Ухвала

від 31.01.2024 по справі 761/35475/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

Іменем України

31 січня 2024 року

м. Київ

Справа № 761/35475/18

Провадження № 61-803ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), яку представляє адвокат Єфімов Олександр Миколайович (далі - адвокат), на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» (далі - ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2») до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (далі - ТОВ «Екобуд»), ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння і

в с т а н о в и в:

1. У вересні 2018 року ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Екобуд», ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

2. 11 вересня 2019 року Шевченківський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким визнав за ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» право власності на нежитлові приміщення № 1 - № 8 (групи приміщень № 62) (літ. А) загальною площею 119,6 кв. м, які знаходяться у будинку АДРЕСА_1 (далі - приміщення), та витребував приміщення у ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2».

3. 12 грудня 2019 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні вимоги про визнання права власності, а за вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 (набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами) Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

4. 27 травня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду задовольнив частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська пересувна механізована колона-2» (далі - ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2»), яке є правонаступником ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2», скасував постанову Київського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. 15 липня 2020 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року й ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

6. 8 грудня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у частині відмови у задоволенні вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та залишив в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року про задоволення цієї вимоги; в іншій частині постанову апеляційного суду залишив без змін.

7. 1 серпня 2023 року адвокат в інтересах скаржниці, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року та закрити провадження у справі. Мотивував тим, що згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 грудня 2021 року набуло чинності рішення суду першої інстанції щодо витребування у ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Київська пересувна механізована колона-2» приміщень, тоді як ще 5 березня 2021 року їх подарували скаржниці. Адвокат вважає, що у рішенні суд першої інстанції вирішив питання про права, свободи, інтереси й обов`язки скаржниці, яку не залучили до участі у справі.

8. 12 грудня 2023 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката, який діяв в інтересах скаржниці, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України (після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося). Мотивував тим, що станом на час ухвалення оскарженого судового рішення питання, стосовно яких скаржниця вправі заявити про наявність її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків, суд першої інстанції не вирішував. Вона не була учасником спірних правовідносин, не заявляла клопотань про участь у справі, суд не вирішував питання щодо її прав, свобод, інтересів і не встановлював жодних обов`язків щодо неї.

9. 12 січня 2024 року адвокат від імені скаржниці сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 1543/0/220-24 від 15 січня 2024 року) на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року. Просить скасувати оскаржену ухвалу та рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/35475/18 і закрити провадження у справі. Мотивував так: суд першої інстанції на момент набрання законної сили його рішенням (8 грудня 2021 року) вирішив питання про майнові права скаржниці на приміщення, бо їхньою власницею була скаржниця, а не особа, у якої це майно витребували. До участі у справі суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій скаржницю не залучили. ТОВ «Київська пересувна механізована колона-2» у справі про визнання договору дарування недійсним може незаконно позбавити скаржницю права власності на приміщення, які їй належать на підставі цього договору.

10. Верховний Суд вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

11. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (частина третя статті 18 ЦПК України).

12. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

13. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).

14. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

15. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

16. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина шоста статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

17. Частина перша статті 352 ЦПК України визначає дві групи осіб, які мають процесуальне право на апеляційне оскарження судового рішення: учасники справи; особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, інтересів та (або) обов`язків (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

18. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору, обґрунтувати те, що суд вирішив питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Інакше кажучи, судове рішення, яке оскаржила незалучена до участі у справі особа, має безпосередньо стосуватися її прав, інтересів та обов`язків. Тобто суд повинен (а) розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи і прийняття рішення судом першої інстанції є такий скаржник, або (б) у цьому рішенні є судження про права й обов`язки скаржника у відповідних правовідносинах Рішення є таким, що прийняте про права й обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині є висновки суду про права й обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині суд прямо вказав про такі права й обов`язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/18705/17, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/4130/19 (провадження № К/9901/36116/19) від 12 березня 2020 року).

19. Особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки. Вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі у справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду. Виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права й інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження слід закрити, а рішення суду першої інстанції не можна переглядати по суті (див. постанову Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 липня 2022 року у справі № 209/1817/19-ц (провадження № 61-5774св22)).

20. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що судове рішення про задоволення позову стосується особи, щодо якої ухвалене це рішення, і не визначає прав чи обов`язків інших осіб. Саме по собі набуття особою, яка не брала участі у справі, права власності на майно, щодо якого виник спір, зокрема, після ухвалення судом першої інстанції рішення, не обов`язково підтверджує те, що суд вирішив питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. Питання про це треба вирішувати, виходячи з обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення (див. ухвалу від 7 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19), постанови від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.28), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 177)).

21. Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою; якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна; метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений; у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно; рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справах № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123) і № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17 (пункт 42), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94), від 4 липня 2023 року у справі № 373/626/17 (пункт 63)).

22. Апеляційний суд встановив, що приміщення ОСОБА_3 подарував скаржниці 5 березня 2021 року, тоді як оскаржене рішення суд першої інстанції ухвалив задовго до цього - 11 вересня 2019 року. Але законної сили воно набрало 8 грудня 2021 року. Встановивши, що 11 вересня 2019 року під час ухвалення рішення суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи й інтереси скаржниці, апеляційний суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження за її апеляційною скаргою.

23. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

24. Оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував норму права (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд», ОСОБА_3 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді: Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук