із свідків не бачив, що саме позивач оплачував за спірний трактор, більш того, їхні покази є суперечливими. Визнаючи договір недійсним та визнаючи право власності позивача на трактор суд не врахував вимоги ст. 328 ЦПК України.

У поданому на апеляційні скарги відзиві ОСОБА_2 просить апеляційні скарги ОСОБА_1 та ПП «Будпостач» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що виконання умов, викладених у договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 3465-25519 від 18.01.2021, не здійснювалося ОСОБА_1 , а наявні у справі договори купівлі-продажу транспортного засобу містять відмінності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт обману позивача відповідачем під час укладення оспорюваного договору є доведеним, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню. Визнання за ОСОБА_2 права власності на трактор колісний відновить його порушене право на володіння, користування та розпорядження майном, яким він мав намір користуватися у подальшому.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені за неповного з`ясування обставин даної справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Встановлено, що 18.01.2021 між ПП «Будпостач» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №3465-25519, відповідно до якого продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти транспортний засіб та оплатити за транспортний засіб його ціну, визначену згідно з видатковою накладною до цього договору: назва трактор колісний; модель - FORTE MT-180GT 2WD; рік випуску 2019; колір синій; заводський номер НОМЕР_1 ; номер шасі НОМЕР_1 ; номер двигуна НОМЕР_2 .

У п. 3.1 договору зазначено, що ціна транспортного засобу становить 47551 грн, в тому числі ПДВ 7925,7 грн (а.с.41-42 т.1).

18.01.2021 між ПП «Будпостач» та ОСОБА_1 було підписано акт прийому-передачі транспортного засобу до договору купівлі-продажу транспортного засобу №3465-25519 від 18.01.2021 (а.с.43 т.1).

18.01.2021 ПП «Будпостач» виставлено ОСОБА_1 рахунок на оплату №МТ-00000075 від 18.01.2021 на суму 47551 грн (а.с.151 на звороті т.1).

Як вбачається із Док. № RJ26625516 від 27.04.2021 та № RJ26643734 від 28.04.2021, ОСОБА_1 переказала готівку за інструмент зг. РФ № МТ-00000075 від 18.01.2021, в т.ч. ПДВ 20% (а.с.152).

22.11.2021 ОСОБА_1 звернулася із заявою до державного інспектора ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області про реєстрацію трактору колісного FORTE MT-180GT 2WD, 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 . У вказаній заяві зазначено, що до неї додаються: договір купівлі-продажу; акт огляду; акт прийняття-передачі; номерний знак «Транзит» НОМЕР_3 ; копія паспорта; копія картки фізичної особи платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера; пояснення; митна декларація (а.с.40 т.1).

22.11.2021 ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області видано свідоцтво, відповідно до якого власником трактору колісного FORTE MT-180GT 2WD, 2019 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу №3465-25519 є ОСОБА_1 (а.с.61 т.1).

ОСОБА_2 вважаючи, що ОСОБА_1 , зареєструвавши за собою право власності на трактор, який був придбаний за його кошти і є його власністю, ввела його в оману, звернувся до суду із даним позовом.

Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Під порушенням необхідно розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (постанова Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі№ 1340/4630/18).

Зі змісту статтей 16, 203, 215 ЦК України слідує, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Предметом позову у цій справі є, зокрема, вимога провизнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 18 січня 2021 року, укладеного між Приватним підприємством «Будпостач» та ОСОБА_1 ..

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочинує недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була його стороною. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховний Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 439/212/14-ц.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом необхідно розуміти умисне введення в оману особу, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину.

Отже, учасниками спору про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом обману, є сторони правочину (у цьому випадку продавець та покупець).

Крім того, згідно зі статтями 15, 16 ЦК Українизадоволення позову судом можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права (інтересу) відповідачем.

Хоча ОСОБА_2 стверджує, що укладення 18 січня 2021 року договору купівлі-продажу транспортного засобу між ПП «Будпостач» та ОСОБА_1 порушує його право власності на вказане майно, однак, враховуючи, що ОСОБА_2 не є стороною цього договору чи заінтересованою особою, яка має право власності, тому не може бути суб`єктом звернення до суду із позовом про оспорення вказаного правочину на підставістатті 230 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником своєї речі.

Оскільки в межах розгляду цієї справи не можна встановити факт наявності в ОСОБА_2 права власності, останній не може ставити вимогу про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Отже ОСОБА_2 , вважаючи себе власником транспортного засобу (трактора), не має права оскаржувати цей договір на підставі ст. 230 ЦК України, але разом з тим не позбавлений можливості в інший спосіб захищати своє право на транспортний засіб, зокрема, шляхом переведення прав та обов`язків покупця.

Відтак, доводи апеляційних скарг в цій частині знайшли своє підтвердження, а тому надавати оцінку решті доводам апеляційної скарги не має правового значення, зокрема, щодо оцінки доказів в обґрунтування самого факту введення в оману.

Відповідно доп.4 ч.1ст.376ЦПК України,підставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням вимог апеляційних скарг, з ОСОБА_2 на користь ПП«Будпостач» підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 2576,64 грн (понижений розмір ставки судового збору), а також на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 3220,80 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства«Будпостач» та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Немирівськогорайонного судуВінницької областівід 20листопада 2023року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства«Будпостач», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 3220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Приватного підприємства«Будпостач» (ЄДРПОУ 24267110) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 2576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) гривень 64 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

Т.М. Шемета