Рішення

від 20.03.2023 по справі 761/31908/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/31908/20

Провадження № 2/761/1218/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Яровій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Національної академії державного управління при Президентові України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Національної академії державного управління при Президентові України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за проживання у гуртожитку в розмірі 7925,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 липня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 90/7/17 про надання послуг щодо проживання у гуртожитку готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України.

Зазначає, що у зв`язку з припиненням 17 липня 2017 року трудових відносин, 18 липня 2017 року між позивачем та відповідачем, на умовах вільного поселення, було укладено новий Договір № 91/7/17 про надання послуг щодо проживання у гуртожитку готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України.

Згідно з даними договорами відповідачу було надано кімнату № НОМЕР_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 3.1 Договору від 18 липня 2017 року № 91/7/17 вартість послуг проживання у гуртожитку визначається наказом президента Національної академії і становить 2949,28 грн на місяць.

З червня 2017 року відповідач здійснювала оплату не в повному обсязі, чим порушила умови укладених Договорів, оскільки договорами передбачена оплата вартості послуг проживання у встановлені терміни.

Оскільки проживаючи у гуртожитку Національної академії до 30.09.2020, відповідачем не сплачувались у повному обсязі грошові кошти за проживання в гуртожитку, тому виникла заборгованість в загальному розмірі 7925,19 грн. Враховуючи, що відповідачем не було сплачено суму заборгованості за проживання в гуртожитку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2020 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України судом направлений запит щодо відомостей про місце реєстрації відповідача.

Згідно відповіді на запит суду від 06.11.2020 відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.12.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В подальшому у судове засідання, призначене на 20.03.2023 сторони по справі не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, правом встановленим ст. 178 ЦПК України, не скористалася, відзив на позов не надавала.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 01 липня 2017 року між Національною академією державного управління при Президентові України та ОСОБА_1 було укладено договір № 90/7/17 про надання послуг щодо проживання у гуртожитку готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України (для працівників на період роботи в Національній академії державного управління при Президентові України).

Крім цього, у зв`язку з припинення трудових відносин між сторонами, 18 липня 2017 року між Національною академією державного управління при Президентові України та ОСОБА_1 було укладено новий Договір № 91/7/17 про надання послуг щодо проживання у гуртожитку готельного типу Національної академії державного управління при Президентові України (випускники Національної академії, інші особи, за рішенням президента Національної академії).

Відповідно до п. 1.1 Договорів, наймодавець надає строком на 1 (один) рік послуги щодо проживання (ліжко-місце) у гуртожитку готельного типу № 2 Національної академії, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 на 2 поверсі, а наймач оплачує цю послугу.

Згідно п. 3.1 Договору № 90/7/17, вартість послуг проживання відповідно до п.1.1 цього договору у гуртожитку визначається наказом президента Національної академії і становить 2487,83 грн/місяць

Згідно п. 3.1 Договору № 91/7/17, вартість послуг проживання відповідно до п.1.1 цього договору у гуртожитку визначається наказом президента Національної академії і становить 2949,28 грн/місяць.

Пунктом 3.2 Договору № 91/7/17 визначено, що наймач здійснює попередню оплату послуг з проживання на підстав виданого рахунку.

Згідно з пунктом 3.3 Договору, вартість послуг проживання у гуртожитку може бути збільшена наймодавцем у зв`язку зі змінами розцінок за користування житловою площею, зміною тарифів на комунальні послуги, тарифів за користування водо-тепло-електропостачанням та каналізацією, а також в інших випадках збільшення витрат на утримання гуртожитку.

Президент Національної академії встановив вартість проживання у кімнаті № 207 для категорії мешканців, до якої належить відповідач. Так, наказом президента Національної академії від 20 березня 2017 року № 128 вартість проживання з 01 березня 2017 року складала 1424,11 грн. на місяць. Наказом президента Національної академії від 20 червня 2017 року №226 вартість проживання була переглянута і складала 2949,28 грн. на місяць починаючи з 01.07.2017 року.

Строк дії договору від 18.07.2017 № 91/7/17 встановлено до 31.12.2017.

Факт та період проживання ОСОБА_1 підтверджується довідкою про поселення від 06.06.2017 № 40 та довідкою про вибуття від 30.09.2017 № 86.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за проживання в гуртожитку готельного типу № 2, кім. 207, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 7925,19 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія розписки ОСОБА_1 від 17.10.2017 про зобов`язання розрахуватися за проживання у кім. 207 гуртожитку.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 764 ЦПК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 610 ЦПК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, Верховний Суд 23.10.2019 прийняв постанову у справі № 917/1307/18, якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що відповідач порушила взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснила оплату за проживання у гуртожитку в повному обсязі внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 7925,19 грн.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з цим, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-5,11-13,141,196, 258,259,263,268,352,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Національної академії державного управління при Президентові України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) на користь Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 23696843, адреса місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20) заборгованість за за проживання у гуртожитку за період з 01.06.2017 по 30.09.2017 у розмірі 7925 (сім тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) грн 19 коп., витрати по оплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., а всього 10 027 (десять тисяч двадцять сім) грн 19 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: